Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/2542/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2018.
Дата набрання законної сили: 06.12.2018
Номер судового провадження: 51-1357км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 грудня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча   ОСОБА_1 ,
		судді:  ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
		 
		учасники судового провадження:
		прокурор  ОСОБА_5 ,
		захисник ОСОБА_6 ,
		засуджений ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170470008866,
		 
		відносно  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, засудженого за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі  КК України).
		 
		1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі з доповненням захисник вимагає скасувати судові рішення відносно засудженого ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог процесуального закону, оскільки всупереч положенням ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) йому не було розкрито матеріалів досудового розслідування, що призвело до ухвалення вироку за недопустимими доказами, а подане ним клопотання про визнання доказів недопустимими суд безпідставно залишив без задоволення. Зазначає про незаконність оскаржуваних судових рішень, їх невідповідність вимогам статей 370, 419 КПК України.
		 
		2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		2.1 Суд першої інстанції
		За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2015року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк десятьроків.
		 
		2.2 Суд апеляційної інстанції 
		За ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2015 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 задоволено, а вирок суду м.Одеси від 11 лютого 2015 року відносно засудженого ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
		 
		2.3 Суд першої інстанції (вирок якого оскаржується)
		Згідно з вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцятьроків.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 29 грудня 2013 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідають два дні позбавлення волі.
		Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
		 
		2.4 Суд апеляційної інстанції (ухвала якого оскаржується)
		За ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2017 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок Малиновського районного суду м.Одеси від 10 жовтня 2016 року відносно засудженого ОСОБА_7 змінено в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 115 КК України, яке визначено у виді позбавлення волі на строк десять років.
		В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
		 
		2.5 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами 
		29 грудня 2013 року близько 02:00 ОСОБА_7 у стані алкогольного спяніння, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті ревнощів стосовно ОСОБА_8 з метою заподіяння смерті останній почав бити її руками та ногами, чим завдав численних тілесних ушкоджень у вигляді двох синців лобової та скроневої ділянок, садна скроневої ділянки зліва, синця верхнього віка та зовнішнього кута правого ока, синця нижнього віка лівого ока, двох саден виличної ділянки, крововиливу червоної облямівки верхньої губи справа, шести крововиливів слизової оболонки верхньої губи, двох крововиливів слизової оболонки щік, синця підборідного виступу, крововиливу в м`які тканини лобової ділянки по центру та зліва, крововиливів у м`які тканини потиличної ділянки праворуч, синця та численних саден передньої поверхні шиї справа, синця тильної поверхні правої кисті, синця зовнішньої поверхні лівого колінного суглоба, двох синців внутрішньої поверхні лівого колінного суглоба, чотирьох синців передньої та зовнішньої поверхні лівої гомілки, двох синців тильної поверхні обох стоп.
		Заподіяні тілесні ушкодження не спричинили смерті ОСОБА_8 , тому ОСОБА_7 продовжив свої злочинні дії, спрямовані на вбивство останньої. Діючи умисно, він перекрив долонею дихальні шляхи ОСОБА_8 та почав її душити, що призвело до механічної асфіксії (задушення) та смерті потерпілої.
		 
		3. Доводи учасників судового провадження
		Засуджений та захисник у засіданні суду касаційної інстанції подану захисником скаргу підтримали, просили її задовольнити, скасувавши судові рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		Прокурор під час касаційного розгляду заперечувала доводи, наведені в касаційній скарзі захисника.
		 
		4. Джерела права й акти їх застосування
		4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України
		4.1.1 Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
		Частина 1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частина 2. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		3) порушення права особи на захист.
		 
		4.1.2 Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
		Частина 2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Частина 11. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		Частина 12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		 
		4.1.3 Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
		Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		 
		4.1.4 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
		Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		5. Мотиви та висновки Верховного Суду
		5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень, встановлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки дотримання судами вимог процесуального закону при ухваленні оскаржуваних судових рішень. 
		Правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України та строк призначеного покарання у касаційній скарзі захисником не оспорюються [4.1.4].
		 
		5.2 Щодо істотних порушень вимог процесуального закону
		Доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, щодо невідкриття йому матеріалів провадження до початку судового розгляду, а отже у зв`язку з цим і недопустимістю всіх доказів цього провадження, Суд вважає безпідставними.
		Так, процесуальний закон покладає на прокурора або слідчого за дорученням останнього надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання [4.1.2].
		Як убачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування для проведення однієї слідчої дії на 06 лютого 2014 року ОСОБА_7 був призначений з центру безоплатної вторинної допомоги захисник  адвокат ОСОБА_6 .
		Надалі, вже 21 лютого 2014 року, матеріали досудового розслідування було розкрито обвинуваченому ОСОБА_7 , а 24 лютого 2014 року обвинувальний акт направлено до суду.
		Із початком судового розгляду захист обвинуваченого ОСОБА_7 продовжив здійснювати адвокат ОСОБА_6 , лінія захисту якого з самого початку ґрунтувалася лише на одному основному твердженні, що всі докази у цьому провадженні мають бути визнані недопустимими, оскільки йому як захиснику орган досудового розслідування не розкрив усіх матеріалів розслідування та здобутих доказів за наслідками його проведення.
		Суд першої інстанції засудив ОСОБА_7 , але вирок було скасовано апеляційним судом, який частково погодився із доводами захисника, вказавши суду на необхідність перевірити дотримання положень ст. 290 КПК України [2.2].
		Під час нового судового розгляду вказівки апеляційного суду було виконано тією мірою, якою це було можливо зі стадії підготовчого судового засідання, оскільки інших повноважень, наприклад для повернення матеріалів провадження органу досудового розслідування, суд не має.
		При цьому захисник ОСОБА_6 ні під час першого судового розгляду, ні після скасування вироку апеляційним судом не заперечував, що він ознайомлений з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, обставини провадження йому були відомі, від повторного ознайомлення, яке йому пропонував суд, відмовлявся.
		При цьому засуджений про порушення його права на захист під час досудового розслідування не озвучував, оскаржував судові рішення відносно себе на абсолютно інших підставах.
		Судові рішення відповідають вимогам статей 370, 419 КПК України, є законними та обґрунтованими.
		 
		5.3 Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги
		З огляду на викладене Суд дійшов висновку про невстановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що були б безумовними підставами для скасування оскаржуваних захисником судових рішень.
		При цьому Суд констатує, що відповідно за самим змістом ч. 2 ст. 290 КПК України презюмується, що відкриття має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право на час бути готовими до проведення змагального процесу  мати заперечення на доводи сторони обвинувачення та навпаки.
		Разом з тим, сторона як захисту, так і обвинувачення не може використовувати вказане положення процесуального закону як формальну й безумовну підставу, щоб вимагати від судів скасувань судових рішень.
		Крім того, положення ч. 12 статті 290 КПК України про наслідки недопущення судом відомостей, що містяться в них як докази, може мати місце лише у випадку саме невідкриття матеріалів провадження. Але щодо відкриття матеріалів тільки до початку проведення підготовчого судового засідання законодавцем нічого не зазначено.
		Тому не виключається, що таке відкриття вже може бути здійснено й тоді, коли судовий розгляд розпочався, наприклад, в разі залучення нового захисника або в інших випадках.
		Отже, порушень вимог ст. 290 КПК України Суд не вбачає.
		 
		Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК України, пунктами 46 параграфа 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 03жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2017 року у кримінальному провадженні відносно засудженого ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...