Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/2981/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано судом: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.

Номер судового провадження: 2/175/24/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 175/2981/15-ц
		Провадження № 2/175/24/18
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		13 грудня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді - Бойка О.М.
		з участю секретаря - Сотник Г.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» про відшкодування майнової шкоди, що завдана шляхом вчинення акту дискримінації права на результати своєї творчої діяльності, права на власність, права на повагу до гідності та шляхом порушення споживчого права, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, що завдана шляхом вчинення акту дискримінації права на результати своєї творчої діяльності, права на власність, права на повагу до гідності та шляхом порушення споживчого права в якому просив ухвалити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача в рахунок відшкодування збитків, які виразилися в упущеній вигоді, що виникла в результаті акту дискримінації права на результати його творчої діяльності (ч.2 ст.54 Конституції України), права на справедливість (ч.1,4 ст.41 Конституції України), права на повагу на його гідність (ч.1 ст.28 Конституції України), та шляхом порушення його споживчого права (п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), суму розміром 7629825 доларів США; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що придбавши НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року газети «Зоря» (м. Дніпропетровськ), у нього виникли цивільні відносини із видавцем цієї газети. Видавцем є Комунальне підприємство «Редакція газети «Зоря», що зазначено у вихідних даних кожного номера газети. Цивільні відносини між ним та видавцем газети регулюються актами цивільного законодавства України та актами міжнародного права, що є частиною національного законодавства України. На стор. 16 НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та на стор. 17 НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, №63 (21365)від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ним виявлено протиправне використання оригінальної назви його твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» в оголошенні під заголовком «Куплю». «ІНФОРМАЦІЯ_1» - це акварельний малюнок, авторство якого належить, йому ОСОБА_1 Про це свідчить авторське свідоцтво НОМЕР_1 від 30.03.2012 року. На оригіналі твору назва твору не зазначена. Назва твору зазначена в тексті авторського свідоцтва НОМЕР_1 від 30.03.2012 року. За умовами ліцензійного договору від 07.05.2012 року він продав право на відтворення, опублікування, розповсюдження обмеженої кількості екземплярів твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 У відповідача дозволу на відтворення його твору немає. Листом №2 від 13.01.2015 року на ім'я громадянки ОСОБА_6 директор ПП «Стпрес» ОСОБА_7 надав інформацію про те, що тиражі газети «Зоря» склали НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року - 15731 екземпляр, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року - 43000 екземплярів, НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року - 43000 екземплярів. Сумарний тираж зазначених трьох номерів газети склав 101731 екземплярів. Закон України «Про захист прав споживачів» в ст.1 п.27 визначає ці 101731 екземплярів газети фальсифікованою продукцією, а Закон України «Про авторське право і суміжні права» в ст.1 визначає ці 101731 екземплярів газети контрафактними примірниками твору. Таким чином, позивач вважає, що відповідач здійснив акт піратства та незаконно розповсюдив 101731 екземплярів оригінальної назви його твору. За ліцензійним договором від 07.05.2012 року ліцензіат (ОСОБА_5, Російська Федерація) купив право на відтворення, опублікування та розповсюдження його твору і сплатив за це право по 75 доларів США за кожен екземпляр твору, що дозволений до використання. У випадку, якби відповідач не порушував законодавство, то він був би змушений укласти з ним договір, що дає право на використання його твору і за цим договором він отримав би матеріальну вигоду. Однак, відповідач вчинив акт піратства і незаконно відтворив 101731 екземплярів оригінальної назви його твору. Про те, що назва твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» є саме оригінальною, свідчить експертний висновок від 22.06.2015 року. Користуючись вищенаведеним правом, він вимагає від Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» відшкодувати йому упущену вигоду за такою самою ціною, яку йому сплатив ліцензіат за договором від 07.05.2012 року, а саме по 75 доларів США за кожний із 101731 контрафактних екземплярів твору, що відтворені з порушенням Конституції України, Закону України «Про авторське право і суміжні права», Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 7629825 доларів США. Через протиправні дії відповідача він зазнав обмеження у реалізації права на результати його творчої діяльності (ч.2 ст.54 Конституції України), права на власність (ч.1,4 ст.41 Конституції України), права на повагу до його гідності (ч.1 ст.28 Конституції України), споживчого права.
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» про відшкодування майнової шкоди, що завдана шляхом вчинення акту дискримінації права на результати своєї творчої діяльності, права на власність, права на повагу до гідності та шляхом порушення споживчого права - відмовлено.
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2016 року Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року залишено без змін. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року та Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2016 року скасовані, та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У ході нового розгляду справи, ухвалою суду від 25 травня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду. 
		Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року ухвала Дніпропетровського районного суду від 25 травня 2017 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Ухвалою суду від 07 січня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі №175/2981/15-ц (провадження №2/175/24/18) за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» про відшкодування майнової шкоди.
		У судове засідання позивач не з'явився, в прохальній частині позову просив розглянути справу без його присутності та ухвалити рішення. 
		Представник відповідача Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання суду не повідомив. 
		Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Частиною 2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
		В поданому позові позивач доводив той факт, що відповідач завдав  йому матеріальних збитків. Однак, дане твердження не знайшло свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, оскільки згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.
		Встановлено, що діяльність Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» з виконання робіт з виготовлення (друку) поліграфічної продукції здійснюється на підставі Статуту та регулюються Господарським кодексом України, Законами України «Про видавничу справу», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно ст. 10 Закону України «Про видавничу справу» до суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції. Суб'єкт видавничої справи може бути одночасно видавцем та/чи виготовлювачем та/чи розповсюджувачем видавничої продукції. Згідно п.2, 3, 14 ст.1 Закону України «Про видавничу справу»: виготовлювач видавничої продукції - це суб'єкт господарювання, що здійснює виготовлення тиражу видання; видавець - це суб'єкт господарювання, що здійснює видавничу діяльність; розповсюджувач видавничої продукції - це суб'єкт господарювання, що здійснює розповсюдження видавничої продукції.
		Згідно ст.20 Закону України «Про видавничу справу» права та обов'язки видавця у відносинах з автором (співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються законодавством України з питань інтелектуальної власності. Видавець зобов'язаний дотримуватися норм авторського та патентного права, положень національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, інших нормативно-правових актів, що регламентують видавничу справу, а також встановлюють вимоги щодо якості видавничої продукції.
		Згідно ст.21 Закону України «Про видавничу справу» виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне підприємство, інша юридична особа будь-якої форми власності які мають у своєму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку. Умови та термін виконання замовлення на виготовлення видавничої продукції визначаються договором між її замовником і виготовлювачем. Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно із законодавством перед видавцем за точне відтворення видавничого оригіналу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, національних стандартів, чинних в Україні міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.
		Згідно ст.2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організації або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.
		Згідно ст.21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України» підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.
		Згідно ст.36 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція зобов'язана використовувати авторські матеріали, твори літератури, науки і мистецтва з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності.
		Відповідно до ст.4 Закону України «Про видавничу справу» відносини у сфері видавничої справи регулюються, зокрема, Законом №3792-ХІІ, згідно з яким видавець зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20 Закону України «Про видавничу справу»). 
		Щодо порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» суд прийшов до наступного. 
		Згідно ст.1 Закону України «Про  захист  прав  споживачів» суб'єктним складом споживчих правовідносин є:
		виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; 
		виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
		продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
		споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
		У своїх обґрунтуваннях позовних вимог ОСОБА_1 стверджує, що між ним та відповідачем виникли споживчі правовідносини, оскільки він придбав декілька екземплярів газети «Зоря». В такому випадку споживчі правовідносини передбачали б наявність договірних відносин між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Редакція газети «Зоря» для забезпечення виконання робіт з виготовлення (друку) поліграфічної продукції.
		Відповідно до ст.77 ЦПК України  предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		У п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що  в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Встановлено, що позивачем суду не надано жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог, не надано доказів порушення його авторського права шляхом використання оригінальної назви його твору, не надано копії ліцензійного договору про продаж права на відтворення його твору. 
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, які доходи міг би реально одержати позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушене, не надано доказів на підтвердження розрахунку суми позову. 
		Суд не може надати належну правову оцінку позовним вимогам позивача, оскільки останнім, як вже зазначалося вище, не надано жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог. 
		Також у позові є посилання на ряд документів, належним чином завірені копії яких також суду не надано, що позбавляє суд можливості надати їм будь-яку оцінку та підтвердити або спростувати доводи позивача стосовно даних документів. 
		Також, позивачем у позові не зазначено та не надано жодних доказів, яким чином (в чому саме порушені його законні права) та з яких підстав (релігійних, національних тощо) проявляється дискримінація чи утиск відносно нього.
		Крім того п.2 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено поняття дискримінації, так під дискримінацією розуміється ситуація, за якої особа або група осіб за їх ознаками раси, кольору   шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. 
		Так п.7 ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» також визначено поняття утиску, так утиск - небажана для особи або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.
		Аналізуючи вище викладі обставини, суд прийшов до висновку, що жодних критеріїв утиску зі сторони відповідача на адресу позивача судом не встановлено, тому посилання позивача на акт дискримінації у формі утиску відносно нього є необґрунтованими та безпідставними. 
		Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради Редакція Газети «Зоря» засноване та діє на підставі Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» N 2782-XII від 16 листопада 1992 року. Цей закон створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів. 
		Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації» Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України (254к/96-ВР) і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати,  використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної 
		конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Друковані засоби масової інформації є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. 
		Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими засобами масової інформації, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю. 
		Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих засобів масової інформації, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції. 
		Як вбачається з матеріалів справи у газеті «Зоря», видавником якої є відповідач, а саме на стор. 16 НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та на стор. 17 НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, НОМЕР_5від ІНФОРМАЦІЯ_4 року було розміщене оголошення розміщене на замовлення невстановленої особи (мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_5» Загальна кількість екземплярів газет становила 101731 екземплярів.
		Позивач вважає, що ним виявлено протиправне використання оригінальної назви його твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» в оголошенні під заголовком «Куплю». «ІНФОРМАЦІЯ_1» - це назва акварельного малюнку, авторство якого належить, йому ОСОБА_1 При цьому, позивач надає суду (на електронному носії інформації) фотокопію, а не оригінал свідоцтва № НОМЕР_1 виданого державною службою інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір - акварельний малюнок «PKS 1215638», автором якого є ОСОБА_8. На оригіналі твору назва твору не зазначена. Назва твору зазначена в тексті авторського свідоцтва НОМЕР_1 від 30.03.2012 року. 
		За умовами ліцензійного договору від 07.05.2012 року позивач продав право на відтворення, опублікування, розповсюдження обмеженої кількості екземплярів твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 У відповідача дозволу на відтворення його твору немає. Листом №2 від 13.01.2015 року на ім'я громадянки ОСОБА_6 директор ПП «Стпрес» ОСОБА_7 надав інформацію про те, що тиражі газети «Зоря» склали НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року - 15731 екземпляр, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року - 43000 екземплярів, НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року - 43000 екземплярів. Сумарний тираж зазначених трьох номерів газети склав 101731 екземплярів. На думку позивача з урахуванням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» в ст.1 п.27 він вважає ці 101731 екземплярів газети фальсифікованою продукцією, а ці екземпляри газет у кількості 101731 екземпляри - контрафактними примірниками твору. 
		Таким чином, позивач вважає, що відповідач здійснив акт піратства та незаконно розповсюдив 101731 екземплярів оригінальної назви його твору. За ліцензійним договором від 07.05.2012 року ліцензіат (ОСОБА_5, Російська Федерація) купив право на відтворення, опублікування та розповсюдження твору - акварельного малюнку авторства ОСОБА_1 і сплатив за це право по 75 доларів США за кожен екземпляр твору, що дозволений до використання. 
		Законом України «Про Авторське право і суміжні права», охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське 
		право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права. 
		Цим законом визначено такі поняття, як:
		- твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо. 
		- розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
		- контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; 
		- примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі; 
		- опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в 
		майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, 
		відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми; 
		Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» визначено ряд підстав, для захисту порушеного авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі судового, зокрема п. ч. 1 ст. 50 Закону: піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет.
		Статтею 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» передбачено ряд способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав. 
		Судом не було встановлено, що відповідачем КП редакція газети «Зоря» у екземплярах газети НОМЕР_2 (НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та НОМЕР_5від ІНФОРМАЦІЯ_4 року було використано твір - акварельний малюнок автором якого є ОСОБА_1 
		Суд вважає, що розміщення оголошення у зазначених примірниках газети було здійснено на замовлення невстановленої особи та у цьому оголошення мова йшла про купівлю «два вагончика-бытовки тип «ІНФОРМАЦІЯ_1»» (мовою оригіналу), а не про акварельний малюнок авторства ОСОБА_1 із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		Суд приходить до висновку, що збіг набору символів у оголошенні розміщеному у екземплярах газети «Зоря» із назвою твору - акварельного малюнку авторства ОСОБА_1 міг відбутись випадково через помилку або недбалість замовника цього оголошення. Сам текст оголошення відповідно до ст. 10 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» має характер звичайної прес - інформації, відтворення самого твору - акварельного малюнку у оголошенні не було, текст оголошення не містить посилань на малюнок автором якого є позивач. Тому, суд вважає, що порушень законних інтересів автора твору - ОСОБА_1 у даному випадку не відбулось, тому і немає підстав для захисту його прав у обраний спосіб, згідно до ЗУ «Про авторське право і суміжні права». 
		Крім того, відповідно до ст. 42 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації»  редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо зокрема в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом. 
		Судом не було встановлено, що текст оголошення було отримано КП Редакція газети «Зоря» незаконним шляхом. 
		З огляду на викладене, суд дослідивши всі докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність порушення прав та законних інтересів автора твору ОСОБА_1 та відсутність підстав для стягнення з відповідача 7629825 доларів США збитків, а тому відсутні всі підстави для задоволення позовних вимог.
		Оскільки суд дійшов до виноску про відому у задоволенні позову, то судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 48, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 128, 133, 141, 177, 209, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		 
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» про відшкодування майнової шкоди, що завдана шляхом вчинення акту дискримінації права на результати своєї творчої діяльності, права на власність, права на повагу до гідності та шляхом порушення споживчого права - відмовити у повному обсязі. 
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		      Суддя                                     О.М. Бойко 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст рішення складено 18.12.2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...