Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/3811/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; грошового обігу та розрахунків, у тому числі:; спорів за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2018.
Дата набрання законної сили: 17.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		17 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №810/3811/17
		адміністративне провадження №К/9901/58036/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (суддя Кушнова А.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Димерського комбінату комунальних підприємств до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В листопаді 2017 року Димерський комбінат комунальних підприємств (далі - Комбінат/позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року №0027711406, яким йому нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 93507,10 грн.
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав про помилковість висновку відповідача щодо порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки та, як наслідок, протиправність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, оскільки готівкові розрахунки проводились ним із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), оформлювались відповідні касові ордери, а кошти у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) оприбутковувались своєчасно й в сумі їх фактичних надходжень на підставі щоденних Z-звітів, тому саме лише невнесення працівником Комбінату до КОРО записів про суми розрахунків за готівку на підставі фіскальних звітних чеків №0582 від 30 вересня 2015 року в сумі 6719,08 грн. та №0618 від 18 листопада 2015 в сумі 11982,34 грн. не може свідчити про прагнення позивача уникнути оприбуткування готівки та бути підставою для притягнення його до відповідальності; крім того відповідачем допущено й певні процедурні порушення при оформленні акту перевірки, оскільки останній в день перевірки складено та надано на ознайомлення посадовим особам Комбінату не було, його заповнено нечітким почерком, без наскрізної нумерації сторінок та зазначення кількості його примірників.
		 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03липня 2018 року, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 24 липня 2017 року №0027711406.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що нездійснення запису у розділі ІІ КОРО про суми фактичних надходжень готівкових коштів за наявності роздрукованого і вклеєного Z-звіту, а також подальшого підтвердження прибутковими касовими ордерами в касовій книзі підприємства та видачею готівки з каси для здавання її до банку за допомогою видаткових касових ордерів не може розцінюватись як неоприбуткування готівки; щоденний же запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси; крім того об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436/95), є приховування виручки, тоді як позивачем здійснювалось проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту та оформленням прибуткових касових ордерів, що є свідченням занесення їх до фіскальної пам'яті РРО та проведення в касовій книзі та виключає приховування відповідної суми виручки.
		 
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати, зазначаючи, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій як фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО, тобто процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише у роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в КОРО на підставі відповідного Z-звіту, відтак  невиконання будь-якої із вказаних дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність, про що неодноразово наголошував Верховний Суд України в приймаємих ним постановах.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		 
		Позивач у письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
		 
		Так, судами встановлено, що 21 січня 1992 року Димерський комбінат комунальних підприємств зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії «А01» №069386.
		 
		На встановлений в комплексі будівель та споруд Комбінату, розташованих за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Димер, вул. Я.Мудрого (колишня вулиця Комсомольська), 18, реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 1008002944 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС зареєстровано КОРО №1008002944р/3, яка розпочата 23 липня 2015 року та закінчена 15 березня 2016 року.
		 
		29 червня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 31 травня 2017 року №957, направлень на перевірку від 21 червня 2017 року №3531 та №3522 (які були вручені головному бухгалтеру позивача Якубчик Наталії Василівні, що підтверджено підписом останньої на направленнях із зазначенням дати ознайомлення - 29 червня 2017 року) та у відповідності до статті 80 Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку господарської одиниці - каси підприємства, що розташоване за адресою: вул. Я.Мудрого (колишня Комсомольська),18, смт Димер, Вишгородський район, Київська область, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29 червня 2017 року №1654/1000/14/03803567.
		 
		В ході перевірки встановлено факт неоприбуткування Комбінатом готівкових коштів на загальну суму 18701,42 грн., а саме: в КОРО №1008002944р/3 від 23 липня 2015 року в розділі ІІ «Облік руху готівки та сум розрахунків» не вчинено запис про суми розрахунків за готівку на підставі фіскального звітного чека №0582 від 30 вересня 2015 року на суму 6719,08 грн. та фіскального звітного чека №0618 від 18 листопада 2015 року на суму 11982,34 грн., чим порушено пункт 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637).
		 
		При цьому акт фактичної перевірки №1654/1000/14/03803567 від 29 червня 2017 року складений у двох примірниках та зареєстрований в контролюючому органі 30 червня 2017 року; актом же №34 відмови від підписання матеріалів перевірки, який є додатком до акту перевірки від 29 червня 2017 року та складений цієї ж дати підтверджується, що після ознайомлення з актом перевірки головний бухгалтер підприємства Якубчик Н.В. та касир позивача ОСОБА_4 (які були присутні під час проведення фактичної перевірки та надавали представникам контролюючого органу письмові пояснення) відмовились від підписання її матеріалів.
		 
		Не погоджуючись з актом фактичної перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Київській області заперечення на акт від 12 липня 2017 року №262, за наслідками розгляду яких відповідачем направлено позивачу лист від 20 липня 2017 №4506/10/10-36-14-06-24, яким повідомлено, що докази, надані в запереченні від 12 липня 2017 року на акт фактичної перевірки Комбінату прийняті до уваги, але не спростовують порушення, виявлені під час проведення перевірки.
		 
		На підставі акту перевірки та відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Указу Указ №436/95 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року №0027711406 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення №637 в сумі 93507,10 грн.
		 
		За результатами адміністративного оскарження Комбінатом податкового повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 05 жовтня 2017 року №22264/6/99-99-11-05-01-25 податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року №0027711406 залишено без змін, а скарга - без задоволення.
		 
		Приймаючи рішення у даній справі та скасовуючи вищевказане податкове повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що готівкові кошти, які надійшли до каси Комбінату 30 вересня 2015 року на суму 6719,08 грн. та 18 листопада 2015 року на суму 11982,34 грн., в ці ж дні були оприбутковані в касовій книзі підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №385 від 30 вересня 2015 року на суму готівкових коштів 6719,08 грн. та №454 від 18 листопада 2015 року на суму готівкових коштів 11982,34 грн., а також на підставі денних Z-звітів РРО від 30 вересня 2015 року №0582 та від 18 листопада 2015 року №0618, після оформлення позивачем видаткових касових ордерів №516 від 30 вересня 2015 року на суму 6600,00 грн. та №612 від 18 листопада 2015 року на суму 11000,00 грн. внесені на поточний розрахунковий рахунок Димерського комбінату комунальних підприємств у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується квитанціями банку №АJN57746 від 30 вересня 2015 року та №1АJТ56657 від 18 листопада 2015 року й відображено у виписках банку за вказані дати.
		 
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		 
		Відповідно до статті 2 Закону №265 КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
		 
		Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення №637, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		 
		Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).
		 
		Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги - РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
		 
		Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
		 
		Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
		 
		Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).
		 
		Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 грудня 2012 року (справа №21-400а12), від 04 листопада 2015 року (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17).
		 
		Судами встановлено, що 30 вересня 2015 року через РРО з фіскальним номером 1008002944 каси Комбінату надішли готівкові кошти в сумі 6719,08 грн., що підтверджується фіскальним звітним чеком №0582, а 18 листопада 2015 року - готівкові кошти в сумі 11982,34 грн., що підтверджується фіскальним звітним чеком №0618 й відповідно до витягу з КОРО №1008002944р/3 вказані звіти були підклеєні на відповідних сторінках розділу І «Фіскальні звітні чеки», проте до розділу ІІ КОРО «Облік руху готівки» записів про вказані суми готівки, що надійшла до каси, на підставі денних Z-звітів РРО від 30 вересня 2015 року та від 18 листопада 2015 року здійснено не було.
		 
		Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені у даній справі обставини, невчинення Комбінатом в розділі ІІ «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО №1008002944р/3 від 23 липня 2015 року записів про суми розрахунків за готівку на підставі фіскальних звітних чеків №0582 від 30 вересня 2015 року на суму 6719,08 грн. та №0618 від 18 листопада 2015 року на суму 11982,34 грн. є порушенням ним порядку оприбуткування готівкових коштів, за що у відповідності до абзацу третього статті 1 Указу №436/95 податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 24 липня 2017 року №0027711406 до нього правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 93507,10 грн.
		 
		Висновок же судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
		 
		Відповідно до частин 1, 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.
		 
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03липня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.
		 
		В задоволенні позову Димерського комбінату комунальних підприємств відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...