Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/808/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 12.12.2018
Номер судового провадження: 51-2828км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		12 грудня 2018 р.
		м. Київ
		Справа № 265/808/15-к
		Провадження № 51-2828км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 
		розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року в межах кримінального провадження №12014050290000312 по обвинуваченню 
		ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Талаківка м. Маріуполя Донецької області та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК. 
		Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини:
		Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10січня 2017 року ОСОБА_6 виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду начальника Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, маючи 13 ранг державного службовця, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, прийняв пропозицію та одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_7 за видачу йому нового паспорту замість втраченого за наступних обставин.
		01 жовтня 2014 року ОСОБА_7 звернувся із заявою про втрату паспорту до Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, начальник якого ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 перелік документів, які необхідно надати для видачі нового паспорту. В цей же день ОСОБА_7 надав усі необхідні документи, після чого ОСОБА_6 повідомив, що паспорт буде видано протягом місяця.
		24 жовтня 2014 року в невстановлений слідством час ОСОБА_7 прийшов для отримання паспорту до Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, який розташований в м. Маріуполі на пр. Перемоги, 16. Знаходячись в каб. № 1, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 що паспорт останнього буде готовий у листопаді  грудні 2014 року. Оскільки вказані строки не влаштовували ОСОБА_7 , то він запропонував ОСОБА_6 за грошову винагороду прискорити видачу йому паспорту, при цьому додав, що в нього є грошова сума в розмірі не більшому за 1500 грн. ОСОБА_6 вказану пропозицію прийняв.
		З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_6 01 листопада 2014 року ОСОБА_7 звернувся з відповідною заявою до Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області.
		27 листопада 2014 року об 10-22 ОСОБА_7 знаходячись в кабінеті № 1 Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, передав ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 1000 грн. В цей же день об 10-22 год. ОСОБА_6 , займаючи посаду начальника Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, будучи службовою особою органу виконавчої влади, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи умисно, використовуючи службове становище, одержав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 1000 грн. за видачу останньому нового паспорту замість втраченого.
		Крім того, ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду начальника Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, маючи 13 ранг державного службовця, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, повторно, одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 за видачу їй нового паспорту замість втраченого за наступних обставин.
		05 грудня 2014 року ОСОБА_8 звернулась із заявою про втрату паспорту до Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області. Для отримання нового паспорту в найкоротший строк ОСОБА_8 попросила свого знайомого ОСОБА_7 , який був знайомим із начальником Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_6 , допомогти їй вирішити вказане питання, на що ОСОБА_7 погодився.
		09 грудня 2014 року близько 11-25 ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 прийшли до Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, який розташовано в м. Маріуполі по пр. Перемоги 16, для подачі документів для отримання ОСОБА_8 нового паспорту. Надавши пакет документів, який необхідний для отримання нового паспорту замість втраченого, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за пропозицією ОСОБА_6 вийшли з приміщення на вулицю, де ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що за видачу нового паспорту ОСОБА_8 йому потрібно заплатити 1500 грн.
		З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_6 11 грудня 2014 року ОСОБА_8 звернулась з відповідною заявою до Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області.
		12 грудня 2014 року об 13-53 ОСОБА_8 , знаходячись в кабінеті № 1 Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, передала ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 1500 грн. В цей же день о 13-53 ОСОБА_6 , займаючи посаду начальника Орджонікідзевського РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, будучи службовою особою органу виконавчої влади, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи умисно, використовуючи службове становище, повторно, одержав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 1500 грн. за видачу останній нового паспорту замість втраченого. 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року зазначений вирок суду залишений без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є необґрунтованими, немотивованими, що судом першої інстанції не надано будь-якої оцінки окремим доказам сторони обвинувачення, а саме, протоколам негласних слідчих (розшукових) дій, дискам, на яких зафіксовано протиправні дії ОСОБА_6 , що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях. Зазначено, що суд апеляційної інстанції не дослідив певні докази, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі ставилось про це питання.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати судові рішення.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Виходячи з вимог ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Разом з тим, доводи касаційної скарги прокурора щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
		Так, прокурор у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що судом першої інстанції не надано будь-якої оцінки окремим доказам сторони обвинувачення, а саме, протоколам негласних слідчих (розшукових) дій, дискам, на яких зафіксовано протиправні дії ОСОБА_6 , та безпідставно визнано недопустимими низку доказів.
		Разом з тим, зазначені доводи Верховний Суд не вважає такими, що не заслуговують на увагу.
		Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції виправдав ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст.368КК, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
		На зазначене судове рішення прокурор подав апеляційну скаргу, яка була розглянута апеляційним судом у межах, встановлених ст. 404 КПК, та в порядку, визначеному ст.405 КПК. При цьому, апеляційним судом перевірено належним чином доводи апеляційної скарги прокурора щодо відсутності провокації злочину.
		Так, спростовуючи вказані твердження прокурора, апеляційний суд в ухвалі обґрунтовано зазначив, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 на час вчинення дій, які інкримінувались ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК, відбував покарання у виді обмеження волі у Маріупольському виправному центрі і його паспорт перебував в адміністрації місця відбування покарання, про що ОСОБА_7 було відомо, проте він за надуманими обставинами звернувся до Орджонікідзевського РВ в м. Маріуполі із заявою про втрату паспорта. При цьому на питання суду щодо вказаних обставин ОСОБА_7 пояснення не зміг надати, однак вказав, що він сам запропонував ОСОБА_6 винагороду за пришвидшення видачі паспорта і суму також визначив сам.
		Поряд з цим, ОСОБА_7 не зміг пояснити, чому, подавши 01 жовтня 2014року заяву про втрату паспорта та порушивши питання про пришвидчення видачі нового паспорту, прийшов за ним лише 27 листопада 2014 року. Також не зміг ОСОБА_7 пояснити, чому заяву про вчинення кримінального правопорушення він подав до Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, а не Орджонікідзевського району.
		При цьому апеляційним судом, як і судом першої інстанції, обґрунтовано взято до уваги те, що ініціатором зустрічей та розмов з ОСОБА_6 був саме ОСОБА_7 , що єдиним джерелом інформації щодо корупційної діяльності ОСОБА_6 була саме заява ОСОБА_7 , яка не перевірялася, а відразу після початку досудового розслідування було прийнято рішення про контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту. 
		По епізоду, який кваліфікується органами досудового розслідування за ч. 3 ст.368КК, апеляційним судом також були належним чином перевірені доводи апеляційної скарги прокурора та висновки суду першої інстанції.
		Так, визнаючи обґрунтованими твердження прокурора, які стосуються того, що судом першої інстанції не було допитано свідка ОСОБА_8 , апеляційний суд, поряд з цим, зазначив, що вказана неповнота судового розгляду була усунута апеляційним судом і свідок за клопотанням прокурора була допитана в суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 23 КПК дослідивши надані ОСОБА_8 показання, надав цим показанням відповідну правову оцінку. При цьому апеляційним судом було взято до уваги той факт, що на час контролю за вчиненням злочину була засуджена та відбувала покарання з випробуванням, її поведінка, як і поведінка ОСОБА_7 , контролювалася працівниками правоохоронних органів.
		Виходячи з наведеного та з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що про провокаційні дії з боку працівників правоохоронних органів щодо ОСОБА_6 свідчить, зокрема, той факт, що провівши 27 листопада 2014 року контроль за вчиненням злочину з використанням аудіо- відео- контролю за особою за участю ОСОБА_7 , слідчі не провели заходів на припинення злочинної діяльності ОСОБА_6 , а навпаки, продовжили свої провокаційні дії за участі того ж самого ОСОБА_7 із залученням ОСОБА_8 , тобто не обмежились пасивним розслідуванням, а продовжили підбурювати ОСОБА_6 та навмисними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спровокували особу на вчинення більш тяжкого злочину.
		За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, відповідно до якого у суду першої інстанції обґрунтовано не виникло сумнівів, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , знаходячись під контролем правоохоронних органів, діяли за їхніми вказівками, що з боку правоохоронних органів мало місце підбурювання, тобто вони діяли активно з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливаючи на ОСОБА_6 та схиляючи його до вчинення злочину.
		При цьому прокурором в апеляційній скарзі не наводилось обґрунтованих доводів, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо підбурювання ОСОБА_6 і є достатні підстави вважати, що останній вчинив би злочин у будь-якому випадку.
		Крім того, слід зазначити, що в касаційній скарзі прокурор не наводить доводів щодо незаконності зазначеного висновку апеляційного суду.
		Доводи прокурора про безпідставне визнання судом першої інстанції недопустимими низки доказів також були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який, з наведенням відповідних мотивів, погодився з висновком суду першої інстанції щодо визнання недопустимими доказами: протокол огляду місця події від 12.12.2014 р., протокол обшуку від 12.12.2014 р., постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.11.2014 р. та від 11.12.2014 р. (з подальшим визнанням незаконними проведення двох етапів контролю за вчиненням злочину 27.11.2014 р. та 12.12.2014р.), протоколи про результати аудіо-, відео контролю за особою від02.12.2014 р., 15.12.2014 р. та 16.12.2014 р. 
		Верховний Суд вважає, що вказані докази обґрунтовано визнані недопустимими з підстав численних порушень органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону.
		Також є необґрунтованими і доводи прокурора, що стосуються недослідження судом апеляційної інстанції доказів, питання про дослідження яких порушувалось в апеляційній скарзі. 
		Так, прокурором в суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_8 , дослідити протоколи негласних слідчих (розшукових) дій та протоколу огляду та обшуку кабінету ОСОБА_6 від 12.12.2014 р.
		Вказане клопотання апеляційним судом було задоволено в частині, що стосується проведення допиту свідка ОСОБА_8 , в іншій частині апеляційний суд відмовив у задоволенні, оскільки прокурор не навів мотивів, з яких він вважав, що вказані докази були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
		За наведених обставин Верховний Суд не знаходить підстав вважати висновки та мотиви апеляційного суду щодо законності вироку суду першої інстанції, наведені в ухвалі, сумнівними. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Інших підстав для скасування ухвали апеляційного суду у касаційній скарзі прокурора не наведено.
		Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга прокурора є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
		З цих підставСуд постановив:
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2017 року відносно ОСОБА_6  без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...