Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/1560/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 13.12.2018
Номер судового провадження: 61-7643ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 грудня 2018 року
		м. Київ 
		 
		справа № 703/1560/17
		провадження № 61-7643св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., ШтеликС.П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Смілянська міська рада,
		третя особа - ОСОБА_5,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2017 року у складі судді Васильківської Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позовна заява мотивована тим, що його рідна сестра ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 яка проживала у м. Сміла Черкаської області, померла у червні 2015 року. Заповіт сестра за життя не лишила.
		ОСОБА_4 та його рідний брат ОСОБА_5 є спадкоємцями другої черги за законом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 немає, оскільки вона була розлучена, дітей не мала, а їх батьки померли.
		Позивач вказував, що під час видачі йому паспорта громадянина України, з невідомих причин, його прізвище зазначили як ОСОБА_4, хоча у свідоцтві про народження прізвище зазначено як ОСОБА_4, як і дошлюбне прізвище його померлої сестри. Тобто написання його прізвища, зазначеного у паспорті, однією літерою відрізняється від написання дошлюбного прізвища сестри, що може ускладнити нотаріальну процедуру прийняття спадщини після її смерті.
		Йому відомо, що сестрі на момент смерті на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. У встановлений законом шестимісячний термін ні він, ні його рідний брат ОСОБА_5 не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки їм не було відомо про смерть сестри.
		Протягом тривалого часу вони із сестрою не спілкувався, тому не знали про її смерть. Навесні 2017 року приїхавши у м. Сміла, він дізнався про смерть своєї сестри, про що йому з братом ніхто не повідомляв, тому вони не мали можливості прийняти участь у похованні сестри та заявити про свої спадкові права на майно, що залишилося після її смерті.
		Позивач зазначав, що ОСОБА_5 від прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті сестри, відмовився на його користь, однак він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті своєї сестри, оскільки з поважних причин пропустив строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
		У зв'язку із чим, ОСОБА_4 змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду та просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_6, яка померла у червні 2015 року, та визначити йому додатковий місячний строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті у червні 2015 року його сестри ОСОБА_6
		Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2017 року позов задоволено частково.
		Встановлено факт, що ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6., яка померла у червні 2015 року.
		У решті позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, на які посилається ОСОБА_4, не можуть бути визнані в контексті вимог закону поважними, оскільки позивач не навів об'єктивних, непереборних, істотних труднощів суттєвого пропуску строку для подання ним заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, та не надав будь-яких інших об'єктивних доказів, які свідчать про наявність для нього реальних перешкод для подачі такої заяви.
		Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в частині відмови у позові правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних у справі доказах, оцінивши які в сукупності, та дійшов аргументованого висновку про відсутність підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося та судом апеляційної інстанції не переглядалося.
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Рішення суду першої інстанцій в частині задоволення позову не оскаржується та касаційним судом не переглядається.
		Касаційна скарга мотивована тим, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, суди надали оцінку лише одній причині - незнання про смерть спадкодавця та не надали оцінки іншим причинам: відсутність документа на підтвердження того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_6, відсутність оригінала свідоцтва про смерть та інших необхідних документів, тривале лікування.
		У березні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Смілянська міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). 
		Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом наведеної статті поважними причинами пропуску строку для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини можуть бути застосовані якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для надання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. 
		Суд установив, що відповідно до свідоцтва про смерть (повторне) серії НОМЕР_1 виданого 11 серпня 2017 року Кременецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, у червні 2015 року померла ОСОБА_6 (а. с. 59), після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.
		Спадкоємцями другої черги за законом на майно спадкодавця є брати померлої особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, інших спадкоємців немає. 
		ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не зверталися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_6
		Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
		При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
		Безпідставними є посилання позивача, як на причину суттєвого пропуску строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, (враховуючи факт проживання із сестрою в різних населених пунктах), на свою необізнаність з приводу смерті спадкодавця і неповідомленням позивача про її смерть, оскільки вказані посилання не є тими причинами, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини, а саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення спадкоємцем дій щодо прийняття спадщини не свідчать про поважність причин пропуску зазначеного строку.
		Якщо у спадкоємця реальних, об'єктивних перешкод для подання заяви до нотаріальної контори не було, а він не скористався належним йому правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
		Встановивши, що ОСОБА_4 не надав будь-яких об'єктивних, переконливих доказів наявності поважних в контексті вимог закону причин суттєвого пропуску строку для подання ним заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини після смерті сестри про прийняття спадщини, які б реально перешкоджали позивачу скористатися належним йому правом на подачу такої заяви та слугували підставою для визначення йому в судовому порядку додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у наданні додаткового строку для прийняття спадщини.
		Наведеним вище спростовуються доводи касаційної скарги про те, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
		Крім того, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суди надали оцінку лише одній причині - незнання про смерть спадкодавця та не надали оцінки іншим причинам, оскільки позивач у позовній заяві вказував лише про необізнаність про смерть спадкодавця, а суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених вимог (частина перша статті 11 ЦПК України 2004 року).
		При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосовували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 серпня 2017 року у частині відмови у задоволенні позову та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:  С. Ю. Мартєв     В. С. Висоцька     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...