Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/2644/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2018. Зареєстровано: 16.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2018.
Дата набрання законної сили: 14.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/804/401/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    Єдиний унікальний номер 234/2644/18    Номер провадження 22-ц/804/401/18 
		 
		                                               
		 
		Головуючий у 1 інстанції: Михальченко А.О. Єдиний унікальний номер 234/2644/18
		Суддя-доповідач: ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/804/401/2018
		Категорія: 34
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2018 року Донецький апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого судді Краснощокової Н.С.,
		суддів: Азевича В.Б., Дундар І.О., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження у м. Бахмуті Донецької області цивільну справу № 234/2644/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року (суддя Михальченко А.О., повний текст складений 28.08.2018 року),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди. 
		В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири № 326, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпровська, 2, загальною площею 38,6 кв. м.. 
		В період з 12 квітня 2014 року по 05 липня 2014 року на території м. Краматорська проводились диверсійні дії, неодноразові обстріли житлових районів міста, у звязку з чим на час проведення антитерористичної операції він змушений був покинути свою квартиру.
		3 липня 2014 року під час масового артобстрілу в будинок, у якому розташована його квартира, потрапили снаряди, внаслідок чого було пошкоджено стіни, стелю та балкон квартири, а також знищено всі меблі, техніку та речі, які були в квартирі, про що свідчить акт обстеження від 31.07.2014 року, складений комісією у складі начальника управління з питань цивільного захисту  ОСОБА_4, головного інженера ТОВ «Крамбудресурс» - ОСОБА_5, спеціаліста УЖКХ  ОСОБА_6, голови комітету мікрорайону № 4  ОСОБА_7. За фактом прямого попадання в квартиру до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014050000000031 від 14.04.2014 р. внесено відомості про злочин, а його визнано потерпілим у кримінальному провадженні. 
		У 2014-2017 роках за рахунок коштів міського бюджету були виконані роботи з відновлення житлового будинку № 2 по вул. Дніпровській. У його квартирі були виконані наступні роботи: відновлена зовнішня стіна та внутрішньоквартирні перегородки, встановлено балконний блок у житловій кімнаті та віконний блок у кухні, вхідні та міжкімнатні двері, відновлені трубопровідні системи централізованого опалення та опалювальні прилади, виконано штукатурення стін та стелі, капітальний ремонт балкону. Актом обстеження від 25.01.2017 року, складеним комісією у складі представників департаменту, відділу житлового господарства Краматорської міської ради, управління капітального будівництва та перспективного розвитку Краматорської міської ради, комунального підприємства «Служба єдиного замовника» було встановлено, що у кухні відсутня розводка системи холодного водопостачання, сантехприлади та газова плита, у ванній кімнаті відсутня ванна, крім цього повністю знищено меблі: стільці (2 шт.), диван (ліжко), шафа, меблі кухонні, посуд, холодильник, газова піч, світильники (2 шт.), газова та водяна арматура, постільна білизна, штори. 
		Враховуючи викладене, збільшивши під час розгляду справи розмір позовних вимог, посилаючись на Закон України «Про боротьбу з тероризмом», статті 22, 321, 319, 1166 ЦК України, статті 8,41 ОСОБА_8 України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол та протоколи 2,4,7 та 11 до Конвенції, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, розпорядження Кабінету Міністрів України №1275  р від 02 грудня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №1002 р, постанову Кабінету Міністрів України №2030 від 26 грудня 2003 року, Кодекс цивільного захисту України, ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини просив суд стягнути з ОСОБА_3 Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби на його користь матеріальну шкоду у розмірі 47 677 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 6 500 грн. 00 коп..
		 
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року позов задоволено частково, відшкодовано позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальну шкоду в розмірі 47 677 грн. 00 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено, судовий збір у розмірі 704,80 грн. компенсовано за рахунок держави. 
		 
		В апеляційній скарзі представник Кабінету Міністрів України ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності, просить скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалення рішення суду з врахуванням неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи та неправильного дослідження і оцінки доказів. Зокрема зазначає, що суд 1 інстанції дійшов висновку, що житло, яке належить позивачу, пошкоджено саме внаслідок терористичного акту, посилаючись лише на витяг з ЄРДР № 22014050000000031 та акти обстеження житла. Ці висновки вважає хибними з огляду на те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Проте, в матеріалах справи, на думку представника Кабінету Міністрів України, відсутні докази, які б підтвердили факт руйнування будинку позивача саме внаслідок терористичного акту. Сам факт проведення антитерористичної операції не дає підстав вважати, що майно позивача пошкоджене внаслідок дій, які можна кваліфікувати, як терористичний акт. Тільки вироком суду у кримінальному провадженні може бути визначена кваліфікація кримінального правопорушення та обставини кримінального правопорушення. У рішенні суду 1 інстанції відсутні посилання або відомості про наявність у кримінальній справі вироку, який набрав законної сили. Судом неправомірно встановлено, що представником Кабінету Міністрів України не заперечувався факт пошкодження майна в результаті терористичного акту. Представник Кабінету Міністрів неодноразово наголошував про відсутність доказів та недоведеність факту руйнування майна саме внаслідок терористичного акту, що наведено і в відзиві на позовну заяву. 
		Визначаючи вартість знищеного майна позивач виходив з середніх цін на аналогічне майно у торгівельних мережах м. Краматорська та надав суду рахунки з торгівельних мереж м. Краматорська, у яких зазначена вартість меблів та предметів побуту, конструктивно схожих на знищені. З інформації з Головного управління статистики у Донецькій області щодо середніх споживчих цін на споживчому ринку Донецької області за одиницю виміру судом встановлено, що заявлена позивачем вартість знищеного майна фактично відповідає середнім споживчим цінам на аналогічне майно у Донецькій області. Судом 1 інстанції хибно встановлено, що зазначені предмети є аналогічними, втраченим позивачем, оскільки визначення вартості товарів за аналогією є завданням судової товарознавчої експертизи; визначення реальної вартості майна має ґрунтуватись на належних та допустимих доказах, а не на побутових уявленнях позивача. 
		Посилання суду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі ОСОБА_7 та інші проти Туреччини) як на підставу для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної під час проведення антитерористичної операції (АТО) вважає безпідставними та недоведеними. Посилається на те, що проведення АТО відбувається на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України у повній відповідності ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а також сам позивач не оскаржує правомірність проведення АТО. У § 70 рішення ЄСПЛ у справі ОСОБА_7 та інші проти Туреччини суд вказав, що відповідальність держави носить абсолютний характер і має обєктивну природу, засновану на теорії соціального ризику. Таким чином, держава може бути притягнута до відповідальності з метою компенсації шкоди тим, хто постраждав від дій невстановлених осіб або терористів, коли держава визнає свою нездатність підтримувати громадський порядок і безпеку або захищати життя людей і власність. ОСОБА_3 Україна не визнавала та не визнає свою нездатність підтримувати громадський порядок і безпеку або захищати життя людей і власність. Обєктивна необхідність і обовязок держави реагувати на загрозу її суверенітету та незалежності, правам людини та громадянина й протидія таким загрозам на суверенній території держави викликали відповідне реагування з боку державних органів у межах їх компетенції та покладених на них завдань. Субєктами боротьби з тероризмом вживаються активні заходи з проведення АТО, яка здійснюється у чіткій відповідності до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та з дотриманням вимог законодавства України. 
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без зміни а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення є законним та обґрунтованим. Зазначає, що держава вже витратила кошти на відновлення його квартири, натомість представник Кабінету Міністрів України заперечує його права на відшкодування шкоди за рахунок держави; вартість пошкодженого майна визначена ним показаннями свідків, відео і фотофіксацією, порівнянням цін у торгівельній мережі, натомість представник Кабміну не заявляв клопотання про призначення товарознавчої експертизи; практика Європейського суду з прав людини застосована вірно.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Зважаючи на те, що ціна позову у справі складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. 
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині вирішення вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цієї позовної вимоги з наступних підстав.
		Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у повній мірі не відповідає.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1., загальною площею 38,6 кв. м..
		Згідно з актом від 31.07.2014, складеним комісією у складі: начальника управління з питань цивільного захисту міської ради ОСОБА_4, головного інженера ТОВ «Крамбудресурс» ОСОБА_5, спеціаліста УЖКГ ОСОБА_10; представника комітету мікрорайону №4 ОСОБА_11, комісія провела обстеження квартири №326 по вул. Дніпровській у м. Краматорську Донецької області та встановила, що у квартиру під час артилерійського обстрілу сталося пряме попадання в балкон. Зруйнована балкона стіна, балконний блок, пошкоджено осколками стіни та стеля. Зруйновані усі меблі. Квартира до проживання не придатна. 
		З листа Донецької обласної державної адміністрації №Р-02332-11-1.1.2 від 03.01.2017 судом встановлено, що у 2014-2015 роках за рахунок коштів міського бюджету були виконані роботи з відновлення пошкоджених конструктивів житлового будинку №2 по вулиці Дніпровській у м. Краматорську, ремонту квартир та посилення балконів, у тому числі частково відремонтована квартира позивача.
		З даних акту комісійного обстеження від 25.01.2017 судом встановлено, що комісією, згідно звернення ОСОБА_2 з питання відновлення у повному обсязі квартири, яка постраждала внаслідок прямого влучення під час обстрілу, проведено обстеження квартири ОСОБА_2 та встановлено, що на момент обстеження у квартирі заявника виконані наступні роботи: відновлена зовнішня стеля, внутрішні перегородки, віконний та балконний блоки, двері вхідні, блоки міжкімнатних дверей, виконана внутрішня обробка стін та перегородок, відновлена внутриквартирна розводка та опалювальні прибори (2 батареї, 4 та 7 секцій), двері 5 шт., вікна 2 шт., балконний блок 1 шт.. Залишилась необхідність виконання таких робіт: 1) відновлення (посилення) балконної плити, огорожі балкону, відновлення плити балкону у квартирі №330; 2) відновлення стін у коморі та перегородок між коридором та кухнею; штукатурка стін у ванній кімнаті та у коморі. У квартирі відсутні (у звязку з пошкодженням під час прямого влучення) наступні прилади: мийка, змішувач, сифон, підвід труб центральної каналізації та ХВС, газова піч, газовий шланг, газовий лічильник, електричні розетки  1 шт. У ванній кімнаті: ванна, 1,5 м. розводка ППР труб, каналізації, гнучкий шланг на унітаз, сифон для ванної, змішувач, умивальник, сифон та змішувач. Виконати ремонт електричної проводки у ванній кімнаті.
		Крім того, судом встановлено, що у звязку у з пошкодженням квартири в результаті артилерійського обстрілу ОСОБА_2 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні №22014050000000031 від 14.04.2014, яке перебуває у провадженні УСБУ в Донецькій та Луганській областях.
		У даній справі позивач просив стягнути просив суд стягнути з ОСОБА_3 Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби на його користь матеріальну шкоду за знищення під час терористичного акту (масового артобстрілу будинку, у якому розташована його квартира) належного йому майна, перелік якого додається, у розмірі 47 677 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 6 500 грн. 00 коп.. 
		Згідно з переліком мінімально необхідних матеріалів та майна для облаштування житла в помешканні, зруйнованому при проведенні АТО АДРЕСА_2 (додаток №22 до позовної заяви) позивач визначив вартість шпалер, фарби, ґрунту, плінтуса та роботи в сумі 3 500 грн., штори 2 шт. - 900 грн., стільця 2 шт. та столу - 4 100 грн., газової побутової печі- 3 200 грн., ванни (душу)  3 000 грн., газової та водяної арматури  1 200 грн., світильника на стелю 2 шт. - 800 грн., холодильника  5 500 грн., посуду - 600 грн., меблів кухонних  4 200 грн., дивана (ліжка)  5 000 грн., постільної білизни - 650 грн., платяної шафи  2 700 грн., всього на суму 35 350 грн. (а.с.36).
		Подавши додаткові докази щодо цін на майно, замість знищеного, позивач надав також уточнений перелік мінімально необхідних матеріалів та майна для облаштування житла в помешканні, зруйнованому при проведенні АТО АДРЕСА_2 (додаток №32) та визначив вартість шпалер, фарби, ґрунту, плінтуса та роботи в сумі 3 500 грн., штори 2 шт. - 2 391 грн., стільця 2 шт. та столу - 3 029 грн., газової побутової печі- 3 070 грн., ванни (душу)  2 601 грн., газової та водяної арматури  1 200 грн., світильника на стелю 2 шт. - 800 грн., холодильника  6 999 грн., посуду - 600 грн., меблів кухонних  8 062 грн., дивана (ліжка)  5 950 грн., постільної білизни - 650 грн., платяної шафи  4 675 грн., столу журнального  687 грн., бра  150 грн., цеберки металевої  50 грн., відновлення паласу розміром 11 м. кв. чистка  385 грн. та латання -380 грн., дзеркало  328 грн., транспортні послуги  450 грн., годинника наручного  120 грн., ліквідування недоробок по акту від 25.01.2017 року  будівельна частина  720 грн., умивальник  880 грн., всього на суму 47 677 грн. (а.с.106).
		Встановивши на підставі показань свідків, фото та відеоматеріалів, що в квартирі позивача на час її руйнування внаслідок обстрілу знаходились такі меблі та предмети побуту - штори (2 шт.); стілець (2 шт.); газова побутова піч; ванна; газова та водяна арматура; світильник стельовий (2 шт.); холодильник; посуд; меблі кухонні; диван (ліжко); постільна білизна; шафа; стіл журнальний; бра; цеберка металева; палас, дзеркало; годинник наручний; умивальник суд прийшов до висновку про відшкодування позивачеві збитків за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 47 677 грн.. 
		У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд відмовив та в цій частині рішення не оскаржене.
		Визначаючи вартість знищеного майна суд погодився із наданими позивачем доказами щодо середніх цін на аналогічне майно у торгівельних мережах м. Краматорська та наданими ним рахунками із торгівельних мереж м. Краматорська, у яких зазначена вартість меблів та предметів побуту, конструктивно схожих на знищені. Крім того, суд виходив з інформації з Головного управління статистики у Донецькій області щодо середніх споживчих цін на споживчому ринку Донецької області за одиницю виміру та прийшов до висновку, що заявлена позивачем вартість знищеного майна фактично відповідає середнім споживчим цінам на аналогічне майно у Донецькій області. 
		Відповідно до статті 41 ОСОБА_8 України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Частиною першою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно зі статтею 3 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" боротьба з тероризмом ґрунтується, зокрема, на принципах: законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина; пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності. 
		Відповідно до статті 19 цього Закону встановлено, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.
		Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно її вини, а після відшкодування до держави переходить право вимоги до винної особи.
		Виходячи з системного аналізу статей 1, 11 та 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, які здійснювали терористичну діяльність, наявність щодо них обвинувального вироку суду, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі статті 19 зазначеного Закону.
		Обов'язковою умовою для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої під час проведення антитерористичної операції, є розташування пошкодженого майна на території АТО.
		Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 розпочато антитерористичну операцію.
		Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року N 1275-р, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Краматорськ Донецької області, де розташований будинок, у якому знаходиться квартира позивача, належить до населених пунктів, в яких здійснювалася антитерористична операція.
		Згідно з частиною третьою статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Загальновідомим є факт, що в період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей пошкоджені (зруйновані) об'єкти соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності.
		Ст. 85 Кодексу цивільного захисту визначено, що відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, визначеному законом.
		Відповідно до статті 8 ОСОБА_8 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_8 України має найвищу юридичну силу.
		Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_8 України і повинні відповідати їй.
		ОСОБА_8 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_8 України гарантується (стаття 8 ОСОБА_8).
		Відповідно до статті 7 Кодексу цивільного захисту України одним з основних принципів здійснення цивільного захисту є гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності.
		Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина 9 ст. 8 ЦПК України).
		На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги представника Кабінету Міністрів України щодо відсутності доказів руйнування майна позивача саме внаслідок терористичного акту та про відсутність підстав для відшкодування шкоди за рахунок держави судом відхиляються як такі, що не ґрунтуються на законах.
		Суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що у звязку із руйнуванням квартири позивача та знищенням майна, що знаходилось у цій квартирі, внаслідок обстрілу під час проведення АТО позивач має право на відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.
		Однак, розмір відшкодування має бути доведений та підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами.
		Стягуючи на користь позивача за рахунок коштів державного бюджету 47 677 грн. суд виходив із розрахунків, наданих позивачем у додатку №32 на а.с.106 та не врахував, що на підтвердження вартості шпалер, фарби, ґрунту, плінтуса та роботи в сумі 3 500 грн. не надано доказів щодо необхідної кількості таких матеріалів. Наявна лише інформація щодо вартості шпалер 25,88 грн. за кв. м., однак, доказів про те, скільки шпалер необхідно для відновлення квартири не надано. У звязку з цим розрахунок позивача є припущенням.
		Згідно з повідомленням Головного управління статистики в Донецькій області (а.с.132) визначені середні споживчі ціни на частину товарів, про стягнення вартості яких просить позивач, а саме  вартість плити газової, електричної, комбінованої  5 647,71 грн., позивач просив стягнути вартість газової побутової плити - 3 070 грн., отже підлягає стягненню 3 070 грн. у межах заявлених вимог; середня споживача ціна холодильника  9 316,22 грн., позивач просив стягнути - 6 999 грн.; середня споживача ціна дивана  ліжка - 6 787,31 грн. за шт.., позивач просив стягнути  5 950 грн., середня споживача ціна постільної білизни  430, 64 грн., позивач просив стягнути 650 грн., однак така вартість недоведена, тому слід стягнути 430,64 грн., середня споживача ціна шафи купе -5 718,16 грн. за шт., позивач просив стягнути 4 675 грн., тому стягненню підлягає вартість, зазначена позивачем.
		Повідомленням Головного управління статистики в Донецькій області визначена також середня споживча ціна меблів кухонних 5 003,17 грн. за погонний метр, однак відсутні докази якого розміру втрачено кухонні меблі, тому неможливо провести розрахунок їх вартості, отже ця вимога є недоведеною.
		Інші вимоги, а саме вартість штори 2 шт. - 2 391 грн., стільця 2 шт. та столу - 3 029 грн., ванни (душу)  2 601 грн., газової та водяної арматури  1 200 грн., світильника на стелю 2 шт. - 800 грн., посуду - 600 грн., столу журнального  687 грн., бра  150 грн., цеберки металевої  50 грн., відновлення паласу розміром 11 м. кв. чистка  385 грн. та латання - 380 грн., дзеркала  328 грн., транспортні послуги  450 грн., годинника наручного  120 грн., ліквідування недоробок по акту від 25.01.2017 року  будівельна частина  720 грн., умивальник  880 грн. є недоведеними, відсутні докази вартості такого втраченого майна та кошториси і розрахунки відносно необхідної кількості і вартості арматури, ліквідування недоробок по акту.
		Фотознімки цін на товари у магазинах не є належними доказами вартості втраченого майна.
		Отже, є доведеними та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині відшкодування вартості газової побутової плити - 3 070 грн., холодильника  6 999 грн., дивана (ліжка)  5 950 грн., постільної білизни - 430, 64 грн. , платяної шафи  4 675 грн., всього 21 124,64 грн.. 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити через їх недоведеність.
		Згідно з пунктами 3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
		Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково.
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року скасувати в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 47 677 грн. на користь ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Відшкодувати ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; Донецька область, місто Краматорськ, вул. Дніпровська, буд.2/326) за рахунок коштів Державного бюджету України матеріальну шкоду в розмірі 21 124,64 грн.. (двадцять одна тисяча сто двадцять чотири грн.. шістдесят чотири копійки).
		В іншій частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
		В частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди рішення в апеляційному порядку не переглядалось. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий: Н.С. Краснощокова
		 
		 
		 
		Судді: В.Б. Азевич
		 
		 
		 
		 ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...