Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10965/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2018. Зареєстровано: 12.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2018.
Дата набрання законної сили: 11.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"11" грудня 2018 р.                                     Справа№ 910/10965/17
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Мартюк  А.І.
		суддів:            Калатай Н.Ф. 
		          Буравльова С.І. 
		 
		при секретарі          Гуцал О.В.
		за участю представників
		від позивача:   Кравченко О.П. - дов. № 59 від 08.10.2018р.
		від відповідача:  не з»явились
		стягувач Романов А.В. - наказ № 1001-2013 від 10.01.2013р.
		від ДДВС- Іванюта І.М. - дов. № 3921/20.3-03 від29.12.2017р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу   Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк»
		на ухвалу           Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р.
		у справі              № 910/10965/17 (суддя Маринченка Я.В.) 
		за скаргою         Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" 
		на постанову   Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018 у виконавчому  провадженні №56804749 у справі 910/10965/17
		за позовом   Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк  розвитку" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С.
		до                        Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк"
		про                      стягнення 118368472,63 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у задоволені скарги на постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018р. у виконавчому провадженні №56804749 по справі №910/10965/17 відмовлено. 
		 
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Публічне акціонерне товариство «Завод «Маяк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі № 910/10965/17 повністю і ухвалити нове рішення, яким визнати постанову про опис та арешт майна боржника за адресою проспект Степана Бандери, 8 (корпус 16-А) від 21.08.2018 у виконавчому провадженні №56804749 протиправною, незаконною та скасувати її, а також, зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту Івана Миколайовича зняти арешт з майна Пат „Завод „Маяк" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери,8 корпус 16-А, накладений постановою про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018 року у виконавчому провадженні №56804749.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини,  а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
		Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
		Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
		03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.
		Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
		Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу № 910/10965/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018 року, справу № 910/10965/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2018р. у справі № 910/10965/17 залишено без руху. Публічному акціонерному товариству „Завод Маяк" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом, подання  до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.
		19.10.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів апеляційної скарги докази про сплату судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Завод Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09. 2018р. у справі № 910/10965/17, розгляд справи призначено на 13.11.2018 р. об 10 год. 30хв.
		Розпорядженням № 09.1-08/98/18 Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному. 
		Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 р. для розгляду справи № 910/10965/17 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Буравльов С.І..
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018.року  прийнято справу № 910/10965/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Завод Маяк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09. 2018р. у справі № 910/10965/17 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Буравльов С.І., розгляд справи призначено на 13.11.2018р. об 10 год. 30хв.
		У судове засідання 13.11.2018р. не з`явився уповноважений представник позивача.
		Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
		Відповідно до п.2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку: першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі № 910/10965/17 відкладено на 11.12.2018р.
		Представники позивача, стягувача  та ДДВС в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Встановлено, що в судове засідання 11.12.2018р. представник відповідача не з»явився, але ним через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в якому посилається на те, що у зв»язку з неможливістю явки представника - уповноваженого члена правління та адвоката ПАТ «Завод»Маяк» у судове засідання, оскільки 11.12.2018р. о 12:00 Оболонським районним судом м. Києва розглядається подання прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 про накладення арешту на активи ПАТ «Заво « Маяк» в рамках кримінального провадження № 42018101050000184 від 18.09.2018р.
		Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні судова колегія дійшла висновку  про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
		При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
		Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2017р. у справі №910/10965/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. до Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" про стягнення 118368472,63 грн. позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" 68036481,47 грн. заборгованості по тілу кредиту, 25323853,79 грн. заборгованості по процентам, 25008137,37 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 240000 грн.
		24.01.2018р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
		У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56804749 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.01.2018 у справі №910/10965/17. Скаржник зазначає, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою Іваном Миколайовичем при виконанні вказаного наказу порушено вимоги чинного законодавства, зокрема останнім, постановою від 21.08.2018 накладено арешт на належне скаржнику майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-А та передано вказане майно на зберігання ТОВ "Агат". Скаржник вважає вказану постанову незаконною з огляду на те, що в порушення вимог ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не здійснив повний опис будівель, на які було накладено арешт, внаслідок чого арешт було накладено на будівлі, які забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства. Також боржник зазначає, що ПАТ "Завод "Маяк" є підприємством зі 100% часткою держави в статутному капіталі, а відтак оскаржувана постанова порушує вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Крім того, скаржник зазначає, що оскаржуваною постановою державним виконавцем було передано арештоване нерухоме майно, яке постійно використовується у виробничій діяльності, на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Агат", яке в той же день виставило охорону на території, на якій розташовані арештовані об'єкти, та здійснює перешкоди у поточній роботі підприємства шляхом обмеження доступу працівників та автомобілів на вказану територію. Додатково скаржник вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови державний виконавець, в порушення вимог Інструкції, не був особисто присутній на місці опису майна, не отримував документи, що характеризують майно та не запрошував боржника до участі в описі майна та не надав відповідну постанову на підпис боржнику.
		На підставі викладеного скаржник просить суд визнати незаконною постанову від 21.08.2018р. у виконавчому провадженні №56804749 про опис та арешт майна боржника за адресою просп. Степана Бандери, буд.20-А, такою, що не відповідає вимогам законодавства та зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюту Івана Миколайовича зняти арешт з майна ПАТ "Завод "Маяк" накладений постановою про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018р. у виконавчому провадженні №56804749.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у задоволені скарги на постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018р. у виконавчому провадженні №56804749 по справі №910/10965/17 відмовлено. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені скарги на постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про опис та арешт майна боржника від 21.08.2018р. у виконавчому провадженні №56804749 по справі №910/10965/17,враховуючи наступне.
		Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Відповідно до п.1 ч.2 зазначеної статті Закону, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Згідно із ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
		Разом з тим, суд зазначає, що вказаною частиною статті Закону визначено саме права державного виконавця в ході здійснення виконавчого провадження, надані виконавцю для забезпечення виконання судових рішень у примусовому порядку, які виконавець використовує на власний розсуд, виходячи з доцільності вжиття певних заходів у конкретному виконавчому провадженні, а не обов'язок вжиття зазначених заходів.
		З  копії постанови від 21.08.2018р.  ВП№56804749 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти Івана Миколайовича вбачається, що держаним виконавцем накладено арешт на належне Публічному акціонерному товариству "Завод "Маяк" майно, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Степана Бандери 20-А.
		За приписами ч.2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
		Відповідно до ч.3 вказаної статті Закону, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Частиною 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. 
		У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
		Згідно з ч.9 ст.56 Закону, під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
		З наявної в матеріалах справи копії постанови від 21.08.2018р. про опис та арешт майна боржника ВП№56804749 державним виконавцем встановлено, що під час виїзду останнього за адресою м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-А, виявлено інвентарний перелік основних засобів (будівлі та окремі споруди) від 31.08.2007 року, що належить боржнику. Виявлене виконавцем майно детально описано в оскаржуваній постанові у відповідності до вимог ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема зазначено загальна площа описаних будівель та споруд, їх інвентарний номер, кількість поверхів та приміщень з яких вони складаються.
		Вказане зафіксовано в оскаржуваній постанові та повністю відповідає вимогам, встановленим Законом.
		Із зазначеної постанови вбачається, що на описане майно державним виконавцем накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним, а саме, заборонено відчужувати, знищувати, пошкоджувати, проте дозволено використовувати арештоване майно без погіршення якісних характеристик об'єкта нерухомого майна.
		Також, відповідно до вказаної постанови державним виконавцем призначено відповідальним зберігачем арештованого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТ", якого попереджено про кримінальну відповідальність, про що свідчать відповідні записи у постанові від 21.08.2018.
		Вказані дії державного виконавця щодо опису арештованого майна та передачі останнього на зберігання до ТОВ "АГАТ" в повному обсязі відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
		Також, з оскаржуваної постанови вбачається, що остання була складена в присутності стягувача - ТОВ "АГАТ" та двох понятих - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, боржник при описі майна був відсутній, про що свідчить відповідний запис у зазначеній постанові.
		Відповідно до ч.2 п.10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
		Проте вказана інструкція не містить прямої вказівки на обов'язковість підпису боржника у постанові про арешт майна останнього, відтак суд приходить до висновку щодо необґрунтованості тверджень скаржника стосовно порушення державним виконавцем положень вказаної Інструкції при здійсненні опису арештованого майна.
		Щодо доводів скаржника, що ПАТ "Завод "Маяк" є підприємством зі 100% часткою держави в статутному капіталі, а відтак оскаржувана постанова порушує вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", слід зазначити наступне.
		Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" визначено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. 
		Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об'єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст.2 Закону, для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		В обґрунтування своїх тверджень скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження факту реалізації або здійснення заходів щодо підготовки до реалізації арештованого державним виконавцем майна, а тому  вказані доводи боржника є безпідставними та не доведеними.
		Стосовно тверджень скаржника щодо неможливості використання останнім арештованих приміщень для здійснення своєї виробничої діяльності, оскільки ТОВ "АГАТ" чинить перешкоди у використання боржником приміщень суд зазначає, що із оскаржуваної постанови вбачається, що державним виконавцем спірне майно було арештоване та накладено заборону на його відчуження, знищення чи пошкодження, проте надано дозвіл на використання останнього без погіршення якісних характеристик об'єкта нерухомості. Відтак, державним виконавцем в повному обсязі виконано вимоги чинного законодавства щодо арешту майна боржника.
		Також слід зазначити, що у разі перешкоджання ТОВ "АГАТ" використовувати належне боржнику майно для здійснення своєї виробничої діяльності, останній не позбавлений права звернутись до відповідних органів у встановленому чинним законодавством порядку за захистом свого порушеного права.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення, а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства, а тому скарга Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" задоволенню не підлягає.
		Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі № 910/10956/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі № 910/10965/17 - без змін.
		2. Матеріали справи № 910/10965/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.  
		 
		Головуючий суддя                                                            А.І.  Мартюк 
		 
		Судді                                                                                Н.Ф. Калатай
		 
		                                                                                С.І. Буравльов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...