Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4116/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.
Дата набрання законної сили: 26.01.2022
Результат оскарження 26.01.2022 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: змінено рішення суду першої інстанції та скасовано рішення суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 2/461/1041/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		Справа №461/4116/18 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   
		29 листопада 2018 року     Галицький районний суд м. Львова 
		 
		у складі:        головуючого судді            Волоско І.Р.,
		секретар судового засідання         Мисько С.М.
		 
		за участю:        представника позивача        ОСОБА_1,
		               представника відповідача         ОСОБА_2,
		           представника відповідача         ОСОБА_3,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008,м.Львів,пл.Галицька,15,код ЄДРПОУ25558625) до ОСОБА_5 (79013, м. Львів, вул..Нечуя-Левицького, 23/6, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (79025, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) про визнання недійсним іпотечного договору, -
		 
		в с т а н о в и в: 
		 
		ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним іпотечного договору від 14 вересня 2017 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 , в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень, які складали об?єкт приватизації за договором купівлі-продажу об?єкту малої приватизації на аукціоні № 2984 від 13 березня 2015 року.
		В обґрунтування позову вказує на те, що 13.03.2013 р. між ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, функції та повноваження якого на даний час виконує ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Позивач, Продавець), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі - Відповідач 1, Покупець) укладено ОСОБА_7 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні № 2984 (далі - ОСОБА_7 1), згідно з п.1.1 якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідачу 1 нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 136,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Дорошенка, 36 (об'єкт приватизації), а Відповідач 1 зобов'язався прийняти зазначені нежитлові приміщення, сплатити визначену ціну та здійснити реєстрацію права власності на об'єкт продажу в державних органах реєстрації прав. При укладенні Договору 1 Покупцем взято на себе ряд зобов'язань. Зокрема, відповідно до п. 5 5 Договору 1 однією з умов продажу об'єкта приватизації визначено його подальше використання як аптеки з обов'язковим збереження цінних мистецьких елементів інтер'єру: автентичних меблів та вітражів, які невід'ємною частиною інтер'єру аптеки. 30.11.2017 р. працівниками управління комунальної власності (представниками Продавця) проведена перевірка об'єкта приватизації, який відповідно до умов Договору 1 передано у власність ФОП ОСОБА_5, на предмет виконання зобов'язань за цим Договором. За результатами проведенням цієї перевірки працівниками ОСОБА_4 комунальної власності було встановлено, що власником приміщень, ще складали об'єкт приватизації за Договором 1, з 02.11.2017 р. є ОСОБА_6 Підстава виникнення права власності - іпотечний договір, серія те номер 10512, виданий 14.09.2017 (ОСОБА_7 2). Даний іпотечний договір укладено (об'єкт приватизації заставлено та в подальшому відчужено) без погодження із Позивачем. Таким чином, ОСОБА_4 комунальної власності звернулись в суд із позовними вимогами про визнання недійсним Договору 2 в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень, які складали об'єкт приватизації за Договором 1.
		 
		 
		 
		31 липня 2018 року ОСОБА_5 подано до суду відзив, просила у позові відмовити у повному обсязі. 
		Згідно поданоговідзиву,вважає,що позивачне єстороною іпотечногодоговору,який проситьвизнати недійсним,відтак,зобов'язанийдовести,що оскаржуванимдоговором порушуютьсяйого права.Позов обґрунтовуєтьсятим,що зазмістом п.5.5Договору купівлі-продажувід 13березня 2015року №196(умовипродажу об'єктаприватизації),а самеподальше використанняоб'єктанерухомого майна,що відчужуєтьсявизначається,як аптека,з обов'язковимзбереженням ціннихмистецьких елементівінтер'єру:автентичних меблівта вітражів,які єневід'ємноючастиною інтер'єруаптеки.А також,вимогою,що об'єктприватизації відчужуєтьсячи здаєтьсяв орендуз дотриманнямумов,на якихвін бувпридбаний.Проте договіріпотеки засвоєю правовоюприродою неє правочином,пов'язаниміз відчуженнямчи будь-якоюіншою формоюпереходу прававласності намайно,та передбачаєлише забезпеченнявиконання зобов'язання(Глава49Забезпечення виконаннязобов'язанняЦК України).Будь-якіобмеження щодоукладення договорівіпотеки умежах спірнихправовідносин,чинне законодавствочи договіркупівлі-продажуне містять.Щодо згаданихзобов'язань,які,як вважаєпозивач,були покладеніна Відповідача1договором,останній вітражів(іншихелементів)та мебліву належномупридатному дляїх використаннядля бажаноговиду діяльностіприватизованого об'єктадосі непередав.Також вважаєза необхіднимврахувати,що зазначенийпозивачем ОСОБА_7купівлі-продажуне міститьстроків тихобмежень,які найого думкуповинні бутивнесені зайого згодоюв іпотечнийдоговір.Відсутність такоїістотної умовине даєпідстав застосуванняобмежень,оскільки чиннийна тойчас Законвказував,що удоговорі купівлі-продажучітко визначаютьсякритичні значенняненалежного виконаннявиключних умов(строк,відсоток виконання),як підставайого розірвання(ч.2ст.27Закону України«Про приватизаціюдержавного майна»). Таким чином вважає, що підстави для визнання недійсним оскаржуваного договору відсутні.
		 
		31липня 2018року ОСОБА_6 подано до суду відзив, просила у позові відмовити у повному обсязі.
		Згідно поданоговідзиву,погодилась зтвердженням позивача,що 13.03.2013р.між позивачемта відповідачем1укладено ОСОБА_7купівлі-продажу.Згідно п.1.1.якого Позивачзобов'язавсяпередати увласність Відповідачунежитлові приміщенняпершого поверхута підвалузагальною площею136.2кв.м.,що знаходитьсяза адресою:м.Львів,вул.Дорошенка.36(об'єктприватизації),а Відповідачзобов'язавсяприйняти зазначенінежитлові приміщення,сплатити визначенуціну таздійснити реєстраціюправа власностіна об'єктпродажу ворганах державноїреєстрації прав.На виконаннязазначеного договору,10.04.2015р.позивач передаввідповідачу 1у власністьнежитлові приміщеннязагальною площею136,2кв.м.,що знаходитьсяза адресою:м.Львів,вул.Дорошенка,36.В зазначеномуакті відсутнябудь-якаінформація щодомеблів тавітражів якіна моментпередачі знаходятьсяу приміщенніта передаютьсяспільно зприміщеннями відповідачу.Вважає,що відповіднодо ЗаконуУкраїни «Проприватизацію державногомайна» таположень Договорукупівлі-продажунежитлові приміщенняпершого поверхута підвалузагальною площею136,2кв.м.,що знаходитьсяза адресою:м.Львів,вул.Дорошенка.36є об'єктамималої приватизації.Відповідно доч.2ст.27Закону проприватизацію,до договорукупівлі-продажуповинні включатисяпередбачені бізнес-планомчи планомприватизації зобов'язанняабо зобов'язаннясторін,які буливизначені умовамиаукціону,конкурсу чивикупу,щодо:збереження основнихвидів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом. З цього приводу зазначила, що за Договором купівлі - продажу Відповідачем 1 куплено приміщення, а не підприємство, відповідно у покупця не могло виникнути зобов'язань, щодо збереження основних видів діяльності підприємства. Разом з тим, вважає, що за Договором Відповідачем 1 куплено об'єкт малої приватизації, який не відноситься до об'єктів групи Г, відповідно до такого Договору не можуть включатися виключні умови та зобов'язання покупця щодо їх виконання, у разі невиконання яких договір купівлі-продажу підлягає розірванню. 
		 
		Суд,заслухавши виступисторін,повно тавсебічно зясувавшиобставини,на якісторони посилаються,як напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидослідженими всудовому засіданні,вважає,що позовнівимоги непідлягають задоволенню,виходячи знаступних підстав. 
		 
		     Статтею41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. 
		Відповідно до Ухвали Львівської ради 15-ої сесії 6-го скликання від 19 червня 2014 року №3462, Протоколу № 1 засідання комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на аукціоні об?єкта малої приватизації комунальної власності м. Львова від 11 лютого 2015 року та Протоколу № 02 аукціону реалізації об?єкта малої приватизації комунальної власності м. Львова від 06 березня 2015 року між позивачем ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та відповідачем ОСОБА_5 укладено ОСОБА_7 купівлі-продажу об?єкта малої приватизації № 2984 від 13 березня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим номером 196.
		Відповідно до умов договору ОСОБА_5 набула права власності на об?єкт продажу, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 136,2 (сто тридцять шість цілих дві десятих) кв.м, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Дорошенка, будинок № 36 (тридцять шість). Факт приймання-передачі об?єкта продажу підтверджується Актом приймання-передачі від 10 квітня 2015 року № 2984.
		Відповідно до статті 26Закону України«Про приватизаціюдержавного ікомунального майна» під час приватизації обєкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону та викупу зобовязання сторін.
		З моменту переходу права власності на обєкт приватизації покупець, який придбав обєкт приватизації, зобовязаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу обєкта приватизації.
		З метою додаткового вкладення коштів у ремонт нежитлових приміщень першого поверху та підвалу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 14 вересня 2017 року уклали договір позики на суму 10000 000,00 (десять мільйонів) гривень, згідно якого ОСОБА_6 передала, а ОСОБА_5 прийняла зазначену суму коштів та зобов?язалася повернути її в строк до 25 вересня 2017 року. Для забезпечення виконання зобов?язання, що виникло на підставі договору позики сторони уклали Іпотечний договір від 14 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального договору ОСОБА_9 за реєстровим номером 10512.
		Предмет іпотеки становили нежитлові приміщення першого поверху (5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-6, 5-7), що знаходяться за адресою: м. Львів, вулиця Дорошенка П., будинок № 36 (тридцять шість). Загальна площа нежитлових приміщень становить 264,9(двістішістдесят чотирицілих ідев?ять десятих)кв.м. Вищезазначені нежитлові приміщення належать ОСОБА_5 на підставі Договору №2984 купівлі-продажу об?єкта малої приватизації на аукціоні, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 13 березня 2015 року за реєстровим номером № 196, Акта приймання-передачі № 2984, укладеного 10 квітня 2015 року між ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_5, а також на підставі Рішення Франківського районного суду м.Львова від 28 жовтня 2016 року, справа № 465/1817/16-ц, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданою ОСОБА_9, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 14 вересня 2017 року. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 544278546101.
		В позовних вимогах ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, як правова підстава визнання недійсним іпотечного договору від 14 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_10, є те що ОСОБА_5 не отримала згоди ОСОБА_4 на подальше відчуження приватизованого об?єкта малої приватизації.
		Даний аргумент судом не приймається до уваги з огляду на наступне.
		Кожна особа, яка володіє повною цивільною дієздатністю, наділена правом на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, укладати щодо цього майна договори, вільно обирати контрагента. Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Відповідно до норми статті 650 Цивільного кодексу України укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах має свої певні особливості, визначені відповідними актами цивільного законодавства. 
		Так, зокрема, укладення угод з приватизації регулюється Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна». 
		 
		Згідно ст.5-1Закону про приватизацію з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами:
		група А - єдині майнові комплекси державних підприємств. їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу господарського товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.
		Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно державних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси: державне майно, що не ввійшло до статутного капіталу господарських товариств;
		група В - єдині майнові комплекси державних підприємств (у тому числі ті, що передані в оренду), їх структурних підрозділів, на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) і за такий період перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; акції акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів групи Г); єдині майнові комплекси підприємств і організацій сільського, рибного господарства та агропромислового комплексу незалежно від вартості майна та середньооблікової чисельності працюючих, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані:
		група Г - єдині майнові комплекси державних підприємств та акції акціонерних товариств, які на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств оборонно-промислового комплексу, а також об'єкти, визначені уповноваженими органами управління як такі, що потребують застосування індивідуального підходу до приватизації (такі, що мають унікальні виробництва, використовують рідкісні ресурси (нематеріальні активи, ноу-хау, включаючи науково-дослідні та проектно-конструкторські організації та установи, які відповідають таким вимогам).
		Підприємством, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), вважається підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з одним або двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більш ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків;
		група Д - об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані:
		група Е - акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами;
		група Ж - об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих. що не підлягають приватизації.
		До об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних га культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств, перебувають на балансі підприємств, якщо такі об'єкти не включено до складу майна, що передається у комунальну власність.
		В частині 2 ст. 5-1 Закону про приватизацію зазначено, що об'єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж є об'єктами малої приватизації.
		Таким чином, виходячи з положень даної норми Закону та умов Договору купівлі-продажу можна ствердити, що нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 36 є об'єктами малої приватизації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону цього, до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом.
		За Договором купівлі-продажу Відповідачем 1 куплено приміщення, а не підприємство, відповідно у покупця не могло виникнути зобов'язань, щодо збереження основних видів діяльності підприємства.
		Також у ч.2ст.27Закону зазначено, що до договору купівлі-продажу об'єктів групи Г включаються виключні умови та зобов'язання покупця щодо їх виконання, у разі невиконання яких договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
		Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1)    несплата коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору; 2)    невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об'єкта; 3) невиконання умов договору купівлі-продажу у зв'язку з банкрутством приватизованого підприємства або підприємства, до якого було передано приватизований об'єкт.
		У договорі купівлі-продажу чітко визначаються критичні значення неналежного виконання виключних умов (строк, відсоток виконання).
		До виключних умов не можуть включатися вимоги щодо обсягів і строків внесення інвестицій на розвиток об'єкта приватизації, крім випадків, передбачених законодавством про особливості приватизації окремих видів об'єктів державної власності.
		Саме на вказане положення Закону про приватизацію покликається позивач. Однак слід наголосити, що за Договором Відповідачем 1 куплено об'єкт малої приватизації, який не відноситься до об'єктів групи Г, відповідно до такого Договору не можуть включатися виключні умови та зобов'язання покупця щодо їх виконання, у разі невиконання яких договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
		Відповідно до ст.27 Закону, строк виконання зобовязань, визначених у договорі купівлі-продажу, не повинен перевищувати пяти років. Даною нормою визначено лише обмеження щодо встановлення максимального строку, однак, зазначене положення не встановлює строк виконання зобовязань щодо кожного окремого договору, в т.ч. і договору купівлі-продажу.
		У договорі № 2984 купівлі-продажу об?єкта малої приватизації на аукціоні від 13 березня 2015 року не визначено строків протягом, яких відповідач ОСОБА_5 повинна виконувати взяті зобовязання по означеному договору. 
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 умов Договору № 2984 купівлі-продажу об?єкта малої приватизації на аукціоні від 13 березня 2015 року не порушила. Збережено автентичність приміщення, що підтверджується Актом № 892-НП/17 проведення перевірки приміщення, складеного ОСОБА_4 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 30 листопада 2017 року. Цим документом підтверджується, що покупець ОСОБА_5 приміщення за договором № 2984 від 13 березня 2015 року використовує відповідно до умов цього договору. Також актом підтверджується, що в приміщенні проводяться ремонтні роботи, а також вказано на зміни фактичного технічного стану приміщення, чим пояснюються розбіжності в технічній документації на приміщення, а саме: в технічному паспорті, складеному 25 квітня 2014 року станом на 22 листопада 2013 року та в технічному паспорті, складеному станом на 08 квітня 2016 року.
		Як встановленосудом,предметом Іпотечногодоговору 14вересня 2017року єнежитлові приміщенняпершого поверху(5-1,5-2,5-3,5-4,5-5,5-6,5-7),що знаходятьсяза адресою:м.Львів,вулиця ДорошенкаП.,будинок № 36(тридцятьшість),загальна площаяких становить 264,9 (двісті шістдесят чотири цілих і дев?ять десятих) кв.м., які зареєстровані на праві власності ОСОБА_5 рішенням державного реєстратора Львівського обласного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21125820 від 06.05.2015р.
		Відтак, даний обєкт має єдиний реєстровий номер і є одним цілісним приміщенням  іншим ніж обєкт договору купівлі продажу між ОСОБА_4 комунальної власності і ОСОБА_5 13.03.2015р.. 
		Позивач просить визнати його недійсним в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень, які складали обєкт приватизації за договором купівлі-продажу обєкта малої приватизації від 13.03.2015 р. Однак, суду не надано доказів в частині яких саме приміщень визнати договір недійсним, якщо обєкт зазнав ремонту, приєднання, переобладнання, що вбачається із оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи будинку №36 по вул.Дорошенко в м.Львові.
		 
		Відповідно до ст.1Закону України«Про іпотеку», іпотека  це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні в користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. 
		Таким чином, договір іпотеки не слід ототожнювати з договором купівлі-продажу, оскільки такий договір спрямований на гарантування виконання зобовязання боржником, а не на перехід права власності від власника майна до кредитора; за договором іпотеки майно залишається у власності іпотекодавця.
		ОСОБА_7 іпотеки за своєю правовою природою не є правочином, повязаним із відчуженням чи будь-якою іншою формою переходу права власності на майно, та передбачає лише забезпечення виконання зобовязання. 
		 
		У п.26Постанови ПленумуВСУ від06листопада 2009року №9«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро визнанняправочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. 
		ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради не єстороною Іпотечногодоговору 14вересня 2017року. 
		 
		Зазначені позивачем підстави визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки (відсутність згоди ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на відчуження майна та недотримання при його укладенні зобовязань по збереженні цінних мистецьких елементів інтерєру) не передбаченіст.18Законом України«Про іпотеку» і не є правовими підставами для визнання недійсним правочину, які передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України.
		Відповідно до ст.18 Закону,Іпотечний договір  укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
		1)для іпотекодавцята іпотекодержателя-юридичних осібвідомості про:  длярезидентів -найменування,місцезнаходження таідентифікаційний кодв Єдиномудержавному реєстріюридичних тафізичних осіб-підприємців;  длянерезидентів -найменування,місцезнаходження тадержаву,де зареєстрованоособу;  дляіпотекодавця таіпотекодержателя -фізичних осібвідомості про:  длягромадян України-прізвище,імя,по батькові,місце проживанняіз зазначеннямадреси таіндивідуальний ідентифікаційнийномер уДержавному реєстріфізичних осіб-платників податківта іншихобовязкових платежів;  для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, імя, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
		2)зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобовязання;
		3)опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
		4)посилання на видачу заставної або її відсутність.
		У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
		Як вбачається із оспорюваного договору іпотеки, такий містить усі умови, визначені нормою ст. 18 Закону України «Про іпотеку», відтак відсутні правові підстави для визнання його недійсним. 
		 
		Відповідно до статті 215Цивільного кодексуУкраїни якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		В даному випадку Іпотечний договір укладено сторонами з дотриманням всіх вимог щодо процедури та форми і правових підстав для визнання його недійсним суд не вбачає. 
		Таким чином, зясувавши характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, давши належну правову оцінку зібраним у справі доказам та поясненням сторін у їх сукупності, суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог.
		 
		Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,58,259,263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 16, 203, 215, 319, 334 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 18 Закону України «Про іпотеку», суд, -
		 
		 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		у задоволенні позову ОСОБА_4 комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) до ОСОБА_5 (79013, м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 23/6, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (79025,АДРЕСА_2,ІПН НОМЕР_2) про визнання недійсним іпотечного договору  відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення складено 05 грудня 2018 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                            І.Р.Волоско.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...