Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2140/1776/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2018. Зареєстровано: 13.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.03.2019
Результат оскарження 12.03.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1776/18
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,
		суддів: Попова В.Ф., Хом'якової В.В.,
		секретар: Пономаренко М.М.,   
		за участю:
		представників позивача Романової Е.Ю., Толстіка В.В.,
		представників відповідача-1 ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		відповідача-2 ОСОБА_5,
		представника третьої особи Чехуна А.В.,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "В.Ф. ТАНКЕР"      до Державної прикордонної служби України Азово-Чорноморського регіонального управління,  Капітана Херсонського морського порту ОСОБА_5,       за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень,
		 
		встановив:
		 
		29 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "В.Ф. ТАНКЕР" (ТОВ "В.Ф. Танкер", позивач)  звернулося до суду з позовом до Державної прикордонної служби України Азово-Чорноморського регіонального управління (ДПСУ Азово-Чорноморського РУ, відповідач-1), Капітана Херсонського морського порту ОСОБА_5 (відповідач-2), за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (Представництво Президента, третя особа), у якому просить: 
		- визнати протиправними дії Капітана морського порту Херсон, ОСОБА_5, щодо винесення Припису № 7 від 10.08.2018 р.;
		- визнати протиправним та скасувати рішення Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14.08.2018 р.;
		- визнати протиправним та скасувати Припис № 8 від 14.08.2018 р. Капітана морського порту Херсон, ОСОБА_5;
		- визнати протиправною бездіяльність Капітана морського порту Херсон, ОСОБА_5, яка полягає в ігноруванні документів, які підтверджують відсутність зв'язку між АТ "ВЕБ Лізинг" (особою, до якої застосовані санкції) та m/v "MEKHANIK POGODIN"  (ІМО 9598397) та ненаданні дозволу на вихід т/х "MEKHANIK POGODIN", прапор Російської Федерації з акваторії Херсонського морського порту ;
		- зобов'язати Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України утриматися від перешкоджання отримання дозволу на вихід з акваторії Херсонського морського торговельного порту т/х "MEKHANIK POGODIN";
		-  зобов'язати Капітана морського порту Херсон, ОСОБА_5, надати дозвіл на вихід з акваторії Херсонського морського торговельного порту т/х "MEKHANIK POGODIN" (ІМО 9598397) прапор Російської Федерації, відповідно до Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, який затверджений Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 р. № 430.
		Ухвалою суду від 10.09.2018р. за наслідками усунення недоліків позовної заяви, відповідно до ухвали суду від 31.09.2018 року, відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено судове засідання на 19.10.2018 року. 
		21 вересня 2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Представництво Президента України в Автономній республіці Крим.
		19.10.2018 року представник позивача заявив клопотання про витребування від відповідача документів, які за поясненнями відповідачів мають обмежений доступ. Для підтвердження або спростування заявлених пояснень, суд протокольно ухвалив відкласти розгляд справи на 24.10.2018 року.
		24.10.2018 року сторони в судове засідання прибули, представник відповідача-1 надав суду докази (лист Державної прикордонної служби України Азово-Чорноморського регіонального управління від 13.09.2018 року № 23/1/Р-70, а.с. 146, том ІІІ) того, що вказані документи мають гриф ДСК.
		Ухвалою суду від 24.10.2018 року клопотання позивача щодо витребування вказаних листів задоволено, у зв'язку з цим судове засідання відкладено на 14.11.2018 року.
		24.10.2018 року ухвалою суду вирішено перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.
		25 жовтня 2018 року ухвалою суду в порядку письмового провадження вирішено розгляд справи здійснювати колегією у складі трьох суддів.
		В судовому засіданні 14.11.2018 протокольними ухвалами колегія суддів задовольнила клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів від ДПСУ Азово-Чорноморського РУ, відхилено клопотання представника ТОВ «В.Ф.ТАНКЕР» про виклик експерта та його заслуховування, у зв'язку з наявністю в матеріалах справи його висновку, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення розумної застави чи фінансового забезпечення для негайного звільнення судна, відмовлено у клопотанні представника відповідача-1 про залучення у якості співвідповідача Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон),  відмовлено  у задоволенні клопотанні представника відповідача-1 про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон),  відмовлено у клопотанні представника відповідача-1 про заміну неналежної сторони позивача - ТОВ «В.Ф.ТАНКЕР» на АТ «ВЕБ Лізінг»  .
		Ухвалою суду від 14.11.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення розумної застави чи фінансового забезпечення для негайного звільнення судна.
		Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, вирішено закрити підготовче провадження призначити справу до судового розгляду по суті на 03.12.2018 року.
		03.12.2018 року ухвалою суду в порядку письмового провадження заяву Головного управління Служби безпеки України в АР Крим про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, залишено без розгляду.
		В судове засідання 03.12.2018 року сторони прибули, представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те,  що є судновласником т/х «Механік Погодін» (ІМО 9598397, прапор РФ) з 2011 року  на підставі договору лізингу № ДЛ/288/1-11 від 02 серпня 2011 року, укладеного  з АТ «ВЕБ Лізинг». Фактична передача судна відбулась 04 серпня 2011 року, а 20 серпня 2018 року до ТОВ "В.Ф.ТАНКЕР" перейшло право власності на судно в порядку та на умовах, узгоджених договором лізингу. З моменту фактичної передачі судна від лізінгодавця АТ «ВЕБ Лізинг», останнє судном не володіло та не користувалось.  Свою правову позицію стосовно власника судна обґрунтовує посилаючись на норми Конвенції ООН з морського права, згідно положень якої при визначені власника судна необхідно застосовувати законодавство Російської Федерації, зокрема положення статей 665 та 669 Цивільного кодексу Російської Федерації. З 20.08.2018 року позивач є зареєстрованим власником судна. Передача права власності відбулась до винесення Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02.05.2018 року «Про застосування та скасування спеціальних персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 року № 126/2018. Прийняті капітаном морського порту Херсон припис № 7 від 10.08.2018 року щодо тимчасового затримання судна на 72 години, ( на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в АРК від 10.08.2018 року № 76/1/3-8753) та  припис № 8  від 14.08.2018  (на підставі рішення Державної прикордонної служби Азово-Чорноморського  регіонального управління   від 14.08.2018 про заборону  виходу  судна з  акваторії  морського порту) ґрунтуються  на обставинах застосування до АТ «ВЕБ Лізинг» санкцій строком на 3 роки  Указом  Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 року «Про застосування та скасування спеціальних персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 № 126/2018, але вони не стосуються позивача - ТОВ «В.Ф. Танкер». Позивач  зазначає, що відповідачі  протиправно ігнорують  його право власності на судно за відсутності  будь-яких  законних обмежень та порушень з боку ТОВ «В.Ф.Танкер», діючи з перевищенням  повноважень. Також звертає увагу суду на відсутність  врегульованої на законодавчому рівні  процедури застосування санкцій.
		ЗУ «Про державну прикордонну службу України» не передбачено права ДПС України щодо затримання судна на підставах включення попереднього власника до санкційного списку, а Кабінетом Міністрів України до цього часу не встановлена процедура застосування, реалізації та моніторингу санкцій, що передбачено Рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 02.05.2018 року № 636.
		При винесенні оскаржуваних рішень відповідачі діяли всупереч міжнародним нормам та нормам законодавства України, оскільки відповідно до статті 17 Конвенції ООН з морського права за умови дотримання Конвенції судна всіх держав користуються правом мирного проходу через територіальне море. На день подачі даного позову судно продовжує незаконно та необґрунтовано утримуватись в порту Херсон, Капітаном порту не надано дозвіл на вихід судна з акваторії Херсонського морського торговельного порту.
		Враховуючи викладене, позивач вважає свої права та законні інтереси порушеними та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		Відповідач-1 та відповідач-2 не погоджуючись із позицією позивача, просили відмовити у задоволенні позовних вимоги виходячи з наступного. 
		В обґрунтування своїх заперечень ДПС України Азово-Чорноморського регіонального управління зазначає, що за змістом положень Закону України «Про Державну прикордонну службу України» повноваження Державної прикордонної служби не є вичерпними. 
		Згідно пункту 4 рішення РНБО України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018, реалізацію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) покладено на Службу безпеки України. 
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до обов'язків Державної прикордонної служби України належить участь у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами Національної поліції та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань. 
		В свою чергу, пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено право СБУ подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки. 
		14.08.2018 на адресу Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшов лист від 13.08.2018 № 76/1/3-8825 Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим відповідно до якого до власника судна «MEKHANIK POGODIN» АТ «ВЕБ Лізінг» згідно пункту 636 додатка № 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», застосовано обмежувальні заходи у вигляді блокування активів - тимчасового обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України строком на 3 роки.
		На виконання ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», реалізуючи повноваження, надані пунктом «г» статті 91 Кодексу торговельного мореплавства України, до Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» направлено рішення від 14 серпня 2018 року про заборону виходу судна «MEKHANIK POGODIN» з Херсонського морського торгівельного порту, а також заборону вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію права власника з користування та/або розпорядження вказаним судном. Про вжиті заходи поінформовано Головне управління СБУ в Автономній Республіці Крим. 
		Частиною 2 статті 321 ЦК України визначено, що особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених Законом. Отже, АТ «ВЕБ-Лізинг» обмежено у праві розпоряджатися та користуватися власним майном з 19.05.2018, з моменту набрання чинності Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 № 126/2018 до 19.05.2021. Посилання позивача на умови договору лізингу просить суд не приймати до уваги, оскільки  предмет лізингу залишається у власності лізингодавця і тільки він має право розпоряджатись  майном, що передане  у лізинг. Позивач не є  власником предмету лізингу, а лише  має право користування та володіння предметом лізингу. 
		Таким чином, ДПС України діяла в межах повноважень та підставі ЗУ «Про державну прикордонну службу України», Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02.05.2018 року №636, Закону України «Про санкції».
		Враховуючи викладене відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Відповідачем-2 - Капітаном морського порту Херсон ОСОБА_5 також надано суду свої заперечення проти заявлених позовних вимог де він зазначає, що діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб передбачений законом. Пояснює, що при здійснені заходу морського судна «MEKHANIK POGODIN» до морського порту Херсон, згідно суднових реєстраційних документів, наданих капітаном судна на прихід, у свідоцтві про реєстрацію судна (підтвердженні реєстрації судна) в Російському міжнародному реєстрі суден зазначено, що власником зазначеного судна є АТ «ВЕБ Лізинг» (юр. адреса: РФ, м. Москва, вул. Воздвиженка, 10). В журналі безперервної реєстрації історії судна (Continuous Synopsis Records) вказано, що власником судна є російська юридична особа AT «ВЕБ Лізинг». Керуючись положенням статті 80 Кодексу торговельного мореплавства України та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 № 126/2018, п. 636 Додатку № 2 до вказаного рішення (в редакції від 21.06.2018 року), враховуючи листи Головного управлінням СБ України в АР Крим від 10.08.2018 № 76/1/3-8753 про необхідність застосування обмежувальних заходів та відділу прикордонної служби Херсон Азово-Чорноморського регіонального управління Херсонського прикордонного загону ДПС України від 11.08.2018 № 23 про недопущення виходу з морського порту Херсон судна «MEKHANIK POGODIN», Капітаном морського порту Херсон з використанням стандартного бланку припису, який зазвичай використовується в роботі Капітана порту, поінформовано судновласника судна «MEKHANIK POGODIN» про те, що у зв'язку із прийняттям рішення уповноваженими державними органами України про застосування до власника судна обмежувальних заходів (санкцій) судну відмовлено у праві видачі дозволу на вихід з порту до 23.30 год. 13.08.2018 (припис №7 від 10 серпня 2018). 
		Відповідач-2 зауважує на тому, що припис Капітана морського порту Херсон № 7 від 10 серпня 2018 та припис № 8 від 14.08.2018,  не є рішенням про заборону відходу судна, а містить лише інформаційне повідомлення про винесене рішення уповноваженого законодавством державного органу відповідно до ч. 1 ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України. 
		Таким чином Капітан морського порту Херсон жодних рішень стосовно статусу судна самостійно не приймав, однак в силу законодавчо встановлених функцій повинен був повідомити судно про наявні обмеження (санкції) чи рішення відповідних органів, які є підставами для відмови у видачі дозволу на вихід судна з порту, зокрема в разі прийняття рішення уповноваженими законодавством державними органами, а тому у відносинах з судном «MEKHANIK POGODIN» не допустив жодних неправомірних дій чи бездіяльності, оскільки виконував свої функції в межах чинного законодавства. 
		Враховуючи зазначене, Капітан морського порту Херсон ОСОБА_5 вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
		Згідно пояснень третьої особи представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, то останній вважає позовні вимоги необґрунтованими та підтримує позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Заслухавши сторони та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи викладені в позові, відзиву на позов та пояснення, заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
		Як вбачається із матеріалів справи та заявлених позовних вимог, позивач оскаржує до суду приписи та рішення відповідачів, вважаючи їх такими, що прийнятті із порушенням норм міжнародного та чинного законодавства України та за відсутності необхідних повноважень. Натомість відповідачі та третя особа, заперечуючи проти вказаних вимог, вважають, що діяли у межах наданих законами та підзаконними актами України  повноважень та у спосіб, що передбачений законом.
		В судовому засіданні представники позивача не спростовували того факту, що AT «ВЕБ Лізинг» включено до санкційного списку.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Верховною Радою України, виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та загальновизнаних міжнародних норм і правил, констатуючи, що пріоритетами національних інтересів України є, зокрема, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України, заявляючи, що пряме або опосередковане втручання у внутрішні і зовнішні справи України під будь-яким приводом є неприпустимим, усвідомлюючи потребу невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров'ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод, 14.08.2014 року прийнято Закон України «Про санкції» (Закон № 1644-VII).
		Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1644-VII з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
		Так, ч. 1 ст. 2 Закону № 1644-VII визначено, що правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.
		Статтею 3 Закону України «Про санкції» визначено підстави для застосування санкцій, зокрема:
		1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;
		2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй;
		3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;
		4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об'єднаних Націй.
		Підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб'єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої. (ч. 3 цієї статті)
		Положеннями ст. 5 Закону України «Про санкції» визначено порядок застосування, скасування та внесення змін до санкцій.
		Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
		Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію Указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
		Відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" Рада національної безпеки і оборони України Рішенням від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» вирішила:
		1. Підтримати пропозиції щодо застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України та Національним банком України.
		2. Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
		Зазначене Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року введено в дію Указом Президента України від 14.05.2018 року № 126/2018 (Указ №126/2018). Вказаним Рішенням до АТ «ВЕБ Лізинг» згідно п. 636 додатка № 2 застосовані обмежувальні заходи у вигляді блокування активів, а саме: тимчасового обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України строком на 3 роки.
		Згідно пункту 4 рішення РНБО України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018, реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), передбачених пунктом 2 цього рішення покладено, зокрема і на Службу безпеки України. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. 
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено право СБУ подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, у тому числі із забезпечення охорони державної таємниці.
		Судом встановлено, що 10.08.2018 до морського порту Херсон було здійснено захід морського судна «MEKHANIK POGODIN». Згідно суднових реєстраційних документів, наданих капітаном судна «MEKHANIK POGODIN» власником зазначеного судна є російська юридична особа АТ «ВЕБ Лізинг» (юр. адреса: РФ, м. Москва, вул. Воздвиженка, 10).
		В журналі безперервної реєстрації історії судна (Continuous Synopsis Records) також вказано, що власником зазначеного судна є російська юридична особа AT «ВЕБ Лізинг».
		10.08.2018 року Головним управлінням Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим на адресу Херсонської філії ДП «Адміністрація морських портів України» направлено лист, яким проінформовано про необхідність застосування обмежувальних заходів (санкцій) до зазначеної вище юридичної особи у вигляді блокування активів - тимчасового обмеження права користуватися та розпоряджатися належним їй майном строком на 3 роки. 
		Капітаном морського порту Херсон винесено припис № 7 від 10 серпня 2018 та поінформовано судновласника судна «MEKHANIK POGODIN» про те, що відповідно до листа Головного управління СБУ в АРК від 10.08.2018 №76/1/3-8753 т/х «MEKHANIK POGODIN», судну буде відмовлено у праві видачі дозволу на вихід з порту до 23.30 год. 13.08.2018.
		Листом від 11.08.2018 № 23 відділом прикордонної служби Херсон Азово-Чорноморського регіонального управління Херсонського прикордонного загону Державної прикордонної служби України повідомлено капітана морського порту Херсон про недопущення виходу з морського порту Херсон судна «MEKHANIK POGODIN».
		13.08.2018 року на адресу Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України надійшов лист від Головного управління СБУ № 76/1/3-8825, за змістом якого до власника судна «MEKHANIK POGODIN» АТ «ВЕБ Лізінг» згідно пункту 636 додатка № 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», застосовано обмежувальні заходи у виді блокування активів - тимчасового обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України строком на 3 роки, з метою вжиття заходів стосовно морського судна «MEKHANIK POGODIN» з недопущення відвантаження вантажу (пального) та недопущення вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію права власника з користування та/або розпорядження вказаним активом, у тому числі заходу/виходу в/з портів на території України, відкриття/закриття кордону, виходу з територіальних вод України.
		14.08.2018 начальником Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі листа ГУ Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим від 13 серпня 2018 року №76/1/3-8825 щодо морського судна «MEKHANIK POGODIN», яке перебуває на причалі № 4 Нафтогавані Херсонського морського торговельного порту року винесено рішення № про заборону виходу судна з морського порту, а саме: судну «MEKHANIK POGODIN» заборонити вихід з причалу № 4 Нафтогавані та вихід з акваторії Херсонського морського торгівельного порту; заборонити вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію права власника з користування та/або розпорядження вказаним судном чи вантажем; термін заборони визначити до закінчення обмежувальних заходів «санкцій». 
		Вказане рішення Державної прикордонної служби України послугувало винесенню припису № 8 від 14.08.2018 року Капітаном морського порту Херсон про заборону виходу з морського порту Херсон судна «MEKHANIK POGODIN».
		Законом України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року № 661/-IV визначено правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження. Cтаттею 19 цього закону визначено обов'язки ДПС України, до яких належить, зокрема участь в межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами Національної поліції та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань. Статтею 20 передбачено, що у випадках, передбачених законом, посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють також і інші повноваження.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що саме Державна прикордонна служба України, як орган уповноважений надавати дозвіл на перетин кордону, здійснювати перевірку суден, членів екіпажу, щодо дотримання законодавства України при перетині кордону, - уповноважена з підстав передбачених законодавством України вживати заходи по недопущенню незаконного виходу та заходу суден в Україну.
		Суд вважає, що саме ЗУ «Про санкції», Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 № 126/2018, п. 636 Додатку № 2 до вказаного рішення  стали достатніми та належними підставами для прийняття рішення про заборону виходу судна «MEKHANIK POGODIN» з території порту.
		З наведених вище підстав, суд відхиляє такі обґрунтування позивача про неможливість застосування санкцій як відсутність порядку встановленого КМ України щодо виконання ЗУ «Про санкції», оскільки сам закон, Рішення РНБО та Укази Президента України в своїй сукупності є достатніми для застосування тих заходів, які були вжиті до АТ «ВЕБ-Лізинг». 
		Що стосується позовних вимог щодо неправомірності дій та приписів Капітана морського порту суд зазначає наступне.
		До функцій капітана морського порту, визначених ст. 78 КТМ України, зокрема, належать державний нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Статтею 79 КТМ визначені повноваження капітана морського порту, до яких належать: розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту. Розпорядження капітана морського порту може бути скасовано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, або адміністративним судом у порядку, встановленому законодавством. 
		Частиною «г» статті 91 КТМ України визначено, що кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби). 
		На виконання покладених обов'язків, визначених ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», реалізуючи повноваження, надані пунктом «г» статті 91 КТМ України, Азово-Чорноморським регіональним управлінням Державної прикордонної служби України до Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» направлено рішення від 14 серпня 2018 року про заборону виходу судна «MEKHANIK POGODIN» з Херсонського морського торгівельного порту, а також заборону вчинення будь-яких дій, направлених на реалізацію права власника з користування та/або розпорядження вказаним судном. 
		На підставі вищезазначеного рішення, керуючись положеннями статті 91 КТМ України, Капітаном морського порту Херсон направлено інформаційне повідомлення на адресу судновласника, в якому зазначено, що згідно з рішенням ДПС Азово-Чорноморського регіонального управління від 14.08.2018 про заборону виходу судна «MEKHANIK POGODIN» з акваторії морського порту. 
		Враховуючи зазначене, суд погоджується із позицією відповідача-2 стосовно відсутності у останнього повноважень щодо здійснення оцінки правомірності дій уповноважених державних органів по застосуванню обмежувальних заходів (санкцій) до судновласника та прийняттю рішень про заборону виходу з морського порту Херсон судна, зокрема «MEKHANIK POGODIN». Капітан порту зобов'язаний виконувати такі обмежувальні заходи до їх припинення чи скасування.
		З огляду на викладене, суд зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач-1 та відповідач-2  діяли виключно в межах вимог частини другої статті 19 Конституції України, положень Закону України «Про Державну прикордонну службу України», вищезазначеними законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та Положенням про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженим Наказом Міністерства інфраструктури України від 23.03.2013 року № 190 Про затвердження Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту. 
		Щодо посилань позивача стосовно порушення оскаржуваними рішеннями прав власника судна ТОВ «В.Ф. Танкер» у зв'язку із застосуванням спеціальних персональних економічних санкцій саме до АТ «ВЕБ-Лізинг», то суд зазначає наступне. 
		Визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права не є абсолютними та можуть підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету й безсторонності суду. 
		Таким чином, суд вважає помилковим позицію позивача щодо порушення його права на мирне володіння майном, оскільки вчинення збройної агресії проти України державою «Росія» стало підставою для прийняття ЗУ «Про санкції», Указів Президента України, та Рішень РНБО щодо обмежень, економічних санкцій проти неї та визначених юридичних осіб, є засобами примусу до припинення агресії, забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальній цілісності України, здійснюються в інтересах суспільства та держави Україна. 
		Позивач зазначає, що оскільки судно має право плавати під державним прапором Російської Федерації, то в силу ст. 91 Конвенції ООН з морського права у питаннях володіння та користування судном застосовується право Російської Федерації. Стаття 8 Кодексу торгового мореплавання РФ визначає, що під судновласником в цьому Кодексі розуміється особа, яка експлуатує судно від свого імені незалежно від того, чи є вона власником судна або використовує його на іншій законній підставі. Це визначення судновласника аналогічно статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України. Зазначає, що судно використовується ТОВ «В.Ф. Танкер» з 2011 року згідно договору лізингу, укладеного позивачем з АТ «ВЕБ Лізинг» та акту передачі майна від 04 серпня 2011 року. Із цього моменту відбулась фактична передача судна лізінгоодержувачу. Зазначає, що захід до порту Херсон був здійснений від імені ТОВ «В.Ф. Танкер». 
		Суд не приймає зазначені обґрунтування, оскільки позиція позивача не відповідає фактичним обставинам справ, які підтверджуються письмовими доказами по справі.
		Тільки з 20.08.2018 року ТОВ «В.Ф. Танкер» є належним чином зареєстрованим власником судна. Позивач зазначає, що передача судна відбулась на підставі договору лізингу, укладеного задовго до винесення Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02.05.2018 року «Про застосування та скасування спеціальних персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 року № 126/2018 щодо АТ «ВЕБ Лізинг». Але, на думку суду, передача судна та належна реєстрація права власності не є тотожними поняттями, можуть не співпадати в часі та є різними поняттями за юридичними наслідками.
		Відповідно до матеріалів справи між АТ «ВЕБ Лізинг» та ТОВ «В.Ф.Танкер» 02.08.2011 було укладено договір лізингу № ДЛ/288/1-11. Термін дії договору - з дати підписання договору Сторонами та діє до часу виконання Сторонами своїх обов'язків по Договору. Строк лізингу по Договору 120 місяців (п. 3.1 Договору) до 25.08.2021 згідно додатку 2 до Договору, «Графік платежів». Майно згідно додатку 1 до Договору - танкер проекту 19614 будівельний номер № 23 назва «Механік Погодін» клас Судна КМ є власністю Лізингодавця - АТ «ВЕБ Лізинг». По закінченню строку лізингу Майно, переходить у власність Лізингоодержувача на умовах окремого договору купівлі-продажу по Викупній вартості (п. 4.1, 4.4. Договору).
		Таким чином, вищевикладені умови договору лізингу підтверджують висновок суду, що власником судна на момент його заходу в порт Херсон позивач не був.
		Крім того, згідно суднових реєстраційних документів, наданих капітаном судна «MEKHANIK POGODIN» на прихід у свідоцтві про реєстрацію судна в Російському міжнародному реєстрі суден власником зазначеного судна є російська юридична особа АТ «ВЕБ Лізинг». В журналі безперервної реєстрації історії судна (Continuous Synopsis Records) також вказано, що власником зазначеного судна є російська юридична особа AT «ВЕБ Лізинг» (юр. адреса: РФ, м. Москва, вул. Воздвиженка, 10). 
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію, позивач став власником судна тільки 20.08.2018 року, що ще раз підтверджує правомірність застосування санкцій саме до АТ «ВЕБ Лізинг», а не до позивача. Перехід права власності до позивача не є обставиною, що змінює чи скасовує санкції, застосовані до АТ «ВЕБ Лізинг». Дії позивача по достроковому проведенню розрахунків з АТ «ВЕБ Лізинг» відповідно до договору та реєстрація права власності на судно з подальшим зверненням до суду, суд розглядає як спосіб уникнення санкцій, застосованих АТ «ВЕБ Лізинг» на підставі законодавства України. 
		В судовому засіданні та наданих письмових обґрунтуваннях позивач здійснив аналіз законодавства Російської Федерації, законодавства України, щодо його права власності на судно та посилався на договір лізингу.
		З цього приводу суд зазначає, що предметом цього спору не є цивільно-правовий спір щодо права власності позивача на судно. 
		Судом встановлено і підтверджено сторонами та документами які зазначені вище, що судно перебувало на території України як таке, що належить  АТ «ВЕБ Лізинг», а подальша його перереєстрація на іншого власника не є підставою для скасування санкцій та виходу з порту України.
		Судно, як актив АТ «ВЕБ Лізинг», заблоковане 10.08.2018 року, у зв'язку з чим будь-який правочин спрямований на зміну власника судна є спробою розпорядження активами, що забороняється законом. 
		Відповідно до норм чинного законодавства Російської Федерації, лізингодавець, який передав в лізинг придбане за рахунок власних коштів майно, є його власником і має право розпоряджатися цим майном. Лізингоодержувач не є власником предмета лізингу, а лише має право користування та володіння щодо предмету лізингу. Власником майна при цьому залишається лізингодавець.
		Аналогічне визначення права власності на предмет лізингу міститься в нормах чинного законодавства України (стаття 806 ЦК України, ст. 215 КТМ України, ст. 20 КТМ України, - судновласником визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності. 
		Частиною 2 статті 321 ЦК України визначено, що особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених Законом. Отже, АТ «ВЕБ-Лізинг» обмежено у праві розпоряджатися та користуватися власним майном з 19.05.2018, з моменту набрання чинності Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14.05.2018 № 126/2018 до 19.05.2021.
		Таким чином, всі посилання позивача на норми цивільного законодавства Російської Федерації чи норми цивільного законодавства України, міжнародні договори, може бути обґрунтуванням цивільно-правового спору між АТ «ВЕБ Лізинг» та позивачем, щодо укладеного ними договору лізингу, його виконання чи щодо відшкодування шкоди та не може бути предметом розгляду у цій адміністративній справі.  
		За змістом науково-правового експертного висновку від 08.10.2018 року №126/213-е за зверненням адвоката адвокатського об'єднання «Міжнародна юридична колегія», зокрема  вбачається, що для застосування  санкцій у формі блокування активів, необхідним є встановлення належності майна, що опинилося на території України на будь-якому праві (зокрема, власності та користування) особі, яка піддана санкціям, введеним в дію рішенням РНБО України та указом Президента України. Аналіз змісту рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.08.2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» дозволяє дійти висновку, що Компанія не є іноземною юридичною особою, до якої застосовано санкції, введені в дію указом Президента України на підставі зазначеного рішення Ради національної безпеки і оборони України. Натомість, судно на час застосування санкцій належить акціонерному товариству «ВЕБ-Лізинг», яке є в переліку юридичних осіб, стосовно будь-якого майна яких введено санкції, а саме - обмеження користування майном. Виходячи з наведеного експерт робить висновок, що приводом для застосування санкцій стала належність на титульному праві власності судна особі, чітко зазначеній у переліку осіб, до майна яких застосовано санкції. Оскільки метою використання торговельного судна є переміщення на ньому зокрема вантажів, можна дійти висновку, що обмеження охоплюють неможливість використання судна за комерційним призначенням. Стосовно екстериторіальності санкцій, то вони є обов'язковими для застосування лише на території України. 
		За змістом ст.ст. 112, 113 КАС України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо, зокрема змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. 
		З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що судно, як актив АТ «ВЕБ Лізинг», заблоковане 10.08.2018 року (та тільки з 20.08.2018 року ТОВ «В.Ф.Танкер» є зареєстрованим власником судна), у зв'язку з чим буд-який правочин, спрямований на зміну власника судна є спробою розпорядження активами, що забороняється. При цьому, суд акцентує увагу, що лізингодавець, який передав в лізинг придбане за рахунок власних коштів майно, є його власником і має право розпоряджатися цим майном. Лізингоодержувач не є власником  предмета лізингу, а лише має право користування та володіння щодо предмету лізингу, власником майна при цьому залишається лізингодавець. 
		А тому, вказаний науково-правововий експертний висновок не спростовує правомірності застосування санкцій до активів АТ «ВЕБ Лізинг» на території України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Частиною 3 статті 19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		В даному разі до компетенції адміністративного суду не належить вирішення спору про набуття права власності третьою особою та визначення належного власника судна, а полягає у вирішенні судом спору щодо не правомірності дій та оскарження спірних рішень відповідачів.
		Відповідно до  положень ст.ст. 77, 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, діяли у межах повноважень, наданих їм законодавством та довели правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вимоги про зобов'язання утриматись від перешкоджання отримання дозволу на вихід та зобов'язання Капітана морського порту надати дозвіл на вихід є похідними від вимог про визнання протиправними дій та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності відповідачів.
		Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 12, 14, 77, 78, 90, 94, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		 
		вирішив:
		 
		У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "В.Ф. ТАНКЕР" (код юридичної особи 1025203015584, 60300, Російська Федерація, Нижегородська область, місто Нижній Новгород, площа Маркіна, 15А) відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний  11 грудня 2018 р. 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                     Дмитрієва О.О. 
		 
		Суддя                                                                                                               Попов В.Ф.
		 
		Суддя                                                                                                               Хом'якова В.В.
		 
		кат. 5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...