Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 876/7068/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: 11-1083апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 грудня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 345/2256/15-а (876/7068/16) (К/9901/14179/18) 
		Провадження № 11-1083апп18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача  СаприкіноїІ.В.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М.,  Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (головуючий суддя Кушнерик М. П., судді: Ніколін В. В., Курилець А. Р.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, треті особи: ОСОБА_4, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та скасування рішень,
		УСТАНОВИЛА:
		У червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Калуського районного суду Івано-Франківської області, як адміністративного суду, з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Підмихайлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (далі - Підмихайлівська сільрада), які виразились у прийнятті рішень від 24 червня 2013 року № 121 «Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника» та рішення № 122 «Про надання дозволу на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4», та скасувати ці рішення.
		Постановою Калуського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2016 року позов задоволено.
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд дійшов висновку, що цей спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
		30 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
		Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року замінено Управління Держземагенства у Калуському районі Івано-Франківської області на його процесуального правонаступника - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
		Актом погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника ОСОБА_3 спеціалістами Івано-Франківського представництва ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» в присутності представників сільської ради та землекористувача ОСОБА_4 проведено обміри земельної ділянки площею 0,1609 га, розташованої в АДРЕСА_1, за результатами чого ділянку закріплено межовими знаками в кількості 13 шт.
		Рішенням Підмихайлівської сільради 26 сесії VI демократичного скликання від 24 червня 2013 року № 121 «Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника» затверджено акт погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника ОСОБА_3, а рішенням № 122 «Про надання дозволу на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4» надано дозвіл на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4
		Вважаючи, що вказаними рішеннями відповідача порушені його права, оскільки площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, зменшилась, ОСОБА_3, звернувся до суду з цим позовом.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами).
		Відповідно до ч. 2 ст. 4. та п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами).
		Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. 
		Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких була перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
		Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. 
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Суд установив, що предметом спору у цій справі є рішення Підмихайлівської сільради від 24 червня 2013 року № 121, яким затверджено акт погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника ОСОБА_3, та рішення № 122, яким надано дозвіл на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, тобто спір у справі, що розглядається, стосується права власності фізичної особи на земельну ділянку, що потребує встановлення судом обставин правомірності її набуття та виходить за межі компетенції адміністративних судів, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Така правова позиція викладена у постанові ВеликоїПалата Верховного Суду від 06 квітня 2018 року у справі № 810/2421/16.
		За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі, на принципі забезпечення рівності прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
		Виходячи з положень ст. 13 Конституції України, ст. 177, 181, 324 ЦК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
		З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є обґрунтованим, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
		Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України , Велика Палата Верховного Суду 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                    І.В. Саприкіна
		Судді:                                               
		Н. О. Антонюк  Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна  Н. П. Лященко
		В. В. Британчук   О. Б. Прокопенко
		Д. А. Гудима   Л. І. Рогач
		О. С. Золотніков  О.М. Ситнік
		О. Р. Кібенко   В. Ю. Уркевич
		В. С. Князєв  О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...