Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/1513/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2018.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Результат оскарження 24.04.2019 Апеляційний суд Житомирської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/279/101/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016060060000444

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 
		вул. Сосновського,38  м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500 
		    
		                                                     Справа №279/1513/17 
		провадження №1-кп/279/101/18
		В И Р О К
		                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		18 грудня 2018 року     Коростенський міськрайонний суд 
		                           Житомирської області 
		в складі:     головуючого судді         ОСОБА_1 
		   з секретарем             ОСОБА_2 
		       за участю:
		прокурора     ОСОБА_3 
		    потерпілої ОСОБА_4 
		       представника потерпілої ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		обвинуваченої ОСОБА_7      
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12016060060000444 від 22.03.2016 року по обвинуваченню
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Нова-Іня Охотського району Хабаровського краю РФ, громадянки України, неодруженої, з середньою спеціальною освітою, працюючої, несудимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		Обвинувачена ОСОБА_7 15.03.2016 року близько 17.30 год., знаходячись біля подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла один удар палицею по голові потерпілої ОСОБА_4 та заподіяла їй легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я, у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної поверхневої рани лобної ділянки ліворуч та підшкірної абсцедуючої гематоми лобної ділянки. 
		Своїми умисними діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_7 вчинила злочин, передбачений ст.125 ч.2 КК України. 
		Вказані встановлені судом обставини підтверджуються показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз, письмовими доказами, дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні. 
		Стороною захисту зроблено зауваження щодо недопустимості всіх представлених стороною обвинувачення доказів, оскільки вони не були відкриті стороні захисту, чим порушено право обвинуваченої на захист. 
		Зазначено про те, що слідчим було повідомлено, що сторона захисту може ознайомитись з матеріалами справи. Обвинувачена та захисник прибули у визначений слідчим час, однак матеріали справи не були оформлені, захисникові було відмовлено в наданні витягу з ЄРДР, в якому був би відображений рух провадження, тому сторона захисту повідомила слідчого про те, що, оскільки їй не відкриваються всі матеріали справи, то сторона відмовляється знайомитись з наданими матеріалами. Сторону було запрошено до процесуального прокурора, який обіцяв надати витяг з ЄРДР, який цікавив захист, однак по прибуттю в прокуратуру в його наданні було відмовлено. Після цього до прокуратури прибула слідчий з понятими. Сторона захисту бажала ознайомитись з матеріалами справи, оскільки прибула в обумовлений час до слідчого, а потім і до прокурора. З відповідним клопотанням до слідчого судді, у разі зволікання сторони з ознайомленням з матеріалами, сторона обвинувачення не зверталась.
		Вказані обставини були предметом судової перевірки під час судового розгляду. З метою перевірки доводів сторони захисту про те, що матеріали провадження їй не були відкриті, судом було допитано в якості свідків слідчого, яким завершувалось досудове розслідування, процесуального прокурора та особу, яка в протоколі від 19.04.2017 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування посвідчила відмову сторони захисту ознайомитись з наданими слідчим матеріалами. Сторона захисту не заперечує, що слідчим її завчасно було повідомлено про час та місце відкриття зібраних під час досудового розслідування матеріалів та надано можливість з ними ознайомитись. Однак, захисник виявив бажання отримати повний витяг з ЄРДР, який надані матеріали не містили, тому до його отримання він відмовився знайомитись з наданими матеріалами, оскільки, на його переконання, вони були неповними.
		З показань свідків ОСОБА_8 (слідчий), ОСОБА_9 (прокурор), ОСОБА_10 (понятий) встановлено, що сторона захисту (обвинувачена та її захисник) прибули в обумовлений для ознайомлення з матеріалами час та ознайомились з наданими слідчим матеріалами, фактично ознайомились з ними. Отримавши відмову в наданні додаткових матеріалів (як повідомила слідчий ОСОБА_8 , таких, що стосувались іншого провадження), захисник повідомив про відмову підписати протокол про надання доступу до матеріалів. Через деякий час сторона захисту прибула до процесуального прокурора ОСОБА_9 , яка також пропонувала стороні ознайомитись з відкритими обвинуваченням доказами та підписати протокол про їх відкриття, однак, висунувши вимогу про наданні скріншоту витягу з ЄРДР, захисник від ознайомлення з матеріалами та підписання протоколу відмовився, будь-яких клопотань про недостатність часу для ознайомлення чи бажання ознайомитись з матеріалами в інший день заявлено не було. Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що в його присутності обвинуваченій та її захисникові прокурор пропонувала ознайомитись з матеріалами провадження та підписати про це протокол, однак від ознайомлення вони відмовились, свою відмову пояснили небажанням знайомитись з матеріалами, а не недостатністю часу для цього або бажанням ознайомитись в інший час, про що в протоколі ним та іншим понятим було посвідчено відповідний запис.
		Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення відповідно до положень ст.290 КПК України було виконано обов`язок щодо відкриття матеріалів, однак сторона захисту на власний розсуд розпорядилась своїм правом на ознайомлення з ними. Доказів того, що стороною обвинувачення було надано доступ не до всіх матеріалів, які станом на 19.04.2017 року були в її розпорядженні, або слідчим надано недостатньо часу для ознайомлення з ними, суду не представлено. Оскільки сторона захисту відмовилась від ознайомлення з матеріалами, а не зволікала з ознайомленням з ними, підстави для звернення до слідчого судді в порядку ст.290 ч.10 КПК України не виникли.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що матеріали, вказані в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.04.2017 року, стороні захисту були відкриті.
		Щодо недопустимості поданих доказів з інших підстав заяв стороною захисту не зроблено, про необхідність витребування у сторони обвинувачення не поданих нею суду доказів чи інших матеріалів клопотань не заявлено.
		Обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому злочині та пред`явлені позовні вимоги не визнала, давати показання відмовилась, в судових дебатах вказала на те, що потерпіла та свідки дали неправдиві показання, сварку розпочала потерпіла. Просила не призначати їй покарання та виправдати. 
		Потерпіла ОСОБА_4 дала показання про те, що через спілкування її чоловіка з обвинуваченою в родині виникали конфлікти, чоловік виганяв її з дому. Коли такий факт стався в черговий раз, то вона зателефонувала співмешканцю обвинуваченої та повідомила про відносини її чоловіка та обвинуваченої. Наступного дня на її телефон надійшло СМС-повідомлення від обвинуваченої, текст якого вона сприйняла як погрозу. Вирішивши перейти проживати до батьків чоловіка, вона зателефонувала своїй сестрі ОСОБА_11 , щоб та прийшла та допомогла переносити речі. Коли вона з сестрою після роботи поверталась додому, то виявила, що біля подвір`я знаходилась ОСОБА_12 зі своїм свекром. Між ними виник конфлікт, словесна сварка, яка тривала близько 30-и хвилин, смикали одна одну за одяг. Вона штовхнула ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_12 вдарила її по голові качалкою для розкачування тіста, від чого вона відчула сильний біль та в неї вискочила гуля. При цьому були присутні її сестра та чоловік, інші особи. Сестра відвела її до батьків, викликала медичну допомогу, її госпіталізували в лікарню. На лікуванні знаходилась близько місяця, робили оперативне втручання для видалення гематоми.
		Потерпіла заявила цивільний позов про відшкодування матеріальних витрат, понесених на лікування, та моральної шкоди, яку пов`язує з отриманням непоправної травми голови та обличчя, перенесеними моральними стражданнями через приниження її честі та гідності, оскільки ушкодження були спричинені в присутності близьких та сторонніх осіб, порушенням нормального та звичного способу життя.
		Свідок ОСОБА_14 (сестра потерпілої) дала показання про те, що 15.03.2016 року до неї зателефонувала її сестра та попросила допомогти перенести речі. Вона прийшла о 17.30 год. та з сестрою шла до її будинку за речами. Підходячи побачили, що з подвір`я виходили чоловік сестри, ОСОБА_15 та якийсь чоловік. ОСОБА_16 та ОСОБА_12 почали одна-одну ображати, смикати за одяг. Вона вступилась за сестру та отримала удар, почула крик та побачила на голові сестри гематому, а в руках у ОСОБА_12  качалку. Сестру відвела до будинку, викликала медичну допомогу та поліцію. Разом з сестрою поїхала до травмпункту. В той день ОСОБА_17 не могла лишитись в лікарні, бо доглядала за матір`ю. Потім лікувалась у лікарні майже місяць. Напередодні події сестрі надійшло СМС-повідомлення про те, щоб вона попросила у ОСОБА_12 пробачення. Знає про те, що через ОСОБА_12 у сестри з чоловіком були конфлікти.
		Свідок ОСОБА_18 (чоловік потерпілої) показав, що посварився з дружиною через те, що вона приревнувала його до ОСОБА_19 , хотіла забрати свої речі. До нього прийшла ОСОБА_15 зі своїм свекром, щоб з`ясувати відносини з дружиною, чекали ту на дорозі. Між дружиною, її сестрою та ОСОБА_12 стався конфлікт. Він втрутився. Коли він стояв спиною до ОСОБА_12 , то та через нього вдарила ОСОБА_17 качалкою по голові і в ОСОБА_17 утворилась гуля. ОСОБА_12 прийшла, щоб з`ясувати стосунки з ОСОБА_17 , до цього до них не приходила. Дружина перебувала на лікуванні в Бондарівській та Коростенській лікарнях по 2 тижні. 
		Свідок ОСОБА_20 (свекор потерпілої) свідчив про те, що безпосереднім очевидцем конфлікту не був, про нього дізнався від дружини. Бачив, що у невістки ОСОБА_17 була розбита голова, зліва йшла кров. Невістка в лікарні лікувалась місяць.
		Свідок ОСОБА_21 (брат чоловіка потерпілої) дав свідчення про те, що безпосереднім свідком події не був, однак напередодні був у своїх батьків і ОСОБА_17 показувала йому СМС-повідомлення від ОСОБА_19 про те, що вона про щось пожалкує. Він не сприйняв ті погрози серйозно, однак коли вже знаходився вдома, то йому зателефонувала сестра ОСОБА_22 та повідомила, що ОСОБА_12 вдарила ОСОБА_17 качалкою по голові, від чого утворилась гуля. Він зрозумів, що конфлікти між братом та ОСОБА_17 виникали через те, що брат вживав алкогольні напої в компанії, до якої входила ОСОБА_12 . ОСОБА_17 проходила лікування, за його порадою пройшла інструментальні дослідження голови, їй провели хірургічне видалення гематоми.
		Свідок ОСОБА_23 (співмешканець обвинуваченої) показав, що 14.03.2016 року до нього зателефонувала ОСОБА_24 та повідомила, що ОСОБА_12 та її чоловік мають стосунки. Про це він повідомив ОСОБА_12 , яка це заперечувала та поїхала до голови сільської ради, щоб написати заяву на ОСОБА_25 .. Коли вона повернулась, то його вже не було вдома. Пізніше він дізнався, що між ОСОБА_24 , її сестрою та ОСОБА_12 був конфлікт. Бачив у дружини на руках синці, подряпини, синець під оком, з приводу яких вона зверталась до лікарні.
		Свідок ОСОБА_26 (батько співмешканця обвинуваченої) свідчив про те, що 14.03.2016 року синові зателефонували та повідомили, що його дружина має стосунки з чоловіком потерпілої. Син посварився з ОСОБА_12 . Наступного дня ОСОБА_12 поїхала у сільраду, щоб розібратись з приводу того наклепу. Він намагався повернути ОСОБА_12 , тому пішов за нею. Бачив, як ОСОБА_12 підійшла до хати ОСОБА_27 , з літньої кухні вийшов ОСОБА_28 .. ОСОБА_29 та її сестра підбігли до ОСОБА_12 та почали її бити. Бачив, як сестра ОСОБА_17 била ОСОБА_12 . Він відвів ОСОБА_17 в бік, питав її про конфлікт, однак та знову повернулась туди, де били ОСОБА_12 . Потім забрав ОСОБА_12 та повів додому, у неї було підбито око, синці на тілі. Щоб ОСОБА_12 когось била, не бачив.
		Свідок ОСОБА_30 дала показання про те, що була запрошена понятою, коли опитували сестру ОСОБА_29 , про що та говорила вона не чула, бо стояла поодаль.
		Письмовими доказами вини обвинуваченої є протокол прийняття 15.03.2016 року заяви ОСОБА_4 , в якому зафіксовано її повідомлення про те, що громадянка на ім`я ОСОБА_12 15.03.2016 року близько 17.30 год. біля подвір`я будинку АДРЕСА_2 нанесла їй один удар дерев`яною палицею по голові, протоколи проведення слідчих експериментів з потерпілою ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_26 з використанням відеозапису. Зміст відеозаписів вказаних слідчих дій, які були переглянуті в судовому засіданні, свідчить про те, що потерпіла та свідки під час досудового розслідування давали показання, які відповідають тим, що були повідомлені ними під час судового розгляду. Потерпіла та свідки вказували на місце події, демонстрували розміщення її учасників, механізм нанесення потерпілій удару.
		Висновком експерта №144 від 27.05.2016 року встановлено характер та тяжкість отриманих потерпілою ушкоджень, підтверджено, що такі ушкодження були легкими, однак потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Висновками експерта №32 від 28.03.2017 року та №36 від 28.03.2017 р. підтверджено можливість утворення виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних нею та свідками під час проведення слідчих експериментів. 
		Поданий стороною обвинувачення протокол огляду від 29.08.2016 року, в якому зафіксовано видачу потерпілою свого мобільного телефону, в якому збереглось СМС-повідомлення певного змісту, суд визнає неналежним доказом, оскільки доказів відправлення такого повідомлення саме обвинуваченою не представлено. 
		Представлені суду та досліджені ним докази беззаперечно доводять, що 15.03.2016 року обвинувачена ОСОБА_7 на ґрунті неприязних відносин, що були викликані діями самої потерпілої, нанесла потерпілій ОСОБА_4 один удар палицею, який спричинив їй тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров`я потерпілої. Вказані обставини підтверджено не лише потерпілою, а й свідками, які були очевидцями події. Не зважаючи на те, що такі свідки є членами родини потерпілої, доказів недостовірності їх показань суду не представлено. Безпосередньо після події було викликано медичну допомогу, якою було зафіксовано отримане ушкодження, потерпіла пройшла медичний огляд, звернулась з заявою про вчинене до правоохоронного органу.
		Тому, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов`язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченої до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому їй злочині.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено. 
		В той же час, суд враховує конфліктну віктимну поведінку потерпілої, яка своїми діями напередодні події (телефонування співмешканцеві обвинуваченої та повідомлення йому недостовірної інформації щодо взаємовідносин ОСОБА_7 з її чоловіком, чим спровокувала конфлікт в сім`ї обвинуваченої) викликала в обвинуваченої неприязне ставлення до неї та безпосередньо розпочала конфлікт на місці події, почавши ображати обвинувачену словесно та вступивши з нею у фізичний контакт (хватала за одяг, штовхнула).
		Як особа ОСОБА_7 працездатного віку, по місцю проживання характеризується виключно позитивно, працює, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин невеликої тяжкості), обставини справи, особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого (вину не визнала, шкоду не відшкодувала, неправомірність своїх дій не усвідомила), відсутність пом?якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 не можливо без призначення та відбування покарання, однак можливо без ізоляції її від суспільства . 
		Тому, відповідно до засад, передбачених ст.65 КК України, покарання обирається в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді штрафу, оскільки обвинувачена працює, має регулярний заробіток, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення нових злочинів. 
		Заявлені потерпілою ОСОБА_4 позовні вимоги про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Матеріальна шкода обґрунтовується понесеними на лікування витратами. Представленими позивачем платіжними документами на придбання ліків, враховуючи період перебування на лікуванні, доведено понесення матеріальних витрат на суму 1473,63 грн.. Розмір завданої моральної шкоди оцінюється з врахуванням характеру правопорушення (заподіяння умисних тілесних ушкоджень), глибини фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров`я потерпілої (легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний (до 21 доби) розлад здоров`я), тяжкість вимушених змін у реалізації соціальних та побутових потреб (вимушена непрацездатність, докладання додаткових зусиль для ведення домашнього господарства, догляду за непрацездатним членом родини), час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану здоров`я (проведення оперативного втручання), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, віктимної поведінки самої потерпілої, вимог розумності та справедливості, можливості реального виконання, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. 
		    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень. 
		   Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
		   Стягнути з ОСОБА_7 на корись ОСОБА_4 1473 (одну тисячу чотириста сімдесят три) гривні 63 копійки майнової шкоди та 8000 (вісім тисяч) гривень моральної шкоди.
		 
		   Вирок можебути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набираєзаконної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано . 
		 
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення  надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
		 
		Суддя                                          ОСОБА_1 .
		 
		Копія згідно оригіналу

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...