Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9576/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: 61-31585ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12 грудня 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа № 760/9576/16-ц
		провадження № 61-31585св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), СтупакО.В.,          Усика Г. І.,
		учасники справи:
		позивач -  Волверін Аудорз Інк. (е Мічиган корпорейшн),
		відповідачі: ОСОБА_3, Державна служба інтелектуальної власності України, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аркадія», 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Левенця Б. Б., Поліщук Н. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		15 травня 2015 року Волверін Аудорз Інк. (е Мічиган корпорейшн) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Державної служби інтелектуальної власності України (далі - ДСІВ України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аркадія» (далі - ТОВ «ТД «Аркадія»), про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1. 
		Позов мотивовано тим, що невикористання ОСОБА_3 знака для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 порушує право та охоронюваний законом інтерес позивача. 29 липня 2013 року позивач звернувся до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (далі  -  ДП «УІПВ») із заявою про реєстрацію на території України позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 35 класу  Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), а саме: розміщування в одному місці, на користь іншим особам, взутті, на головних уборах, сумках, наметів, навісів та спальних мішків, яке дозволяє зручно оглядати та купувати ці товари, в тому числі: у супермаркетах, торгових центрах, торгових мережах магазинів роздрібної торгівлі, з веб-сторінок і через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет.
		16 квітня 2015 року ДП «УІПВ» надано висновок про відмову в реєстрації знака, відповідно до якого заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони для всіх послуг 35 класу, зазначених в переліку, що є у матеріалах заяви, оскільки заявлене словесне позначення є схожим настільки, що його можна сплутати з комбінованим знаком «ІНФОРМАЦІЯ_2», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ТОВ «ТД «Аркадія» щодо споріднених послуг. На підставі рішення ДСІВ України  від 6 березня 2013 року право власності на свідоцтво від 17 січня 2005 року передано ОСОБА_3
		Справа переглядалась судами неодноразово.
		Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від                                      21 березня 2017 року відмовлено в позові.
		Рішення обґрунтовано тим, що 06 березня 2013 року на підставі договору про передачу прав власності на знак для товарів і послуг ДСІВ України прийнято рішення про передачу права власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідачу ОСОБА_3
		25 березня 2013 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг внесено відомості про передачу ОСОБА_3 права власності на оспорюваний знак та здійснена публікація про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Позивач звернувся до суду 15 травня 2015 року, тому трирічний термін після, якого може достроково було припинено дію свідоцтва повністю або частково для власника свідоцтва ОСОБА_3 не сплинув.
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення позову частково.
		Достроково частково припинено дію свідоцтва України від 17 січня 2005 року НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2», що видане на ім'я            ОСОБА_3, стосовно послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів (МКТП), а саме: аналізування собівартості; аукціонний продаж; бухгалтерський облік; вивчання ринку; влаштовування виставок на комерційні або рекламні потреби; влаштовування ярмарків на торговельні або рекламні потреби; демонстрування товарів; ділове інформування; ділове оцінювання; ділові довідки; множення документів; допомога в керуванні справами; експертування на ділову успішність; розповсюджування зразків; допомога у комерційному або промисловому керуванні; дорадча допомога в діловому керуванні; консультування щодо керування справами; збирання інформації до комп'ютерних баз даних; упорядковування (систематизування) інформації комп'ютерних баз даних; консультування фахове щодо підприємництва; консультування щодо налагоджування справ; наймання місця на реклами; оновлювання рекламних матеріалів; оформляння вітрин; готування платіжних документів; реклама поштою; рекламування; розповсюджування рекламних матеріалів; розповсюджування поштою рекламних матеріалів; секретарське обслуговування; сприяння продажеві (посередництво); комплектування штату працівників; консультування щодо штату працівників.
		Зобов'язано ДСІВ України здійснити публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України - «Промислова власність» про дострокове часткове припинення дії свідоцтва від 17 січня 2005 року НОМЕР_1 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2», видане на ім'я ОСОБА_3, щодо послуг 35 класу МКТП. Вказавши, що 25 березня         2013 року здійснена публікація в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесені до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу ОСОБА_3 права власності на знак. З відповідним позовом Волверін Аутдорз Інк. (е Мічиган корпорейшн) звернувся у травні 2015 року
		Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
		Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач тривалий час не використовує спірний знак, внаслідок чого порушуються відповідні права позивача. Посилання відповідача на те, що спірний знак використовується ним у діловій документації не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим такі не можуть спростовувати висновок суду щодо не використання відповідачем вказаного знаку при наданні послуг, для яких він зареєстрований.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне законодавство України не пов'язує можливість припинення трирічного строку невикористання знаку для товарів і послуг залежно від зміни особи власника свідоцтва на такий знак. Отже, при отриманні спірного знаку від ТОВ «ТД «Аркадія» ОСОБА_3 мав оцінити наявний ризик при укладенні вищезгаданого договору з попереднім власником, в тому числі і з урахуванням факту його тривалого невикористання.
		У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		06 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3
		У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу.
		30 травня 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі від            25 травня 2016 року. Зокрема, що відлік трирічного строку невикористання знака для ОСОБА_3 починається з 25 березня 2013 року, дати публікації передачі йому прав власності на знак.
		Оскільки трирічний термін користування знаком для ОСОБА_3 до дати подання позовної заяви до суду не минув, то є підстави для відмови у позові.  
		Відповідач не повинен нести відповідальність за невикористання попереднім власником знака в Україні повністю або частково. Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції фактично зобов'язав ОСОБА_3 відповідати за бездіяльність попереднього власника.
		Заперечення позивача на касаційну скаргу мотивовані тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України та актуальній судовій практиці.
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 мав оцінити наявний ризик до укладення договору з попереднім власником щодо передачі прав та з 25 березня 2013 року розпочати здійснювати власні заходи, спрямовані на використання в Україні торгівельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_2» за свідоцтвом від 17 січня 2005 року НОМЕР_1.
		Просить касаційну скаргу залишити без задоволення. 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17 січня 2005 року ДСІВ України зареєструвала словесну торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» для товарів 14, 16, 35 класу МКТП, про що видано свідоцтво України НОМЕР_1 на ім'я ТОВ «ТД «Аркадія». На підставі цього внесено відомості до Державного реєстру свідоцтв України і проведені публікації.
		05 лютого 2012 року ТОВ «ТД «Аркадія» та ОСОБА_3 укладено договір про передачу прав власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2»                  (т.1, а.с.60-62).
		13 червня 2012 року продовжено дію свідоцтва на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» для власника ТОВ «ТД «Аркадія» - до 16 травня 2022 року, про що свідчить виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т.1, а.с. 63).
		06 березня 2013 року на підставі зазначеного договору про передачу прав власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДСІВ України прийнято рішення, відповідно до якого право власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» передано ОСОБА_3, реєстраційний № 14184           (т.1, а.с. 59).
		Відповідно до вищевказаного рішення 25 березня 2013 року здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесено до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу ОСОБА_3 права власності на знак, що підтверджується рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від                         06 березня 2013 року і відповідною відміткою Державної служби інтелектуальної власності України на договорі про передачу прав власності.
		Відповідно до статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість.
		Відносини, що виникають у зв'язку  із набуттям і  здійсненням  права  власності  на  знаки для товарів і послуг регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон). 
		Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг  протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
		Європейський суд з прав людини зазначив, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їхнє тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів із урахуванням змін у повсякденній практиці (справи: «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65)).
		Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що відповідачем не подано доказів на підтвердження наявності на ринку (території) України товарів та /або послуг під зареєстрованою спірною торговельною маркою.
		Обов'язок з доказування наявності поважних причин невикористання торгівельної марки покладено на власника торгівельної марки.
		З касаційної скарги вбачається, що відповідач не оспорює факт невикористання торгівельної марки, а наголошує на помилковому визначенні судом апеляційної інстанції початку перебігу трирічного строку невикористання знака.
		Посилання ОСОБА_3 на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що 25 березня 2013 року здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесено до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу ОСОБА_3 права власності на знак, Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що апеляційний суд правильно витлумачив статтю 18  Закону та надав належну оцінку встановленим обставинам. 
		З урахуванням частини четвертої статті 18 Закону Верховний Суд виходить з того, якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг.   
		Верховний Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_3 при укладенні договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» мав оцінити наявний ризик при отриманні права власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Доводи касаційної скарги, що трирічний строк безперервного не використання торгівельної марки обчислюється для відповідача з моменту публікації відомостей 25 березня 2013 року не узгоджується з положенням частини четвертої статті 18 Закону. Оскільки публікація відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2» є лише юридичним фактом, що підтверджує перехід передбачених законодавством прав та обов'язків  до правонаступника.   
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     В. А. Стрільчук 
		Судді:                                                                                                  В. О. Кузнєцов
		                                                                                                     А.С. Олійник 
		                                                                                                     О.В. Ступак 
		                                                                                                      Г.І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...