Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/16296/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		18 грудня 2018 року 
		справа №295/16296/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/42584/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.,
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Богунського районного суду м. Житомир від 15 червня 2017 року (суддя Перекупка І.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року (судді Охрімчук І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі №295/16296/16-а за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
		У С Т А Н О В И В :
		У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Богунського районного суду м.Житомир з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач у справі, митний орган) про визнання дій протиправними та скасування постанови від 12 жовтня 2016 року в справі про порушення митних правил № 0511/101000014/2016.
		В обґрунтування позову зазначив, що спірна постанова не містить викладу того, в чому саме полягає об'єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, а також що у справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази його вини, вказує на процедурні порушення в частині розгляду справи без його участі.
		15 червня 2016 року постановою Богунського районного суду м. Житомир, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		У листопаді 2017 року до Вищого адміністративного суду України позивачем подано касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
		22 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Мороз В.Ф.) відкрито касаційне провадження та витребувано з Богунського районного суду м.Житомир справу №295/16296/16-а.
		21 березня 2018 року справу №295/16296/16-а передано до Верховного Суду.
		В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, просить скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. 
		Позивач доводить, що судами попередніх інстанцій не враховано положення Конвенції про тимчасове ввезення та Додатків до неї, ратифікованої Законом України від 24 березня 2004 року №1661-ІV «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» (далі - Конвенція), в частині того, що тимчасово ввезені транспортні засоби можуть використовуватись третіми особами; зазначає, що за змістом чинного законодавства він не може бути особою, відповідальною за порушення під час здійснення тимчасового ввезення транспортного засобу, 
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про правомірність оскаржуваних рішень та безпідставність касаційної скарги.
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Верховний Суд, переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.                    
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.
		18 серпня 2016 року працівниками роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції поблизу будинку № 8 по вул. Перемоги, м.Житомира зупинено транспортний засіб марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 кузов № НОМЕР_1 під керуванням позивача. 
		В ході проведення перевірки встановлено, що вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України 03 червня 2016 року громадянином Juozapavicius Deividas через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста Ягодин Волинської митниці Державної фіскальної служби митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». 
		Відповідно до пояснень позивача, зазначений транспортний засіб придбаний ним в м.Житомирі 16 червня 2016 року у невідомої йому особи для користування у власних цілях, також йому відомо про той факт, що транспортний засіб перебуває на митній території України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року. 
		Листом митного органу від 23 серпня 2016 року на адресу позивача (отримано 29 серпня 2016 року), останній викликався на 31 серпня 2016 року на 10.00 год. для надання пояснень щодо законності перебування спірного транспортного засобу на митній території України. 
		На вказаний виклик позивач для надання пояснень не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, у зв'язку з чим відносно нього складено протокол про порушення митних правил №0511/101000014/2016 за ознаками вчинення порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. 
		12 жовтня 2016 року відповідачем на підставі статті 485 Митного кодексу України, прийнято спірну постанову, в основу якої покладено використання позивачем транспортного засобу іншою особою, ніж тою, яка здійснила його ввезення, тобто використання товарів, стосовно яких надано пільги, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
		Суди попередніх інстанцій виходили з того, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, та не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам, у зв'язку з чим дійшли висновку про правомірність спірної постанови.
		З такими висновками погоджується Суд з огляду на наступне.
		Стаття 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони правопорушення, зокрема позивачу інкриміновано використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. 
		За змістом статті 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
		Відповідно до пункту 2) частини першої статті 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
		Статтею 111 Митного кодексу України встановлено, що іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.
		За змістом пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
		Підпунктом г) пункту 30.9 цієї ж статті Податкового кодексу України встановлено, що податкова пільга надається шляхом звільнення від сплати податку та збору.
		Сукупний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що використання транспортного засобу особистого користування (який є товаром в розумінні пункту 57) частини першої статті 4 Митного кодексу України), іншою особою, крім тієї, яка здійснила ввезення такого транспортного засобу (тобто здійснила поміщення його в режим «тимчасового ввезення» і є відповідальною за його дотримання), становить порушення режиму тимчасового ввезення, яке, зокрема виявляється у використанні відповідного товару в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими надано пільги щодо оподаткування. 
		При цьому, суб'єктом відповідальності за таке протиправне використання товару (транспортного засобу особистого користування) є особа, яка здійснює таке використання.
		Доводи позивача про те, що він не є суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення є безпідставними та ґрунтуються на неправильному розумінні позивачем суті правопорушення і характеру спірних правовідносин. 
		Аргументи позивача стосовно неврахування судами положень Конвенції і Додатків до неї про можливість використання тимчасово ввезених транспортних засобів третіми особами, Суд відхиляє, оскільки в межах цієї справи не встановлено обставин, за наявності яких використання тимчасово ввезених транспортних засобів третіми особами було б правомірним; крім того, зазначені аргументи не були предметом судового розгляду в судах попередніх інстанцій.
		Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про, те, що позивач неправомірно користувався транспортним засобом, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. 
		За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Богунського районного суду м.Житомир від 15 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №295/16296/16-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                 Р.Ф. Ханова
		 
		Судді:                                                                                                    І.А. Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...