Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/5234/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Результат оскарження 21.02.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/815/5434/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/5234/17 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 грудня 2018 року м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді Марина П.П.
		розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування картки-відмови №UA500650/2017/00256 та рішення від 12.09.2017 року №UA500650/2017/000021/1, - 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами Одеської митниці ДФС, згідно яких, з урахуванням уточнених позовних вимог від 18.10.2018 року (а.с.52-53, том 2), просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500650/2017/00256 від 12.09.2017 року та рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.09.2017 року №UА500650/2017/000021/1.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що митним органом прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості автомобіля та картку відмови в митному оформленні, так як декларантом було надано всі документи для розмитнення автомобіля за ціною договору (вартістю операції), проте застосовуючи резервний метою митним органом не проведено консультації з декларантом та проігноровано усі надані документи в підтвердження реальної ціни придбання транспортного засобу. Митним органом при застосуванні методів визначення митної вартості не проводилась процедура консультацій із декларантом. Крім того декларант при проведенні процедури розмитнення подав відповідачу рахунок-фактуру (інвойс) від 03.03.2017 року № 19259329 в якому чітко вказана ціна, а саме 11114,00 доларів США. Позивач вважає рішення відповідача неправомірними, протиправними та такими, що підлягать скасуванню.
		Представником відповідача 03.11.2017 року надано до суду заперечення, в яких відповідача зазначає, що у результаті митного огляду та співставлення калькуляції витрат згідно з експертним висновком від 07.07.2017 року №507 виявлено розбіжності в описі товару, а саме: виявлено LEXUS модель IS250, в той час, як предявлений для митного оформлення автомобіль LEXUS модель IS250, VIN № / кузов: JTHBF1D2XE5027921 є модифікацією "F", що підтверджується наявністю алюмінієвих накладок на пороги, колісних дисків збільшеного радіусу, відмінних від колісних дисків у базовій комплектації, салону з перфорованої шкіри та інше. Крім того, для встановлення фактичних даних про вказаний автомобіль 16.08.2017 року Одеською митницею було призначено експертне дослідження, яким, зокрема встановлено, що фактична комплектація автомобіля є комплектацією Luxury F-SPORT. Оскільки дані про товар, який надійшов на адресу позивача, відрізняються від фактично встановлених у результаті проведеного митного огляду, а також експертного дослідження, з'явилися обставини, які у відповідності до положень п.2 с.6 ст.54 МК України були підставою для прийняття митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні заявленою декларантом митною вартістю. Під час здійснення митницею заходів щодо визначення митної вартості товару позивача, на підставі положень законодавства та у межах своєї компетенції було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Одеською митницею ДФС правомірно, з дотриманням норм законодавства та у межах своєї компетенції прийнято спірне рішення про коригування вартості товарів від 12.09.2017 року №UА500650/2017/000021/1. При цьому прав та інтересів позивача митницею порушено не було, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вказаного рішення про коригування митної вартості товарів задоволенню не підлягають. Також, відповідач вважає, що спірну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митницею прийнято правомірно та у відповідності до чинного законодавства, права та законні інтереси позивача при цьому не порушувалися, а відтак позовні вимоги щодо скасування цієї картки відмови задоволенню не підлягають.
		У відзиві на позовну заяву від 17.09.2018 року (а.с.4-11, том 2) представник відповідача зазначає, що в результаті проведення митного огляду від 18.08.2017 №UА500650/2017/004601 та співставлення калькуляцією витрат згідно експертного висновку від 10.08.2017 року №509/16 встановлено, що в комплектації присутні алюмінієві накладки на пороги, колісні диски збільшеного радіусу, відмінні від колісних дисків у базовій комплектації, салон з перфорованої шкіри тощо, що є ознаками модифікації «F» транспортного засобу LEXUS модель IS250, ідентифікаційний номер JTHBF1D2XE502792. Задля встановлення точних даних митницею надано заяву з проханням проведення авто товарознавчої експертизи. У висновку №334/17 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля LEXUS IS250, складеного 17.08.2017 року судовим експертом ОСОБА_2 зазначено, що ринкова вартість автомобіля LEXUS IS250, номер кузова (VIN) JTHBF1D2XE502792, 2014 року випуску, що ввозиться на митну територію України з урахуванням його технічного стану та пошкоджень станом на 16.08.2017 складає 377 761,13 гри., що згідно з офіційним курсом НБУ на дату оцінки складає 14 757,29 доларів США. Разом з тим, уповноваженою особою декларанта у митній декларації №UA500650/2017/004601 від 13.08.2017 року заявлена митна вартість автомобіля LEXUS IS250, номер кузова (VIN) JTHBF1D2XE5027921 у розмірі 11514,00 доларів США або 295 821,93 грн. Таким чином, під час проведення контролю правильності визначення декларантом митної вартості автомобіля LEXUS IS250, номер кузова (VIN) JTHBF1D2XE5027921 виявлені докази недостовірності заявленої декларантом митної вартості вищевказаного автомобіля. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України. ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Проте ОСОБА_1 або її уповноваженою особою додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості надані до Одеської митниці ДФС не були. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500650/2017/004601 від 13.08.2017 року були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та у митниці були наявні докази недостовірності заявленої фактурної вартості товарів, а надані додатково документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці транспортний засіб, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також, представник відповідача зазначає, що між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації і за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості  резервний. Стосовно висновку №18-266 судової автотоварознавчої експертизи автомобіля LEXUS IS250, номер кузова (VIN) JTHBF1D2XE5027921, складеного 13.06.2018 старшим судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз відповідач зазначає, що висновок № 18-266 від 13.06.2018 є неповним та неясним, оскільки складений експертом на підставі інформації щодо європейського ринку автомобілів, але відповідно до фактичних обставин справи, автомобіль був придбаний на американському ринку автомобілів (США), у експерта відсутня інформація щодо переліку складових частин що входять і відносяться до опціонного пакету (F-Sport) на території США.
		Представником позивача 18.10.2018 року надано відповідь на відзив (а.с.47-49, том 2), в якому представником зазначено, що у відзиві Відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.
		Ухвалою суду від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі.
		Ухвалою суду від 26.10.2017 року зупинено провадження у справі за клопотанням представника Одеської митниці ДФС.
		Ухвалою суду від 16.11.2017 року поновлено провадження у справі.
		Ухвалою суду від 16.11.2017 року зупинено провадження у справі за клопотанням представника позивача.
		Ухвалою суду від 28.11.2017 року поновлено провадження у справі та прийнято рішення про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Ухвалою суду від 28.11.2017 року поновлено судовий розгляд для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
		Ухвалою суду від 29.11.2017 року судом призначено по справі судову експертизу та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи.
		Ухвалою суду від 24.07.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.
		15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції у звязку з чим ухвалою суду від 27.07.2018 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження..
		Ухвалою суду від 31.10.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
		Представником позивача, 29.11.2018 року надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Ухвалою від 29.11.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбала за кордоном для власного користування автомобіль марки LEXUS, модель IS250, колір сірий, 2014 року випуску, VIN: JTHBF1D2XE5027921, який 03.08.2017 року доставлено на Україну (а.с.17, том 1). 
		Позивачем, 01.08.2017 року укладено договір доручення за №01/08-7 на надання послуг декларування і забезпечення митного оформлення з фірмою «АРКТУР» (а.с.15-16). 
		Представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3, 18.08.2017 року подано до Одеської митниці ДФС електрону митну декларацію №UA500650/2017/005665 для митного оформлення транспортного засобу, марки «LEXUS», модель IS250, колір сірий, 2014 року випуску, VIN: JTHBF1D2XE5027921, тип двигуна бензиновий, обєм двигуна 2499 см3, ціна товару 11514,00 доларів США (а.с.24).
		Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, до митної декларації позивачем також надано інвойс від 03.03.2017 року №19259329 (а.с.9, том 1), висновок експерта ФОП ОСОБА_4 від 10.08.2017 року №509/16 (а.с.18-23, том 1), коносамент №1704195-1 від 19.04.2017 року (а.с.11, том 1), навантажувальний документ  наряд №52.1 від 02.08.2017 року (а.с.97, том 1), декларація про походження товару №509/16 від 10.08.2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №29742042760095445 від 31.01.2017 року (а.с.13, том 1), документ б/н від 22.05.2017 року, що підтверджує вартість перевезення товару (а.с.12, том 1), договір про надання послуг митного брокера №01/08-7 від 01.08.2017 року (а.с.15, том 1), акт фізичного огляду б/н від 10.08.2017 року (а.с. 94, том 1), довідка №10/1799 від 07.08.2017 року, картка ФО-ПП №1554-11-05251 від 07.12.2011 року, інформаційний код результатів митного огляду товарів №1/1-0-0-0/1/00/6/3/5 від 12.09.2018 року.
		За результатами перевірки митної декларації та доданих документів, державним інспектором Одеської митниці ДФС ОСОБА_5, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00256 (а.с.90-91) та 12.09.2018 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000021/1, в якому вказано скориговану вартість в розмірі 15157,29 доларів США (а.с.89).
		В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем причину відмови вказано, виявлення відповідачем розбіжностей в описі товару, а саме заявлено «LEXUS» IS250, а фактично «LEXUS» модель IS250, VIN № / JTHBF1D2XE5027921 є модифікацією «F». В комплектації присутні алюмінієві накладки на пороги, колісні диски збільшеного радіусу, відмінні від колісних дисків у базовій комплектації, салон з перфорованої шкіри та інше. Згідно висновку залученого судового експерта, вартість транспортного засобу «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, VIN № / JTHBF1D2XE5027921 комплектації Luxury F - SPORT складає 14757,29 доларів США. В результаті чого з урахуванням транспортних витрат митна вартість складає 15157,29 доларів США і визначена за резервним методом, без проведення консультацій з декларантом.
		Як встановлено судом та вбачається із службової записки заступника начальника управління  начальника відділу провадження у справах про ПМП УПМП Одеської митниці ДФС ОСОБА_6 необхідність проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля LEXUS IS250 експертом зумовлена тим, що в результаті здійснення митного контролю та митного оформлення вищевказаного транспортного засобу виникли сумніви щодо відповідності опису товару заявленого за МД №UA500650/2017/004601. Під час здійснення комісійного митного огляду разом з судовим експертом було встановлено, що транспортний засіб «LEXUS модель IS250» VIN №JTHBF1D2XE5027921 є модифікацією «F». В комплектації присутні алюміневі накладки на пороги, колісні диски збільшеного радіусу відмінні від колісних дисків у базовій комплектації, салон з перфорованої шкіри та інше. Тобто, найменування вказаного транспортного засобу його основні базові характеристики залишились без змін, але під час комісійного митного огляду були встановлені зміни щодо модифікації автомобіля (комплектації), що в свою чергу впливає на послідуючу зміну його вартості на внутрішньому ринку України.
		Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Суд зазначає, що Ухвалою суду від 29.11.2017 року судом призначено по справі судову експертизу.
		На адресу суду 05.07.2018 року надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи №18-266 від 13.06.2018 року старшого судового експерта ЛААСД ОНДІСЕ МЮ України ОСОБА_7 (а.с.199-227, том 1). 
		Судом досліджено вказаний висновок в якому встановлено, що автомобіль «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 у рамках поставленого судом питання, визначається наступними характеристиками, а саме: модель - IS250, комплектація LUXURY з переліком складників, що відповідають специфікаціям виробника КТЗ зазначеній комплектації серійного виготовлення без додаткового обладнання конструкційних складових частин спеціального (додаткового) призначення.
		Також, в судовому засіданні 20.11.2018 року судом було заслухано пояснення судового експерта  ОСОБА_7, згідно яких експерт підтвердив висновки, зазначенні у висновку судової автотоварознавчої експертизи та зазначив, що вказаний автомобіль «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 не є моделлю комплектації «F - SPORT».
		Отже, суд зазначає, що відповідачем фактично було відмовлено в прийнятті митної декларації, та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000021/1 з підстав того, що відповідачем встановлено розбіжність між заявленою моделлю комплектації LUXURY автомобіля «LEXUS», модель IS250 та встановленою за результатами експертного дослідження експерта ОСОБА_8 моделлю комплектації LUXURY «F-SPORT» автомобіля «LEXUS», модель IS250. 
		Тобто, відповідач стверджує, що позивачем подано до митного органу декларацію на розмитнення автомобіля, який фактично є іншим в розумінні комплектації, та, в свою чергу дорожчим. Саме дане питання і є спірним у рамках зазначеної справи.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
		Митний Кодекс України (далі  МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
		У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
		Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
		За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
		Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
		Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобовязаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 
		- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 
		- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 
		- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 
		- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		Відповідно до ч.1 2, 3, 4 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		За приписами ч.1, 2, 4 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобовязаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
		З аналізу наведених законодавчих норм та встановлених обставин справи вбачається, що митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації, та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000021/1 з підстав того, що відповідачем було знайдено розбіжності в описі товару, а саме заявлено «LEXUS» IS250, а фактично «LEXUS» модель IS250, VIN № / JTHBF1D2XE5027921 є модифікацією «F», а згідно висновку експерта, вартість транспортного засобу «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 комплектації Luxury F - SPORT складає 14757,29 доларів США, тобто вища, ніж заявлена декларантом.
		Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Як вбачається з матеріалів справи, декларантом було надано до митного органу митну декларацію №UA500650/2017/000021/1 із зазначенням ціни товару 11514,00 доларів США та на підтвердження ціни також було надано рахунок-фактура (інвойс) №19259329 від 03.03.2017 року, документ б/н від 22.05.2017 року, що підтверджує вартість перевезення товару, декларацію про походження товару №509/16 від 10.08.2017 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №509/16 від 10.08.2017 року.
		Проте, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500650/2017/000021/1 з підстав того, що відповідачем було знайдено розбіжності в описі товару, при цьому відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
		Тобто, фактично, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості з підстав того, що автотоварознавчою експертизою, проведеною залученим судовим експертом ОСОБА_2, встановлено вартість транспортного засобу «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 в розмірі 14757,29 долларів США, адже це є комплектації Luxury F  SPORT.
		З даного приводу суд зазначає, що за результатами призначеної судом експертизи та отриманих висновків встановлено, що автомобіль «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 у рамках поставленого судом питання, визначається наступними характеристиками, а саме: модель - IS250, комплектація LUXURY з переліком складників, що відповідають специфікаціям виробника КТЗ зазначеній комплектації серійного виготовлення без додаткового обладнання конструкційних складових частин спеціального (додаткового) призначення. Тобто, що вказаний автомобіль «LEXUS», модель IS250, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) №JTHBF1D2XE5027921 не є моделлю комплектації «F - SPORT», що також спростовує підставу, за якої відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості.
		Крім того, відповідачем обрано та застосовано резервний метод визначення митної вартості без застосування процедури консультації з декларантом та не наведено достатніх та обґрунтованих підстав неможливості здійснення розмитнення автомобіля за іншими, попередніми методами розмитнення.
		Суд не бере до уваги пояснення відповідача стосовно проведення процедури консультації з позивачем, адже відповідачем на підтвердження зазначеного не надано будь-яких доказів.
		За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Звежинський проти Польщі", заява N 34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і 
		на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A.» та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с.23, п.38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок. 
		Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).
		З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено та результатами експертизи спростовано існування розбіжностей між заявленою моделлю комплектації LUXURY автомобіля «LEXUS», модель IS250 та встановленою за результатами експертного дослідження експерта ОСОБА_8 моделлю комплектації LUXURY «F-SPORT» автомобіля «LEXUS», модель IS250, що слугувало підставою для коригування митної вартості автомобіля.
		Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України. 
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування картки-відмови №UA500650/2017/00256 та рішення від 12.09.2017 року №UA500650/2017/000021/1  задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500650/2017/00256 від 12.09.2017 року та рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.09.2017 року №UА500650/2017/000021/1.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 65001, АДРЕСА_1);
		Відповідач: Одеська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: вул.Гайдара, 21-а, м.Одеса, 65078);
		 
		 
		Суддя П.П.Марин 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...