Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/16431/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.
Дата набрання законної сили: 07.12.2018
Номер судового провадження: 51-3672км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014220000000153

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		7 грудня 2018 року
		м. Київ
		справа № 643/16431/14-к
		провадження № 51-3672км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої юридичної особи Кредитна спілка «Слобода кредит» - ОСОБА_9 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12014220000000153 за обвинуваченням
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровського Троїцького району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , судимого за вироком Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2011року за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 383 КК на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, звільненого згідно із ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 2 червня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від подальшого відбування покарання,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК;
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новочервоного Троїцького району Луганської області, жителя АДРЕСА_2 , судимого за вироком Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2011року за ч. 5 ст.185 КК на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, звільненого згідно із ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 1 липня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від подальшого відбування покарання,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК;
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Троїцького Троїцького району Луганської області, жительки АДРЕСА_3 , такої, що судимості не має,
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 197 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року засуджено: 
		-  ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК на 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна;за ч. 1 ст. 209 КК на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 1 рік з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна та з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: житлового будинку із земельною ділянкою площею 1,1200 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою:    АДРЕСА_5 ; за ч. 2 ст. 209 КК на 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 2 роки з конфіскацією усього належного йому майнатаз конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: житлового будинку із земельною ділянкою площею 1,1200 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_5 ;ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК на 5 років позбавлення волі зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 1 рік. ОСОБА_10 на підставі ст. 49 КК звільнено від відбування покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 1 ст. 209, ч.2 ст.209 КК остаточно призначено ОСОБА_10 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна таз конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: житлового будинку із земельною ділянкою площею 1,1200 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою:   АДРЕСА_5 . Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_10 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2008 року до 16 січня 2014 року та звільнено засудженого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з огляду на те, що строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі перевищує фактичне призначене йому основне покарання;
		-  ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 191 КК на 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна;за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК на 4 роки позбавлення волі зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 1 рік. ОСОБА_11 на підставі ст. 49 КК звільнено від відбування покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.366 КК, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_11 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 жовтня 2008 року до 5 квітня 2013 року та з 21 жовтня 2014 року до 20 січня 2016 року та звільнено засудженого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з огляду на те, що строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі перевищує фактичне призначене йому основне покарання;
		-  ОСОБА_12 за ст. 197 КК на 2 роки обмеження волі, від відбування якого її звільнено на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Вирішено питання речових доказів та визначено стягнути солідарно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь КС «Слобода-Кредит» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 28 813 500 грн. 
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року вказаний вирок залишено без зміни.
		В період з 20 вересня 2007 року до 10 жовтня 2008 року, перебуваючи в приміщенні КС «Слобода-кредит», розташованому за адресою: м. Харків, пр.Московський, 65, кімн. 4, ОСОБА_10 , будучи головою спостережної ради кредитної спілки «Слобода-кредит» та ОСОБА_11 - голова правління тієї ж спілки, за попередньою змовою між собою привласнили майно КС «Слобода-кредит» на загальну суму 28813500грн., вчинили службове підроблення, а ОСОБА_12 - касир цієї кредитної спілки порушила обов`язок щодо охорони майна, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.
		ОСОБА_10 , маючи організаторські здібності та досвід роботи в системі кредитних спілок, під час здійснення керівництва діяльністю КС «Слобода-кредит» на посаді голови наглядової ради, будучи повно і достовірно обізнаним про фінансово-господарську діяльність даної фінансової установи, а саме, про кількість вкладників, динаміку надходження грошових коштів до каси в якості депозитних вкладів членів КС, обставини і порядок видачі кредитів, порядок та умови виплати відсотків за депозитними договорами і отримання відсотків за кредитними договорами, використовуючи отримані ним раніше знання особливостей роботи кредитної спілки, переслідуючи мету незаконного збагачення розробив злочинний план, спрямований на умисне протиправне заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, що належать цій фінансовій установі, для подальшого використання викрадених грошових коштів в своїх особистих комерційних проектах.
		Для здійснення свого злочинного умислу по привласненню грошових коштів кредитної спілки шляхом службового підроблення ОСОБА_10 вступив у злочинну змову з ОСОБА_11 та фактично керуючи діяльністю КС і розпоряджаючись грошовими коштами, які надходили у розпорядження спілки, перебуваючи в офісі за адресою: м. Харків пр. Московський, 65 кім. 4, систематично отримував інформацію про надходження готівкових грошових коштів у касу КС у вигляді депозитних внесків членів КС, після чого, надавав ОСОБА_11 відомості про засновника чи іншого члена КС і давав вказівку на оформлення завідомо неправдивих кредитних договорів та видаткових касових ордерів на отримання готівкових грошових коштів з каси КС. ОСОБА_11 , реалізуючи єдиний злочинний план, спрямований на умисне, протиправне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, виконуючи вказівку ОСОБА_10 , на комп`ютері, що знаходився в його робочому кабінеті в офісі КС «Слобода-кредит» складав завідомо неправдивий кредитний договір за копіями особистих документів на ім`я засновника або іншого члена КС, наданими ОСОБА_10 або узятими в офісі КС. Далі, діючи за вказівкою і спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як голова правління КС «Слобода-кредит» підписував кредитний договір, що містив завідомо неправдиві відомості, і ставив відбиток печатки КС «Слобода-кредит». Після цього, ОСОБА_10 , діючи спільно з ОСОБА_11 , а також з невстановленою слідством особою, підробляли підпис члена КС на складеному завідомо неправдивому кредитному договорі і потім, реалізуючи свій злочинний план, передавали підроблений документ касиру ОСОБА_12 , яка не була обізнана щодо дійсного умислу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на привласнення грошових коштів та вчинення службового підроблення, даючи вказівку на складання видаткового касового ордера. ОСОБА_12 , виконуючи вказівку ОСОБА_11 , не будучі обізнаною що в наданий кредитний договір внесені неправдиві відомості, на комп`ютері, розташованому на її робочому місці в офісі КС «Слобода-кредит» складала видатковий касовий ордер і вносила в документ відомості про анкетні дані члена КС з наданого їй підробленого кредитного договору, а також дані самого кредитного договору, суму грошових коштів, належних до видачі з каси відповідно до умов кредитного договору, та передавала ордер ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які спільно, а також за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, підробляли підпис зазначеної в ордері особи.
		ОСОБА_12 , будучі матеріально-відповідальною особою, в порушення вимог розділу 3 п. 3.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 від 15 грудня 2004 року, яким визначено, що видачу готівкових коштів касир повинен здійснювати тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері, видавала з каси зазначену у видатковому ордері суму грошових коштів замість особи, яка зазначена у ордері, ОСОБА_11 . Видані суми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, привласнювали та розпоряджались ними на власний розсуд.
		Так, 20 вересня 2007 року в офісі КС «Слобода-кредит», ОСОБА_10 дав вказівку ОСОБА_11 на складання завідомо неправдивого кредитного договору. ОСОБА_11 , виконуючи вказівку ОСОБА_10 , використовуючи копії паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_13 , незаконно склав завідомо неправдивий кредитний договір № 20-09/07-Б1 від 20 вересня 2007 року, в який вніс неправдиві відомості про виділення йому кредиту в сумі 94000 грн., підписав підроблений кредитний договір як голова правління і поставив відбиток печатки КС.
		ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 і невстановленою слідством особою підробили підпис ОСОБА_13 у вказаному кредитному договорі, і ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами КС, передав підроблений кредитний договір касиру ОСОБА_12 , надавши вказівку скласти видатковий касовий ордер.
		ОСОБА_12 , виконуючи вказівку ОСОБА_11 , не будучі обізнаною щодо дійсного умислу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на привласнення грошових коштів КС «Слобода-кредит» та вчинення ними ж службового підроблення, склала неправдивий видатковий касовий ордер №00000014441, в який внесла неправдиві відомості про видачу ОСОБА_13 грошових коштів у сумі 94000грн., не будучі обізнаною, що внесені відомості є неправдивими, після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, підробили підпис ОСОБА_13 у вказаному видатковому касовому ордері.
		Після чого, ОСОБА_12 , в порушення вимог розділу 3 п. 3.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 від 15 грудня 2004 року, неналежно виконуючи свої обов`язки щодо зберігання грошових коштів КС «Слобода-кредит», незаконно видала замість ОСОБА_13 ОСОБА_11 за вказаним видатковим касовим ордером 94 000грн., які ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привласнили, зловживаючи своїм службовим становищем.
		Аналогічним чином ці ж особи заволоділи грошима: 19 березня 2008 року в розмірі 63000 грн. оформивши їх на ОСОБА_14 ; 9 квітня 2008 року 130000грн. на ОСОБА_15 , 130000 грн. на ОСОБА_16 , 130000 грн. на ОСОБА_17 ; 10 квітня 2008 року130000 грн. на ОСОБА_18 , 80000 грн. на ОСОБА_19 , 200000 грн. на ОСОБА_20 , 30 000грн. на ОСОБА_21 , 27серпня 2008 року 200000 грн. на ОСОБА_22 , 100000 грн. на ОСОБА_13 ; 28 серпня 2008 року200000 грн. на ОСОБА_23 , 200000грн. на ОСОБА_24 , 16 вересня 2008 року421000 грн. на ОСОБА_25 , 450000 грн. на ОСОБА_26 , 450000 грн. на ОСОБА_27 , 450000 грн. на ОСОБА_28 , 22 вересня 2008 року450 000грн. на ОСОБА_29 , 450000 грн. на ОСОБА_30 , 242000 грн. на ОСОБА_31 , 450000 грн. на ОСОБА_32 , 450000 грн. на ОСОБА_33 , 450000 грн. на ОСОБА_34 , 450000 грн на ОСОБА_35 ; 24 вересня 2008 року 450000 грн. на ОСОБА_36 , 450000 грн. на ОСОБА_37 , 268000 грн. на ОСОБА_38 , 450000 грн. на ОСОБА_39 , 450000 грн. на ОСОБА_40 , 450000 грн. на ОСОБА_41 , 450000 грн. на ОСОБА_42 , 450000 грн. на ОСОБА_43 , 450000 грн. на ОСОБА_44 , 263000 грн. на ОСОБА_45 , 25 вересня 2008 року 263000 грн. на ОСОБА_46 , 450000 грн. на ОСОБА_47 , 450000 грн. на ОСОБА_48 , 26 вересня 2008 року 450000 грн. на ОСОБА_49 , 450000 грн. на ОСОБА_50 , 450000 грн. на ОСОБА_51 , 450000 грн. на ОСОБА_52 , 381000 грн. на ОСОБА_53 , 450000 грн. на ОСОБА_54 ; 29 вересня 2008 року 450000 грн. на ОСОБА_55 , 450000 грн. на ОСОБА_56 , 450 000грн. на ОСОБА_57 , 450000 грн. на ОСОБА_58 , 450000 грн. на ОСОБА_59 , 450000 грн. на ОСОБА_60 , 450000 грн. на ОСОБА_61 , 450000 грн. на ОСОБА_62 , 450000 грн. на ОСОБА_63 , 450 000грн. на ОСОБА_64 , 450000 грн. на ОСОБА_65 , 450000 грн. на ОСОБА_66 , 450000 грн. на ОСОБА_67 , 450000 грн. на ОСОБА_68 , 450000 грн. на ОСОБА_69 , 450000 грн. на ОСОБА_70 , 450000 грн. на ОСОБА_71 , 450000 грн. на ОСОБА_72 , 450000 грн. на ОСОБА_73 , 450000 грн. на ОСОБА_74 , 450000грн. на ОСОБА_75 , 450000 грн. на ОСОБА_76 , 49000 грн. на ОСОБА_77 , 450000 грн. на ОСОБА_78 , 450000 грн. на ОСОБА_79 ; 30 вересня 2008 року 450000 грн. на ОСОБА_80 , 515000 грн. на ОСОБА_81 , 450000 грн. на ОСОБА_82 , 450000 грн. на ОСОБА_83 , 450000 грн. на ОСОБА_84 , 450000 грн. на ОСОБА_85 , 450000 грн. на ОСОБА_86 , 13000 грн. на ОСОБА_87 , 121500 грн. ОСОБА_88 ; 01 жовтня 2008 року49000 грн. на ОСОБА_89 .
		Крім того, ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії та маючи намір на легалізацію доходів, отриманих внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, звернув на свою користь грошові кошти, викрадені з кредитної спілки «Слобода-кредит», та легалізував їх за наступних обставин.
		ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що грошові кошти отримані внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, а саме, умисного заволодіння з каси КС «Слобода-кредит» коштів у сумі 28 813 500грн. шляхом зловживання службовим становищем, та службового підроблення за попередньою змовою з ОСОБА_11 , при обставинах що зазначені вище у вироку суду, з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню викраденими коштами, легалізував їх шляхом використання у будівництві житлових будинків і придбанні земельних ділянок.
		Так, ОСОБА_10 в період 2007-2008 років, даючи вказівки ОСОБА_11 оформляти підроблені документи за кредитними договорами, отримував готівкові грошові кошти за підробленими видатковими касовими ордерами і передавав викрадені грошові кошти ОСОБА_90 
		ОСОБА_91 , не обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_10 , на ділянці площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_4 , що належить йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №756895, виданого Баришівською селищною радою 10 жовтня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі за №010732100270 та рішення про дозвіл на будівництво житлового будинку, виданого Баришівською селищною радою, Баришівського району, Київської області 27 квітня 2007 року № 6725, використовував передані йому ОСОБА_10 грошові кошти для будівництва домоволодіння і надвірних будівель.
		Далі ОСОБА_10 , реалізуючи злочинний умисел на легалізацію доходів, здобутих злочинним шляхом, зареєстрував побудований будинок з прибудинковими спорудами та земельну ділянку за вищевказаною адресою на підставну особу ОСОБА_92 , який працював начальником служби безпеки КС «Слобода-кредит», а саме, 21 січня 2008 року підписав договір купівлі-продажу, посвідчений 21січня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_93 за реєстраційним №182, згідно якого продавець ОСОБА_94 , від імені якого діяв ОСОБА_10 за дорученням, передав, а ОСОБА_95 прийняв у власність житловий будинок 74% готовності та земельну ділянку площею 0,12 га. загальною вартістю 356510 грн., надавши, таким чином, вид легітимності викраденим на вказану суму грошовим коштам.
		Далі ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на легалізацію доходів, отриманих внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, звернув на свою користь грошові кошти, викрадені з кредитної спілки «Слобода-кредит», а потім легалізував їх шляхом укладання 29 січня 2008 року договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_96 за реєстраційним №143, згідно якого продавець в особі ОСОБА_97 передав у власність, а покупець в особі ОСОБА_10 прийняв земельну ділянку площею 0,1 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , вартістю 505750грн., і отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЄ №974545 від 17 квітня 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі за №06-7-03284, надавши, таким чином, вид легітимності викраденим коштам на вказану суму.
		 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі представника потерпілої юридичної особи Кредитна спілка «Слобода кредит» - ОСОБА_9 йдеться про незаконність судових рішень, які вона просить скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції з огляду на неправильність, на її думку, кваліфікації дій ОСОБА_12 за ст.197 КК, тоді які в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів про вчинення нею інкримінованих їй органом досудового розслідування злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК, у співучасті з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Також представник потерпілої особи посилається на необґрунтованість як вироку місцевого суду, так і ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки в них відсутнє рішення щодо пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 2 ст. 209 КК за епізодом легалізації грошових коштів шляхом оформленняправа власності на: ОСОБА_98  житлового будинку 80% готовності з господарськими будівлями на земельній ділянці 0,0665 га за адресою: АДРЕСА_6 ; та  ОСОБА_99   житлового будинку 88% готовності з господарськими будівлями на земельній ділянці 0,0633 га за адресою: АДРЕСА_7 . Звертається увага в касаційній скарзі на м`якість призначеного всім засудженим покарання, а також на неправильне вирішення цивільного позову вказаної кредитної спілки в частині відмови у зверненні стягнення на нерухоме майно та земельні ділянки, на які накладено арешт в рамках кримінального провадження. 
		Окрім того, до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги від вкладників КС «Слобода - кредит», яким у даному кримінальному провадженні не наданий статус учасника судового провадження, а тому в даному кримінальному провадженні вони не розглядаються.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор та захисники заперечували проти задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Твердження у касаційній скарзі про неправильну юридичну оцінку судами дій ОСОБА_12 за ст. 197 КК з огляду на наявність достатніх доказів про вчинення нею інкримінованих органом досудового розслідування діянь спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не ґрунтуються на матеріалах провадження.
		Так, ОСОБА_12 у суді першої інстанції, заперечуючи свою винуватість, визнала, що не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_10 та ОСОБА_11  щодо заволодіння грошовими коштами кредитної спілки. Працюючи касиром у вказаній кредитній спілці, ОСОБА_11 був її безпосереднім начальником, який давав їй вказівки видавати кошти по окремим кредитним договорам не особисто особі, яка вказана була у договорі як позичальник, а передати йому в кабінеті, що вона і робила, побоюючись звільнення. При цьому, вона не знала, що договори були підробленими. Крім того, під час її відсутності на роботі кошти з каси видавали інші працівники спілки і також передавали їх ОСОБА_11 , а не особисто позичальникам. З приводу видачі грошей поза касою вона доповідала старшому бухгалтеру неодноразово, але ситуація не змінювалася. 
		ОСОБА_10 у суді першої інстанції також заперечував злочинну змову не лише із ОСОБА_11 , а і з ОСОБА_12 
		ОСОБА_11 , визнавши частково свою винуватість, заперечував наявність попередньої змови із ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . При цьому останній про підробку договорів та ордерів ОСОБА_12 не повідомляв.
		Свідок ОСОБА_100 у суді першої інстанції вказував, що його робоче місце як юриста кредитної спілки знаходилося в кабінеті ОСОБА_11 , тому він безпосередньо бачив, що той особисто приймав та видавав грошові кошти клієнтам спілки та надавав розпорядження ОСОБА_12 виготовляти видаткові касові ордери і приносити гроші для видачі клієнтам йому особисто до кабінету. За відсутності ОСОБА_12 на час її відпустки або хвороби касові ордери виписували інші співробітники з депозитного відділу і передавали ОСОБА_11 гроші з каси. Неодноразово виникали конфлікти між головним бухгалтером ОСОБА_101 та ОСОБА_11 з приводу порушення правил видачі готівки з каси, оскільки, ОСОБА_12 доповідала головному бухгалтеру про видачу грошових коштів поза касою, а також про факти самостійного вилучення ОСОБА_11 з каси спілки грошових коштів.
		Правильним і є посилання у вироку місцевого суду та ухвалі апеляційного суду на дані протоколу допиту свідка ОСОБА_102 , досліджених в ході судового розгляду в суді першої інстанції відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК 2012 року. З показань свідка убачається, що видаткові касові ордери оформлювалися співробітниками депозитного відділу або нею особисто на підставі кредитного договору, який надавав голова правління. Іноді за вказівкою ОСОБА_10 або голови правління вона заносила грошові кошти до їх кабінету і залишала гроші у кабінеті, при ній не завжди позичальник заповнював видатковий касовий ордер, але в кабінеті, куди вона заносила гроші, вона завжди бачила сторонніх людей, при цьому, підстав недовіряти ОСОБА_10 та голові правління у неї не було.
		Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку про те, що органом досудового розслідування не надано достатніх доказів поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_12 інкримінованих злочинів. Тому колегія суддів вважає, щокваліфікація дій ОСОБА_12 за ст.197 КК є правильною. Порушень норм матеріального права не виявлено.
		Верховний Суд вважає прийнятними доводи касаційної скарги про відсутність рішення у вироку місцевого суду щодо пред`явленого ОСОБА_10 органом досудового розслідування обвинуваченням за ч. 2 ст. 209 КК за епізодом легалізації грошових коштів шляхом оформленняправа власності нажитловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ; тана житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 .
		Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_10 окрім визнаного доведеним, пред`являлося також обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.209 КК, про легалізацію ним грошових коштів, звернених на свою користь від злочинної діяльності у загаданій кредитній спілці, шляхом оформлення права власності на ОСОБА_98  та ОСОБА_99 вищевказаних житлових будинків. 
		Обвинувачення щодо вказаної особи в суді першої інстанції не змінювалося і прокурор від нього не відмовлявся.
		Однак у вироку місцевого суду це обвинувачення усупереч вимогам ст. 337 КПК не розглянуто й рішення в цій його частині не прийнято, ОСОБА_10 за цими двома епізодами злочинної діяльності ані засуджено, ані виправдано, що слід визнати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК).
		Вказані порушення не усунув апеляційний суд. Його висновки з посиланням на рішення Баришівського районного суду Київської області від 24 грудня 2010року у цивільній справі не узгоджується з положеннями статей 370, 374 КПК, а тому є неприйнятними.
		Вказані порушення апеляційного та місцевого судів відповідно до п.1 ч. 1 ст.438КПК є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень щодо пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 2 ст. 209 КК (епізоди щодо оформлення права власності на житлові будинки ОСОБА_103  та ОСОБА_99 ).
		Оскільки органом досудового розслідування було предявлено обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 209 КК ще й за епізодом легалізації майна, розташованого за адресою АДРЕСА_5 , за яким його засуджено, кваліфікація дій особи за однією частиною статті кримінального закону вимагає скасування судових рішень за усіма епізодами в цілому. 
		За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_10 в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 209 КК (епізоди легалізації майна, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ;  АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ) підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
		Окрім того, згідно із пред`явленим органом досудового розслідування обвинуваченням майно, розташоване за адресою  АДРЕСА_5 ; інкримінувалося ОСОБА_10 як результат його злочинної діяльності за ч. 2 ст. 209 КК.
		Натомість, визнавши ОСОБА_10 винуватим за ч. 1 ст. 209 КК і призначаючи йому покарання за цією нормою кримінального закону, суд першої інстанції у резолютивній частині вироку ухвалив також конфіскувати як майно, одержане злочинним шляхом, земельну ділянку за вказаною адресою.
		Таким чином, суд прийняв рішення щодо конфіскації одержаного злочинним шляхом майна, яке за тією статтею кримінального закону, за якою його засуджено, не інкримінувалося, у зв`язку із чим із покарання, призначеного ОСОБА_10 у виді конфіскації майна, одержаного злочинним шляхом, за ч. 1 ст.209 КК та на підставі ст.70 КК, майно за адресою АДРЕСА_5 ; підлягає виключенню.
		Що ж стосується доводів у касаційній скарзі про вирішення цивільного позову, то Верховний суд зазначає наступне.
		Згідно зі вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду в цій частині, стягнуто солідарно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь КС «Слобода-Кредит» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 28 813 500 грн. 
		Це рішення представником потерпілої юридичної особи КС «Слобода-Кредит» у касаційній скарзі не оспорюється, а тому доводи щодо безпідставної відмови судом першої інстанції в частині звернення стягнення на нерухоме майно та земельні ділянки, є невмотивованими, оскільки стосуються не питання правильності вирішення цивільного позову, а виконавчих процедур в ході виконавчого провадження судових рішень.
		Призначене судом першої інстанції засудженим покарання за статтями кримінального закону в межах, наближених до максимальних, колегія суддів не вважає м`яким.
		За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. 
		При новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції щодо ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 209 КК (епізоди легалізації майна, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ;  АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ) належить урахувати наведене та провести судовий розгляд з дотриманням положень глави 28 КПК і постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 440, 441, 442 КПК, п. 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу представника потерпілої юридичної особи Кредитна спілка «Слобода кредит» - ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Вирок Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року щодо ОСОБА_10 в частині засудження за ч. 2 ст. 209 КК скасувати і призначити у цій частині кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вважати ОСОБА_10 засудженим: 
		за ч. 5 ст. 191 КК на 10 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна;
		за ч. 1 ст. 209 КК на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 1 рік з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна та з конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: житлового будинку із земельною ділянкою площею 1,1200 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ;
		за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 1 рік. ОСОБА_10 на підставі ст. 49КК вважати звільненим від відбування покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.366КК, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 1 ст. 209 КК, ОСОБА_10 вважати засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на 3 роки з конфіскацією усього належного йому майна таз конфіскацією майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: житлового будинку із земельною ділянкою площею 1,1200 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
		У решті вирок Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2016 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...