Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2069/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; місцевих податків і зборів, крім єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2018. Зареєстровано: 21.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2018.
Дата набрання законної сили: 20.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №806/2069/16
		адміністративне провадження №К/9901/33122/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року (головуючий суддя - Черноліхова С.В.)
		та на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Мацько Є.М., Капустинський М.М.)
		у справі №806/2069/16
		за позовом ОСОБА_2
		до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2016 року позивач звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
		 
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що належний йому на праві приватної власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортний податком у 2016 року, з огляду на те, що з року його випуску минуло більше п'яти років.
		 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін  ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, позов задоволено:
		 
		-          визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №23368-13 від 22 липня 2016 року;
		 
		-          стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 551, 20 сплаченого судового збору.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що належний позивачу на праві приватної власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки з року його випуску минуло більше 5 років.
		 
		Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що належний позивачу автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.
		 
		Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу марки NISSAN, модель PATROL, 2011 року випуску, з об'ємом двигуна 5   552 куб. см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1
		 
		22 липня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №23368-13, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25   000 грн. (а.с. 13). 
		 
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
		 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		 
		Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
		 
		24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято   Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у   Податковий кодекс України   щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
		 
		Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		 
		Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції Закону України від 24.12.2015 №909) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		 
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		 
		Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що  належний позивачу на праві приватної власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році з огляду на те, що з року його випуску минуло більше 5 років. Вищевикладене жодним чином не спростовано контролюючим органом.
		 
		Касаційна скарга скаржника ґрунтується виключно на правомірності застосування ДПІ норм статті 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком у 2016 році. Суд звертає увагу на те, що підставою для задоволення позовних вимог слугувало те, що належний позивачу на праві приватної власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, при цьому суди попередніх інстанцій не посилались на незаконність справляння транспортного податку у 2016 році. 
		 
		Враховуючи положення вищенаведених норм, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідачем не виконано обов'язку щодо надання належних доказів на підтвердження наявності підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік, натомість позивачем спростовано доводи контролюючого органу, що належний йому на праві приватної власності автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області - залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                          І. Я. Олендер
		 
		                                                                                                            Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...