Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/21045/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2018. Зареєстровано: 11.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.

Номер судового провадження: 2-о/522/760/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/21045/18
		Провадження №2-о/522/760/18
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   06 грудня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
		головуючої - суддіШенцевої О.П.
		при секретаріСоболевій О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_3, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		30 листопада 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3.
		Заяву обґрунтувала тим, що постійно страждає від психологічного, економічного, а останнім часом і фізичного насилля від свого чоловіка, яке відбувається на очах малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі необґрунтованих ревнощів. Заявниця знаходиться на 33 тижні вагітності. ОСОБА_1 неодноразово викликала поліцію, зверталась до правоохоронних органів та дільничного з заявами щодо вжиття заходів стосовно протиправних дій чоловіка. У звязку із діями чоловіка, страждає малолітня донька, яка перебуває на обліку невролога. Неодноразово викликались співробітники соціальної служби для сімї, дітей та молоді, якими з метою поліпшення психоемоційного стану дитину було надано психологічні послуги, проведено декілька сеансів психологічної роботи з дитиною. Крім того, після чергової сварки на очах дитини, вчиненої чоловіком, 20.10.2018 року заявниця була госпіталізована в Пологовий будинок № 6 в м. Одесі із діагнозом  загроза передчасних пологів. Крім того, 19.11.2018 року Постановою Приморського районного суду м. Одеси, яка набрала законної сили 30.11.2018 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170, 00 грн. У звязку із тим, що протиправні дії ОСОБА_3 не припиняються навіть після притягнення його до адміністративної відповідальності, заявниця побоюючись за безпеку своєї малолітньої дитини, за свою безпеку, враховуючи її положення, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на строк 6 /шість/ місяців із відповідними заходами тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: 65058, АДРЕСА_1; заборонити наближатися ближче ніж на 500 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1; заборонити вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, або контактувати з ними через інші засоби звязку особисто або через третіх осіб; заборонити переслідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, або в будь-який спосіб спілкуватися з ними.
		До судового засідання зявились представник заявника ОСОБА_1  ОСОБА_4, заінтересована особа  ОСОБА_3, представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5
		Представник ОСОБА_1 заяву підтримала, наполягала на її задоволенні.
		Заінтересована особа та його представник заяву не визнали, надали відзив на заяву.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви з наступних підстав.
		03.05.2012 року між ОСОБА_1 /дошлюбне прізвище  Галичанська/ та ОСОБА_3 укладено шлюб, про що в Книзі актів цивільного стану Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі зроблено відповідний актовий запис № 403, видано свідоцтво про шлюб Серія І-ЖД № 171427 від 03.05.2012 року.
		31.12.2013 року від спільного шлюбу народилась донька  ОСОБА_2 /Свідоцтво про народження Серія І-ЖД № 380160 від 10.01.2014 року/.
		На час звернення до суду із даною заявою, ОСОБА_1 знаходиться на 33-му тижні вагітності. 
		Спільне життя у подружжя не склалось у звязку із постійного психологічного, економічного, а останнім часом і фізичного насилля з боку чоловіка, яке відбувалось на очах малолітньої дитини, на підставі необґрунтованих ревнощів.
		Малолітня дитина  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2018 року перебуває на обліку лікаря-невролога, що підтверджується довідками від 20.02.2018 року, 13.06.2018 року.
		17.10.2018 року ОСОБА_1 в черговий раз стала жертвою домашнього психологічного та фізичного насилля з боку чоловіка ОСОБА_3, який душив, штовхав дружину на очах дитини, погрожував фізичною розправою, відібранням доньки та тим, що залишить дружину без коштів на існування. 
		Наступного дня, у звязку із різким погіршенням стану здоровя ОСОБА_1 звернулась до лікаря гінеколога, за результатами огляду яким було призначене відповідне лікування, що підтверджено випискою з індивідуальної картки вагітної та породіллі ОСОБА_1 та медичною довідкою від 18.10.2018 року.
		19.10.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського відділу поліції із заявою про протиправні дії свого чоловіка, який вкотре вчиняє домашнє насилля, штовхає та душить її на очах у дитини. За результатами розгляду звернення, з ОСОБА_3 була проведена профілактична бесіда та винесено відповідний висновок, від 24.10.2018 року № 36/1-26834.
		20.10.2018 року заявниця була госпіталізована до пологового будинку № 6 в м. Одесі у звязку з її зверненням до дільничного лікаря гінеколога із скаргами на погіршення стану здоровя, з діагнозом загроза передчасних пологів, що підтверджено випискою з індивідуальної картки вагітної та породіллі ОСОБА_1 та медичною довідкою від 20.10.2018 року. З метою збереження вагітності заявниця перебувала на лікуванні з 20.10.2018 року по 02.11.2018 року, що підтверджено матеріалами справи.
		02.11.2018 року в день виписки ОСОБА_1 чоловік знов вчинив домашнє насилля, погрожував забрати дитину, нецензурно виражався, колотив у двері, штовхав дружину, чим викликав переживання як ОСОБА_1 так і малолітньої дитини, у звязку із чим ОСОБА_1 змушена була знов викликати робітників поліції, що підтверджується матеріалами справи.
		18.11.2018 року ОСОБА_3 прийшов до Дитячого ігрового центру «Світлячок» по вул.. Садова, 11 в м. Одесі , ніби то для відвідування своєї дитини та знов вчинив сварку із дружиною, погрожував їй фізичною розправою, чим викликав емоційне переживання малолітньої доньки. 
		18.11.2018 року ОСОБА_1 знов звернулась до Відділу поліції із відповідною заявою щодо вчинення домашнього насилля з боку чоловіка, що підтверджується матеріалами справи.
		19.11.2018 року Постановою Приморського районного суду м. Одеси, яка набрала законної сили 30.11.2018 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
		25.11.2018 року біля будинку 8/8 по проспекту Шевченка в м. Одесі, біля постійного проживання ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_2, ОСОБА_3 знов вчинив сварку із дружиною у присутності доньки, кричав на дружину, штовхав її та погрожував, у звязку із чим ОСОБА_1 знов звернулась до правоохоронних органів.
		Поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на стан здоровя малолітньої дитини та вагітної дружини, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами письмових доказів, наданими представником заявниці в судовому засіданні для огляду.
		Доводи заінтересованої особи та його представника не спростовують фактів, наведених заявницею у заяві про видачу обмежувального припису, оригінали доказів, на які ОСОБА_3 та його представник посилались в обґрунтування відзиву для огляду не надані. 
		07 січня 2018 року набрав чинностіЗакон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за допомогою якого, держава, декларуючи нульову толерантність до домашнього насильства і визнаючи його суспільну небезпечність, впровадила нові підходи до протидії цьому соціальному явищу; був запроваджений такий новий юридичний інструмент, як обмежувальний припис.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
		Згідно ч. 5 ст. 1 цього Закону, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обовязки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
		Згідно ч. 6 ст. 1 Закону, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
		Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника  встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
		Відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
		Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону, оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Дія Законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя (п.1 ч.1 ст. 3 цього Закону).
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону, одним із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Згідно зч.ч.1,2 ст.26Закону,право звернутисядо судуіз заявоюпро видачуобмежувального приписустосовно кривдникамають постраждала особа або її представник, а у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини. Постраждалою дитина визнається не лише та, яка зазнала домашнього насилля, а й та, яка стала свідком такого насилля.
		Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є обєктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби звязку особисто і через третіх осіб.
		З огляду на викладене, враховуючи положенняЗакону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
		Обмежувальний припис, з урахуванням положеньст.350-4 ЦПК Українитаст.16 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", не потребує наявність судового рішення чи вироку суду у відношенні кривдника, у якості преюдиції, і може бути виданий і у випадках, коли кривдника ще не притягнуто до адміністративної відповідальності та не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, на підставі інших доказів у їх сукупності, не заміняє провадження у справах про адміністративне правопорушення та/або кримінальне провадження та не потребує застосування презумпції невинуватості при розгляді справи в порядкуЦПК України. По-перше, законом встановлені максимально стислі строки розгляду заяв такої категорії, які є, у більшості випадків, недостатніми до притягнення кривдника навіть до адміністративної відповідальності. По-друге, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(ч.3, 5 ст.26) пов'язує видачу та продовження обмежувального припису з оцінкою ризиків - оцінюванням вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1).
		При цьомуЗакон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству", як і Глава13розділуIV ЦПК України,безпека постраждалоїособи єпріоритетною навітьнад майновимиправами кривдникана житло,тому судне приймаєдо увагидоводи заінтересованоїособи щодовідсутності унього іншогожитла,ніж орендованаразом здружиною квартирав АДРЕСА_2. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності 1/6 частка квартири АДРЕСА_3, що підтверджено ОСОБА_3 під час розгляду справи.
		Ч. 1 ст. 3 Конвенції Про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, та набула чинності для України 27.09.1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Статтею 19 Конвенції передбачено, зокрема, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину. Такі заходи захисту, у випадку необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання, виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв'язку з випадками жорстокого поводження з дитиною, зазначеними вище, а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.
		Відповідно до положень ст. ст. 1,26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		З огляду на викладене, звертаючи увагу на триваючий та системний характер насильницьких дій ОСОБА_3, суд вважає доведеним ризик продовження застосування ОСОБА_3 домашнього насильства як по відношенню до заявниці так і по відношенню до малолітньої дитини, та з метою захисту прав і свобод заявниці та малолітньої дитини, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 1, 3, 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст.2,5,10-13,19,258,259,263-265,268,273,350-1 - 350-8 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити.
		Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, строком на шість місяців.
		Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1:
		-Заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: 65058, АДРЕСА_1;
		-Заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, наближатися ближче ніж на 500 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;
		-Заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 або контактувати з ними через інші засоби звязку особисто або через третіх осіб;
		-Заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, переслідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, або в будь-який спосіб спілкуватися з ними.
		Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
		Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		   Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя
		 
		06.12.18

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...