Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 734/3102/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: 14-481цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		Іменем України
		 
		12 грудня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 734/3102/16-ц
		Провадження № 14-481цс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Лященко Н. П., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., 
		Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., 
		Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2017 року (у складі судді Анохіна А. М.) та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2017 року(у складі суддів Євстафіїва О. К., Лакізи Г. П., Харечко Л. К.) у цивільній справі за позовом військової частини  польова пошта НОМЕР_1 (далі  ВЧ П/П НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, 
		ВСТАНОВИЛА:
		У жовтні 2016року ВЧ НОМЕР_2 звернулася до суду і зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у цій військовій частині на посаді командира 1-ої мотопіхотної роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону. Наказом від 11 липня 2015року № 137 відповідача звільнено з військової служби в запас. Актом прийому-передачі посади командира 1-ої мотопіхотної роти ВЧ П/П В3137, затвердженим 13жовтня2015року командиром військової частини, виявлено факт нестачі та нездачі відповідачем майна під час його звільнення. Зазначене підтверджується матеріалами службового розслідування та витягом з наказу від 25 грудня 2015року № 415 про притягнення до підвищеної матеріальної відповідальності майора ОСОБА_1 . Шкода, заподіяна відповідачем внаслідок недбалого та безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов`язків та військової служби, підлягає відшкодуванню згідно з Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995року №243/95-ВР (далі  Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців). На час звернення до суду з цим позовом завдана шкода не була відшкодована. Ураховуючи зазначене, ВЧ НОМЕР_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду у розмірі 940371,37 грн та судові витрати.
		Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 січня 2017року провадження у справі відкрито.
		Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2017року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25травня 2017 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних судових рішень.
		Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спір з приводу відшкодування збитків, завданих особою державі під час проходження військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		У червні 2017року представник ОСОБА_1  ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25 травня 2017 року і направити справу до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно визначено характер спірних правовідносин, оскільки поняття «проходження публічної служби» за своєю природою не включає в себе відшкодування збитків, завданих особою державі під час проходження служби. Відшкодування шкоди регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), а тому цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 27 вересня 2017року справу призначено до судового розгляду.
		Учасники справи у визначений ухвалою суду строк не скористалися наданим їм процесуальним законом правом надання заперечень. 
		У зв`язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі  Закон № 2147-VIII) касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.
		Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 17 жовтня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що судові рішення у ній оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 1 листопада 2018 року справу прийнято та призначено до розгляду.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Аналогічна норма закріплена й у частині першій статті 19 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII.
		Відповідно до частини другої статті 4, пункту 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		Публічна служба  це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій).
		Норму щодо віднесення військової служби до публічної закріплено також у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України у редакції Закону №2147?VIII.
		Частиною третьою статті 6 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
		У справі, що розглядається, позов пред`явлено військовою частиною до фізичної особи  військовослужбовця про стягнення майнової шкоди, завданої ним під час проходження військової служби.
		Звертаючись до суду із зазначеним позовом, ВЧ П/П НОМЕР_1  послалась на те, що наказом командира військової частини відповідача притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності та стягнуто з ОСОБА_1 завдані державі збитки, які ним не відшкодовані. Шкода заподіяна державі відповідачем внаслідок недбалого та безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов`язків та військової служби і підлягає відшкодуванню згідно з Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців.
		Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (пункти 1, 2 цього Положення).
		Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.
		З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.
		Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі №533/934/15-ц, від 20 червня 2018року у справі №815/5027/15, від 3жовтня 2018року у справі №755/2258/17 в аналогічних спорах.
		З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на час прийняття судового рішення).
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Велика Палата Верховного Судувважає, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального права, а тому ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25травня 2017 рокувідповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу  без задоволення, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, Верховний Суд не здійснює розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 402404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
		Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 25травня 2017року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Н. П. Лященко  Судді:  Н. О. Антонюк   Л. М. Лобойко   С. В. Бакуліна   О. Б. Прокопенко  В. В. Британчук   Л. І. Рогач   Д. А. Гудима   І. В. Саприкіна  О. С. Золотніков   О. М. Ситнік  О. Р. Кібенко   В. Ю. Уркевич  В. С. Князєв   О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...