Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/4352/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2018. Зареєстровано: 16.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.
Дата набрання законної сили: 10.07.2019
Результат оскарження 10.07.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		29 листопада 2018 року Справа № 280/4352/18  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
		 
		за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872)
		 
		до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899)
		 
		про визнання протиправним та скасування припису,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		16 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі по тексту  позивач) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі по тексту  відповідач), в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати припис №4-3046-8-3 від 18.04.2018 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, виданий Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в період з 28.03.2018 по 11.04.2018 проведена позапланова перевірка за результатами якої встановлено порушення позивачем норм природоохоронного законодавства та видано припис № 4-3046-8-3 про усунення наступних порушень:
		- пункт № 1: проектну документацію щодо реконструкції електрофільтрів на енергоблоці № 1 погодити згідно з вимогами чинного законодавства;
		- пункт № 2: експлуатацію авто мийки здійснювати за наявності висновку з оцінки впливу на довкілля;
		- пункт № 3: надати на адресу Держекоінспекції у Дніпропетровській області довідку про кількість годин роботи джерела викидів в наднормативному режимі: - ДВ №№ 611, 612, 619, 620, 621, 708, 907, 914, 1204, 1207 за період з 22.12.2017 по 28.12.2017;
		- пункт № 4: виконувати умови наданого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
		- пункт № 5: усунути порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу виявлених під час перевірки;
		- пункт № 6: розробити матеріали з оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності золовідвалу та погодити згідно з вимогами чинного законодавства;
		- пункт № 7: статистичну звітність складати в повному обсязі;
		- пункт № 8: забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку відповідно з вимогами законодавства;
		- пункт № 9: виконувати умови надання Дозволу на спеціальне водокористування;
		- пункт № 10: Пункт 10: забезпечити достатній контроль за станом накопичувачів та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти;
		- пункт 10: забезпечити достатній контроль за станом золовідвалу та його впливом на підземні горизонти та ґрунти;
		- пункт № 11: забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства;
		- пункт № 12: забезпечити дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд;
		- пункт № 13: вирішити питання щодо збирання, очищення та відведення зливових вод 3 території підприємства;
		- пункт № 14: розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства, що утворюються при діяльності підприємства;
		- пункт № 15: визначити склад і властивості всіх видів відходів та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;
		- пункт № 16: розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;
		- пункт № 17: розробити технічні паспорти відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства; 
		- пункт № 18: забезпечити ведення первинного обліку кількості всіх відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1 ВТ;
		- пункт № 19: укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства
		- пункт № 20: надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 12.11.2018 об 11 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
		До підготовчого судового засідання від відповідача через канцелярію суду (вх. №36137) подане клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання відзиву на позовну заяву.
		В підготовче засідання, призначене на 12.11.2018 представник позивача не зявився, про час та місце проведення був повідомлений 25.10.2018, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.
		Ухвалою суду від 12.11.2018 відкладено підготовче засідання на 29.11.2018 о 10 год. 00 хв. 
		20.11.2018 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №37497) подано відповідь на відзив. У відзиві на позовну заяву б/н від 15.11.2018 року зазначив, що перевірка проводилась відповідно до вимог чинного законодавства України, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		29.11.2018 представником позивача через канцелярію суду (вх. №39015) подана заява про розгляд справи, призначеної на 29.11.2018 без участі представника позивача у письмовому провадженні. На задоволенні позовних вимог представник позивача наполягає.
		В підготовче засідання, призначене на 29.11.2018 представник відповідача не зявився, про час та місце проведення був повідомлений 15.11.2018, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.
		Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, встановив наступне.
		26.03.2018 Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області видано наказ № 207-П на проведення позапланової перевірки ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ "КРИВОРІЗЬКА ТЕС ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".
		26.03.2018 Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області на підставі наказу від 26.03.2018 № 207-П видано направлення № 4-2238-8-3 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо стану виконання припису від 31.08.2017 № 4-6101-8-3, виданого за результатами акту планової перевірки від 14.08-28.04.2017 ВІДОКРЕМЛЕНОМУ ПІДРОЗДІЛУ "КРИВОРІЗЬКА ТЕС ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" в період з 28.03.2018 по 11.04.2018, що знаходиться за адресою: пл. Енергетиків, 1, м. Зеленодольск, Апостолівський район, Дніпропетровської області, 53860. 
		11.04.2018 за результатами здійсненої перевірки Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області складено акт позапланової перевірки № 146/8-7/18.
		18.04.2018 Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за результатами позапланової перевірки в період з 28.03. по 11.04.2018 складено припис № 4-3046-8-3, який є обовязковим для виконання субєктом господарювання.
		Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходив за наступного.
		Пунктами 1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення №454/2011), передбачено, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція).
		Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.
		Основним завданням Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.
		Пунктом 6 Положенням № 454/2011 визначено детальний перелік прав та обов'язків Держекоінспекції України, відповідно до пунктів 2, 5, 8, 18 якого Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.
		Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені підстави для здійснення позапланових заходів. 
		Однією з підстав для проведення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
		Окрім того, згідно частин 7 та 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
		Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
		Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
		Оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за невиконання припису контролюючого органу, то суд зазначає, що припис, який надається підприємству до виконання, має містити чітку вказівку на дії, які суб'єкт господарювання повинен вчинити для усунення порушень. 
		Тобто, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми законодавства, яких підприємство повинно дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.
		Припис обґрунтований статтями 3, 51 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», статтями 20-2, 24, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статтями 44, 70, 71, 95, 96, 98, 105 Водного Кодексу України, статтями 7, 17, 26, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи», статтею 35 Закону України «Про охорону земель», статтею 164 Земельного Кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034, статтями 8, 11 Закону України 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		В пункті 1 оскаржуваного припису зазначено: 
		- проектну документацію щодо реконструкції електрофільтрів на енергоблоці № 1 погодити згідно з вимогами чинного законодавства  31.08.2018.
		18 грудня 2017 року, в Україні набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		За умовами статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		У відповідності до пункту 2 статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об'єктів, інших втручання у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
		Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
		З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що стаття 3, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», стаття 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища не містить вимоги щодо погодження проектної документації з реконструкції електрофільтру енергоблоку блоку № 1.
		Суд погоджується з доводами відповідача, щодо заборони введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
		Однак, діяльність позивача з реконструкції електрофільтрів на енергоблоці № 1 здійснювалась фактично до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Позивач на підтвердження своєї позиції, надав до матеріалів справи наступні документи, а саме: засвідчену копію сертифікату відповідності закінченого будівництва серія ІУ №163173281848 від 24 листопада 2017 року.
		Позивач зазначає, що під час здійснення позапланового заходу проект з реконструкції електрофільтрів на енергоблоці №1 відповідачем не вимагався та не досліджувався, позивач не отримував жодних вимог щодо надання проекту з реконструкції електрофільтрів блоку №1.
		Наведене відповідачем у відзиві не спростовано, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив, що під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача. 
		Слід зазначити, що в приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017 року, перевірка якого стала підставою для позапланового заходу державного нагляду (контроля) в період з 28 березня по 03 квітня 2018 року таке порушення було відсутнє.
		При цьому, відповідно до та абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		В пункті 2 оскаржуваного припису зазначено:
		- експлуатацію авто мийки здійснювати за наявності висновку з оцінки впливу на довкілля  31.08.2018.
		Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
		Стаття 3 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», стаття 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища не вимагають від субєкта господарювання здійснення експлуатації автомийки при наявності оцінки впливу на довкілля.
		В обґрунтування протиправності оскаржуваного пункту позивачем в матеріали справи надано копію наказу № 1240 від 08.12.2015 «Про припинення експлуатації основного засобу «Пост мийки автомобілів».
		Також в матеріали справи надано копії листів № 160/1553 від 21.09.2017 та № 160/327 від 26.02.2018, яким позивач повідомляв Держекоінспекцію про припинення експлуатації автомийки, у зв'язку з чим контроль за станом і впливом поглиблених ємностей автомийки на ґрунти і підземні водоносні горизонти не здійснюється. 
		Слід зазначити, що в приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017, перевірка якого стала підставою для позапланового заходу державного нагляду (контроля) в період з 28 березня по 03 квітня 2018 року порушення щодо експлуатації автомийки без оцінки впливу на довкілля було відсутнє. При цьому слід зазначити, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» 18 грудня 2017 року, тобто до винесення припису №4-6101-8-3 від 31.08.2017.
		Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що пунктом першим припису №4-6101-8-3 від 31.08.2017 є пункт «Дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства». Отже для проведення перевірки зазначеного пункту припису необхідно перевірити дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством вцілому.
		З таким твердженням суд погодитись не може, адже пунктом першим припису №4-6101-8-3 від 31.08.2017 є пункт «Проектну документацію з розділом ОВНС по провадженню нової техніки та устаткування на підприємстві погодити в установленому порядку.
		При цьому, відповідно до та абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		В пункті 3 оскаржуваного припису зазначено:
		- надати на адресу Держекоінспекції у Дніпропетровській області довідку про кількість годин роботи джерела викидів в наднормативному режимі: - ДВ №№ 611, 612, 619, 620, 621, 708, 907, 914, 1204, 1207 за період з 22.12.2017 по 28.12.2017  10.05.2018.
		Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря закріплені Закон України «Про охорону атмосферного повітря».
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Аналіз зазначених норм свідчить про те, що отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
		Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302. Відповідно до даного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
		Судом встановлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин відповідно до дозволу № 1220310300-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном дії з 09.12.2015 по 09.12.2022.
		Відповідач у своєму відзиві зазначає, що при проведенні порівняння показників по речовинам, що викидаються в атмосферу встановлено наднормативні викиди забруднюючих речовин джерел викидів № 611, 612, 619, 620, 621, 907, 914, 1204, 1207 відповідно до дозволу на викиди.
		Слід зазначити, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 затверджено Методику розрахунку розмірі відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі  Методика).
		Відповідно до Методики, викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду забруднюючих речовин - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин.
		Відповідно до п. 2.2. Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами.
		При цьому, відповідачем в матеріали справи не надано даних інструментально-лабораторних методів контролю джерел викидів № 611, 612, 619, 620, 621, 708, 907, 914, 1204, 1207 відповідно до Дозволу, які б свідчили про відбір проб забруднюючих речовин з джерел викидів та наявність в відібраних пробах перевищення встановлених Дозволом нормативів.
		Натомість позивач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки в період 28 березня по 03 квітня 2018 року джерела викидів № 611, 612, 619, 620, 621, 708, 907, 914, 1204, 1207 відповідачем не оглядалися, інструментально-лабораторні дослідження не проводились, факт здійснення викидів не встановлювався. 
		У період з 22.12.2017 по 29.12.2017 вищезазначені джерела утворення викидів не використовувались, у зв'язку з чим викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за вказаний період відсутні.
		В обґрунтування законності своєї вимоги відповідач посилається на приписи статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		Вказаними нормами визначено загальні обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.
		Вказаними нормами, а також іншими нормами чинного законодавства не передбачено форми та змісту довідки, що вимагається, як і не передбачено обовязку субєкта господарювання надання довідки щодо кількості годин роботи джерел викидів.
		Зазначене питання в приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017, який став предметом позапланового заходу державного нагляду (контроля), відсутнє.
		В пункті 4 оскаржуваного припису зазначено:
		- виконувати умови наданого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Як зазначено в акті перевірки, згідно п. 3.1.9.6 Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 1220310300-10 від 29.12.2017 у процесі експлуатації золошлаковідвалу для недопущення пиління сухих зольних пляжів повинні виконуватися всі методи і технічні засоби оперативного пилеподавлення. На момент проведення перевірки інформацію та підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначених заходів на розгляд не надано, що є порушенням ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та невиконанням умов Дозволу на викиди № 1220310300-10 від 29.12.2017.
		Слід зазначити, що сам факт ненадання документів для розгляду щодо виконання заходів з пилопридушення не може свідчити про наявність порушення вимог природоохоронного законодавства, як зазначає відповідач.
		Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		Натомість відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази огляду золошлаковідвалу, будь-які докази його пиління та забруднення навколишнього природного середовища.
		Відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача.
		В такому разі встановити факт пиління золошлаковідвалу чи невиконання умов дозволу на викиди неможливо.
		Докази, що позивач не оптимально використовував всі передбачені проектом методи й технічні засоби оперативного пилеподавлення відсутні.
		Слово «оптимально» носить оціночний характер та не може вживатися відповідачем при встановленні факту порушення природоохоронного законодавства. 
		При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких підприємство повинно дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.
		Додатково слід зазначити, що термін виконання пункту 4 оскаржуваного припису  17.04.2018. Дозвіл на викиди, виданий позивачу, має термін дії до 29.12.2024.
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
		Таким чином, субєкт господарювання зобовязаний дотримуватися умов дозволу протягом усього періоду його дії та провадження відповідної господарської діяльності, а не тільки до визначеної в приписі дати. Відповідач не наділений повноваженнями встановлювати чи змінювати термін дії дозволу на викиди.
		В пункті 6: оскаржуваного припису зазначено: 
		- розробити матеріали з оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності золовідвалу та погодити згідно з вимогами чинного законодавства  31.08.2018.
		Відповідно до акту № 146/8-7/18 від 11.04.2018, складеного за результатами позапланової перевірки, відповідач зазначає, що додатковим фактором впливу на довкілля є пиління поверхні при експлуатації золовідвалу, що підприємством на момент проведення перевірки інформацію та підтверджуючі документи щодо виконання заходів з пилопридушення на розгляд не надано, що є порушенням статтей 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20І Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та невиконанням умов Дозволу на викиди № 1220310300-10 від 29.12.2017. 
		Отже ситуація, що склалася потребує додаткового вивчення та підлягає оцінці впливу на навколишнє природне середовище відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		Суд зазначає, що сам факт ненадання документів для розгляду щодо виконання заходів з пилопридушення не може свідчити про наявність порушення вимог природоохоронного законодавства, як зазначає відповідач.
		У своєму відзиві позивач зазначає, що в підтвердження перевищення вмісту гранично допустимої концентрації бору, мангану, літію, нікелю додає протокол результатів дослідження проб води № 5 від 23.08.2017. Проте зазначений протокол до відзиву не доданий та в матеріалах справи відсутній. 
		Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
		На момент перевірки позивачем не здійснювались дії щодо проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію золовідвалу. 
		Експлуатація золовідвалу не є планованою діяльністю підприємства в розумінні Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та здійснюється відповідно Дозволу на викиди № 1220310300-10 від 29.12.2017.
		Як зазначено позивачем у позові, інформація та підтверджуючі документи щодо виконання заходів з пилопридушення для перевірки відповідачем не вимагалась, будь-яких приписів щодо необхідності виконання заходів з пилопридушення на золовідвалі позивач не отримував.
		Докази, які б свідчили про пиління золовідвалу, про вимогу щодо надання підтверджуючих документів виконання заходів з пилопридушення відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.
		В приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017, який став предметом позапланового заходу державного нагляду (контроля), таке порушення було відсутнє.
		В пункті 7 оскаржуваного припису зазначено:
		- статистичну звітність складати в повному обсязі - 15.07.2018.
		Зазначений пункт припису обґрунтований відповідачем тим, що під час проведення позапланової перевірки позивачем не надано контроль за обсягом і складом речовин, що викидається в атмосферне повітря, журнал первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря, статзвітність про використання води за формою 2-ТП.
		Суд не приймає зазначені доводи відповідача до уваги, так як, Відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача, натомість позивач надав в матеріали справи звіт про використання води за 2017 рік.
		В акті позапланового заходу державного нагляду контролю відповідач не зазначає яка саме звітність не складена позивачем.
		Слід зазначити, що сам факт ненадання документів для розгляду не може свідчити про наявність порушення вимог природоохоронного законодавства, як зазначає відповідач.
		Відповідач обґрунтовуючи пункт 7 припису, посилається на ст. 10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 ЗУ «Про відходи» ст. 44 ВК України які визначають обовязок підприємства щодо охорони атмосферного повітря, облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища, обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами та не містять переліку статистичної звітності, яку має складати позивач. 
		Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що пунктом першим припису №4-6101-8-3 від 31.08.2017 є пункт «Дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства». Отже для проведення перевірки зазначеного пункту припису необхідно перевірити дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством вцілому.
		Однак, пунктом першим припису №4-6101-8-3 від 31.08.2017 є пункт «Проектну документацію з розділом ОВНС по провадженню нової техніки та устаткування на підприємстві погодити в установленому порядку».
		Судом встановлено, що в приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017, який став предметом позапланового заходу державного нагляду (контроля), таке порушення щодо складання статистичної звітності було відсутнє.
		В пункті 8: оскаржуваного припису зазначено:
		- забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку відповідно з вимогами законодавства - 15.07.2018.
		В акті перевірки відповідачем зазначено, що розрахунок податкового зобовязання з екологічного податку, що справляються за викиди в атмосферне повітря на розгляд не надано, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря, ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтей 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Однак, як вже зазначалось судом вище, сам факт ненадання документів для розгляду не може свідчити про наявність порушення вимог природоохоронного законодавства та порушення податкового зобовязання, як зазначає відповідач.
		Суд не приймає зазначені доводи відповідача до уваги, так як, відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача та не зазначає, чим передбачені його повноваження на запит зазначених документів.
		Пунктами 41.1. та 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
		Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
		Згідно п. 1 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постанови Кабінету міністрів України № 236 від 21.05.2014 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
		Єдиним органом, що має право проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, в тому числі екологічного, є ДФС України та її територіальні органи.
		В пункті 9 оскаржуваного припису зазначено:
		- виконувати умови надання Дозволу на спеціальне водокористування.
		Відповідач зазначає, що підставою для винесення зазначеного пункту припису стало ненадання позивачем договору на постачання питної води, журнали первинного обліку у сфері водоспоживання та водовідведення, ліміт водокористування на 2018 рік, Статзвітність про використання води за формою № 2-ТП (водгосп) за 2017, Індивідуальні питомі норми водоспоживання та водовідведення.
		Як вже зазначалось судом вище, сам факт ненадання документів для розгляду не може свідчити про наявність порушення вимог природоохоронного законодавства та порушення податкового зобовязання, як зазначає відповідач.
		Суд не приймає зазначені доводи відповідача до уваги, так як, відповідач не надає до матеріалів справи жодного доказу, який би свідчив, що дійсно під час проведення перевірки зазначені документи запитувались у позивача, натомість позивач надав в матеріали справи дозвіл на спецводокористування № 00749, звіт про використання води за 2017 рік, витяг з розрахунку індивідуальних балансових норм водовідведення, лист про узгодження потреби у воді № ВР/611, договір на постачання питної води, укладеного з КП «Зеленодольський міський водоканал» строком дії до 31.12.2018, лист про погодження графіку контролю якості зворотних вод №3-746/0/261-18.
		Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає про порушення позивачем пункту 1 дозволу на спеціальне водокористування № 00749. Так, відповідно до вказаного пункту дозволу, позивач зобовязаний виконувати обовязки водокористувачів відповідно до статті 44 Водного кодексу України.
		Так, водокористувачі зобов'язані: 
		1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; 
		2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; 
		3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; 
		4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; 
		5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; 
		6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; 
		7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 
		8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; 
		9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; 
		10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;
		11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; 
		12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;
		13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; 
		14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
		Відповідачем не надано в матеріали справи докази забруднення водних ресурсів, їх нераціонального використання, порушення прав щодо водокористування інших осіб тощо.
		Норма права, якими відповідач приписує виконувати умови надання дозволу на спеціальне водокористування, а саме стаття 44 Водного кодексу України має загальний характер та визначає обовязки водокористувачів, зокрема і дотримуватись умов дозволу на спеціальне водокористування.
		Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону N 877-V припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
		З наведеної норми вбачається, що припис Інспекції повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну їх усунення, але не більше ніж 6 місяців.
		При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких Підприємство повинно дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.
		Як вбачається з оскаржуваного припису, ним покладено на Підприємство обов'язок щодо дотримання загальним норм, а саме: статті 44 Водного кодексу України.
		Зазначена норма права встановлює обовязок субєкта господарювання дотримуватися вимог спеціального водокористування.
		Вказане свідчить про неприпустимість винесення припису з вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього.
		Додатково слід зазначити, що термін дії Дозволу на спеціальне водокористування № 00749 до 02.11.2019, а оскаржуваний пункт припису встановлює обовязок позивачу дотримуватись його вимог до 17.04.2018, що суперечить як самому Дозволу так і приписам статті 44 Водного кодексу України. 
		Судом встановлено, що в приписі №4-6101-8-3 від 31.08.2017, який став предметом позапланового заходу державного нагляду (контроля), таке порушення щодо складання статистичної звітності було відсутнє.
		В пунктах 10 оскаржуваного припису зазначено:
		- забезпечити достатній контроль за станом накопичувачів та їх впливом на підземні горизонти та ґрунти  30.06.2018;
		- забезпечити достатній контроль за станом золовідвалу та його впливом на підземні горизонти та ґрунти  30.06.2018.
		В акті перевірки відповідач зазначає, що: «Станом на час перевірки ореол забруднення підземних горизонтів та середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту не визначена. В звязку з чим існуюча спостережувальна мережа і частота вимірів рівнів підземних вод є недостатньою». Відповідач не наводить посилань на норму чинного законодавства, яка зобовязує позивача визначати «ореол забруднення підземних горизонтів та середню потужність забрудненої частини водоносного горизонту». З наведеного неможливо встановити яку саме норму закону порушено, як і у який спосіб позивач повинен виконати такі вимоги відповідача.
		Безпідставним є і висновок відповідача щодо недостатності спостережувальної мережі і частоти вимірів підземних вод, адже такий висновок не підкріплений ні висновком експертизи, ні письмовими доказами, є субєктивним і необґрунтованим. Посилання на норми чинного законодавства, які встановлюють вичерпний перелік дій позивача щодо спостережувальної мережі та частоти вимірів підземних вод, відповідач в акті позапланової перевірки не наводить.
		Відповідно до підпункту 9 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на обєктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі субєктами господарювання. Однак, повноважень щодо встановлення частоти вимірів рівня підземних вод чи їх контролю нормами чинного законодавства не передбачено.
		Позивачем в матеріали справи надано графік вимірів рівня підземних вод на 2018 рік затверджений Апостолівським районним Управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області. 
		В пункті 11 оскаржуваного припису зазначено:
		- забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства.
		У своєму відзиві на позов та акті перевірки відповідач зазначає про вплив проммайданчика на підземні ґрунти та можливе забруднення водних обєктів. Однак, факт забруднення водних обєктів під час перевірки не виявлено. В Акті перевірки, на підставі якого прийнято вказаний пункт припису, допускаються припущення щодо можливого забруднення. 
		Натомість жодного документу, який би свідчив про те, що такі забруднення допускаються й фактично виявлені відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні. Відбір проб підземних ґрунтів та проб води з водних обєктів для встановлення рівня забруднення позивачем не проводився та в матеріали справи не надано.
		Відповідач зазначає про недостатність здійснення заходів по запобіганню забруднення вод та підземних ґрунтів, при цьому, які саме заходи має виконати позивач не зазначено, а норми права, якими відповідач обґрунтовує пункт припису, а саме: ст. 44, 95, 101, 105 ВК України, є загальними для всіх водокористувачів та встановлюють обовязок щодо охорони вод.
		В пункті 12 оскаржуваного припису зазначено:
		- забезпечити дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд.
		В ході проведення позапланової перевірки відповідачем було встановлено порушення правил експлуатації водогосподарських споруд та невиконання п. 1 умов дозволу на спецводокористування № 00749 від 01.11.2016, а саме:
		- на території котло  турбінного цеху виявлено порив на золопроводі від блоку БН  5В; порив на золопроводі від блоку № 10;
		- на території цеху з технічного обслуговування та підготовки устаткування в котельному відділені (відм. 0) в районі шлакових ванн виявлено порив трубопроводу;
		Таким чином підприємством порушено вимоги статті 44 Водного Кодексу України, невиконання п. 1 умов дозволу на спецводокористування № 00749 від 01.11.2016, не виконано п. 11 виданого підприємству припису Держекоінспекцією у Дніпропетровській області від 31.08.2017 № 4-6101-8-3.
		Відповідно до пункту 1 Дозволу № 00749, позивач має виконувати обовязки водокористувачів, встановлених статтею 44 ВК України. В чому полягає порушення і який саме пункт статті 44 ВК України порушено позивачем в акті та приписі не зазначено, як і не зазначено який порушено пункт правил експлуатації водогосподарських споруд.
		Докази, які б свідчили, що при пориві позивачем забруднено навколишнє природне середовище, нанесено збитки чи вчинено інше порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні. 
		Крім того, сутністю розпорядчого документу, припису, який є обов'язковим для виконання у визначені строки, є усунення правопорушення. До того ж, строк виконання припису зазначений  до 01.05.2018 при тому, що позивач має дотримуватись таких правил постійно.
		В пункті 13 оскаржуваного припису зазначено:
		- вирішити питання щодо збирання, очищення та відведення зливових вод 3 території підприємства.
		В ході проведення позапланової перевірки відповідачем встановлено, що територія паливно-транспортного цеху (біля вузла пересипки № 3) не в повному обсязі обладнана твердим покриттям, зливова поверхня спланована частково, очисні споруди зливових стоків відсутні, збирання зливових вод не здійснюється, відведення зливових стічних вод здійснюється по рельєфу місцевості, при візуальному огляді скид зливових стічних вод на момент перевірки не відбувався.
		В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на ДТЕК КРИВОРІЗЬКАКА ТЕС ведеться контроль за станом підземних вод та ґрунтів згідно графіку відбору проб підземних вод в режимно-спостережних мережах золошлаковідвалу та проммайданчика; графіку моніторингових спостережень за станом ґрунтів в районі впливу місць видалення відходів (МВВ). Зазначені графіки погоджені в.о. Апостолівського районного головного управління Держпродспожівслужбі в Дніпропетровській області. 
		З території підприємства стоки (зливові, снігові) збираються та відводяться у зливовідводний канал, у зворотну систему гідрозоловидалення в повному обсязі.
		Докази, які б свідчили, про здійснення позивачем скиду зливових стічних відсутні, забруднення навколишнього природного середовища зливовими скидними водами відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні. 
		На сторінці 20 акту перевірки відповідач зазначає про те, що при перевірці скид зливових стічних вод на момент перевірки не відбувався. 
		Норми права, на які посилається відповідач при обґрунтуванні пункту припису носять загальний характер. При цьому, будь-якого нормативного обґрунтування та вичерпного переліку дій, які позивач мав би здійснити для запобіганню скиду стічних зливових вод не наведено.
		Відповідач не посилається на норму права, відповідно до якої встановлюються вимоги щодо обладнання твердою поверхньою території цеху.
		Щодо пунктів 14-18 оскаржуваного припису, суд зазначає наступне.
		В ході позапланової перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до вимог постанови КМУ від 31.08.1998 № 1360 в 2017 році ТОВ «НТЦ ЕКОТРЕЙД» проведена Інвентаризація промислових відходів ВП «Криворізька теплова електростанція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», яка зареєстрована в департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації листом від 30.08.2017 № 3-6693/0/261-17. За результатами вищезазначеної інвентаризації на підприємстві утворюється 42 види відходів. Слід зазначити, що в матеріалах інвентаризації не враховані такі види відходів, як залізничні шпали відпрацьовані, баласт промаслений, прокладки автотранспорту відпрацьовані, пил ГОУ, тощо.
		В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до ст. 17 ЗУ «Про відходи», субєкти господарювання зобовязані визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		ТОВ «НТЦ ЕКОТРЕЙД» проведена Інвентаризація промислових відходів ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, яка зареєстрована в Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної держадміністрації листом від 30.08.2017 № 3-6693/0/261-17.
		Такий вид відходів як шпали відпрацьовані на підприємстві ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС не утворюється, адже підприємство не здійснює будь-яку господарську діяльність щодо поводження зі шпалами. В звязку з чим такий вид відходів як шпали не включені до Інвентаризації відходів. Як зазначає позивач у своєму позові, зазначений вид відходів може утворюватися від господарської діяльності ВАТ "Зеленодольське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", які знаходяться на їхньому балансі. При цьому відповідачем не надано доказів, що підтверджують належність зазначеного відходу до підприємства позивача. 
		Прокладки автотранспорту відпрацьовані  даний вид відходу не утворюється на ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС. 
		Пил ГОУ  в інвентаризації відходів враховано нормативно допустимий обсяг утворення як пил абразивно-металевий, що осаджується в циклонах.
		Слід зазначити, що Наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 р. N 89 введено в дію Державний класифікатор відходів ДК 005-96. 
		Класифікатор відходів (далі - КВ) входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. 
		Класифікатор відходів забезпечує інформаційне підтримування у вирішенні широкого кола питань державного управління відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності, гармонізованої з міжнародними системами, зокрема, у галузі екології, захисту життя та здоров'я населення, безпеки праці, ресурсозбереження, структурної перебудови економіки, сертифікації продукції (послуг) та систем якості.
		Відповідно до вказаного класифікатору такі види відходу як баласт промаслений, прокладка автотранспорту відпрацьована відсутні.
		Пил ГОУ  в інвентаризації відходів враховано нормативно допустимий обсяг утворення як пил абразивно-металевий, що осаджується в циклонах.
		Як зазначає позивач у своєму позові, інформація з приводу утворення цих відходів інспекторами Держекоінспекції не вимагалася. Включення в акт перевірки зазначеного порушення здійснено незаконно. 
		Відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про витребування інформації щодо утворення зазначених відходів, їх походження. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач надав в матеріали справи звіт № 1-відходи за 2017 рік, лист № 3-6693/0/261-17 щодо інвентаризації.
		Відповідно до вимог припису відповідача, позивач зобовязаний визначити склад і властивості всіх видів відходів та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоровя людини. 
		Суд зазначає, що постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29, якою затверджено "Державні санітарні правила та норми 2. Комунальна гігієна. 2.7. Ґрунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона ґрунту. "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення" (ДСанПіН 2.2.7.029-99) втратила чинність в звязку із рішенням Держпідприємництва від 15.07.2015 N 33 щодо призупинення дії постанови.
		Перелік (класифікатор) відходів із встановленими класами небезпеки на момент проведення позапланової перевірки не затверджено.
		Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
		В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. 
		Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. 
		Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). 
		У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
		Судом встановлено, що за результатами здійснення позапланового заходу відповідачем складено акт позапланової перевірки № 146/8-7/18 від 11.04.2018.
		18.04.2018 позивач поштою отримав один екземпляр акта підписаний відповідачем із зазначенням, що начальник відділу екології ОСОБА_1 отримала примірник акта 11.04.2018, при цьому підпис ОСОБА_1 про отримання відсутній.
		На копії акта позапланової перевірки № 146/8-7/18 від 11.04.2018, наданий відповідачем, наявна відмітка про відмову начальника відділу екології ОСОБА_1 про підписання акта.
		При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують повноваження начальника відділу екології ОСОБА_1 на підписання акта перевірки. 
		Докази, які б свідчили про відмову посадової особи ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС щодо підписання акта перевірки в матеріалах справи теж відсутні. На примірнику акта перевірки позивача відмітки про відмову від підпису відсутні. 
		Відповідно до статті 7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. 
		Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
		Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
		Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позов, оскаржуваний припис зареєстрований 18.04.2018 та направлений поштою позивачу. Позивач отримав оскаржуваний припис 20.04.2018, відповідно до конверту та вхідної відмітки про надходження на самому приписі.
		Однак, з аналізу зазначених норм права слід зробити висновок, що припис не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта не відправляється поштою, а фізично вручається (надається) суб'єкту господарювання. При цьому, субєкт господарювання має засвідчити своїм підписом про прийняття припису до виконання та погодження термінів усунення порушень.
		В матеріалах справи відсутні докази про вручення посадовим або уповноваженим особам підприємства припису в межах пяти робочих днів з дня складання ата перевірки.
		Відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Припис складається лише у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства. Розпорядчий документ не може мати узагальнюючий характер або декларувати норми права, які субєкт господарювання повинен дотримуватися при здійсненні господарської діяльності, а повинен визначати конкретний перелік порушень, які підприємство допускає та повинне виправити.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення та дії суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності (правильне застосування норм матеріального права), так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури (дотримання процесуальних норм). Дотримання процедури при прийнятті суб'єктом владних повноважень оскаржуваних дій повинно бути перевіреним адміністративним судом з огляду на дотримання ним вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. «На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
		Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії").
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час розгляду адміністративної справи в суді, відповідачем, в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірність прийнятого припису.
		Згідно з вимогами ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №2117280637 від 05.10.2018у сумі 1762,00 грн.
		За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1762,00 грн.
		Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису №4-3046-8-3 від 18.04.2018 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 - задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправним та скасувати припис №4-3046-8-3 від 18.04.2018, прийнятий відносно Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, виданий Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899). 
		Стягнути на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) сплачену суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899).
		 
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 04.12.2018.
		 
		 
		 
		Суддя Р.В. Сацький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...