Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/5108/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2018.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Номер судового провадження: 857/3200/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/3200/18
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді                                                      Святецького В.В.          
		суддів                                                                            Гудима Л.Я., Довгополова О.М,
		з участю секретаря судового засідання                     Гнідець Р.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2018 року в справі № 161/5108/18 (суддя Черняк В.В., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
		 
		                                                     ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 65/03-20-14-05 від 26.03.2018 року, винесену заступником начальника Головного управління ДФС у Волинській області Харченко Тетяною Володимирівною стосовно ОСОБА_1 за ст.163-15 ч.1 КУпАП України, а провадження у справі закрити. 
		Рішенням від 18 квітня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області адміністративний позов задовольнив. Визнав незаконною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення №65/03-20-14-05 від 26.03.2018 року, винесену заступником начальника Головного управління ДФС у Волинській області Харченко Т.В. стосовно ОСОБА_1 за ст.163-15 ч.1 КУпАП України.
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.  
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на той факт, що відповідач мав можливість встановити порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних чеків, лише при проведенні фактичної перевірки господарської одиниці позивача. Вважає, що вказане правопорушення відноситься до виду триваючих правопорушень, а тому стягнення може бути накладено в строк не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).
		Тому відповідач вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при накладенні на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу було порушено встановлений двомісячний строк для притягнення до адміністративної відповідальності.
		З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Правом подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалася.
		Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 15.03.2018 року посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000065.
		Відповідно до вказаного протоколу директор ТзОВ «Гастроном № 27» ОСОБА_1 згідно з актом фактичної перевірки № 001277 від 15.03.2018 року вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, зокрема, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій від 05.04.2017 року № 0318013908р/8 та в касі підприємства. Так, готівкові кошти, отримані протягом дня 19.07.2017 року, оприбутковані - 20.07.2017 року на підставі фіскального чеку Z №1431 від 20.07.2017 року на загальну суму 3 192, 75 грн. В КОРО здійснено запис про проведення перевірки в розділі 4 (облік ремонтів), в якому відсутній запис про ремонт станом на 19.07.2017-20.07.2017. Встановлено, що позивачем не проведено щоденне роздрукування фіскального звітного чека, а саме - за 19.07.2017 року, чим порушено п.п.2.2, 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року за № 637 та п.11 розділу 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 29.12.2017 року за № 148. 
		26.03.2018 року заступник начальника Головного управління ДФС у Волинській області Харченко Т.В. на підставі розглянутого протоколу № 000065 від 15.03.2018 року та Акта фактичної перевірки від 15.03.2018 року № 4027/03-20-14/13358996 винесла постанову № 65/03-20-14-05, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення ч. 1 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Вважаючи вказану вище постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, позивач оскаржила її до суду.
		Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що відповідач пропустив строк накладення адміністративного стягнення, оскільки вчинене правопорушення за своєю природою не є триваючим. 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.п.20.1.41 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків-фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
		Згідно зі ст. 234 - 2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15). 
		Колегія суддів зазначає, що частиною 1 ст. 163-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за диспозицією ч. 1ст. 163-15 КУпАП передбачений одиничний адміністративний проступок, що з об'єктивної сторони включає альтернативно дії та бездіяльність, із вчиненням хоча б одного з яких склад проступку, будучи формальним, є закінченим. 
		Разом з тим, у диспозиції ч. 1 ст. 163-15 КУпАП протиправні дії описані бланкетним способом, а тому незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно з фіскальним чеком РРО виражається в порушенні організації проведення готівкових розрахунків підприємством згідно з п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2014 року №637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
		Відтак, враховуючи вимоги п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо організації проведення готівкових розрахунків, незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно з фіскальним чеком РРО, яке утворює склад проступку за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, не може супроводжуватися перебуванням у незаконному стані і, відповідно, мати триваючий характер.
		З наведеного слідує, що проступок з формальним складом за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП є закінченим з моменту несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій згідно з фіскальним чеком (20.07.2017 року). Відтак, дії позивача не можуть визначати проступок триваючим, оскільки не викликають перебування у протиправному стані.
		Частиною 1ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем при накладенні на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, було порушено встановлений двомісячний строк для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувана постанова винесена 26.03.2018 року.
		При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
		Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за наслідками розгляду справи суд першої інстанції визнав незаконною та скасував постанову про накладення адміністративного стягнення № 65/03-20-14-05 від 26.03.2018 року, однак не вирішив справи відповідно до приписів ч. 3 ст. 286 КАС України, та відповідно до іншої позовної вимоги.
		Пунктом 7 ч. 1ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки при накладенні на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, було порушено встановлений двомісячний строк з моменту вчинення правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, і, відповідно, підлягає задоволенню аналогічна позовна вимога.
		Також слід зазначати, що згідно з п. 2 ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до ч. 1ст. 5 КАС України належним способом захисту прав позивача, є визнання оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення адміністративного позову.
		 
		Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, - 
		 
		                                                     ПОСТАНОВИВ :
		 
		апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити частково.
		Скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2018 року в справі № 161/5108/18 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління ДФС у Волинській області Харченко Т.В. про накладення адміністративного стягнення №65/03-20-14-05 від 26.03.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП та накладено штраф у сумі 1700,00 грн.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП - закрити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим   О. М. Довгополов      Повне судове рішення складено 10 грудня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...