Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3820/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2018.
Дата набрання законної сили: 10.12.2018
Номер судового провадження: А/855/686/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3820/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  10 грудня 2018 року                                                                                            м. Київ
		             Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		   Головуючого судді:                                                                      Коротких А.Ю.,
		   суддів:                                                                                            Ганечко О.М.,
		                                                                                                           Сорочка Є.О.,
		   при секретарі                                                                                 Григорук В.С.,                                
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та особи, що приєдналась до апеляційної скарги - Державної екологічної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства екології та природних ресурсів України про скасування наказу № 639 від 10.12.2018 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просив визнати протиправним та нечинним  наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Міністерство екології та природних ресурсів України подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Також на адресу суду надійшла заява Державної екологічної інспекції України про приєднання до апеляційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України. В своїй заяві Державна екологічна інспекція України просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Міністерства екології та природних ресурсів України та особи, що приєдналась до апеляційної скарги - Державної екологічної інспекції України задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є нормативно-правовий акт -  наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
		Згідно з випискою із акту огляду МСЕК № 305177 у позивача наявна гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступеня, перенесений ГПМК (гостре порушення мозкового кровообігу) - інсульт, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ступеня з вестибулярним порушенням.
		На думку позивача, регулювання правовідносин щодо порядку та розмірів шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, має здійснюватися виключно Законом України, а не підзаконним нормативно-правовим актом - Наказом № 639. Внаслідок чого, система заходів стимулювання і відповідальності у сфері охорони атмосферного повітря належним чином не функціонує у зв'язку з чим наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря продовжують здійснюватися стаціонарними джерелами забруднення суб'єктів господарювання, що негативно впливає на екологічні права громадян, у тому числі позивача як працівника Трипільської ТЕС.
		Враховуючи викладені обставини, позивачем зроблено висновок, що оскаржуваним наказом № 639 порушено його екологічні права, а також право соціального забезпечення, а тому він має право оскаржити  Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
		Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до  ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Пунктом 1  Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
		Згідно з пунктом 5 Указу № 1085/2010, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
		У даному разі, Міністерство екології та природних ресурсів України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - органу, який видав оскаржуваний наказ, а тому є належним відповідачем у даній справі.
		Статтею 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що кожний громадянин України має право на: а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
		У відповідності до  статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", екологічні права громадян забезпечуються: б) обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Враховуючи наведене, позивач має обґрунтоване і законне право на оскарження  наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
		Відповідно до  статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII, відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
		Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII  визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря. Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
		Статтею 22 Закону України № 2707-XII  передбачено, що для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
		Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"  встановлено, що особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел - несуть відповідальність згідно з законом.
		Згідно з абзацом 4  ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Проте, нормами статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Обидві наведені норми стосуються однакових правовідносин відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, проте між ними наявна суперечність в частині встановлення сфери правового регулювання порядку та розмірів таких відшкодувань на основі закону чи законодавства України.
		Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"  визначено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать  Конституції  і законам України.
		У даному разі положення абзацу 4  статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"  є загальною нормою по відношенню до норми  статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яка є спеціальною. За таких обставин, наведені норми є колізійними.
		З наведеного випливає, що правовідносини із відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря мають регулюватись виключно нормами  Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме  статтею 34 цього Закону,  як спеціальною нормою.
		Згідно з п. 1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого  Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5  (у редакції  наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5), наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі  Конституції  та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
		Нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування (п. 1.4. зазначеного Порядку).
		Отже, Наказ № 639 належить до підзаконних актів з огляду на наведені положення законодавства України, оскільки він був виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища.
		З аналізу положень оскаржуваного Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря"  вбачається, що сфера його регулювання витікає із приписів  статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		Таким чином, правовідносини щодо порядку та розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, які мають регулюватись виключно на рівні Закону, на сьогодні регулюються підзаконним актом -  Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря"  не відповідає  статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря",  як правовому акту вищої юридичної сили.
		Частиною 2  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно із ч. 1  ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
		На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                
		Керуючись ст.ст. 243,  250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328    КАС України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та особи, що приєдналась до апеляційної скарги - Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
		 
		 
		  Головуючий суддя:                                                                         Коротких А.Ю.
		 
		          Судді:                                                                                                 Ганечко О.М.
		 
		                                                                                                                      Сорочко Є.О.
		 
		Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...