Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/8339/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2018. Зареєстровано: 16.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.
Дата набрання законної сили: 13.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 грудня 2018 року 
		м. Київ
		справа №727/8339/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/9965/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Мороз Л.Л.,
		суддів: Гімона М.М.,  Кравчука В.М., 
		розглянувши у порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 727/8339/15-а
		за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» [в подальшому змінено найменування на акціонерне товариство (далі - АТ) «Чернівціобленерго»] до Чернівецької міської ради (далі - Міськрада) про визнання незаконними та скасування рішень, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Міськради 
		на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Літвінової О.Г. та 
		ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б., - 
		ВСТАНОВИВ:
		16 жовтня 2015 року ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернулась до суду з позовом, в якому просило визнати незаконними та скасувати підпункт 29.2 пункту 29, підпункт 33.1 пункту 33 рішення Міськради від 03 вересня 2015 року № 1714 «Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» (далі - рішення Міськради № 1714).
		10 березня 2016 року ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати підпункт 32.2 пункту 32, підпункт 33.2 пункту 33, пункт 41 рішення Міськради від 24 грудня 2015 року № 57 «Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» (далі - рішення Міськради № 57).
		Свої вимоги, ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» обґрунтовує, зокрема, тим, що у зв'язку із відсутністю укладеного договору оренди земельних відповідних ділянок, зобов'язання сплатити кошти за фактичне користування земельної ділянки в еквіваленті орендної плати за попередні три роки положеннями оспорюваного рішення є незаконним, оскільки може вирішуватись лише в площині договірних відносин. А землекористувачі, з якими не укладено договори оренди, сплачують земельний податок відповідно до положень Податкового кодексу України, який і було сплачено товариством. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 липня 2016 року адміністративні справи за вказаними позовами об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
		Шевченківський районний суд м. Чернівці постановою від 15 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, задовольнив позовні вимоги. 
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, порушив вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, оскільки зазначив в оскаржуваних рішеннях порядок, умови, строки та оплату за фактичне користування земельними ділянками за минулий період. Питання щодо строку оренди земельною ділянкою, оплати за користування та строки оплати за її користування визначаються у договорі оренди земельної ділянки з урахуванням положень Закону. А визначення і стягнення збитків за використання земельних ділянок без відповідних правовстановлюючих документів здійснюється у відповідності до Положення про комісію з питань визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівців внаслідок порушення земельного законодавства, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09 жовтня 2012 року № 645/20.
		13 жовтня 2016 року Міськрада звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судами не зазначено яку конкретно норму чинного законодавства порушено Міськрадою. При цьому, відповідно до чинних пунктів 4.9, 4.10 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельну ділянку у м. Чернівцях, затверджене рішенням Чернівецької міської ради 33 сесії від 23 жовтня 2008 року № 715 зі змінами, орендар сплачує одноразовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за фактичне користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення сесії про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель запасу міста до дати укладання Договору оренди землі. При переході права власності на будівлю або споруду одноразовий внесок справляється з дня виникнення права власності на будівлю або споруду до дати укладання договору оренди землі, але не більше ніж за 3 (три) попередні роки, якщо інше не передбачено рішенням міської ради.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2016 року  відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
		28 листопада 2016 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Міськрадою судові рішення - без змін.  
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
		Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
		У справі, яка розглядається, суди встановили, що ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» на праві власності належить нерухоме майно у вигляді трансформаторних підстанцій, будівель ЗТП, які знаходяться на земельних ділянках м. Чернівці, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності та довідок позивача.
		Трансформаторні підстанції, будівлі ЗТП розміщені не земельних ділянках, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Чернівці, і на які позивач не має правовстановлюючих документів.
		Відповідно до пункту 33 рішення Міської ради № 1714 та пункту 41 рішення Міськради № 57 позивача зобов'язано впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цих рішень укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати, відповідно до умов договорів.
		Пунктом 29.2 рішення Міськради № 1714 та пунктом 33.2 рішення Міськради № 57 зобов'язано ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками за адресами: вул. Заставнянська, 1-А, площею 0,0045 га, вул. Героїв Майдану, 57-А, площею 0,0109 га в еквіваленті орендної плати за попередні три роки.
		Згідно з пункту 33.1 рішення Міськради № 1714 та пункту 41.1 рішення Міськради № 57 передбачено, що у разі неукладення договорів оренди землі в зазначений термін, рішення вважається нечинним.
		Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
		Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність рішень органу місцевого самоврядування в частині встановлення обов'язку орендарю земельної ділянки сплатити орендну плату за час фактичного користування цією земельною ділянкою, а його підставами - фактичне землекористування без правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
		Колегія суддів звертає увагу, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
		Відповідно до пункту 15 частини першої статті 26 та статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7рп/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.
		Отже, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. 
		У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статті 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. 
		Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. 
		Натомість, правовідносини з приводу укладення договорів оренди земельної ділянки, що виникають на підставі відповідних рішень суб'єкта владних повноважень, носять приватноправовий характер. 
		Відповідно до пункту 29 рішення Міськради № 1714 та пункту 33 рішення Міськради № 57 орган місцевого самоврядування вирішив затвердити проекти відведення та надати в оренду терміном на 10 років ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» земельні ділянки за адресами, відповідно: вул. Заставнянська, 1-А, площею 0,0045 га, вул. Героїв Майдану, 57-А, площею 0,0109. 
		Колегія суддів зазначає, що оскільки судами встановлено, що позивач є власником нерухомого майна у вигляді трансформаторних підстанцій, будівель ЗТП, які знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у комунальній власності, то в розумінні статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у позивача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідні земельні ділянки, розташовані під нерухомим майном. 
		При цьому, колегія суддів вважає, що позивач є фактичним землекористувачем земельних ділянок, щодо яких виник спір, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою, тому неоформлене відповідно до чинного законодавства право користування земельної ділянки, за встановлених у справі обставин, не спростовує висновку про те, що правовідносини у цій справі мають приватноправовий характер, у зв'язку із тим, що речове право у позивача вже виникло, проте не оформлене. 
		Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що спір не належить до адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватися в порядку господарської  юрисдикції з огляду на суб'єктний склад та зміст правовідносин.Відповідно до пункту 5 частини першої стаття 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		Згідно зі статтею 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.
		Відповідно до статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).
		Відповідно до частини першої статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
		Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити частково.
		Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 727/8339/15-а скасувати.
		Провадження у справі № 727/8339/15-а закрити.
		Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		 
		 
		...........................
		 
		Л.Л. Мороз
		М.М. Гімон 
		 В.М. Кравчук ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...