Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/2369/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2018.
Дата набрання законної сили: 05.12.2018
Номер судового провадження: 14-505цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		5 грудня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 279/2369/17
		Провадження № 14-505 цс 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за скаргою ОСОБА_3 (далі також - скаржник) на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі також - управління)
		за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2017 року, постановлену суддею Шульгою О. М., й ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі ТрояновськоїГ.С., МинічТ.І. та ПавицькоїТ.М.
		Учасники справи:
		        скаржник: ОСОБА_3;
		        орган, дії якого оскаржуються: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог скарги
		1.           27 червня 2017 року скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:
		1.1.     Визнати неправомірними дії, рішення відповідальної особи управління щодо внесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2008 року у справі № 22-а-1120/08 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою;
		1.2.     Зобов'язати управління відновити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-251/2007, зареєструвати його в установленому порядку, невідкладно розглянути та передати відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу Державної виконавчої служби;
		1.3.     Зобов'язати відповідальну особу чи іншу посадову особу управління звернутися до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, який видав виконавчий лист, із заявою про роз'яснення постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 квітня 2007 року у справі № 2-251/2007 щодо строків і розмірів виплат підвищення пенсії як учаснику бойових дій у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25 лютого 2005 року;
		1.4.     Зобов'язати відповідальну особу управління внести дані про постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 квітня 2007 року у справі № 2-251/2007, за якою боржником є Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.
		2.           Мотивував скаргу тим, що у травні 2017 року звернувся до управління із заявою «про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою», долучивши до цієї заяви, зокрема, оригінали виконавчого листа за № 2-251/2007, виданого 28 квітня 2009 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області, та постанови цього ж суду у справі № 2-251/2007 від 4 квітня 2007 року.
		3.           Стверджував, що у відповідь на його заяву відповідальна особа управління повідомила про прийняття до виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2008 року, ухваленого у справі № 22-а-1120/08 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради грошової допомоги учаснику бойових дій.
		4.           Вказав, що відповідальна особа управління самовільно та протиправно, посилаючись на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2008 року у справі № 22-а-1120/08, замінила боржника у виконавчому провадженні з Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради.
		5.           Зазначив, що управління допустило бездіяльність щодо повного, правильного і своєчасного виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 квітня 2007 року у справі № 2-251/2007.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		6.           5 липня 2017 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за скаргою та роз'яснив скаржникові його право на звернення до суду за правилами адміністративного судочинства.
		7.           Мотивував тим, що скаржник оскаржує дії посадової особи управління під час виконання постанови в адміністративній справі, а тому заява не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		8.           9 серпня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області постановив ухвалу, якою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
		9.           Мотивував тим, що справа № 2-251/2007, на виконання судового рішення в якій виданий виконавчий лист, розглянута за правилами адміністративного судочинства. А тому і судовий контроль за виконанням цього судового рішення має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, що узгоджується з вимогами статті 181 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови).
		10.       Суд апеляційної інстанції також застосував для обґрунтування ухвали висновки Верховного Суду України, сформульовані у постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187 цс 15, від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077 цс 15 і від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931 цс 16.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11.       30 серпня 2017 року скаржник звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою. Просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.Вказує на порушення судами норм процесуального права.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		12.       17 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		13.       Мотивував тим, що підставою оскарження ухвал Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2017 року й Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2017 року є порушення цими судами правил предметної юрисдикції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1)        Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		14.       Скаржник мотивує касаційну скаргу тим, що його скарга на дії управління має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		15.       Вважає, що на підставі статті 55 Конституції України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) цю скаргу суди мали розглянути по суті, а відмовивши у відкритті провадження, - позбавили права на судовий захист.
		16.       Обґрунтовує касаційну скаргу також висновками Верховного Суду України, сформульованими у постановах від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077 цс 15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931 цс 16, від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2946 цс 16 і від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187 цс 15.
		(2)        Позиції інших учасників справи
		17.       Управління відзив на касаційну скаргу не надало.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		18.       Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби урегульований у статті 74 Закону № 1404-VIII.
		19.       Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону № 1404-VIII).
		20.       Відповідно до частини першої статті 181 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		21.       Аналогічний за змістом припис закріплений у частині першій статті 287 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		22.       Порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, був визначений у розділі VII Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій.
		23.       ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, визначив порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень у статтях 447-453 розділу VII.
		24.       ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, має розглядати суд, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто той суд, що видав виконавчий документ (стаття 383; частина друга статті 384).
		25.       Отже, юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ.
		26.       Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що скарга подана щодо неправомірних, на думку скаржника, дій державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому згідно з виконавчим листом, виданим Коростенським міськрайонним судом Житомирської області на підставі постанови цього суду від 4 квітня 2007 року в адміністративній справі № 2-251/2007 за позовом скаржника до Житомирського обласного військкомату, Коростенського міського управління праці та соціального захисту населення, Коростенського міського управління Пенсійного фонду України про стягнення одноразової щорічної грошової допомоги учасником бойових дій, перерахунок і виплату призначеної пенсії.
		27.       Оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця, вчинені на виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі, то і судовий контроль за його виконанням має здійснюватися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.
		28.       Тому Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів першої й апеляційної інстанцій про наявність юрисдикції адміністративного суду щодо розгляду вимог скаржника. Відтак, неприйнятним з огляду на законодавство є доводи скаржника про те, що його скаргу суди мали розглянути за правилами цивільного судочинства на підставі статті 55 Конституції України та статті 74 Закону, а відмовивши у відкритті провадження, - позбавили права на судовий захист.
		29.       Стосовно обґрунтування касаційної скарги висновками Верховного Суду України, сформульованими у постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187 цс 15, від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077 цс 15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931 цс 16 і від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2946 цс 16, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке:
		29.1.  У справі № 6-2946 цс 16 скаржники оскаржували дії та бездіяльність державних виконавців у зведеному виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчих листів, виданих судом на виконання ухваленого ним вироку, яким було частково задоволено цивільний позов і стягнуто із засудженого на користь кожного зі скаржників кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди і витрат на правову допомогу. У постанові від 22 лютого 2017 року у цій справі Верховний Суд України вказав, що інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним з позовним провадженням, врегульованим ЦПК України. А тому зазначена скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		29.2.  У справі № 6-3077 цс 15 ДП «Придніпровська залізниця» як скаржник просило скасувати постанову державного виконавця від 6 листопада 2014 року про стягнення виконавчого збору, визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця та зобов'язати його вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 4 лютого 2014 року, ухваленого у цивільній справі. У постанові від 24 лютого 2016 року за результатами розгляду зазначеної справи Верховний Суд України сформулював висновок, згідно з яким, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
		29.3.  У постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2187 цс 15 за участю того самого скаржника та у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931 цс 16 Верховний Суд України дійшов аналогічних висновків.
		30.       Висновки Верховного Суду України у вказаних справах не суперечать висновкам ВеликоїПалати Верховного Суду, сформульованим у цій постанові, оскільки у справі № 279/2369/17 скаржник оскаржує дії, вчинені щодо виконання рішення, ухваленого в адміністративній, а не у цивільній справі.
		31.       Оскільки обставини справи № 279/2369/17 відрізняються від справ, на висновки Верховного Суду України в яких звертає увагу скаржник, Велика Палата Верховного Суду вважає ці доводи касаційної скарги також неприйнятними з огляду на законодавство та судову практику.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		32.       Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		33.       Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		34.       ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити, а ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2017 року й Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2017 року - залишити без змін.
		(2.2) Щодо судових витрат
		35.       З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
		(3) Висновки щодо застосування норм права
		36.       Відповідно до частини першої статті 181 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічний за змістом припис закріплений у частині першій статті 287 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
		37.       Отже, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.
		38.       Порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, до 15 грудня 2017 року був визначений у розділі VII ЦПК України. А з 15 грудня 2017 року порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених у цивільних справах, визначений у статтях 447-453 розділу VIIЦПК України.
		39.       Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи (стаття 383 цього кодексу у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; стаття 447 того ж кодексу у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції - частина перша статті 448 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
		40.       Отже, за правилами цивільного судочинства розглядаються скарги виключно на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання судових рішень, ухвалених у цивільних справах.
		З огляду на наведене, керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, частиною першою статті 410, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, ВеликаПалата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.   Касаційну скаргуОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2.   Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 серпня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.Р.КібенкоО.М.Ситнік В.С.КнязєвО.С.Ткачук Л.М.ЛобойкоВ.Ю.Уркевич  О.Г.ЯновськаПовний текст постанови підписаний 11 грудня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...