Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 366/1334/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2018.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Номер судового провадження: 51-2457км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016110000000075

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		4 грудня 2018 року
		м. Київ
		справа № 366/1334/16-к 
		провадження № 51-2457 км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		засудженого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		прокурора  ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 3 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420161000000000075, за обвинуваченням  
		 
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Іванківського районного суду Київської області від 3 липня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за частиною 3 статті 369 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання визначено рахувати з 3 липня 2017 року. У строк покарання на підставі статті 72 КК ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув`язнення за період з 1 по 4 березня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 1 лютого 2016 року приблизно об 11-й годині запропонував начальнику Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, у робочому кабінеті останнього (вул. Радянська, 31, м. Чорнобиль, Київська область) за неправомірну вигоду в розмірі від 20 до 50 тисяч гривень на місяць посприяти йому в проведенні незаконного вилову риби та допомогти в її вивозі за межі Чорнобильської зони відчуження.
		Надалі, 24 лютого 2016 року приблизно о 15-й годині ОСОБА_5 у приміщенні службового кабінету ОСОБА_9 знову під час розмови запропонував останньому неправомірну вигоду в розмірі 20 тисяч гривень на місяць за безперешкодний вилов риби в річці Прип`ять зони відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення Чорнобильської АЕС. 
		Після цього, 1 березня 2016 року приблизно о 12-й годині ОСОБА_5 у приміщенні службового кабінету ОСОБА_9 передав останньому неправомірну вигоду в сумі 20 тисяч гривеньза надання можливості здійснювати незаконний вилов риби в річці Прип`ять та в подальшому сприянні у вивозі виловленої риби за межі зони відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення Чорнобильської АЕС.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року вирок Іванківського районного суду Київської області від 3 липня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та закриття кримінального провадження щодо  ОСОБА_5 . Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд при постановленні вироку не надав належної оцінки показанням свідків сторони захисту, не звернув уваги на непослідовні та нелогічні показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , не дослідив належним чином відеозапису від 1 березня 2016 року та неправильно зазначив у рішенні показання засудженого під час судового розгляду.
		Посилаючись на такі підстави для скасування судових рішень, захисник також вказує на невмотивованість рішення апеляційного суду, який не виправив допущенні судом першої інстанції помилки та дійшов необґрунтованого висновку про залишення без зміни вироку районного суду.
		У касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом та вимогами, засуджений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просять скасувати судові рішення та призначити новий розгляд матеріалів кримінального провадження у суді першої інстанції, вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме на порушення суддею, який розглядав кримінальне провадження у суді першої інстанції, таємниці нарадчої кімнати.
		Крім того, зазначають, що суд при постановленні вироку вийшов за межі пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення та збільшив його обсяг, чим погіршив становище особи та порушив її право на захист.
		Також посилаючись на порушення статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), вказують, що прокурор невчасно надав стороні захисту ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва, на підставах яких було проведено відповідні негласні слідчі дії, при цьому зазначає, що, взагалі не було надано відповідних письмових доручень слідчого та прокурора щодо проведення таких дій, що на думку скаржників, вказує на порушення гарантій справедливого судового розгляду, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 27 жовтня 2014 року «Едвард і Льюїс проти Сполученого Королівства».
		Зокрема, вказуючи на такі та інші порушення вимог кримінального процесуального закону просять зазначені судові рішення скасувати як такі, що не відповідають вимогам статті 370 КПК, а докази, які надано стороною обвинувачення є сумнівними та потребують належної перевірки, а тому просять призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника та засудженого, які підтримали касаційні скарги, думку прокурора, який частково не заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
		Мотиви Суду
		Відповідно до статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згіднознормами матеріального праваздотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті94цього Кодексу.
		Згідно з вимогами статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодитисудуухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту статті 367 КПК убачається, що під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених цією статтею. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
		Забезпечення таємниці наради суддів є свідченням відсутності будь-якого стороннього впливу, спонукання або тиску з будь-чийого боку, в тому числі представників органів законодавчої та виконавчої влади, посадових осіб і окремих громадян на суддів при ухваленні вироку, гарантією реалізації засад незалежності суддів і підкорення їх лише закону.
		Крім того, колегія суддів зауважує, що невиконання імперативних норм статті 367 КПК стосовно таємниці наради суддів порушує також таку засаду кримінального провадження, як законність, яка вимагає від суду, зокрема, неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства.
		Для забезпечення таємниці нарадчої кімнати ніхто не має права бути присутнім у ній, крім складу суду, а під час ухвалення вироку ( перебування складу суду у нарадчій кімнаті) інші справи цим судом чи суддями розглядатися не можуть.
		Порушення таємниці наради суддів - істотне порушення кримінального процесуального закону, в наслідок якого вирок має бути скасовано. 
		У касаційній скарзі засуджений та захисник, вказуючи на порушення таємниці нарадчої кімнати суддею ОСОБА_11 , послався на копії роздрукованих з Державного реєстру судових рішень, постановлених цим суддею під час перебування в нарадчій кімнаті, відповідно до яких суддя розглянув матеріали про адміністративні правопорушення у справах (№366/808/17, №366/1801/17, №366/852/17 №366/1666/17, №366/1667/17,№366/1647/17) і постановив судові рішення у цих справах 30 червня 2017 року.
		Як видно з матеріалів кримінального провадження, суддя ОСОБА_11 , відповідно до журналу судових засідань, видалився до нарадчої кімнати 29 червня о 15:10 для ухвалення вироку, який проголосив 3 липня 2017 року о 10:00, тобто доводи касаційних скарг є слушними та беззаперечно вказують на те, що під час перебування у нарадчій кімнаті по вказаному кримінальному провадженні суддя ОСОБА_11 розглянув справи про адміністративні правопорушення, рішення за якими постановив 30 червня 2017 року, що вбачається з Державного реєстру судових рішень.
		Такі доводи касаційної скарги засудженого є обґрунтованими та вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому судові рішення підлягають скасуванню, а кримінальне провадження  призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.
		Доводи в касаційній скарзі захисника ОСОБА_8 , щодо фактичних обставин кримінального провадження, Суд не бере до уваги, оскільки під час касаційного розгляду він не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню. 
		Суд не може перевіряти будь-які докази, а також брати до уваги нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанції. Крім того, він не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні. 
		Однак у своїй касаційній скарзі захисник посилаючись на неправдиві, як він вважає, показання свідка ОСОБА_9 , надає таким доказам власну оцінку, як і показанням інших свідків, що на його думку, доводить невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано органами досудового розслідування.
		Таким чином, вимоги касаційної скарги захисника ОСОБА_8 , який окрім іншого, просив скасувати і вирок районного суду, то його вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, на які покликаються у своїх касаційних скаргах засуджений та захисник ОСОБА_6 , а саме порушення таємниці нарадчої кімнати.
		Доводи, на які вони посилаються, щодо меж пред`явленого обвинувачення та належного відкриття матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій стороні захисту необхідно дослідити під час нового розгляду в суді першої інстанції та надати їм належну оцінку з урахуванням вимог закону.
		Отже, під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог статті 438 КПК є підставою для скасування вироку районного суду, відповідно скасуванню підлягає і ухвала суду апеляційної інстанції. 
		При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимогКПКта прийняти законне й обґрунтоване рішення.
		З огляду на зазначене, касаційні скарги засудженого та його захисників підлягають частковому задоволенню, вирок районного суду та ухвала апеляційної інстанції  скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.
		Оскільки запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_5 на час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції не обирався, а судові рішення на виконання яких його було затримано та взято під варту, підлягають скасуванню, то ОСОБА_5 слід звільнити з-під варти.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Іванківського районного суду Київської області від 3 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
		Звільнити ОСОБА_5 з-під варти у залі суду негайно.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		________________ ________________ _________________
		 ОСОБА_1    ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...