Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/4255/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2018. Зареєстровано: 21.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 19.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 грудня 2018 року 
		 
		м. Київ
		справа №802/4255/14-а
		адміністративне провадження №К/9901/11482/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Кравчука В.М., 
		суддів Стародуба О.П., Анцупової Т.О., 
		розглянув в порядку письмового провадження справу 
		за касаційною ОСОБА_1 
		на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року (колегія у складі суддів: Совгири Д. І., Курка О. П. Білоуса О.В.) у справі № 802/4255/14-а 
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, 
		треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		про визнання дій протиправними, скасування реєстрації.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( далі - позивач ) з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.
		2.          З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.02.2015 за №3280 позивач просив суд:
		-          визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, зареєстровану 07.11.2013 за №ВН082133110150;
		-          скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, зареєстровану 07.11.2013 за №ВН082133110150;
		-          визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації по реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, зареєстровану 17.12.2013 за №ВН142133510974;
		-          скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації по реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, зареєстровану 17.12.2013 за №ВН142133510974.
		3.          Ухвалою суду від 16.02.2015, відповідно до ст. 55 КАС України, в порядку процесуального правонаступництва допущено заміну відповідача - Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області на Державну архітектурно - будівельну інспекцію України.
		4.          Ухвалою суду від 16.02.2015 залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а ухвалою суду від 11.03.2015 до участі в справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
		5.          Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
		6.          Не погоджуючись з даною постановою суду, треті особи подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
		7.          Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 апеляційну задоволено повністю. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволені адміністративного позову відмовлено.
		8.          26.02.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на вищезазначені судові рішення. 
		9.          У касаційній скарзі Позивач просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015. 
		10.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.02.2016 у зазначеній справі було відкрито провадження. 21.03.2016 надійшов відзив від третіх осіб. 
		11.          Позивачем та Третіми особами було заявлено клопотання про розгляд справи за їхньої участі, однак ухвалою суду від 18.12.2018 у задоволенні клопотання було відмовлено.
		 
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		12.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.1996 ОСОБА_1, на підставі укладеного з ОСОБА_7 біржового контракту №1144, придбав 3/20 частини будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
		13.          Будинок по АДРЕСА_1 складається з декількох квартир. В свою АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є сусідніми з АДРЕСА_1, що належить позивачу ОСОБА_1, та АДРЕСА_1 , що належать третім особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
		14.          07.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за №ВН082133110150 зареєстровано на замовлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій.
		15.          В подальшому, 17.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за № ВН 142133510974 зареєстровано на замовлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкція частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій ).
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		16.          В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 07.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області за замовленням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій. В подальшому 17.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ( реконструкція частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій ).
		17.          Позивач зауважив, що подані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій та про готовність об`єкта до експлуатації містять недостовірні відомості. Зокрема, позивач вважав, що не відповідає дійсності інформація, зазначена в спірних деклараціях, щодо дати початку та закінчення будівельних робіт, оскільки такі роботи були самовільно виконанні задовго до реєстрації декларації. Позивач як співвласник житлового будинку АДРЕСА_1, вважав, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області реєстрацію вказаних вище декларацій проведено не у порядку та не в спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства, безпідставно, упереджено та недобросовісно.
		18.          Відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що при проведенні реєстрації оскаржуваних декларацій про початок виконання будівельних робіт по реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, від 07.11.2013 за №ВН082133110150 та про готовність об`єкта до експлуатації від 17.12.2013 за №ВН142133510974 відповідач діяв згідно з нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		19.          Представники третіх осіб 1 та 2 щодо позовних вимог заперечували, покликалися на хибність посилань позивача на недостовірність вказаних у деклараціях про початок будівельних робіт від 07.11.2013 та про готовність об'єкта до експлуатації від 17.12.2013 відомостей, а саме невідповідність дійсності періоду проведення реконструкції приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Достовірність проведення вищезазначеної реконструкції приміщення у період з 12.11.2013 по 12.12.2013 підтверджується документами, наявними в матеріалах справи. Крім того, треті особи звертали увагу на помилковість посилань позивача на відсутність дозволу на реконструкцію приміщення, наявність якого необхідна для проведення будівельних робіт, які пов'язані зі зміною функціонального використання приміщень, оскільки такий дозвіл ними був отриманий та відображається у декларації про початок будівельних робіт від 07.11.2013.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		20.          Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані декларації №ВН082133110150 від 07.11.2013 та №ВН 142133510974 від 17.12.2013 містять не достовірні відомості, а тому підлягають скасуванню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
		21.          Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком та зазначив, що реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації проводиться на основі дозвільного принципу. Суть цього принципу полягає у тому, що інспекція ДАБК у Вінницькій області під час розгляду декларації про готовність об'єкта до експлуатації перевіряє лише повноту даних, зазначених у декларації, а відповідальність за достовірність вказаних даних несе заявник. Оскільки спірні декларації від 07.11.2013 та від 17.12.2013 були заповнені даними, достовірність яких не перевіряється при реєстрації декларацій, відповідач, зареєструвавши їх, діяв у спосіб, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.
		22.          Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач під час звернення до суду обрав неправильний спосіб захисту порушеного права. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		23.          Позивач у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно встановив фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема:
		А) суд апеляційної інстанції не дали належної оцінки свідченням свідка ОСОБА_11 та доводам Позивача, що інформація, зазначена в спірних деклараціях, щодо дати початку та закінчення будівельних робіт не відповідає дійсності, оскільки такі роботи були самовільно виконанні задовго до реєстрації декларації; 
		Б) в матеріалах справи відсутні юридичні документи на право власності на квартиру;
		В) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зобов'язані отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та отримати згоди всіх співвласників будинку;
		24.          Треті особи не погоджується з доводами касаційної скарги. Зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законними та правомірними.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		25.          До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		26.          Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
		27.          Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		28.          Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
		29.          Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		30.          Позивач, звертаючись до адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дії відповідача щодо реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність АДРЕСА_1 під магазин - кафетерій, №ВН082133110150 та відповідно №ВН142133510974 обґрунтовує свої вимоги тим, що внаслідок реєстрації вищезазначених декларацій Третіми особами було здійснено самочинне переобладнання внутрішніх приміщень, що порушує права Позивача (т.1 а.с. 2).
		31.          Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		32.          За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		33.          Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		34.          Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		35.          Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		36.          Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		37.          Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
		38.          Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.
		39.          Суд звертає увагу, що позивач фактично оскаржує декларації №ВН082133110150 від 07 листопада 2013 року та №ВН 142133510974 від 17.12.2013, які поданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Тобто, вказані декларації породжують права й обов'язки тільки того суб'єкта, який подав вказані декларації. Вони є правовими актами індивідуальної дії. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. 
		40.          Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третіми особами будівельних робіт, які порушують, на думку Позивача, його права., а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав, у зв'язку із чим він звернувся до органів архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому до суду.
		41.          Отже, вимоги про визнання незаконними дії відповідача щодо реєстрації декларацій №ВН082133110150 та №ВН142133510974 та скасування даних декларацій є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третіми особами будівельних робіт у своїй частині будинку.
		42.          Така ж позиція вже була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі №815/1568/16 та від 13.06.2018 у справі №816/421/17.
		43.          Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства
		44.          Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. 
		45.          Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		46.          Оскільки постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 було скасовано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016, Суд дійшов висновку, що скасуванню підлягає лише постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016, а провадження у справі слід закрити.
		Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі № 802/4255/14-а скасувати.
		Провадження у справі № 802/4255/14-а закрити.
		Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              Т.О. Анцупова
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...