Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/165/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2018. Зареєстровано: 09.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2018.
Дата набрання законної сили: 07.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №824/165/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/64136/18, К/9901/64397/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В.М.,                                                                                                                     Шарапи В.М.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційні скарги Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області та ОСОБА_2 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (суддя - Дембицький П.Д.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді - Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі
		за позовом ОСОБА_3 
		до Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, 
		треті особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Регіональний представник Уповноваженого прав людини в Чернівецькій області
		про визнання дій неправомірними, 
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           14 березня 2017 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду     з адміністративним позовом до Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_2, служби у справах дітей Чернівецької міської ради, регіонального представника Уповноваженого прав людини в Чернівецькій області, в якому просив визнати неправомірними дії Сторжинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		2.          Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позов задоволено. 
		2.1.          Визнано неправомірними дії Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1.
		2.2.          Стягнуто на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області.
		3.          Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами відповідача - Сторожинецького районного сектору Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області ДМС всупереч Положенню про Сторожинецький РС УДМС, посадової інструкції головного спеціаліста Сторожинецького РС УДМС в Чернівецькій області, пункту 2.3 Порядку №1077, затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року, здійснено реєстрацію місця проживання малолітньої дитини, яка не досягла 14 років, за умови проживанні батьків за різними адресами, без наданої письмової згоди батька ОСОБА_3 Суд дійшов висновку, що дозвіл на реєстрацію місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників, а також дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників, тобто з дозволу одного з батьків, а у разі відсутності згоди другого з батьків - на підставі рішення суду. Вказані обставини щодо зняття з реєстрації та здійснення реєстрації неповнолітньої дитини без згоди батька суперечать чинному законодавству, що визначає рівність прав та обов'язків батьків відносно виховання дитини, що може призвести до фактичного позбавлення батька дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та можливості спілкування з нею.
		Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
		4.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, до якої приєдналась третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2, залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.
		5.          В своєму рішенні суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції, а також зазначив, що представником ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду справи не заперечувалось, що позивач не надавав письмової згоди на реєстрацію доньки ОСОБА_4 за місцем реєстрації її матері, а отже реєстрацію місця проживання дитини за адресою АДРЕСА_1 здійснено з порушенням норм чинного законодавства України. Відносно доводів відповідача про те, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 15.10.2014 вже визначено постійне місце проживання ОСОБА_4, колегія суддів зазначила, що предметом спору у даній справі є дії суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації дитини за відсутності обов'язкового документа, а не визначення місця проживання дитини з одним із батьків. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		6.           17 жовтня 2018 року Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - Управління ДМС, скаржник-1) звернулось до суду касаційної інстанції зі скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
		7.          В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-1 зазначив, що оскільки рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 15.10.2014 року матір визначено як особу, з якою має проживати дитина, Сімейний кодекс України виключає обов'язковість надання згоди батька у разі наявності судового рішення щодо проживання дитини з матір'ю. Управління ДМС вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на необхідність надання згоди батька на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом з матір'ю, оскільки є рішення суду, яким визначено особу, з якою проживатиме дитина. Крім того, скаржник-1 вказує на те, що спір виник через незгоду одного з батьків щодо реєстрації місця проживання спільної малолітньої дитини після розлучення з матір'ю, а отже висновки судів щодо того, що цей спір не є спором стосовно визначення місця проживання дитини є необґрунтованими. 
		8.           19 жовтня 2018 року до суду касаційної інстанції звернулась ОСОБА_2 (далі - скаржник-2) зі скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. 
		9.          В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що в правовідносинах, що виникли між колишнім подружжям, слід керуватись статтею 161 Сімейного кодексу України. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.02.2013 року №102-3 зафіксовано порядок побачень батька дитини - ОСОБА_3 з дитиною в присутності матері. Скаржник-2 зазначає, що докази негативної поведінки позивача по відношенню до дитини, які надавались під час судового розгляду даної справи, не були оцінені судами при винесенні оскаржуваних рішень. 
		10.          Позивачем до Суду надано відзиви на касаційні скарги Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області та ОСОБА_2, в яких позивач заперечує проти доводів касаційних скарг. Позивач зазначає, що наведені ОСОБА_2 в поданій касаційній скарзі обставини спростовані апеляційним судом Чернівецької області, яким змінено рішення суду першої інстанції про усунення перешкод у спілкування з дитиною, та взагалі не стосуються предмету даного адміністративного спору. Позивач вважає вірними висновки судів попередніх інстанції щодо протиправності здійсненого відповідачем запису про реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька та наголошує, що судом апеляційної інстанції надана належна правова оцінка всім обставинам справи. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		11.          Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду. 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		12.          Судами встановлено, що ОСОБА_3 з 15.10.1999 року по 23.01.2013 рік перебував у шлюбі із ОСОБА_2, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
		13.           31.03.2009 року ОСОБА_3 зареєстрував місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2.
		14.          Розірвання шлюбу відбулося на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 23.01.2013 року.
		15.           31.03.2014 року Шевченківським районним судом м. Чернівці у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, прийнято рішення, яким виділено ОСОБА_3 на праві особистої власності квартиру за адресою АДРЕСА_2.
		16.          Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.06.2014 року та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 15.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини, прийнято рішення, яким визначено участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною у встановлені дні за місцем проживання позивача за відсутності матері з правом відвідування культурно-масових, спортивних, розважальних та оздоровчих закладів з поверненням дитини після побачень до місця проживання матері. 
		17.          Згідно журналу №73.10-60 обліку заяв про зняття з реєстрації місця проживання Шевченківського районного відділу УДМС України в Чернівецькій області ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулась 20.02.2015 року до Шевченківського РВ УМВС УМВС України в Чернівецькій області з заявою про зняття її та неповнолітньої ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_2, у зв'язку із вибуттям за адресою: АДРЕСА_1. 
		18.          Згідно талона від 19.02.2015 року про зняття з реєстрації місця проживання в Україні, ОСОБА_2, разом з ОСОБА_4 знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. 
		19.           23.02.2015 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до Сторожинецького РС УДМС з заявою №160 про реєстрацію її, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.
		20.          Із змісту заяви про реєстрацію місця проживання №160 від 23.02.2015 року видно, що ОСОБА_2 просить зареєструвати її місце проживання та місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. 23.02.2015 року заяву прийняв, документи перевірив Сторожинецький РС УДМС, в особі Пишного О.В. Крім того, із змісту заяви видно, що 23.02.2015 року ОСОБА_7 зареєструвала ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Дослідженням вказаної заяви судами встановлено, що у вказаній заяві відсутня згода батька ОСОБА_4 
		21.          Згідно довідки Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 08.12.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 23.02.2015 року зареєстровані в АДРЕСА_1. Вказана інформація була також відображена у листах Кам`янської сільської ради від 30.01.2017 року та від 08.02.2017 року. 
		22.          Крім того, на інформаційний запит ОСОБА_3 Сторожинецький РВ УДМС України в Чернівецькій області листом від 15.02.2017 року повідомив позивача про зняття з реєстрації його неповнолітньої доньки Шевченківським РВ УДМС України в Чернівецькій області. 
		23.          Також, позивач дізнався про зняття з реєстрації його доньки під час судового розгляду адміністративної справи №824/165/17-а, де УДМС України в Чернівецькій області 27.04.2017 року надало матеріали, що стали підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з адреси: АДРЕСА_2.
		24.          Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Чернівецькій області від 15.03.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		25.          Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Чернівецькій області від 15.03.2017 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
		26.          Також до матеріалів справи відповідачем додано матеріали, що стали підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з її малолітньою донькою ОСОБА_4 з адреси: АДРЕСА_2 та матеріали, що стали підставою для реєстрації місця проживання вказаних осіб за адресою: АДРЕСА_1.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		27.          Частина 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення позивача до суду першої інстанції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		28.          Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 ЦПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
		29.          Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній до 15.12.2017): юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій &? ;…&?р;.
		          Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності &? ;…&?н;.
		30.          Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		31.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		32.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі    статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		33.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		34.          Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		35.          Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		36.          Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.  
		37.          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).
		38.          Згідно ч.4    ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
		39.          Відповідно до ч. 1    ст. 242 Цивільного кодексу України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
		40.          Згідно ч. 1 ст. 160    Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		41.          Частиною 1 ст. 161 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
		42.          Зі змісту позовних вимог, поданих до Суду касаційних скарг та судових рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що спірні правовідносини виникли внаслідок спору щодо місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та можливості реалізації ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав, тоді як вимоги позивача до Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області є похідними від вирішення цього спору. 
		43.          Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту сімейних прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства відсутня.
		44.          Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №500/6325/17.
		45.          Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		46.          Таким чином, суди попередніх інстанцій, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, розглянули справу, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		47.          Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		48.          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		49.          Відповідно до ч.1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		50.          Оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.
		51.          Керуючись статтями 238, 239, 341,    343,    349, 354,    356,    359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-
		п о с т а н о в и в :
		52.          Касаційні скарги Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області та ОСОБА_2 - задовольнити частково.
		53.          Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року - скасувати, а провадження у справі закрити.
		54.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                           В.М. Бевзенко 
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...