Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/29728/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2018. Зареєстровано: 09.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/761/338/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100100004319

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/29728/16-к
		Провадження №1-кп/761/338/2018 
		В И Р О К 
		іменем України
		06 грудня 2018 року                     Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України, раніше не судимий
		у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихч.2ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345КК України, 
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
		секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
		за участі:
		сторони обвинувачення - прокурор ОСОБА_5 ,
		обвинувачених  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_7 ,
		потерпілих  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Так, ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь спільно розробленого злочинного плану, вирішили вчинити викрадення та незаконне позбавлення волі мешканця квартири АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_11 .
		З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 квітня 2016 року, приблизно о 14 годині 10 хвилин, діючи за попередньою змовою групою осіб, прибули до будинку АДРЕСА_4 , на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
		Пройшовши до під`їзду вказаного будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 піднялись по сходам на п`ятий поверх де скориставшись перевагою у фізичній силі та застосовуючи фізичне насильство відносно ОСОБА_11 проти волі останнього вивели з вказаного будинку та помістили його до салону автомобіля марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 .
		В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою реалізації раніше розробленого злочинного плану направленого на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, використовуючи вищевказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 вивезли останнього у невстановлене слідством місце де умисно, протиправно продовжували утримувати до 08 квітня 2016 року.
		Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь спільно розробленого плану, вирішили вчинити незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 із застосуванням до нього фізичного насильства, що полягало у позбавленні можливості вільно пересуватись.
		Приблизно о 17 годині 12.05.2016, достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 прибули на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 .
		З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прибувши за вказаною адресою, вийшли із транспортного засобу марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , наблизились до ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства до останнього, проти його волі, почали відтягувати ОСОБА_11 до вказаного транспортного засобу та намагались помістити до його салону, однак були затримані працівниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_2 вчинив незаконне позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.
		Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь спільно розробленого злочинного плану, вирішили вчинити вимагання у мешканця квартири АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_11 , що полягало у передачі вказаної квартири у власність ОСОБА_2 з метою подальшої її реалізації.
		З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в період часу з 08.04.2016 по 12.05.2016, здійснювали телефонні дзвінки на стаціонарний номер телефону ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 та погрожуючи вбивством і заподіянням тяжких тілесних ушкоджень йому та членам сім`ї останнього вимагали передачі у власність ОСОБА_2 квартири за вказаною адресою.
		Приблизно о 17 годині 12.05.2016, достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 .
		Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшовши і вказаного транспортного засобу, наблизились до ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства до останнього, проти його волі помістили його до салону транспортного засобу марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , що перебуває під керуванням ОСОБА_2 , однак були затримані працівниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_2 вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України.
		Крім того, 12 травня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №26/41 по вул. Павлівській в м. Києві, не маючи на те відповідних дозволів передбачених чинним законодавством, ОСОБА_2 зберігав при собі в правій кишені куртки, що була на ньому вибуховий пристрій - ручну гранату РГД-5, який в подальшому було вилучено.
		Так, на початку травня місця 2016 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2 за не встановленою слідством адресою, що в м. Києві, помітив на землі вибуховий пристрій - ручну гранату РГД-5 підняв його та залишив собі, тим самим незаконно придбав вибуховий пристрій. ОСОБА_2 усвідомлюючи заборону вільного обігу боєприпасів вибухових пристроїв і його карність, не маючи відповідного дозволу, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, тим самим почав незаконно зберігати вибуховий пристрій - ручну гранату РГД-5.
		Таким чином, ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
		Крім того, ОСОБА_2 , 12 травня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №26/41 по вул. Павлівській в м. Києві, при затриманні його працівником правоохоронного органу, після вчинення кримінального - правопорушення, а саме начальника сектору ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , розуміючи, що останній виконує свої службові обов`язки висловив йому усну погрозу вбивством.
		При цьому на підтвердження свого наміру ОСОБА_2 , демонстративно тримаючи в правій руці корпус вибухового пристрою - ручної гранати РГД-5, а лівою рукою утримуючи кільце чеки запалу вказаної гранати, повідомив ОСОБА_10 про можливість її застосування.
		ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що в наслідок можливого застосування ОСОБА_2 вказаної гранати в безпосередній близькості біля себе сприйняв висловлену останнім погрозу як реальну загрозу для свого життя.
		Таким чином, ОСОБА_2 вчинив погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 345 КК України.
		Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь спільно розробленого плану, вирішили вчинити незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 із застосуванням до нього фізичного насильства, що полягало у позбавленні можливості вільно пересуватись.
		Приблизно о 17 годині 12.05.2016, достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 прибули на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 .
		З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прибувши за вказаною адресою, вийшли із транспортного засобу марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , наблизились до ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства до останнього, проти його волі, почали відтягувати ОСОБА_11 до вказаного транспортного засобу та намагались помістити до його салону, однак були затримані працівниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне позбавлення волі, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.
		Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, згідно заздалегідь спільно розробленого злочинного плану, вирішили вчинити вимагання у мешканця квартири АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_11 , що полягало у передачі вказаної квартири у власність ОСОБА_2 з метою подальшої її реалізації.
		З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в період часу з 08.04.2016 по 12.05.2016, здійснювали телефонні дзвінки на стаціонарний номер телефону ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 та погрожуючи вбивством і заподіянням тяжких тілесних ушкоджень йому та членам сім`ї останнього вимагали передачі у власність ОСОБА_2 квартири за вказаною адресою.
		Приблизно о 17 годині 12.05.2016, достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 .
		Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшовши і вказаного транспортного засобу, наблизились до ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства до останнього, проти його волі помістили його до салону транспортного засобу марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , що перебуває під керуванням ОСОБА_2 , однак були затримані працівниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_2 допитаний у суді, винуватість у вчиненні злочину за ч.2ст. 146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК України визнав повністю та надав суду показання, що підтверджує факт викрадення ОСОБА_11 та факт дзвінків на його телефон. Також Підтвердив факт зберігання гранати. Щодо погрози працівникам поліції повідомив, що погрози як такої не було, була висловлена лайка в їхню сторону, була спричинена бійка, у нього стріляли. Особи, які здійснювали затримання, не представились і просто набігли, а він пригрозив їм. 
		ОСОБА_12 він не знав до тієї бійки та що це він наніс їй удари. Від потерпілих він вимагав не квартиру, потрібно було щоб чоловік ОСОБА_13 повернув кредит, який він брав. Ті гроші, які брав потерпілий ОСОБА_11 в кредит, він витратив, сказав що грошей у нього немає, проте він може продати квартиру і заплатити за борг, тому вимагалась квартира в рахунок погашення боргу.
		На той час він працював вчителем англійської мови у двох сім`ях, також у сім`ї свого директора, тому директор записав його працівником цієї фірми. Працював помічником директора офіційно приблизно 8 місяців. В його обов`язки входило: привозити директора на зустрічі, допомагати фірмі та дітям директора, допомагати його сім`ї, обдзвонювати кредиторів, зустрічатись з представниками банків, надсилати повістки. Він отримував заробітну платню 400 доларів на місяць. Йому стало відомо про заборгованість зі слів секретаря, яку звали ОСОБА_14 . На той час керівництво постійно розмовляло на одну тему: що є такі кредитори, як ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про те, що вони "втопили" фірму. Завжди на фірмі все було добре, та коли сталась дана кредитна історія, ОСОБА_2 поцікавився що сталось. Йому розповіли, що є такі люди, які шахрайським шляхом заволоділи сумою приблизно 1 700 000 гривень. Йому розказали, показали документи, ОСОБА_2 взяв ці документи, здійснив декілька дзвінків, потім під`їхав до цієї фірми. Керівництво не доручало йому цього, вся ініціатива походила лише нього. Він розраховував, що боржники, коли побачать його, почнуть сплачувати кредит.
		Коли він розпочав це, то розповів секретарю, своєму директору. Їм це не сподобалось та вони посварились. Потім ОСОБА_2 знову почав тиснути на потерпілих, дзвонити для того, щоб вони віддали кошти. ОСОБА_17 , керівник фірми, сказав, що якщо вдасться з ОСОБА_18 дійти до логічного завершення, хай переводять кошти на рахунок фірми в Альфа банку. Отримані кошти він хотів перевести на погашення боргу, проте він би також отримав гроші за це. Якщо б фірма отримала кошти, вони б могли розморозити кредитну лінію. Керівник ОСОБА_2 частково знав про події, а саме знав про дзвінки та що ОСОБА_2 буде займатись даними кредиторами.
		Також повідомив, що не ретельно вивчив матеріали, відповідно до яких почав вимагати гроші. З тих матеріалів, що він вивчав, він бачив рішення Альфа банку. Йому тоді було відомо, що є такі люди, які не повертають кредит, через це почав підходити до цієї ситуації не по закону. У фірми "Транс національна група" власниками є Величковський та його дружина. Дружина є засновником, ОСОБА_15 - директором, ОСОБА_16 - бухгалтером. До власника фірми він не звертався, адже він втік до іншої країни. Це обвинувачений з`ясував, приїхавши до власника цієї фірми додому разом із документами і там відповів його консьєрж, що дані люди поїхали у м. Таллін, тому ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_11 , адже він працював бухгалтером, а через бухгалтера проходили всі грошові операції. Під тиском він сам зізнався що розуміє, за що ОСОБА_2 так чинить з ним. З ОСОБА_19 обвинувачений спілкувався на початку травня, коли він приїхав до України, обвинувачений до нього дзвонив, він сказав, що не розуміє в чому річ, ОСОБА_2 розповів про дану ситуацію, він підтвердив що кредит брали та пообіцяв, що кредит буде сплачено, сказав що у нього була якась сімейна трагедія. На той момент обвинуваченого ОСОБА_2 не влаштовувала дана відповідь. Обвинувачений їздив до Величковського на своєму авто "BMW 530" 2006 року болгарської реєстрації. Це той самий автомобіль, у якому було здійснено викрадення ОСОБА_11 . Була ситуація на початку квітня, коли обвинувачений ОСОБА_2 подзвонив до ОСОБА_16 , потерпілий не взяв трубку, а на наступний дзвінок відповіла його дружина. Обвинувачений зрозумів, що справа стоїть на місці. З ОСОБА_20 , ОСОБА_2 знайомий дуже давно, у них тісні дружні стосунки. ОСОБА_2 йому повідомив про цю ситуацію або за день або в день події, він його попросив просто бути з ним, тому що він працює з кредитором, який не платить кредит. В день викрадення ОСОБА_11 відбувалось те, що вказано в обвинувальному акті.
		В день події ОСОБА_2 зранку приїхав на адресу проживання ОСОБА_11 , де побачив що останній вигулював свою собаку. Після цього ОСОБА_2 поїхав на тренування, там зустрівся з ОСОБА_20 та попросив його з ним поїхати до кредитора, попередив, що можливо навіть буде бійка. Вони приїхали десь о 14-15 годині по вул. Чорновола, 33. Чекав на ОСОБА_16 біля його квартири. Коли піднявся ліфт, з верхнього поверху назустріч спускались ОСОБА_16 та ОСОБА_21 . ОСОБА_20 знаходився позаду ОСОБА_2 . ОСОБА_2 побив потерпілих між 4-5 поверхами, потім штовхнув Фою на 4 поверсі, ОСОБА_16 також штовхнув на 4 поверсі, потім ОСОБА_16 штовхнув на 3 поверсі, штовхнув його до ліфту, ОСОБА_20 намагався стримувати ОСОБА_2 . Далі він вийшов з під`їзду, ОСОБА_20 був з ОСОБА_16 на 1 поверсі. ОСОБА_2 під`їхав на своєму автомобілі, помістив ОСОБА_16 до свого автомобіля та вивіз по одеській трасі у лісопосадку. В автомобілі був ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . ОСОБА_11 відвіз далеко по одеській трасі, кілометрів за 100. Зброї у них при цьому не було.
		ОСОБА_3 тримав ОСОБА_16 , він поклав йому на обличчя підшлемник від мотоциклетного шолому, потім ОСОБА_2 його одягнув на голову ОСОБА_16 , щоб останній нічого не бачив. ОСОБА_3 був шокований, обвинувачені посварились, проте ОСОБА_2 вмовив ОСОБА_3 залишитись з ним та тримати ОСОБА_11 у лісі.
		Крім того повідомив, що не наносив ударів ОСОБА_11 у лісі. ОСОБА_3 не наносив жодних ударів ОСОБА_16 . ОСОБА_2 розраховував, що ОСОБА_11 злякається після ночі проведеної у лісі. 6 днів вони знаходились у лісі. Телефонів у них з собою не було, адже вони боялись, що їх можуть знайти по телефону. Обвинувачені вдвох вирішили, що ОСОБА_11 необхідно відпустити. ОСОБА_2 виїжджав з лісу купити в магазині їжі та води. Перед тим, як відпустити ОСОБА_11 , ОСОБА_2 взяв у людей теплої води, вмив ОСОБА_11 , дав помити йому голову, зранку відвів його до траси, дав гроші на дорогу додому (100 грн). Після того, як відпустили ОСОБА_11 обвинувачені повернулися до Києва. Через 2-3 дні ОСОБА_2 знову зателефонував ОСОБА_11 для того щоб зрозуміти, що він розуміє, що він не жартує. Вони в лісі з ним розмовляли, ОСОБА_11 сказав, що знає за що це все відбувається, розуміє, що був не правий, без тиску та погроз. Він розповів, що витратив багато грошей, витратив на дружину, на подорожі, на речі. Пропозиція щодо закладу квартири ОСОБА_11 надійшла безпосередньо від нього, він сказав, що може закласти квартиру в кредит та віддасть частину коштів. 
		Щодо зберігання гранати обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що вони з другом поїхали на Оболонську набережну, до ресторану "Баркас", на початку травня. Він почав мити машину на березі Дніпра. Під час цього він побачив як 2 чоловіка заховали щось біля дерева, воно було завернуте у сухий картонний пакет, ОСОБА_2 туди пішов, та побачив що то граната РГД-5 та забрав її. Зберігав її в машині. Револьвера він не має. У його друга був пневматичний пістолет, який обвинувачений попросив собі на час, коли він їздив до ОСОБА_11 . За день до затримання ОСОБА_2 взяв револьвер, він був пневматичний. ОСОБА_11 він показував револьвер, дістав його коли зустрів другий раз ОСОБА_16 і ОСОБА_22 у під`їзді щоб налякати їх.
		В день затримання ОСОБА_2 приїхав для того, щоб поговорити з потерпілим з приводу кредиту. Приїхав сам на своїй машині, далі поїхав на тренування, забрав ОСОБА_3 , сказав, що ОСОБА_11 не віддає кредит. Після тренування вони знову приїхали до ОСОБА_11 . Вони приїхали, посиділи біля дому, побачили на вулиці ОСОБА_11 , поїхали за ним щоб його затримати та поговорити. ОСОБА_11 вийшов із свого двору і швидко направився по вул. Павлівській до вул. Дмитрівської, ОСОБА_2 за ним поїхав по вулиці, покликав його, трохи обігнав його, він почав тікати, ОСОБА_2 побіг за ним, взяв його за куртку, він почав кричати, після чого до них підбіг ОСОБА_3 , ОСОБА_11 почав вириватися, ОСОБА_3 бризнув ОСОБА_11 та ОСОБА_2 в обличчя балончиком з слізогінним газом, після чого ОСОБА_16 перетягнули до автомобіля, вони обійшли машину, стали розмовляти. Потім підбігли працівники поліції, повалили ОСОБА_3 , ОСОБА_11 в цей час відбіг, ОСОБА_2 зробив 2 кроки від своєї машини і без попередження в нього почали стріляти. У нього в кишені була граната, коли його зігнули, дана граната випала з кишені, потім його вдарили по голові, з його голови почала текти кров, після чого його повалили на землю і одягли наручники. 
		Дана граната була в нього майже тиждень у куртці, вона не була призначена для ОСОБА_11 . ОСОБА_16 не саджали до машини. Кров ОСОБА_11 потрапила на заднє сидіння можливо ще в день викрадення. Викрадення не було сплановане, це відбулося спонтанно.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину в чиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України визнав повністю та надав показання, що 12 травня вони з ОСОБА_2 поїхали до тренажерного залу, де пробули десь 2-4 години. По дорозі додому заїхали до дому ОСОБА_11 тому що треба було передати якісь документи. По вул.Павлівській, коли ОСОБА_2 побачив ОСОБА_11 , відчинив вікно та покликав його, ОСОБА_3 не пам`ятає що відповів ОСОБА_11 , проте почалась лайка, ОСОБА_2 зупинився, побіг за ОСОБА_11 , останній почав тікати. Коли ОСОБА_3 вибіг, він намагався бризнути балончиком, відтягнув ОСОБА_11 . Він перевів ОСОБА_2 через дорогу, вони обійшли машину. Речовина з балончика потрапила усім в очі. Він не намагався відчинити двері автомобіля. В цей момент він просто тримав потерпілого. Двері автомобіля не відчинились тому що машина була зачинена. 
		Про гранату ОСОБА_3 дізнався з матеріалів справи, він її не бачив. 
		Обвинувачені знайомі 5-6 років. Перший раз ОСОБА_3 побачив ОСОБА_16 2 квітня. Побачив у зв`язку із тим, що був разом із ОСОБА_2 . Постовий йому пояснив, що за цією адресою зареєстрована фірма, яка винна кредит фірмі, на якій працює ОСОБА_23 . Суму кредиту обвинувачений ОСОБА_3 не пам`ятає, проте це була велика сума. На той момент ОСОБА_2 розповів йому, що був кредит фірми, а фірма зареєстрована за цією адресою. 
		2 квітня, коли обвинувачені зайшли до під`їзду, у якому проживають потерпілі, ОСОБА_2 подзвонив до вказаної квартири, ніхто не відчинив двері, вони почали спускатись та ОСОБА_24 побачив потерпілих, ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_11 та сталась неприємність. ОСОБА_2 почав говорити до ОСОБА_11 . ОСОБА_3 спустився вниз і стояв між поверхами, почув що почався шорох, побачив як ОСОБА_2 взяв за куртку ОСОБА_11 , штовхнув його, ОСОБА_11 впав. Коли прийшла ОСОБА_21 , ОСОБА_2 штовхнув її, після чого вона впала по сходам. Після цього ОСОБА_2 тримав ОСОБА_11 , вони спустились на перший поверх і сіли в машину. Коли заходили в ліфт ОСОБА_11 тримав ОСОБА_3 . ОСОБА_11 посадили на заднє сидіння автомобіля, ОСОБА_3 поклав потерпілому на обличчя чохол зі шлему, руки йому не зв`язували. Під час поїздки ОСОБА_3 був в шоці, спілкування не відбувалось. В лісі зв`язали ОСОБА_11 руки. 5-6 днів вони були там. Розмови між обвинуваченим та ОСОБА_16 були про гроші, кредит. Тілесні ушкодження потерпілому не наносили, були лише ті, що він отримав під час штовханини. Під час перебування у лісі потерпілого годували, давали воду, купували це за власні кошти. Обвинувачені вирішили відпустити ОСОБА_11 . 
		Коли відпустили ОСОБА_25 особисто не вчиняв жодних дій. ОСОБА_3 один раз дзвонив до потерпілих по проханню ОСОБА_2 за номером, який йому дав ОСОБА_2 , сказав їм що треба повернути кредит. Кому саме з потерпілих дзвонив не пам`ятає. 
		ОСОБА_3 не відомо яким шляхом потерпілі мали повернути кредит.
		28.04. ОСОБА_3 був у під`їзді, де проживають потерпілі. Вони були там з тією ж ціллю. Це був вже вечір, вони після тренування приїхали туди, піднялися, ОСОБА_2 подзвонив до квартири, ніхто не відчинив. Коли обвинувачені спускалися, потерпілі йшли їм на зустріч. При собі у обвинувачених не було масок та зброї. Тоді відбувалася просто розмова.
		ОСОБА_12 перший раз побачив 2 квітня. 2 квітня він прийшов з метою допомогти ОСОБА_2 . В той момент він був з ОСОБА_2 , який хотів поїхати за адресою, за якою була зареєстрована фірма. По розповіді ОСОБА_2 . ОСОБА_3 знав, що на цій адресі зареєстрована фірма "Транснаціональна кредитна група". ОСОБА_24 хотів заїхати туди і вияснити стосовно кредиту. Від ОСОБА_2 ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_9 була поручителем фірми. 
		ОСОБА_3 не наносив удари ОСОБА_13 , у під`їзді з нею не спілкувався та після того випадку більше не бачив її. 28.04. бачив ОСОБА_26 , проте був нижче на сходах у під`їзді. У обвинуваченого не було мети завдати потерпілому тілесних ушкодженть та викрадати його, це все вийшло спонтанно, його дії не були ніким скеровані.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_27 надав в судовому засіданні пояснення, що 02 квітня 2016 року приблизно об 11 годині 30 хвилин він повертався додому після прогулянки з собакою. Коли підійшов до під`їзду, його покликав чоловік, потім потерпілий дізнався, що це був ОСОБА_2 . Останній запитав у потерпілого щодо породи його собаки. Позаду на підвіконні сидів ОСОБА_3 . Після цього потерпілий зайшов до квартири, а коли через декілька хвилин вийшов, вказаних осіб вже не було. В день події близько 14 години потерпілий йшов зустріти дружину, яка працює неподалік у поштовому відділенні. Вони з дружиною сіли в службовий автомобіль ОСОБА_11 та приїхали до свого будинку приблизно о 14 годині 07 хвилині. Коли вони виходили з ліфту на 5 поверсі до своєї квартири, його сильно вдарили по голові, після чого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, почув, що кричить його дружина. Обличчя у ОСОБА_11 було в крові, його продовжували бити. Він намагався повзти до своєї квартири, але знову втратив свідомість. Прийшов до тями вже коли був у ліфті разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та знову втратив свідомість. Прийшов до тями вже коли був на задньому сидінні автомобіля. Його голова знаходилась позаду сидіння переднього пасажирського сидіння, а голова  позаду сидіння водія. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_11 не рухатися, а коли запитав куди його везуть, отримав удар в груди і його попередили більше нічого не запитувати. Їхали приблизно 1,5  2 години та приїхали в ліс. Йому на голову одягли мішок, у якому були отвори, через які потерпілий бачив обличчя обвинувачених. Перші дні перебування у лісі обвинувачені постійно били потерпілого, вимагали щоб він говорив лише з їх дозволу та повідомили, що вони є представниками кредиторів, а боржником є його директор. Від обвинувачених в бік потерпілого надходили погрози про те, що вони його вб`ють, якщо він не поверне кредит. ОСОБА_11 намагався пояснити обвинуваченим, що він не вирішує такі питання. Весь час перебування у лісі у потерпілого були зв`язані руки та ноги, лежав він на землі. Вночі обвинувачені перетягували потерпілого ближче до вогнища, внаслідок чого у нього одного разу загорілась куртка. На другий день обвинувачені почали говорити, що відпустять потерпілого якщо останній поговорить з директором щодо повернення кредиту. Обвинувачені говорили потерпілому, що його дружину викрали також. В одну з ночей потерпілого вивозили в інше місце. Потерпілий чув, що до них під`їхали два мотоцикла, але обвинувачені вийшли з автомобіля і потерпілий не чув розмови ОСОБА_28 розмові брало участь троє осіб. В ніч на 8 квітня обвинувачені палили речі потерпілого, дали йому таз з теплою водою та сказали змити кров, після чого посадили його в машину і поїхали до села Шамраївка, де його і відпустили. При цьому обвинувачені дали потерпілому наступні вказівки: почекати 30 хвилин, зняти пов`язку та їхати до Києва, де потрібно зустрітись з директором та повідомити йому, що якщо він не віддасть кошти, то його вб`ють. 
		В маршрутному таксі потерпілий попросив у когось мобільний телефон та зателефонував дочці, сказав, що скоро буде вдома. Вдома на потерпілого чекала дружина та донька, приїхали співробітники поліції. Через дві години потерпілий поїхав до травмпункту. Поки потерпілий був у лікарні, на його домашній телефон телефонував ОСОБА_23 та запитував де знаходиться ОСОБА_11 . Цього ж вечора ОСОБА_23 дзвонив до ОСОБА_11 та цікавився чи відбулась зустріч з директором. Наступного ранку ОСОБА_11 зустрівся з директором, який йому повідомив, що до нього телефонували та погрожували. Через декілька днів директор повідомив ОСОБА_16 , що останній має звільнитися задля своєї безпеки та безпеки співробітників. Через декілька днів потерпілому зателефонував ОСОБА_23 та повідомив, що гроші тепер має віддати ОСОБА_11 та його дружина та пропонував взяти кредит під заставу квартири. ОСОБА_11 був наляканий, через що телефонував до банку з метою отримання кредиту, проте це повільний процес. Через тиждень ОСОБА_23 сказав потерпілим щоб ОСОБА_9 оформила довіреність та щоб потерпілі підготували квартиру до продажу. Потерпілі були налякані, через що робили так, як говорили обвинувачені. Десь 28 квітня обвинуваченим здалося, що потерпілі тягнуть час та приїхали в масках, направляли пістолет на ОСОБА_11 і цікавились чому так довго проходить процедура оформлення квартири. Обвинувачені жодного разу не повідомили від якої організації вони діють. Генеральну довіреність ОСОБА_9 оформила на ОСОБА_2 та почалась процедура продажу квартири. До потерпілих приходила людина, яка брала у них кошти на потреби обвинувачених. 10 чи 11 травня ОСОБА_9 скасувала довіреність і їй одразу почали телефонувати з вимогою продати квартиру та віддати кошти. 12 травня приблизно о 16 годині ОСОБА_11 вийшов з квартири та пішов по вул. Павлівській до вул. Злотоустівської та почув як хтось позаду нього заводить автомобіль та під`їжджає до потерпілого з переду праворуч. ОСОБА_11 почав тікати, ОСОБА_2 почав бігти за ним, ОСОБА_29 вскочив назустріч потерпілому та бризнув йому балончиком в обличчя. Після цього потерпілого потягнули до автомобіля марки «БМВ», праві двері якої не відчинялись, тому його потягнули до лівих дверей. Після цього приїхала поліція, ОСОБА_11 посадили до поліцейського автомобіля, далі відвезли у відділення, де потерпілий впізнав обвинувачених.
		Погрози обвинувачених потерпілий сприймав реально, оскільки вони постійно супроводжувались побиттям. Після подій у лісі ОСОБА_2 майже кожного дня телефонував до ОСОБА_11 . Одного разу до ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_30 , який шукав ОСОБА_2 
		12.05.2016 був обвинувачені ще раз здійснили напад на ОСОБА_11 , схопили його та потягли до машини. ОСОБА_2 націлив на ОСОБА_11 зброю та погрожував йому. 
		Після звільнення ОСОБА_11 з лісу обвинувачені вимагали від потерпілих гроші, а потім наказали здати в ломбард вироби із золота та віддати грошові кошти їм. Дії з продажу квартири супроводжувала ріелтор на ім`я ОСОБА_31 , яка представилась потерпілим як представник ОСОБА_2 . 
		ОСОБА_11 ніхто не говорив у чиїх інтересах діють ОСОБА_2 та ОСОБА_30 , потерпілі сприймали дії обвинувачених як вимагання.
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_32 надала суду показання, що 02.04.2016 о 14 годині її забрав чоловік з роботи на обід. 5 хвилин вони їхали та припаркувались біля дому, зайшли в ліфт, вийшли на 4 поверсі, де потерпіла побачила, що до неї підбігає ОСОБА_2 та наносить їй удар в обличчя, після чого потерпіла впала на сходах і почала кричати, намагалась дзвонити в дзвінок, кричати, під час чого їй продовжували наносити удари. ОСОБА_3 також був недалеко, наче бив ОСОБА_11 . ОСОБА_9 втратила свідомість, а коли відкрила очі, то вже приїхала поліція та швидка. Після цього її донька повідомила їй, що зник ОСОБА_11 , вони знайшли його окуляри, які були в крові, та його сумку в під`їзді. ОСОБА_26 потім забрали до лікарні, надали допомогу, у неї був зламаний ніс, рани на обличчі, вона не могла рухатись, у неї був шум в голові та погіршився слух. Потерпіла була в лікарні до 16 квітня 2016 року. 
		В цей час приходили співробітники поліції, її чоловік не зв`язок не виходив. 2 чи 3 дня ОСОБА_13 телефонували зі служби розшуку і запитували де її чоловік, 08 квітня 2016 року до ОСОБА_13 подзвонила її дочка та сказала, що ОСОБА_11 живий та знаходиться за Києвом і їде додому, після чого потерпіла попросила знайомого щоб він її відвіз до поліції. Приблизно через годину ОСОБА_9 вже була вдома та побачила, що у ОСОБА_11 було багато ран та синців, рука була розбита. Його одяг був у крові, він був в іншій куртці, яка була забруднена кров`ю. ОСОБА_11 розповів, що з нього знущались та вимагали гроші, погрожували, що якщо він не віддасть кошти, то вб`ють його сім`ю. Того дня вони поїхали в поліклініку в Шевчеківському районі, де ОСОБА_11 надали медичну допомогу. Того дня ОСОБА_11 та ОСОБА_9 приїхали додому приблизно о 21 годині, вдома була її сестра, їй позвонили по телефону та представились знайомим її чоловіка та попросили, щоб він підійшов до телефону, коли дізнались що його не має вдома, ніякої інформації не залишили. Пізніше коли він ще один раз зателефонував, ОСОБА_11 сказав що це той чоловік, який його викрав, та він попросив дати слухавку ОСОБА_13 . З них почали вимагати гроші, коли потерпілі відповіли, що грошей не мають, то обвинувачені сказали ОСОБА_13 щоб вона продала квартиру. Її залякували тим, що вони вб`ють її сім`ю. ОСОБА_9 зрозуміла, що він слідкував за її сім`єю та була налякана погрозами. Дзвінки надходили регулярно, кожного разу під час телефонних розмов потерпілим погрожували. Одного дня ОСОБА_13 зателефонували о 08 годині ранку і сказали щоб вона виписала генеральну довіреність для продажи квартири. Після цього потерпіла пішла в сусідній будинок до нотаріуса виписати довіреність, це була її знайома, яка відмовилась видавати довіреність, оскільки побачила тілесні ушкодження на обличчі потерпілої. ОСОБА_2 зателефонував їй і сказав, щоб вона зробила довіреність до вечора, після чого ОСОБА_9 пішла до іншого нотаріуса, він також не дуже хотів видавати довіреність, але видав. Коли ОСОБА_9 повернулась додому, їй сказали, що їй потрібно скласти всі документи та передати через особу без місця проживання. 
		ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_13 нотаріально посвідчену довіреність, говорив виписати генеральну довіреність на квартиру, вимагав віддати ключі від квартири. Після того як він отримав генеральну довіреність, казав, що в найближчий час до них прийде ріелтор та буде здійснювати продаж квартири. На наступний день прийшов ріелтор з «Благінвест» та збирався продавати квартиру, але покупці хотіли бачити власника квартири при кожному огляді квартири. Ріелтор супроводжувала ОСОБА_26 при здійсненні всіх процедур з продажу квартири. ОСОБА_2 увесь цей час дзвонив до ОСОБА_13 та погрожував.
		ОСОБА_13 сказали, що довідка буде готова на наступний день, попередній договір був укладений з покупцем 28 квітня. Підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , погрожували вбити її собаку, завдати тілесних ушкоджень їй, при цьому приставляв пістолет до її голови та рук і погрожував вбити, якщо потерпіла не випише довіреність. Поряд з ним стояв ОСОБА_3 , потім вони пішли. Потерпілі виписали на наступний день довідку, але обвинувачені продовжували дзвонити. На травневі свята, вони подзвонили та вимагали грошей, помітили що у ОСОБА_13 був золотий ланцюжок та сказали здати ланцюжок в ломбард та віддати гроші за нього, після чого потерпілі так і зробили. Гроші за речі у них забрала невідома їм людина, яка завжди передавала гроші обвинуваченим. 
		10 травня була відмінена довіреність, потерпілі прийшли додому і намагались не виходити з дому. ОСОБА_9 залишалась у квартирі, у цей час почались виклики зі сторони ріелтора, ОСОБА_23 та ОСОБА_20 . Ріелтор вимагала їхати підписувати документи, казала, що цього хотіли покупці, ще дзвонив ОСОБА_24 на мобільний, до цього він дзвонив тільки на стаціонарний. В цей день хтось намагався виламати двері, але один замок був зламаний, після цього все на декілька годин затихло, потерпілі продовжували перебувати у квартирі. ОСОБА_11 того дня вийшов до аптеки та тривалий час не повертався, потім ОСОБА_9 почула звук, схожий на постріл, після чого зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що він живий та на даний час знаходиться в поліції, також повідомив, що ОСОБА_23 та ОСОБА_20 також знаходяться в поліції.
		Квартиру потерпіла отримала орієнтовно в 2014 році від чоловіка к подарунок.З ОСОБА_15 потерпіла знайома заочно. 
		При нападі обвинувачених вона бачила вперше, раніше з ними не зустрічалась. Про зникнення ОСОБА_11 ОСОБА_13 повідомила її дочка. Обвинувачених ОСОБА_9 бачила також у кінці квітня 2016 року, коли вони перебували біля під`їзду, у якому проживають потерпілі.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 , надав показання, що у травні 2016 року працівники карного розшуку проводили негласні слідчі (розшукові) дії. У цей час ОСОБА_10 працював на посаді начальника карного розшуку Шевченківського УП. До УП надійшла інформація про те, що будуть здійснюватися повторні викрадення ОСОБА_11 , у зв`язку з чим група проводила слідчі дії по вул. Павлівська у м.Києві. Зранку група знаходилась по вул. Павлівська, де перебував автомобіль марки «БМВ» сірого кольору, у якому знаходились обвинувачені. Коли ОСОБА_11 вийшов з під`їзду та попрямував до магазину, обвинувачені прослідкували за ним, після чого повернулись до під`їзду. Коли потерпілий ОСОБА_11 (після обіду), повторно вийшов з дому та пішов до вул. Златоустівської, обвинувачені припаркували автомобіль в інший бік вулиці, вийшли з машини, схопили ОСОБА_11 , заломили йому руки, бризнули балончиком йому в обличчя, після чого потягли його до автомобіля. У цей момент робоча група розпочала затримання обвинувачених, які чинили опір та тікали. ОСОБА_2 у цей момент дістав гранату та хотів її застосувати. 
		У робочій групі було приблизно 12 чоловік. ОСОБА_10 затримував ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 затримували інші працівники.
		При затриманні ОСОБА_2 дістав з кишені своєї куртки предмет, схожий на гранату та говорив, що застосує її. Граната була зеленого кольору, з вкрученим запалом та чекою. ОСОБА_10 вдалося нейтралізувати дії ОСОБА_2 шляхом тримання обох рук обвинуваченого, коли вони впали та перебували на землі. В цей час інший співробітник вилучив гранату з рук обвинуваченого. 
		Автомобіль, у який обвинувачені намагались заштовхнути ОСОБА_11 , був марки «БМВ», сірого кольору, салон автомобіля був жовтого кольору.При затриманні обвинувачених у ОСОБА_2 почали стріляти, коли побачили, що у нього є граната. 
		Затримання ОСОБА_3 здійснювали інші співробітники, зброя при цьому не застосовувалась.Після вилучення у ОСОБА_2 гранати, її поклали до ємкості.
		На підтвердження події злочину та вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні документи, а саме:витяг з кримінального провадження №12016100100004319 від 03.04.2016 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.04.2016 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.05.2016 року; протокол огляду місця події від 02.04.2016 року з фототаблицею; протокол огляду місця події від 12.05.2016 року з особистими речами ОСОБА_2 ; протокол огляду місця події від 12.05.2016 року з фототаблицею; протокол огляду місця події від 12.05.2016 року; протокол огляду місця події від 25.05.2016 року; копія довіреності від ОСОБА_9 на ОСОБА_2 від 22.10.1966 року з питань продажу об`єкту нерухомого майна  квартири АДРЕСА_3 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відносно майна ОСОБА_9 ; договір дарування від ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_3 користь ОСОБА_9 ; протокол пред`явлення для впізнання ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_11 від 12.05.2016 року; протокол пред`явлення для впізнання ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_11 від 12.05.2016 року; протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_2 від 12.05.2016 року; протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 13.05.2016 року ОСОБА_3 ; запит о\у Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві від 12.05.2016 року до начальника охорони ООО «Співдружність» щодо надання відеозапису з камер спостереження та диск з відеозаписом; протокол обшуку від 13.05.2016 року; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2016 року з описом речей та документів вилучених на підставі ухвали суду; відповідь на ПАТ «Укртелеком» від 30.05.2016 року щодо виконання ухвали слідчого судді щодо надання вхідних та вихідних телефонних з`єднань ОСОБА_33 ; висновок експерта від 13.05.2016 року №407\6 згідно якого: «наданий на дослідження предмет, з написом 158-76Т, є корпусом осколкової ручної гранати дистанційної дії типу «РГД-5», в якому розміщені трубка для запалу та розривний заряд вибухової речовини (тротилу). Корпус виготовлений промисловом (заводським) способом та відноситься до основних конструктивних складових частин осколкової ручної гранати дистанційної дії типу «РГД-5», яка є боєприпасом військового призначення.
		Наданий на дослідження предмет, з написом 24-80 УЗРГМ-2 УЗПЧ є уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим типу «УЗРГМ-2», який відноситься до засобу детонування (створення вибухового імпульсу) та призначений для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42. Запал виготовлений промисловим способом (заводським) способом та відноситься до боєприпасів військового призначення» та довідка про вартість проведення експертизи на суму 440,15 гривень; протоколи отримання зразків для експертизи від 17.06.2016 року; постанова про призначення судово-медичної експертизи від 28 травня 2016 року; висновок експерта №285 від 28.05.2016 року; висновок експерта від 28.05.2016 року №284; висновок експерта №280 від 13.07.2016 року з експертними зразками; відповідь на запит слідчого від ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст» Галицьке» від 27 травня 2016 року з додатками, а саме:копія договору дарування; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копія плану квартири АДРЕСА_7 ; копія довіреності гр. ОСОБА_9 від 18.04.2016 року; копія довідки про відсутність заборгованості по квартирі; копія довідок з психоневрологічного диспансеру №1 на гр. ОСОБА_9 , та гр. ОСОБА_11 ,; копія паспорту та коду ІНН гр. ОСОБА_9 процесуальні та характеризуючи матеріали.
		Стороною захисту було надано та досліджено в судовому засіданні: Довіреність №2 від 01.03.2016 року видана ОСОБА_2 від імені ТОВ «Ей ВІ ГРУП» на представництво інтересів товариства; виписка про рух коштів по рахунку від 23.07.2013 (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комодитна група» в сумі 107317,76 грн та 149000 грн).; виписка про рух коштів по рахунку від 06.08.2013 року (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комо дітна група» на суму 245000 грн); виписка про рух коштів по рахунку від 05.08.2013 року (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комо дітна група» на суму 245000грн.); виписка про рух коштів по рахунку від 27.08.2013р (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комо дітна група» на суму 156000 грн. та 162253,53 грн); виписка про рух коштів по рахунку від 03.09.2013 року (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна кома дітна група» на суму 127643,38 грн.); виписка про рух коштів по рахунку від 09.09.2013 року (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комо дітна група» на суму 9555,56 грн); виписа про рух коштів по рахунку від 16.09.2013 року (перерахування коштів на користь ТОВ «Транснаціональна комо дітна група» на суму 47883,31 грн., 224441,14 грн. та 277116,69 грн.); журнал судового засідання від 23.04.2014р. по справі №761/157/14-ц, згідно якого ОСОБА_11 , просить надати час 2 місяці для погашення боргу; довіреність №4 від 22.06.2015 р якою ТОВ «Деснянська кераміка» уповноважує ОСОБА_11 , представляти інтереси товариства в суді; журнал судового засідання від 04.12.2015 р по справі №761/157/14-ц за участі ОСОБА_11 як представника ТОВ «Транснаціональна командитна група» та ТОВ «Деснянська кераміка» та інші документи.
		Суд, допитавши обвинувачених, потерпілих, дослідивши надані сторонами документи та речові докази, оцінивши їх у сукупності дійшов до висновків, що надані стороною обвинувачення та стороною захистудокументи є належними та допустимими доказами оскільки відповідають вимогам КПК України.
		Отже, аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованихїм злочинів повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд враховує наступне. Так, в судовому засіданні обвинувачені свою вину визнали, та підтвердили фактичні обставини справи, а саме, що вони вирішили вчинити викрадення та незаконне позбавлення волі мешканця квартири АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_11 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 квітня 2016 року, приблизно о 14 годині 10 хвилин, прибули до будинку АДРЕСА_4 , на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .Пройшовши до під`їзду вказаного будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 піднялись по сходам на п`ятий поверх де скориставшись перевагою у фізичній силі та застосовуючи фізичне насильство відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_13 проти волі ОСОБА_11 вивели його з вказаного будинку та помістили його до салону автомобіля марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 .
		В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , використовуючи вищевказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 вивезли ОСОБА_11 у невстановлене слідством місце де умисно, протиправно продовжували утримувати до 08 квітня 2016 року.
		Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , приблизно о 17 годині 12.05.2016, достовірно знаючи про фактичне місце перебування ОСОБА_11 , прибули на транспортному засобі марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , до будинку АДРЕСА_5 та прибувши за вказаною адресою, вийшли із транспортного засобу марки BMW сірого кольору, д.н.з. країни Болгарії НОМЕР_1 , наблизились до ОСОБА_11 та із застосуванням фізичного насильства до останнього, проти його волі, почали відтягувати ОСОБА_11 до вказаного транспортного засобу та намагались помістити до його салону, однак були затримані працівниками поліції.
		Крім того, за період з 08.04.2016 по 12.05.2016р., обвинувачені здійснювали телефонні дзвінки на стаціонарний номер телефону ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 та погрожуючи вбивством і заподіянням тяжких тілесних ушкоджень йому та членам сім`ї останнього вимагали передачі у власність ОСОБА_2 квартири за вказаною адресою.
		Також, 12 травня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №26/41 по вул. Павлівській в м. Києві, при затриманні його працівником правоохоронного органу, після вчинення кримінального - правопорушення, а саме начальника сектору ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , розуміючи, що останній виконує свої службові обов`язки висловив йому усну погрозу вбивством.
		При цьому на підтвердження свого наміру ОСОБА_2 , демонстративно тримаючи в правій руці корпус вибухового пристрою - ручної гранати РГД-5, а лівою рукою утримуючи кільце чеки запалу вказаної гранати, повідомив ОСОБА_10 про можливість її застосування.
		Крім того, 12 травня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №26/41 по вул. Павлівській в м. Києві, не маючи на те відповідних дозволів передбачених чинним законодавством, ОСОБА_2 зберігав при собі в правій кишені куртки, що була на ньому вибуховий пристрій - ручну гранату РГД-5, який в подальшому було вилучено при зазначених вище обставинах.
		Не зважаючи на визнання своєї вини, суд критично ставиться до показань обвинувачених, щодо їх показань в частині часткової обізнаності ОСОБА_3 щодо дій ОСОБА_2 по відношенню до потерпілих, оскільки як з їх показань так із показань потерпілих вбачається, що обвинувачені діяли спільно, були об`єднані єдиними умислом, щодо отримання коштів від потерпілих, а тому сумнівів у вчиненні злочину групою осіб за заздалегідь розробленим планом у суду не виникає.
		Щодо показань ОСОБА_2 про те, що він випадкового носив при собі ручну бойову гранату РГД-5 та не мав наміру погрожувати працівникам поліції чи будь кому, то суд в цій частині до показань обвинуваченого ставиться критично, враховуючи його визнання вини за цими епізодами та дані показання повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 який безпосередньо затримував обвинуваченого. Крім того вина обвинувачених повністю доводиться зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами сторони обвинувачення та показаннями потерпілих, які є послідовними, об`єктивними та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.
		Що стосується письмових доказів сторони захисту, то дані докази суд до уваги не бере оскільки вони фактично не стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, а свідчать про взаємовідносини між фірмами на яких працювали обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_16 .
		Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме,незаконного позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України; вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, передбаченого ч.2 ст.189 КК України; незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, передбаченого ч.1 ст.263 КК України; погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником своїх службових обов`язків, передбаченого ч.1 ст.345 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене. 
		Також, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:незаконного позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України; вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, передбаченого ч.2 ст.189 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.
		При призначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставини, ОСОБА_34 суд визнає щире каяття.
		Обставини, ОСОБА_35 судомне встановлено. 
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає  щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання ОСОБА_36 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав. Тому, суд приходить до висновку, про необхідність призначення міри покарання у вигляді позбавлення воліта враховуючи, що обвинувачений вчинив декілька кримінальних правопорушень остаточне покарання слід призначити із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав. Тому, суд приходить до висновку, про необхідність призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи, що обвинувачений вчинив декілька кримінальних правопорушень остаточне покарання слід призначити із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для попередженням вчинення обвинуваченими нових злочинів.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Судовівитрати по справінеобхідно стягнути з обвинувачених на користь держави.
		Речовідокази по справі: вилучені у сторін кримінального провадження повернути останнім та дозволити використовувати на власний розсуд. Інші речові докази знищити за втратою потреби.
		   На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст. 146 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  4 (чотири) роки.
		 
		ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  5 (п`ять) років 5 місяців.
		 
		ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  6 (шість) років.
		 
		ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  3 (три) роки.
		 
		Остаточне покарання ОСОБА_2 призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на  6 (шість) років
		 
		Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 
		Зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 12.05.2016 року по день набрання вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  4 (чотири) роки.
		 
		ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  5 (п`ять) років 4 місяці.
		 
		Остаточне покарання ОСОБА_3 призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на  5 (п`ять) років4 місяці .
		 
		Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 
		Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 12.05.2016 року по день набрання вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно судові витрати на користь держави у сумі 440 (чотириста сорок) гривень15 копійок.
		   
		Речові докази по справі: вилучені у сторін кримінального провадження повернути останнім та дозволити використовувати на власний розсуд. Інші речові докази знищити за втратою потреби.
		 
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_37

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...