Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23286/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2018. Зареєстровано: 20.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №127/23286/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/38492/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
		на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2016 (головуючий суддя - Король О.П.)
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді - Гонтарук В.М., Граб Л.С.) 
		у справі № 127/23286/16-а
		за позовом ОСОБА_2
		до Вінницької митниці ДФС
		про скасування постанови у справі про порушення митних правил,  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вінницької митниці ДФС, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0403/401000001/16 від 21.10.2016, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено строки накладення адміністративного стягнення, а також процедуру розгляду справи про порушення митних правил, що полягало у неналежному повідомленні позивача про розгляд справи та, відповідно, у розгляді справи за відсутності позивача.
		Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбачений частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, що останнім не спростовано. Доводи позивача щодо процедурних порушень не знайшли свого підтвердження, оскільки позивач своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, проте у визначений час на розгляд справи не з'явився.
		 
		Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити. 
		 
		При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що оскаржувана постанова Вінницької митниці ДФС прийнята поза межами строку, встановленого статтею 467 Митного кодексу України, оскільки правопорушення, яке полягає у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатись як триваюче.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.02.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2
		 
		Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		 
		15.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
		 
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2015 через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб «ВМV 530», кузов № WВАDР81030GS87641, державний реєстраційний номер Р. Литва НОМЕР_2, з метою особистого користування в режимі «транзит».
		 
		07.06.2016 за вихідним № 98502/13-70-20/7/36 на адресу Вінницької митниці ДФС надійшов лист Львівської митниці ДФС з інформацією про невивезення транспортного засобу особистого користування «ВМV 530», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер Р. Литва НОМЕР_2, ввезеного на митну територію України в митному режимі «транзит» ОСОБА_2 з метою особистого користування.
		 
		Листами Управління боротьби з митними правопорушеннями Вінницької митниці ДФС № 1718/02-80-20-05 від 16.06.2016, № 1893/02-80-20-05 від 04.07.2016 позивача неодноразово запрошували для проведення опитування з приводу невивезення транспортного засобу у встановлені статтею 95 Митного кодексу України строки.
		 
		Проте позивач для з'ясування обставин порушення умов транзитного переміщення транспортного засобу «ВМV 530», кузов № WВАDР81030GS87641, державний реєстраційний номер Р. Литва НОМЕР_2 до Вінницької митниці ДФС не з'явився, посилаючись на проблеми зі здоров'ям.
		 
		26.07.2016 головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням УЮМП Вінницької митниці ДФС Бондарем О.В. складено протокол про порушення митних правил позивачем.
		 
		У подальшому, 21.10.2016 Вінницькою митницею ДФС прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0403/401000001/16, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. 
		 
		Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову з огляду на наявність у діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
		 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України) перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). 
		 
		При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
		 
		Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не було встановлено наявність обставин, передбачених частиною другою статті 95 МК України, в той час як факт перевищення ОСОБА_2 визначеного пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денного строку доставки автомобіля більш, ніж на 10 днів, знайшов своє підтвердження, що не спростовано самим позивачем.
		 
		За змістом частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
		 
		Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 МК України, не є вичерпним.
		 
		МК України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з певної протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
		 
		Перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 07.06.2016, за результатами розгляду листа Львівської митниці ДФС за вих. № 98502/13-70-20/7/36, в якому повідомлялося про невивезення транспортного засобу особистого користування «ВМV 530», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер Р. Литва НОМЕР_2, ввезеного на митну територію України в митному режимі «транзит» ОСОБА_2 з метою особистого користування
		При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.
		 
		Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються невиконанням встановленого приписами МК України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
		 
		Таким чином, оскаржувана постанова прийнята відповідачем у межах встановленого частиною першою статті 467 МК України шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, у зв'язку з чим доводи скаржника судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем вимог статті 526 МК України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи про порушення митних правил, тому за відсутності клопотання про перенесення розгляду справи 21.10.2016 справу розглянуто за відсутності позивача.
		 
		За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність постанови у справі про порушення митних правил № 0403/401000001/16 від 21.10.2016 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		 
		Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач І.А. Гончарова 
		 
		Судді                                                                                                                   І.Я. Олендер
		 
		                                                                                                                        Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...