Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16952/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2018. Зареєстровано: 20.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 13.03.2019
Результат оскарження 13.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 грудня 2018 року                      № 826/16952/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР»
		до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		про визнання протиправними дій, скасування рішення № ІУ133182432220 від 31.08.2018, зобов'язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозволу на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва», визнання протиправним та скасування рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018 № ІУ133182432220 та зобов'язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва».
		В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», та зазначає про протиправність відмови Державної архітектурно-будівельної інспекції України у видачі дозволу, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» подано всі необхідні документи, визначені пунктом 27 Порядку, а також про те, що частиною четвертою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у  видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач посилається на Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та зазначає, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України правомірно прийнято рішення про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018 № ІУ133182432220, оскільки встановлено неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» документів необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме: не подано наказ про призначення ГІП та ГАП з визначенням в ньому відповідального виконавця, що суперечить Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, що свідчить про те, що проектна документація  подана не в повному обсязі, який визначено ДБН А.2.2-32014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
		 
		15 січня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Київській завод "Радар" (Сторона 1) та Товариством з обмежено відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (Сторона 2) укладено договір про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16.
		Предметом договору є зобов'язання та права сторін щодо сприяння розширенню та модернізації виробничих потужностей Сторони 1 по створенню продукції, вдосконалення мережі збуту цієї продукції шляхом пайової участі по будівництву об'єкта на земельній ділянці та з метою отримання у власність кожною із сторін своєї частини в збудованому об'єкті в порядку та на умовах, визначених в договорі (пункт 1.1. договору).
		За цим договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника будівництва, а Сторона 2 зобов'язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити будівництво об'єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації (пункт 1.2. договору).          
		28.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою № 40-30-2808-50 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт об'єкт будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул.Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва».          
		До заяви додано: 1) копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копію державного акту на право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:045:0033; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:045:0003; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:045:0002; копію договору №Ух 1.16 від 15.01.2016, 2) копію проектної документації на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку: основні креслення стадії «П»: Том 1 Книги 1-8, Том 2  Книги 1-7, Том 3 - 5,  паспорт зовнішнього опорядження; копію експертного звіту № 52/18 від 21.05.2018 щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція майнового комплексу», адреса об`єкту клас наслідків відповідності СС3, з додатком; наказ «Про затвердження проектної документації», довіреність №342 від 12.04.2016; 3) копії документів про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, технічний нагляд, відповідальних виконавців робіт; 4) інформацію про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати: копію ліцензії на виконання будівельних робіт виконавця робіт, копію диплома особи відповідальної за виконання будівельних робіт, копію кваліфікаційного сертифікату особи, яка здійснює технічний нагляд. 
		За результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» та доданих до неї документів, Державною архітектурно-будівельною  інспекцією України прийнято рішення від 31.08.2018 № ІУ 133182432220 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт об'єкта будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва» з підстав неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, а саме: не подано наказ про призначення ГІП та ГАП з визначенням в ньому відповідального виконавця, що суперечить Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45 (в чинній редакції); проектна документація подана не в повному обсязі, який визначено ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
		Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»  (далі - Закон №  3038-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону №   3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Статтею 26 Закону №   3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. 
		Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. 
		Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. 
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. 
		Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 
		3) затвердження проектної документації; 
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 
		6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
		Згідно із статтею 29 Закону №   3038-VI основними складовими вихідних даних є: 
		1) містобудівні умови та обмеження; 
		2) технічні умови; 
		3) завдання на проектування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 
		- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". 
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. 
		Відповідно до частини першої статті 37 Закону №  3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. 
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (частина друга статті 37 Закону №   3038-VI). 
		Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 37 Закону №   3038-VI).
		Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747, далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 5 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: 
		подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; 
		видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
		Пунктом 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено, що дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
		Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
		До заяви додаються:
		копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);
		копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
		проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
		копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
		          копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
		інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати (пункт 28 Порядку).
		          Як встановлено під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» звернулось до відповідача із заявою №40-30-2808-50 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт об'єкт будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва» за формою встановленою у додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт із повним переліком додатків, встановлених частиною третьою статті 37 Закону №  3038-VI та  пунктом 28 Порядку.
		Відносно доводів відповідача, що товариством не подано наказ про призначення ГІП та ГАП з визначенням в ньому відповідального виконавця, що суперечить Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45 (в чинній редакції) та відносно того, що проектна документація подана не в повному обсязі, який визначено ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», суд зазначає наступне.
		Закон України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 687-ХІV) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
		Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 687-ХІV встановлено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. 
		Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. 
		Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами. 
		Пунктом 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, встановлено, що головний архітектор проекту (далі - ГАП) - архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об'ємного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації; головний інженер проекту (далі - ГІП) - інженер, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з інженерно-будівельного проектування, очолює та/або координує розроблення окремих розділів проектної документації.
		Відповідно до пункту 12 Порядку генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом ГАПа та/або ГІПа. 
		При проектуванні об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками (СС2) та  зі значними наслідками (СС3), можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП з визначенням одного з них головним виконавцем.
		Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).
		Окремі розділи або частини проектної документації розробляються під керівництвом відповідальних виконавців, які мають кваліфікаційний сертифікат.
		Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа). Окремі розділи або частини проектної документації підписуються виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат, які є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом генерального проектувальника ТОВ «ІНТЕЛІТ ПРОЕКТ» від 25.10.2017 № 25.10/17 призначено головного архітектора проекту Шевченка Р.О.
		Судом досліджено проектну документацію «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинська, 35 у Печерському районі м. Києва» та встановлено, що вона  затверджена головним архітектором проекту Шевченко Р.О. та скріплена його печаткою,  який має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серія АА № 000342, виданий 24.07.2012.  
		Таким чином, суд приймає до уваги доводи позивача щодо наявності наказу про призначення головного архітектора проекту. 
		Разом з тим, суд зазначає, що положення статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт не вимагають обов'язковою умовою подання наказу про призначення головного архітектора проекту для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. 
		Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1)  неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2)  невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.
		У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов'язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.
		Пунктом 29 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.
		Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє наявність відомостей про:
		          відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» у реєстрі атестованих осіб; 
		ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		За правилами пункту 30 Порядку підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
		          Відповідно до пункту 31 Порядку у разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій особі) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви відмову з обґрунтуванням причин за формою, наведеною у додатку 11 до цього Порядку.
		Замовник може після усунення недоліків, що спричинили прийняття рішення про відмову у видачі дозволу, повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо видачі дозволу.
		Отже, частиною четвертою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у  видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
		З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем з метою отримання дозволу на виконання будівельних робіт подано відповідну заяву за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, до якої додано усі документи визначені пунктом 27 цього Порядку, за формою встановленою у додатку 10 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт із повним переліком додатків, встановлених частиною третьою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та  пункту 28 Порядку, суд зазначає про протиправність висновків відповідача щодо неподання замовником документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу.
		Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно із статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України   належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша   статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України      кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин, визначених частиною четвертою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт для відмови позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул.Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва».
		Крім того, суд приймає до уваги Експертний звіт №52/18 від 21.05.2018р., наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПРОЕКТЕКСПЕРТИЗА»  щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція майнового комплексу» за аресою: м.Київ, Печерський район, вул.Предславинська, 35, яким встановлено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будинків, споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з техніко-економічним показниками, що додаються.
		Наведене свідчить про відповідність проектної документації вимогам ДБН А2.2-3-2014.
		З урахуванням наведеного та враховуючи подання позивачем всіх документів, визначених чинним законодавством для отримання дозволу, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва»
		Щодо посилань відповідача на дискреційність повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт, суд зазначає наступне.
		Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
		Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
		Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. 
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria №38780/02).
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Європейський Суд дійшов до висновку, що втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у певній сфері та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля з боку правоохоронних органів.
		Між тим, видача дозволу на виконання будівельних робіт є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 826/162/18.
		При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неможливість суб'єкта владних повноважень видати дозвіл на виконання будівельних робіт з урахуванням позиції суду відносно помилковості доводів відповідача щодо неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу.
		Враховуючи подання позивачем всіх необхідних документів, визначених чинним законодавством для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва».
		При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
		Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Принцип «належного урядування», як  правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на    легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а     помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1014, ідентифікаційний код 40099050) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозволу на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва».
		3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018 № ІУ 133182432220.
		4. Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозвіл на виконання будівельних робіт об'єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул.Предславинській, 35 у Печерському районі м.Києва».
		5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1014, ідентифікаційний код 40099050) судові витрати у розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		 
		Суддя                                                                                                     М.А. Бояринцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...