Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/5823/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.
Дата набрання законної сили: 08.01.2019
Номер судового провадження: 2/185/3255/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/5823/18
		Провадження № 2/185/3255/18
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		05 грудня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О, з участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м. Павлограда, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на в`їзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію без згоди та супроводу батька, - 
		В С Т А Н О В И В 
		16 липня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на в`їзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію без згоди та супроводу батька, в якому просить суд надати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл на в'їзд на тимчасово окуповану територію у м. Донецьк Донецької області неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк - 1 (один) рік.
		Позивач посилалась на те, що вона з 27.07.2002 р. по 10.02.2016 р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 10 лютого 2016 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Дитина з моменту розлучення постійно проживає разом із нею, та вона самостійно несе усі витрати по його утриманню. Відповідач після розлучення самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкувався з дитиною, участі у його житті не приймав. Відповідно, зв'язок з Відповідачем у неї був втрачений. У неї з сином існує постійна потреба перетинання лінії розмежування підконтрольної території України на непідконтрольну, територію України у м. Донецьк, з тією метою, що син навчається в загальноосвітньому закладі «Ліцей № 1 м. Донецька» та займається фехтуванням у Фехтувальному клубі «Ангард» м. Донецьк. Але для перетину лінії зіткнення дитиною необхідний дозвіл того з батьків, який не присутній при перетині. У зв'язку з цим, вона намагалася знайти Відповідача. Та на жаль, від родички Відповідача їй стало відомо, що з лютої 2017 р. його незаконно утримують невідомі особи у Ворошилівському районі м. Донецьк. На даний час їй невідомо де він, та що з ним. Розслідувані кримінального провадження щодо незаконного утримання Відповідача триває. Проте, отримати від Відповідача нотаріально посвідчену згоду на в'їзд дитини на тимчасово окуповану територію не представляється можливим з зазначених вище причин. Вважає, що відсутність можливості отримати відповідну згоду від Відповідача позбавляє її дитину права на всебічний та гармонійний розвиток, спілкування з родичами, друзями, що проживають у м. Донецьку.
		Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце слухання справи. Проте в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала, та зазначила, що проживає під Києвом в м. Українка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є її внуком, та те, що він наразі знаходиться в м. Донецьку на навчанні, та мешкає там разом зі своєю матір'ю.
		Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, через оголошення на офіційному сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області http://pvm.dp.court.gov.ua. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав письмовий відзив на позов.
		Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, проте на адресу суду від неї надійшла заява, в якій остання просить суд розглядати справу за їх відсутністю, та не підтримує позовну заяву про надання дозволу на в`їзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію без згоди та супроводу батька.
		Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали справи, оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження ВССУ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 "Про визначення підсудності справ" визначено, що Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області підсудні справи, які були підсудні Калінінському районному суду м. Донецька.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 27.07.2002 р. по 10.02.2016 р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про одруження(арк.с.13). Шлюб між позивачем та ОСОБА_3 було розірвано на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2016 р. яке набрало законної сили 26.02.2016 р.(арк.с.16).
		ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження(арк.с.12).
		ОСОБА_1 є законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією розпорядження № 293 від 07.10.2015 року(арк.с.22), а також ОСОБА_1 є представником ОСОБА_2, що підтверджується довіреністю.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідача незаконно утримують невстановлені особи в м. Донецьку, про що внесені відомості до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 146 КК України, що підтверджується копіями витягів з ЄРДР(арк.с.19-20).
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається та проживає на час навчання разом зі своєю матір'ю в м. Донецьку, що підтверджується показами ОСОБА_1 даними в судовому засіданні. 
		Відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		У п.3, підп.1 п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків здійснюється у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, а саме: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
		Відповідно до ч.2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.
		Згідно ч.1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.
		Згідно з ч.ч.7,8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
		З наведених обставин суд приходить до висновку, що бажання позивача отримати дозвіл на в'їзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію без згоди та супроводу батька, узгоджується з її правами та обов'язками, покладеними на неї Сімейним кодексом України, а тому суд не вбачає обставин, що обмежують згідно із законодавством право в'їзду дитини на тимчасово окуповану територію і вважає, що надання дозволу на тимчасовий в'їзд дитини на тимчасово окуповану територію, для навчання та спілкування з його матір'ю, родичами та друзями, буде відповідати її інтересам. Надання дозволу на тимчасовий в'їзд дитини на тимчасово окуповану територію України в період її навчання без згоди батька, та в'їзд дитини з дня набрання рішенням законної сили в період з 20.08.2019 року по 01.06.2020 року у супроводі позивача не порушить прав дитини та відповідає її інтересам, оскільки буде сприяти фізичному, духовному, інтелектуальному, культурному та соціальному розвитку дитини, оскільки виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
		За правилами ст.3 Конвенції про права дитини (прийнята Генасамблеєю ООН 20 листопада 1989 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст.18 даної Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а оскільки позивач не заявляла позовну вимогу щодо покладення на відповідача судових витрат по сплаті судового збору, а тому суд приходить до висновку, що судові витрати покладаються на позивача.
		 
		Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В
		 
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на в`їзд неповнолітньої дитини на тимчасово окуповану територію без згоди та супроводу батька задовольнити.
		Надати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 23 серпня 2002 року дозвіл на в'їзд неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 виданого 05 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, на тимчасово окуповану територію у м. Донецьк Донецької області, без згоди та супроводу батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час навчання в період з 20.08.2019 року по 01.06.2020 року з моменту набрання законної сили рішення суду.
		Судові витрати на судовий збір покласти на ОСОБА_2.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:  В.  О.  Головін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...