Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/10256/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2018. Зареєстровано: 19.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2018.
Дата набрання законної сили: 15.01.2019
Номер судового провадження: 2/521/3497/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/10256/18
		Номер провадження 2/521/3497/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючого  судді Лічмана Л.Г.,
		при секретарі  Тимофієнко Н.М., 
		за участю представника позивача ОСОБА_1  ОСОБА_2,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, яка проживає у Одеській області, Овідіопольському районі, с. Лиманка, ж/м «ОСОБА_4 хутор», АДРЕСА_1, до ОСОБА_5, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		19 червня 2018 р. до Малиновського районного суду м. Одеси поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у якій було змінено предмет позову, у якій вони просили встановити факт порушення ОСОБА_5 на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna в статті «Воздаcтся каждому по делам его» права ОСОБА_3 на таємницю приватного життя, визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_3 інформацію, розміщену в зазначеній статті, а саме:
		- «ОСОБА_6 это тот самый человек, который застроил жилыми домами часть ОСОБА_7..»;
		- «...дома были сданы в эксплуатацию с многочисленными нарушениями и присвоением весомой части инвестиций жильцов»;
		- «...строительство кафе и магазина, за которые исправно платили люди, даже не началось» в частині справної оплати людьми;
		- «Выделенный участок был незаконно разделен ОСОБА_6 на 3 части.»;
		- «регистрация котлована ОСОБА_6 произведена: на чужой земле, под чужим адресом, на основании чужой ОСОБА_8 на строительство и за чужие деньги»;
		- «не начато строительство оплаченного жильцами магазина, и на которой лежат украденные у жильцов плиты перекрытий»;
		- «застройщик украл у жильцов: одну котельную, сеть мусоропроводов, строение магазина, строение кафе, бесчисленное множество строительных материалов, 0,0898 Га земли, а так же землю под незаконно зарегистрированным котлованом магазина...»;
		-«все махинации по воровству денег инвесторов, а в последствии взносов СПДТ, производились организованной группой лиц»;
		- «Друзья, поможем ОСОБА_9 и ОСОБА_6 стать известными, .... что бы больше ни один дом на нашей родной земле не пострадал от рук этих воров и мошенников»;
		-«человеком отравляющимжизнь тысячамлюдей проживающихв десятиэтажныхмногосекционных домахна Центральной 7 и 7/1 (ОСОБА_4), Маршала Говорова 11/1 (Одесса), и другим доверчивым Одесситам, доверившим свои дома мошенникам. Это ОСОБА_9 .... (далее Т.К.).»;
		-«Т.К. начала свое восхождение к успеху еще в Мариуполе незаконно приватизировав помещение ОСМД»;
		-«Постоянные оскорбления и унижения в адрес жильцов, воровство ....пренебрежение к обществу и устоям общественной морали, алкогольные запои, это лишь малая часть заслуг Т.К. перед жильцами.»;
		-«председатель ЖСК ОСОБА_9....заставляя жильцов переплачивать колоссальные суммы за отопительный сезон, набивая свой карман.»;
		-«...ОСОБА_9 терроризирует весь дом, угрожает жильцам, при этом выставляя на всеобщее обозрение фото, на которых она проводит время в увеселительных заведениях и находиться в алкогольном опьянении.»;
		-«все махинации по воровству денег инвесторов, а в последствии взносов СПДТ, производились организованной группой лиц».
		Разом зтим,ОСОБА_1та ОСОБА_3просили судзобовязати ОСОБА_5спростувати недостовірнуінформацію протягомдесяти календарнихднів здня набраннярішенням судузаконної сили,шляхом розміщенняна сторінців соціальніймережі Фейсбукз доменнимімям «OlenaZaiarna»https://www.facebook.com/olena.zaiarna інформації з заголовком: «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!!!» та розміщення сканованої копії повного рішення суду, а також стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 моральну шкоду по 117000 грн. кожному, вирішити питання про розподіл судових витрат.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. 
		25.05.2018 р. ОСОБА_5 на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna розмістила статтю: «Воздастся каждому по делам его», де вищевказану інформацію, що порушує право на таємницю приватного життя, є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Зокрема, в статті ОСОБА_5 висвітлюються персональні дані ОСОБА_3, яка не надавала згоди на поширення цієї конфіденційної інформації, що призвело до порушення права ОСОБА_3 на таємницю та недоторканність приватного життя, завдало їй моральних страждань. Недостовірною є інформація, що ОСОБА_3 є людиною, яка отруює життя тисячам людей, довіривши свої будинк шахраям. Факт шахрайства ОСОБА_3 не може бути доведений відповідачем, оскільки відносно неї відсутні вироки суду та розпочаті кримінальні провадження за ст. 190 КК України. Недостовірною є інформація, що ОСОБА_3 незаконно приватизувала приміщення ОСББ, що може бути підтверджено лише рішенням суду або вироком. Оскільки за незаконну приватизацію передбачена кримінальна відповідальність, то єдиним доказом незаконності діяння ОСОБА_3 в Маріуполі має бути вирок суду за ст. 233 КК України. Твердження про те, що ОСОБА_1 та сама людина, яка забудувала житловими будинками частину ОСОБА_10 також не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 не здійснює будівництво особисто та не має жодних будинків у власності на території ОСОБА_10. Будівництво здійснювалось поза межами Дендропарку «Перемоги». Щодо розділу земельної діялнки на 3 частини, вказано, що ділянка перебуває у оренді ПП «Асоль» та належить Таїровській селищній раді. Щодо реєстрації котлована ОСОБА_1 вказано, що за ОСОБА_1 не зареєстровано жодного котлована, жодного обєкта незавершеного будівництва. Посилання на те, що ОСОБА_1 вкрав у мешканців будинків певних конструктивних елементів будівель, будівельних матеріалів, землі не підтверджено вироками судів за фактом викрадення (ст. 185 КК України) або привласнення майна (ст. 191 КК України). Інформація про те, що ОСОБА_3 тероризує мешканців, погрожує громадянам також є недостовірною, оскільки за терор (тероризування) передбачена кримінальна відповідальність. Не надано доказів притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, нецензурну лайку в громадських місцях і образливе чіпляння до громадян. Перебування ОСОБА_3 в розважальних закладах та перебування у стані алкогольного спяніння є втручанням в приватне життя. Посилання, що ОСОБА_3К і ОСОБА_1 крадії та шахраї не підтверджена вироками суду. Відсутні докази присвоєння інвестицій та внесків за обслуговування будинку. Відповідач стверджує, що будинки були здані в експлуатацію з численними порушеннями та присвоєнням значних інфестиції мешканців, однак вказані будинки були прийняті в експлуатацію компетентними органами. Щодо присоєння частини інвестицій, то ст. 191 КК України передбачає кримінальну відповідальність за такі діяння, вирок про що відсутній. ОСОБА_3 не заставляє мешканців переплачувати колосальні суми, набиваючи свою кишеню, оскільки рахунки виставлялись від імені ЖБК та формувались не нею, а бухгалтером, а ОСОБА_3 отримувала офіційну заробітну плату. Щодо того, що будівництва магазину та кафе, вказано, що гроші інвесторів сплачено за квартири, а не за магазини або кафе. Діями відповідача було змінено ставлення невизначеного кола осіб до позивачів, створено невірний образ ведення способу життя, знижено престиж та їх авторитет як добропорядних громадян та невідновлювально змінено думку вже існуючих та майбутніх клієнтів, партнерів, здійснено підрив довіри до їх ділових якостей та компетентності. У звязку з характером немайнових втрат та через тривалість перебування неправдивої інформації та неможливість відновлення довіри з боку вже втрачених клієнтів та контрагентів, а також з врахуванням вимушених змін у житті та ділових стосунках, сильному зниженню престижу та репутації позивачів, та тим, що потрібно багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, позивачі просили стягнути на їх користь моральну шкоду.
		У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог просила відмовити. У наданому відзиві на позовну заяву та поясненнях на позовну заяву про зміну предмету позову відповідач вказала наступне.
		18.02.2018 р. ОСОБА_5 навідалась до будинків № 7/1 по вул. Центральній, ж/м «Червоний Хутір», с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, де виявилось, що прибудинкова територія використовується для складування будівельного сміття протягом пяти років. 02.03.2018 р. до ОСОБА_5, як керівника ГО «Опора України» звернувся мешканець ОСОБА_11, який надав низку документів на підтвердження того, що будинок утримується у поганому стані, просив допомогти у перевірці фінансово-господарської документації з управління будинком. Відповідач допомагала мешканцям створити ініціативну групу зі створення ОСББ. 06.04.2018 р. відбулись збори ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС», на яких була присутня голова ЖБК ОСОБА_3, яка поводилась ворожо, лаялась з присутніми мешканцями, нецензурно висловлювалась на адресу членів ініціативної групи, не надала жодних звітів щодо діяльності ЖБК. 11.06.2018 р. відбулась реєстрація ОСББ «ОСОБА_4 Центральная». При цьому наявна переписка в чаті Вайбер, де ОСОБА_3 залишає коментарі з приводу створення ОСББ, що виражаються у зневазі до суспільства. Порушення норм суспільної моралі, образи, брань, лайк, порушення норм закону щодо ведення документації з утримання будинку та фактичного утримання будинку в засміченому санітарному стані. Інформацію викладено у статті після поглибленого вивчення документації по виділенню земельної ділянки для будівництва, земельної документації, про що повідомлено НАБУ та Національну поліцію у формі електронних петицій. Щодо повідомлення про персональні дані ОСОБА_3 наведені в п. 2 Статуту ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС» вказано, що ОСОБА_3 є керівником ТОВ «ДОМ ПЛЮС», а отже інформацію про місце роботи ОСОБА_3 поширила самостійно у мережі інтернет. ОСОБА_3 є засновником ЖБК «АСОЛЬ-СЕРВІС». Отже дільність юридичних осіб не є конфіденційною інформацією. ОСОБА_3 є публічною особою та на критику публічних осіб положення Закону України «Про інформацію» не поширюються. Для вивчення питання про приватизацію ОСОБА_3 приміщень ОСББ у Маріуполі, ОСОБА_5 вважає за необхідне вивчити реєстраційну справу та перевірити наявність рішення Загальних зборів ОСББ про передачу рішень у власність. Інформація щодо забудови ПП «Асоль» ОСОБА_10 перемоги розміщена на чисельних відкритих інформаційних ресурсах, таких як «Думская», ИА «Одесса Медиа», ця інформація є копіпастом з зазначених джерел. Щодо тероризування мешканців відповідач надала принт-скрин спілкування мешканців у чаті Вайбер «Червоний Хутор», де зазначається про відключання ліфта для перевезення будівельних матеріалів членом ініціативної групи, відключення світла в квартирі доньки члена ініціативної групи. Деларація про готовність до експлуатації обєкта до експлуатації не відображається у реєстрі. Відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_1 ПП «Асоль» зареєстровано незавершене будівництво, яке фактично розміщено за адресою: вул. Центральна, 7, з використанням кадастрового номеру іншої ділянки, яка знаходиться за 3 квартали від фактичного місця розташування зареєстрованого обєкта та належить фізичній особі. Для реєстрації незавершеного будівництва надана та сама документація, що й для реєстрації багатоповерхових будинків 7 та 7/1. 
		У наданій представником ОСОБА_1 відповіді на відзив вказано, що інформацію, яку ОСОБА_5 прочитала в мережі інтернет щодо ПП «Асоль» перенесено на фізичну особу ОСОБА_1 Щодо розповсюдження конфіденційних даних та твердження ОСОБА_5, що ОСОБА_3 є публічною особою не відповідає дійсності, оскільки вона такою не являється, а дані щодо ОСОБА_3, що містяться у статуті ЖБК та установчих документах відсутня у вільному доступі та реєстрах Міністерства юстиції, а її наявність не надає право її поширювати в мережі інтернет. Щодо приватизації приміщень ОСББ у Маріуполі, то ОСОБА_5 достеменно не відомо законність приватизації приміщення, оскільки вона хоче витребувати документи та дослідити це питання. Щодо публікацій, про забудову ОСОБА_12 парку ОСОБА_10, то вказана інформація належить до ПП «Асоль», а не фізичної особи ОСОБА_1 та будівництво здійснювалось поза межами ОСОБА_10. Посилання відповідача на відсутність ОСОБА_8 про готовність обєкта до експлуатації спростовується наявністю реєстраціїї цієї декларації 17.09.2013 р. за №ОД14213260114, однак через задання невірних пошукових параметрів відповідач її не знайшла. Земельна ділянка не поділена на 3 різні ділянки, оскільки отримана в оренду та не змінювала своїх розмірів. 
		Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності та взаємозвязку, судом встановлено наступне.
		25.05.2018 р. ОСОБА_5 на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna розмістила статтю: «Воздастся каждому по делам его». 
		Сторонами не оспорюється те, що інформація, поширена відповідачем у мережі Інтернет через соціальну мережу Фейсбук стала відомою більш ніж одній особі, оскільки всі, хто є користувачем вказаної соціальної мережі, мали можливість ознайомитись зі змістом поширеної відповідачем інформації.
		Підтвердженням факту розміщення відповідачем та поширення інформації щодо позивача в мережі є роздруковане на паперовому носії зображення, яке відображає те, що бачить будь-який користувач соціальної мережі на екрані монітора, яке міститься в матеріалах справи та вказана обставина визнана відповідачем ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 20-29)
		Особи, які значаться як «Друзі» на сторінці ОСОБА_5 визначено у кількості 429. (т. 1 а.с. 30) 
		ОСОБА_5 є Головою ГО «Опора України», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (т. 1 а.с. 96-100)
		Відповідно до ОСОБА_13 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 значиться як один з засновників ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС», крім того наявні відомості про її місце проживання, а саме АДРЕСА_2. (а.с. 110-114)
		Зі статуту ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС», затвердженого протоколом Установчих зборів № 1 від 27.05.2013 р. наявна інформація про паспортні дані, РНОКПП та реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 180-198)
		26.02.2018 р. до голови ГО «Опора України» ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_11, повідомивши, що у їх будинку за адресою: Одеська обл. Овідіопольський район, с. Лиманка, «Червоний Хутор», вул. Центральна 7 та 7/1 створено ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС». На підставі зазначеного заявник просив перевірити як використовуються кошти та функціонує ЖБК. Будинок засмічений, будівельне сміття не вивозиться. (т. 1 а.с. 118)
		Згідно відповіді Національного антикорупційного бюро України від 01.06.2018 р. № 112-192/21954 щодо електронної скрги ОСОБА_5 щодо можливого вчинення неправомірних дій директором ПП «Асоль» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлено, що розгляд порушених питань не належить до компетенції Національного бюро. (т. 1 а.с. 174-175) 
		Суду надано фотокартки, що підтверджують засмічення території, наявність будівельного сміття. (т. 1 а.с. 255-257) Показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11, мешканців будинку № 7 і 7/1 по вул. Центральній, ж/м «Червоний Хутір», с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, підтверджено факти наявності сміття на території.
		Свідок ОСОБА_11 підтвердив факт погроз з боку ОСОБА_3, про її знаходження в стані алкогольного спяніння, намагання спричинити йому тілесні ушкодження.
		З показань свідка ОСОБА_15 видно, що на зборах за участю ОСОБА_3 був запах алкоголю, знає про погрози, чув про приниження персоналу.
		Свідок ОСОБА_13, колишній майстер ЖБК «КОМУН-СЕРВІС», підтвердив факт наявності сміття на території, наявність порушень будівництва, чув про погрози ОСОБА_3, нецензурні висловлювання, в стані алкогольного спяніння її не бачив.
		Позовна вимогапро встановленняфакту порушенняОСОБА_5 права ОСОБА_3 на таємницю приватного життя підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Зазначена стаття містить інформацію наступного змісту: «Это ОСОБА_9 (+38(099)050-43-13) (ВК 665015 Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 02.12.2009 р., НОМЕР_1, АДРЕСА_3).) (далее Т.К.)...
		...Т.К. с семьей пришлось переехать в Одессу....
		...ОСОБА_9, готовясь к увольнению, выложила в интернете рекламу своих услуг по «качественному домоуправлению»
		ОСОБА_9 является директором ООО «ДОМ ПЛЮС» предлагая людям услуги по созданию и обслуживанию ОСМД. При этом жильцам домов Центральная 7 и 7/1 на хуторе, всеми силами мешает создать ОСМД    
		И это еще не все. У Т.К. есть и другая работа. ОСОБА_9 является учредителем «ЖСР «АСОЛЬ-СЕРВИС» (38722924) на Маршала Говорова 11/1. Другим учредителем этого ЖСК является ЧП «Асоль» (директор - ОСОБА_6)....»
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоровя, а також адреса, дата і місце народження.
		Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім субєктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
		Відповідно до п. 5.6. постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 р. № 10 законами до конфіденційної віднесено, зокрема:
		інформацію про національність особи, її освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоровя, а також адресу проживання, дату і місце народження (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»);
		інформацію про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, яка стала відома особі у звязку з виконанням нею професійних або службових обовязків (стаття 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоровя»);
		відомості про місце проживання або місце перебування особи (частина восьма статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»);
		первинні (персональні) та інші дані, отримані у процесі проведення перепису населення (частина перша статті 16 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»);
		відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (стаття 10 Закону України «Про звернення громадян»).
		Статтею 270 ЦК України встановлено перелік особистих немайнових прав та зазначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоровя, право на безпечне для життя і здоровя довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
		Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі  Постанова) з огляду на положення статті 32 Конституції України, судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК, порушених у звязку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію. Встановивши при вирішенні таких спорів факт поширення інформації про приватне життя позивача, що відповідає дійсності та не порочить його гідність, честь чи ділову репутацію, а також факт відсутності згоди позивача на поширення цієї інформації, суд повинен захистити його право на таємницю приватного життя та може зобовязати відповідача відшкодувати моральну шкоду.
		В статті ОСОБА_5 висвітлюються персональні дані ОСОБА_3, прізвище, імя, по-батькові, дівоче прізвище, номер телефона, серія номер паспорта, відомості ким та коли було видано паспорт, реєстраційний номер і облікової картки платника податків та місце реєстрації, висвітлюється приватне життя ОСОБА_3, відомості ким вона раніше працювала, де та ким працює наразі, обставини її переїзду та участі у юридичних особах, а також описані взаємовідносини з ОСОБА_1 Всі ці обставини є конфіденційною інформацією, стосуються особисто ОСОБА_3 та її приватного життя. Розкриття визначеної інформації шкодить її немайновим (особистим) правам та порушує таємницю її особистого життя.
		Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		У звязку з цим статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Таким чином, ОСОБА_5 було поширено конфіденційну інформацію про ОСОБА_3, права на поширення цієї інформації відповідач не мала, оскільки ОСОБА_3 не надавала згоди на розкриття її персональних даних та обставин приватного життя. Такі дії призвели до порушення права на таємницю та недоторканість приватного життя позивача та завдали їй моральних страждань. Належним способом захисту прав ОСОБА_3 є встановлення факту порушення права на таємницю приватного життя та відшкодування моральної шкоди.
		Посилання ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_3 є публічною особою не заслуговує на увагу.
		Відповідно до п. 7 Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_16 Європи про право на недоторканість приватного життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 ОСОБА_8 про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_17 Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації інших прав порівняно з іншими особами.
		Термін «публічна особа» в українському законодавстві не встановлений, а натомість користовуються терміни «службова особа», «посадова особа», «офіційна особа» тощо. 
		Голова житлово-будівельного кооперативу не є публічною особою в розумінні зазначеного Конституцією України, законодавством України і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
		Поширення серії та номеру паспорта, дати та органу, що його видав, ідентифікаційного номера та номера телефону ОСОБА_3 є поширенням інформації, яка відсутня у вільному доступі. Наявність такої інформації в Статутних та установчих документах свідчить про те, що ця інформація перебуває у відкритому доступі необмеженого кола громадян не надає право поширювати таку конфіденційну інформацію в мережі інтернет.
		Вирішуючи питання щодо спростування конкретної інформації, розміщеної у статті ОСОБА_5 суд керувався наступним.
		Конституція Українивизнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
		Разом із цим,Конституцією Українигарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).
		ОСОБА_5 розміщена стаття на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna з назвою: «Воздастся каждому по делам его», яка містить викладення ряду обставин щодо позивачів, що за переконанням ОСОБА_5, є зверненням до правоохоронних органів для притягнення до відповідальності зазначених в ній осіб.
		Суд критично оцінює таке твердження ОСОБА_5, тому що зміст і направленість цієї публікації зводиться до сукупності недостовірних тверджень, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачів.
		Як підставу своїх вимог позивачі зазначають те, що розміщена і поширена щодо них інформація є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію.
		Вказані доводи позивачів частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
		Відповідно до пункту 15 Постанови юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку.
		Згідно з пунктом 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Положеннями ст. 62 Конституції України закріплено один із основоположних принципів - презумпція невинуватості, а також відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.
		Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст.34).
		Частиною 2 ст. 302 ЦК України передбачено обовязок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
		Щодо інформації,що «ОСОБА_6 это тот самый человек, который застроил жилыми домами часть ОСОБА_7..».
		Відповідно до чинного законодавства будівництво житлових будинків на території парків є протизаконним.
		На підтвердження інформації ОСОБА_5 надано принт-скрин статті ИА «Одесса-медиа» з наступним змістом «Асоль» - иллюзия обмана». Крім того, відповідачем статті сайта «Думская» під назвою «Захватчики парка ОСОБА_7 хотят построить высотки на 6-й Фонтана», «Одесский парк ОСОБА_7 продолжают застраивать», Інтернет ЗМІ «Одеський політикум» стаття Воровские орбиты ОСОБА_18: Пресс-релиз для СМИ от инициативной группы по защите парка «Победа» от незаконной застройки», інтернет ЗМІ «Проти всіх» стаття «В Одесі забудують парк «Перемоги», інтернет ЗМІ «Народні блоги» стаття «Парк «Победы» в г. Одессе незаконно застраивают», інтернет ЗМІ «Форум спасения Киева» стаття «Уничтожение под застройку дедропарка ОСОБА_7 в г. Одесса» та ін. (т. 1 а.с. 218-223, т. 2 а.с. 49-54, 75-92)
		Додані статті свідчать про наявність інформації щодо Приватного підприємства фірми «Асоль». Разом з тим ця інформація не свідчить, що ОСОБА_1 та ПП «Асоль» здійснили будівництво житлових будинків на території парку «Перемоги»
		При цьому, питаннями порушення норм чинного законодавства прокуратурою Одеської Області та Малиновською районною прокуратурою проводилась відповідна перевірка, що підтверджується відповідними документами, зокрема листом Державного Управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області № 430/06 від 27.04.2011 р., листом Управління обєктів культурної спадщини № 01-15/1584 від 29.04.2011 р., листом Одеського міського управління земельних ресурсів № 01-14/65-04 від 29.04.2011 р., Листом Державної екологічної інспекції в Одеській області 
		Рішенням головного державного санітарного лікаря Одеської області скасовано висновок про відведення земельної ділянки для проектування та будівництва будинків по вул. М.Говорова, 11а. (т. 2 а.с. 65-67)
		За приписом Державної екологічної інспекції в Одеській області про усунення порушень природоохоронного закодавства вказано ПП «Асоль» про необхідність видалення будівельних споруд з парку-памятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк «ОСОБА_10». (т. 2 а.с. 66)
		Таким чином, забудова Дендропарку «Перемоги» не мало місце. Особисто ОСОБА_5 не перевірена на достовірність ця інформація.
		Щодо інформації,що «...домабыли сданыв эксплуатациюс многочисленныминарушениями иприсвоением весомой части инвестиций жильцов» в частині привласнення вагомої частини інвестицій жителів.
		Вирішуючи питання про наявність здачі в експлуатацію з чисельними порушеннями суд вважає, що вказана інформація частково знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. 
		Факт чисельних порушень підтверджений перепискою у чаті Вайбер «Червоний Хутор» мешканцями вказаних будинків. (т. 1 а.с. 237-246), що підтверджуються фотофіксацією таких порушень, що підтверджують засмічення території, наявність будівельного сміття. (т. 1 а.с. 255-257) 
		Показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_11, мешканців будинку № 7 і 7/1 по вул. Центральній, ж/м «Червоний Хутір», с. Лиманка, Овідіопольського району Одеської області, підтверджено факти наявності сміття на території.
		Будинки були прийняті компетентними органами до експлуатації, дані обставини підтверджуються деклараціями про готовність обєкта до експлуатації ОД 14312519703від 27грудня 2012р.и ОД14213260114від 17вересня 2013р. та сертифікатами відповідності про закінчення будівництвом обєкта. Наявність порушень відповідно до вимог Закону України «Про містобудівну діяльність» свідчить про право органу державного нагляду в сфері містобудування скасувати дозвільні документи, зокрема декларації. Однак дані декларації не були скасовані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області.
		Однак, в деклараціях про готовність обєкта до експлуатації щодо будинків по вул. Центральній 7 та 7/1 зазначено вказані будинки містять відомості про дві дахові котельні та 2 сміттєпроводи, хоча приміщення, відведені для сміттєпроводу продані меканцям для облаштування кладових. 
		Щодо присвоєння частини інвестицій мешканців, то ст.191 КК України передбачає кримінальну відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.Дані факти не існували, жодних вироків суду відносно ОСОБА_1 немає.
		Таким чином, факт про «привласнення вагомої частини інвестицій жителів» у судовому засіданні належними доказами не підтверджено, а факт здачі в експлуатацію будинку з порушеннями знайшов підтвердження у судовому засіданні.
		Щодо інформації,що «...строительствокафе имагазина,за которыеисправно платилилюди,даже неначалось» та«не начатостроительство оплаченногожильцами магазина,и накоторой лежатукраденные у жильцов плиты перекрытий».
		Договорами, які укладались з інвесторами/покупцями майнових прав передбачено, що предметом договору та обєктом інвестування /купівлі-продажу майнових прав виступала квартира певного номеру, певного площею, розташована на відповідному поверсі в відповідній секції багатоквартирного житлового будинку, що будується за певного адресою. Обєктом будівництва є 10 поверховий житловий будинок, а обєктом інвестування є квартира, що знаходиться в цьому житловому будинку. Сума інвестування - грошова сума, яка вноситься за обєкт інвестування, тобто квартиру. Таким чином, грошові кошти інвесторів були витрачені на будівництво будинку. Жодних приміток в договорі щодо інвестування чи придбання майнових прав на магазин та/або кафе в договорах відсутні. Дані обставини підтверджуються наданою до відзиву відповідачем копією договору про інвестування будівництва житлового будинку та показаннями свідка ОСОБА_11, які надані у судовому засіданні. Факт викрадення плит також не підтверджений вироком суду.
		Тому, інформація в частині справної оплати людьми та в частині оплаченого жителями магазину і вкрадених у жителів плит перекриття є недостовірною.
		Щодо інформаціїпро «выделенныйучасток былнезаконно разделенОСОБА_6на 3 части.»та «регистрациякотлована ОСОБА_6произведена:на чужойземле, под чужим адресом, на основании чужой ОСОБА_8 на строительство и за чужие деньги».
		Відповідно до договору оренди землі від 16 червня 2006 року, укладеного між Таїровської селищною радою та ППФ «Асоль», останнє орендувало земельну ділянку по вул. Центральна 7, ж/м «Червоний Хутір», с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області. площею 0,4575 га для будівництва та обслуговування 150 квартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд та прибудинкової території. Договір укладено на 10 років. (т.1 а.с. 138-140)
		Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка 5123755800:02:005:0911 розташована по вул. Центральна 7 має площу 0,4575 га. 
		Згідно відповіді селищного голови Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № Ш-47 від 14.05.2018 р. повідомлено, що територія під житловим будинком по вул. Центральна, 7 є землями комунальної власності, яка була надана в оренду ПП «Асоль». (т. 1 а.с. 233) Вказане підтверджено також Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку 5123755800:02:005:0911 від 23.05.2018 р., її власником є Таїровська селищна рада (т. 2 а.с. 15-20)
		Відповідач посилається на те, що ОСОБА_8 про готовність обєкта до експлуатації по вул. Центральна, 7/1 відсутня, що не відповідає дійсності. Відповідно до поданої до відзиву відповідачем ОСОБА_8 про готовність обєкта до експлуатації декларація була зареєстрована 17.09.2013 р. за №ОД14213260114, отримана в оренду земельна ділянка не змінила своїх розмірів.
		Таким чином, твердження відповідача про поділ земельної ділянки на 3 різні ділянки спростовується. 
		Посилання відповідача на те, що реєстрація котлована ОСОБА_1 здійснена на чужій землі під чужою адресою та за чужі кошти також не відповідає дійсності, оскільки за ОСОБА_1 не зареєстровано жодного котловану та жодного обєкту незавершеного будівництва за адресою вул. Центральна, 7. Обєкт незавершеного будівництва (магазин продовольчих товарів) зареєстрований за юридичною особою ППФ «Асоль» (т. 1 а.с. 150-151)
		Тому зазначена інформація є недостовірною.
		Щодо інформаціїпро «застройщикукрал у жильцов:одну котельную,сеть мусоропроводов,строение магазина,строение кафе,бесчисленное множествостроительных материалов,0,0898Га земли,а также землюпод незаконнозарегистрированным котлованоммагазина...»,«все махинациипо воровству денег инвесторов,а впоследствии взносовСПДТ,производились организованнойгруппой лиц»,«Друзья,поможем ОСОБА_9 иОСОБА_6стать известными,....что быбольше ниодин домна нашейродной землене пострадалот рукэтих ворови мошенников»,та«человеком отравляющимжизнь тысячамлюдей проживающихв десятиэтажныхмногосекционных домахна Центральной 7 и 7/1 (ОСОБА_4), Маршала Говорова 11/1 (Одесса), и другим доверчивым Одесситам, доверившим свои дома мошенникам. Это ОСОБА_9 .... (далее Т.К.).».
		Відповідно до Кримінального кодексу України визначено поняття крадіжки та шахрайства, в контексті яких випливає, що особи, які вчинили дані кримінально карані діяння є крадіями / шахраями. Відповідно до Конституції України «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутні обвинувальні вироки суду, які б могли свідчити про їх неправомірну поведінку та вчинення будь- яких злочинів. Так само відсутні і будь-які відкриті кримінальні провадження відносно позивачів, їм не оголошено про підозру та/або не вручено будь-яких обвинувальних актів.
		Доказів присвоєння інвестицій та внесків за обслуговування будинку відповідачем не надано. 
		Статтею 190 КК України визначено поняття шахрайства - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Шахраєм є особа яка вчинила злочин пеедбачений ст. 190 КК України. Факт шахрайства ОСОБА_3 не може бути доведений відповідачем, оскільки відносно неї відсутні вироки суду та розпочаті кримінальні провадження за ст. 190 КК України.
		Відтак, поширення відповідачем інформації щодо позивачів до отримання результатів перевірки цієї інформації компетентним органом у спосіб, який мав місце у даній справі мають обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення позивачів у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30Закону України «Про інформацію».
		Таку інформацію можливо перевірити на предмет її відповідності дійсності, здійснити перевірку істинності фактів і спростувати.
		Отже зазначені інформація судом визнається недостовірною.
		Щодо інформації про «Т.К. начала свое восхождение к успеху еще в Мариуполе незаконно приватизировав помещение ОСМД».
		Незаконність приватизації приміщення може бути підтверджена лише рішенням /вироком суду, якого суду не надано.
		Словник української мови Академічний тлумачний словник (19701980) здійснюючи тлумачення значення слова «незаконний»: визначає: Який забороняється законом, порушує закон. // Який суперечить законові, йде врозріз з ним. В нормах чинного законодавства часто застосовується вислів незаконний. 
		ЦПК України визначено, що рішення суду може бути «незаконним», в контексті ст 263 ЦПК це таке рішення яке ухвалене всупереч норм матеріального права без дотриманням норм процесуального права. 
		Стаття 233 КК України передбачає «Незаконна приватизація державного, комунального майна» в якій розшифровується поняття незаконності, зокрема приватизація державного,комунального майнашляхом заниженняйого вартостічерез визначенняїї успосіб,не передбаченийзаконом,або використанняпідроблених приватизаційнихдокументів,а такожсама приватизаціямайна,яке непідлягає приватизаціїзгідно ззаконом,або приватизаціянеправомочною особою. 
		Оскільки за незаконну приватизацію передбачена кримінальна відповідальність, то єдиним доказом незаконності діяння ОСОБА_3 в Маріуполі має бути вирок суду за ст. 233 КК України.
		В своїх письмових поясненнях ОСОБА_5 зазначає: «для більш детального пояснення вважаю за необхідне вивчити реєстраційну справу та перевірити наявність рішення Загальних зборів ОСББ про передачу приміщень у власність, у разі наявності перевірити легітимність таких рішень».
		Таким чином, ОСОБА_5 достеменно не відомо чи законно чи незаконно приватизоване приміщення, оскільки вона хоче витребувати документи і дослідити це питання. 
		Відсутність таких доказів у відповідача свідчить про те, що нею була поширена недостовірна інформація. Ця інформацію сформувала негативне ставлення до ОСОБА_3 у необмеженого кола людей спотворила їх сприйняття до позивачки як до фізичної особи та як до керівника Кооперативу.
		Таким чином інформація в частині незаконної приватизації є недостовірною.
		Щодо інформації про «председатель ЖСК ОСОБА_9....заставляя жильцов переплачивать колоссальные суммы за отопительный сезон, набивая свой карман.» в частині набивання своєї кишені;
		Особисто ОСОБА_3 жоден з мешканців ніяких коштів не сплачував. Зазначення, що примушувала жителів переплачувати колосальні суми за опалювальний сезон є гіперболою з урахуванням того, що у будинках відсутні теплові лічильники, які б сприяли зменшенню розміру оплати за постачання тепла.
		Відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_3 отримувала значну частину коштів, за опалювальний сезон та що саме ці кошти належать мешканцям будинку. 
		Суд задовольняє вказану позовну вимогу в частині набивання своєї кишені.
		Щодо інформації про «Постоянные оскорбления и унижения в адрес жильцов, воровство ....пренебрежение к обществу и устоям общественной морали, алкогольные запои, это лишь малая часть заслуг Т.К. перед жильцами.» та «...ОСОБА_9 терроризирует весь дом, угрожает жильцам, при этом выставляя на всеобщее обозрение фото, на которых она проводит время в увеселительных заведениях и находиться в алкогольном опьянении.» в частині тероризує весь будинок, погрожує жителям …, знаходиться в алкогольному стані.
		Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Факт постійних образ та принижень повинен підтверджуватись постановами про притягнення ОСОБА_3К до адміністаративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Факт вчинення крадіжки має підтверджуватись вироком в кримінальному проваджені за ст. 185 КК України де крадіжка - це таємне викрадення чужого майна. Факт неповаги до суспільства та суспільної моралі є обєктом захисту з боку держави шляхом встановлення кримінальної відповідальності за ст. 296 КК України - Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Факт алкогольних запоїв може бути підтверджений медичними висновками та діагнозами або перебуванням на обліку ОСОБА_3 у наркодиспансері. До відзиву відповідачем не надано доказів притягнення особи а ні до адміністративної відповідальності, а ні до кримінальної. Додано протокол про адміністративне правопорушення складений шодо ОСОБА_3 як голови ЖСК за щодо порушення законодавства по працю, який жодним чином не стосується висловлювань «крадійка», «шахрайка».
		   Відповідно до Словника української мови Академічного тлумачного словника (19701980) значення слова «тероризувати»: 
		1.Залякувати терором, насильством; застосовувати терор, насильство.
		2.Залякувати чим-небудь, домагаючись потрібних свідчень, дій і т. ін.
		За терор (тероризування) передбачена відповідальність в тому числі Кримінальним кодексом України. Відповідачка обґрунтовуючи достовірність зазначеної нею інформації посилається на переписку в груповому чаті соціальної мережі. Жодних доказів вчинення неправомірних дій з боку позивача немає. Відповідачем не надано а ні заяв про злочин, а ні вироків, а ні постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП, яка визначає відповідальність за дрібне хуліганство, зокрема й нецензурну лайку в громадських місцях і образливе чіпляння до громадян.
		Показання свідка ОСОБА_15 видно, що на зборах за участю ОСОБА_3 був запах алкоголю, знає про погрози, чув про приниження персоналу, свідка ОСОБА_13, про те, що він чув про погрози ОСОБА_3, її нецензурні висловлювання, свідка ОСОБА_14, що ОСОБА_3 нецензурно лаялась, погрожувала мешканцям будинків, свідка ОСОБА_11, що ОСОБА_3 його залякувала та погрожувала суд не приймає до уваги через їх неконкретність. Крім того, ці свідки знаходяться з ОСОБА_3 у неприязних стосунках. На відеозапису, дослідженому судом видно, що ОСОБА_3, спілкуючись з ОСОБА_13 не погрожувала йому, не виказувала на його та інших адресу нецензурні висловлювання, погрози тощо.
		Таким чином,інформація проте,що ОСОБА_3тероризує весьбудинок,погрожує жителям…,знаходиться валкогольному станіє недостовірною. Відомості про знаходження її у розважальних закладах не порушує права ОСОБА_3 та є оціночним судженням ОСОБА_5, які зроблені нею з фотографій у мережі інтернет.
		Задовольняючи позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації у визначений позавачами спосіб варто зазначити про наступне.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2ст. 16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.
		Суд враховує те, що оприлюднена відповідачами щодо позивачів інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_3, сприймається як звинувачення останніх у вчиненні кримінальних правопорушень/злочинів, що, безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Згідно ч. 7ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Так, кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України.
		Згідно ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (ч.2 ст.275 ЦК України).
		В той же час, ст.277 ЦК України передбачає спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		В абзаці 1 п. 24 Постанови вказано про те, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.
		Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обрали спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		З урахуванням наведеного, позовні вимоги про зобов'язання спростувати поширену інформацію у такий самий спосіб, який вона була поширена, шляхом опублікування спростування протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом розміщення на сторінці в соціальній мережі Фейсбук та розміщення сканованої копії повного рішення суду підлягають задоволенню.
		Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь позивачів моральної шкоди в сумі 117000 грн. 00 коп. кожному, то слід зазначити наступне.
		Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Статтею 23 ЦК Українивстановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідност. 1167 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
		Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		Пункт 3Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.
		Відповідно доп.27Постанови способамизахисту гідності,честі чиділової репутаціївід поширеннянедостовірної інформаціїможуть бути,крім правана відповідьта спростуваннянедостовірної інформації,також івимоги провідшкодування збитківта моральноїшкоди,заподіяної такимипорушеннями якфізичній,так іюридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		Відповідно допункту 4частини другоїстатті 23ЦК Україниморальна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача.
		Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК).
		Поняття «моральна шкода» визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р. Отже під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.
		Визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб'єкта. Згідно з ст. 2 Закону «Про банки і банківську діяльність», щодо фізичної особи визначено, що ділова репутація - це сукупність підтвердженої інформації про особу, яка дозволяє зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
		Приниженням ділової репутації є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його професійної діяльності, у зв'язку з чим знижується його авторитет. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166, 1167 ЦК.
		Діями відповідача було змінено ставлення невизначеного кола осіб (користувачів Фейсбук) до позивачів, створено невірний образ ведення способу життя, знижено престиж та їх авторитет як добропорядних громадян та невідновлювано змінено думку вже існуючих та майбутніх клієнтів, партнерів, здійснено підрив довіри до їх ділових якостей та компетентності.
		У звязку з характером немайнових втрат та через тривалість перебування неправдивої інформації та неможливість відновлення довіри з боку вже втрачених клієнтів та контрагентів, а також з урахуванням вимушених змін у житті та ділових стосунках, сильному зниженню престижу, репутації позивачів, та тим, що тепер потрібно витратити багато часу та зусиль для відновлення втраченого попереднього стану.
		Відповідно до п. 27 Постанови при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.
		Позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не доведено належними і допустимими доказами факт моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя.
		У позовній заяві міститься посилання позивачів на те, що діями відповідача було змінено ставлення невизначеного кола осіб до позивачів, створено невірний образ ведення способу життя, знижено престиж та їх авторитет як добропорядних громадян та невідновлювально змінено думку вже існуючих та майбутніх клієнтів, партнерів, здійснено підрив довіри до їх ділових якостей та компетентності не підтверджено належними доказами. 
		Відомості про те, що у звязку з характером немайнових втрат та через тривалість перебування неправдивої інформації та неможливість відновлення довіри з боку вже втрачених клієнтів та контрагентів, а також з врахуванням вимушених змін у житті та ділових стосунках, сильному зниженню престижу та репутації позивачів, та тим, що потрібно багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану не заслоговують на увагу.
		Як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Перна проти Італії» від 25 липня 2001 року, «Білуха проти України» від 09 лютого 2007 року, в окремих випадках визнання судом порушення права саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
		Безперечно, суд звертає увагу на те, що будь-які негативні відомості про особу призводять до хвилювань особи, до змін в організації її життя при спілкуванні із оточуючими, необхідністю додаткових пояснень тощо. Ці хвилювання і зміни організації життя позивача мають причинно-наслідковий зв'язок.
		Отже, суд вважає, що достатньою сатисфакцією для ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі по 5000 грн. кожному.
		Вирішуючи питання про стягнення судового збору суд керувався таким.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні.
		На підставі зазначеного, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сплачено судовий збір за позовну заяву про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи немайнового характеру у розмірі по 704 грн. 80 коп. (1762 х 0,4) кожним, позовну заяву про відшкодування моральної шкоди по 1762 грн. 00 коп. (117000 х 1,5 % &? ; 1762) кожним, а всього по 2466 грн. 80 коп. (704,80+1762) кожним. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5І на користь позивачів.
		 
		Керуючись ст.ст. 76, 141, 263-265 ЦПК України, -
		 
		С У Д
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «ОСОБА_4 хутор», АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), - задовольнити частково.
		Встановити факт порушення ОСОБА_5 (АДРЕСА_5,РНОКПП НОМЕР_3) на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna в статті «Воздаcтся каждому по делам его» права ОСОБА_3 на таємницю приватного життя.
		Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) інформацію, розміщену на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna в статті «Воздаcтся каждому по делам его» а саме:
		- «ОСОБА_6 это тот самый человек, который застроил жилыми домами часть ОСОБА_7..»;
		- «...дома были сданы в эксплуатацию с многочисленными нарушениями и присвоением весомой части инвестиций жильцов» в частині привласнення вагомої частини інвестицій жителів;
		- «...строительство кафе и магазина, за которые исправно платили люди, даже не началось» в частині справної оплати людьми;
		- «выделенный участок был незаконно разделен ОСОБА_6 на 3 части.»;
		- «регистрация котлована ОСОБА_6 произведена: на чужой земле, под чужим адресом, на основании чужой ОСОБА_8 на строительство и за чужие деньги»;
		- «не начато строительство оплаченного жильцами магазина, и на которой лежат украденные у жильцов плиты перекрытий» в частині оплаченого жителями магазину і вкрадених у жителів плит перекриття;
		- «застройщик украл у жильцов: одну котельную, сеть мусоропроводов, строение магазина, строение кафе, бесчисленное множество строительных материалов, 0,0898 Га земли, а так же землю под незаконно зарегистрированным котлованом магазина...»;
		-«все махинации по воровству денег инвесторов, а в последствии взносов СПДТ, производились организованной группой лиц»;
		- «Друзья, поможем ОСОБА_9 и ОСОБА_6 стать известными, .... что бы больше ни один дом на нашей родной земле не пострадал от рук этих воров и мошенников».
		Визнати недостовірноюта такою,що невідповідає дійсностіі порочитьчесть,гідність таділову репутаціюОСОБА_3 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «ОСОБА_4 хутор», АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) інформацію, розміщену на сторінці в соціальній мережі Фейсбук з доменним імям «Olena Zaiarna» https://www.facebook.com/olena.zaiarna в статті «Воздаcтся каждому по делам его», а саме:
		- «человекомотравляющим жизньтысячам людейпроживающих вдесятиэтажных многосекционныхдомах наЦентральной 7 и 7/1 (ОСОБА_4), Маршала Говорова 11/1 (Одесса), и другим доверчивым Одесситам, доверившим свои дома мошенникам. Это ОСОБА_9 .... (далее Т.К.).»;
		-«Т.К. начала свое восхождение к успеху еще в Мариуполе незаконно приватизировав помещение ОСМД» в частині незаконної приватизації;
		-«Постоянные оскорбления и унижения в адрес жильцов, воровство ....пренебрежение к обществу и устоям общественной морали, алкогольные запои, это лишь малая часть заслуг Т.К. перед жильцами.»;
		-«председатель ЖСК ОСОБА_9....заставляя жильцов переплачивать колоссальные суммы за отопительный сезон, набивая свой карман.» в частині набивання своєї кишені;
		-«...ОСОБА_9 терроризирует весь дом, угрожает жильцам, при этом выставляя на всеобщее обозрение фото, на которых она проводит время в увеселительных заведениях и находиться в алкогольном опьянении.» в частині тероризує весь будинок, погрожує жителям …, знаходиться в алкогольному стані;
		-«все махинации по воровству денег инвесторов, а в последствии взносов СПДТ, производились организованной группой лиц»;
		-«Друзья, поможем ОСОБА_9 и ОСОБА_6 стать известными,.... что бы больше ни один дом на нашей родной земле не пострадал от рук этих воров и мошенников»;
		Зобовязати ОСОБА_5 (АДРЕСА_5,РНОКПП НОМЕР_3)спростувати недостовірнуінформацію протягомдесяти календарнихднів здня набраннярішенням судузаконної сили,шляхом розміщенняна сторінців соціальніймережі Фейсбукз доменнимімям «OlenaZaiarna»https://www.facebook.com/olena.zaiarna інформації з заголовком: «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!!!» та розміщення сканованої копії повного рішення суду.
		Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) та на користь ОСОБА_3 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «ОСОБА_4 хутор», АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в якості відшкодування моральної шкоди по 5000 гривень 00 копійок кожному.
		Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) та на користь ОСОБА_3 (Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м «ОСОБА_4 хутор», АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір по 2466 гривень 80 копійок кожному.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 17 грудня 2018 року. 
		Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.
		 
		С У Д Д Я:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...