Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/8059/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2018. Зареєстровано: 21.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2018.

Номер судового провадження: 1-кп/644/233/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016220000000161

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/8059/16-к 
		Провадження № 1-кп/644/233/18 
		20.12.2018
		                  
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		20 грудня 2018 року                                 м. Харків
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , секретаря с/з ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченої, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 42016220000000161 від 10 лютого 2016 року за обвинуваченням  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженку с.Градизьк Глобинськогорайону Полтавськоїобласті,громадянку України,українку,з вищоюосвітою,заміжню,працюючу лікарем-гастроентерологомКЗОЗ «Харківськаміська поліклініка№ 18»,раніше несудиму,зареєстровану заадресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за наступних обставин.
		Працюючи в КЗОЗ «Харківськаміська поліклініка№ 18»(надаліКЗОЗ «ХМП№ 18»)і перебуваючи з 13.10.1997 року на посаді лікаря-гастроентеролога, ОСОБА_5 на підставі посадової інструкції була зобов`язана брати участь в роботі лікарсько-консультативних та медико-соціальних комісій (надалі ЛКК та МСЕК, відповідно) під час розгляду питань, що стосуються гастроентерологічних пацієнтів. Крім того, наказом від 18.01.2016 року № 38 «Про організацію експертизи тимчасової непрацездатності» ОСОБА_5 було включено до складу ЛКК у якості лікаря за профільним захворюванням.
		Відповідно доп.5.1.11.Положення пропорядок проведенняекспертизи тимчасовоїнепрацездатності,лікуючий лікарпредставляє пацієнтазавідувачу відділенняу складнихвипадках зпитань діагностикита лікування,видачі,продовження таоформлення листківнепрацездатності,направлення наЛКК;разом іззавідувачем відділенняпредставляє наЛКК хворих,що маютьознаки стійкоївтрати працездатностівід тривалоїхвороби,для вирішенняпитання пронаправлення їхна МСЕК.Згідно п.5.3.8.вказаного положення,ЛКК вирішує питання про направлення пацієнта до МСЕК.
		Відповідно до наказу МОЗ України від 29.12.2000 № 369 направлення на
		МСЕК (форма № 088/о) та виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форм № 027/о) віднесено до переліку медичної облікової документації, що використовується в стаціонарах та поліклініках (амбулаторіях). Законодавчі вимоги до змісту та форми вказаних документів конкретизовано наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування».
		Форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони
		здоров`я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і
		членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в МСЕК.
		Форма № 027/о заповнюється та підписується лікарем, тобто складається повноважною особою юридичної особи, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров`я, на стаціонарне лікування та при виписці зі стаціонару або у випадку смерті хворого. 
		Направлення на МСЕК за формою № 088/о є підставою для проведення експертизи, а інформація, що міститься у виписці з медичної карти за формою № 027/о, є однією з підстав для прийняття експертного рішення, в зв`язку з чим вказані документи є офіційними документами, що посвідчують факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру.
		З урахуванням викладеного вище, за висновком органу досудового розслідування, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді лікаря- гастроентеролога та фактично одночасно виконуючи обов`язки лікуючого лікаря, під час складання направлення на МСЕК за формою № 088/о та його погодження у якості члена ЛКК, є службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями.
		При цьому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про порядок оформлення медичної документації для направлення хворих на МСЕК, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, після того, як до неї 01.03.2016 року звернулася ОСОБА_6 зі скаргами на стан здоров`я чоловіка ОСОБА_7 та проханням щодо можливості встановлення йому групи інвалідності, повідомила останню, що вона, як лікар за профільним захворюванням, має повноваження для визначення діагнозу та видачі відповідних медичних документів, що засвідчують про стійку втрату працездатності та, як член ЛКК, приймає рішення про направлення хворого на МСЕК для встановлення групи інвалідності, однак за здійснення зазначених дій, їй необхідно надати грошові кошти у сумі 1000 доларів США.
		ОСОБА_6 усвідомлюючи, що без надання ОСОБА_5 вказаної неправомірної вигоди, медичну документацію для направлення ОСОБА_7 на МСЕК та встановлення у подальшому групи інвалідності вона не отримає, з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав і законних інтересів, вимушена була погодитись на неправомірні вимоги ОСОБА_5 
		ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, для набуття підстав законності проведення медичного обстеження та подальшої видачі медичної документації за місцем мешкання хворого, при фактичному місці мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , внесла неправдиві відомості до медичної картки хворого про місце мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 та зазначивши вказану адресу при заповнюванні направлення на МСЕК.
		Крім того, оскільки згідно п.4.1 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України №455 від 13.11.2001 року, направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, ОСОБА_5 , з метою створення уявлення у членів ЛКК щодо наявності стійкого та необоротного характеру захворювання, використовуючи своє службове становище, під час підготовки матеріалів до МСЕК в частині складання офіційного документу - направлення на МСЕК, 24.05.2016 внесла недостовірні відомості щодо перебування ОСОБА_7 під наглядом КЗОЗ «ХМП №18» у зв`язку із хворобою з 08.11.2012 року.
		30.05.2016 року ОСОБА_8 звернулась до ОСОБА_5 з проханням зменшити розмір неправомірної вигоди у зв`язку із відсутністю необхідної суми. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, погодилась на зменшення розміру грошової винагороди до 800 доларів США та висловила вимогу, що вона, як член ЛКК, підпише направлення на МСЕК лише при наданні їй усієї суми неправомірної вигоди.
		31.05.2016 року об 11 годині 57 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у службовому кабінеті КЗОЗ «ХМП №18» за адресою: м. Харків, вул. Миру, буд. 11 одержала від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 20000 грн. у якості неправомірної вигоди за постановку ОСОБА_7 діагнозу «цироз печінки вірусної «С» етіології», а також складання та підписанні направлення на МСЕК хворого ОСОБА_7 .
		Описані вище дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Обвинувачена ОСОБА_5 вину в інкримінованих їй злочинах не визнала і в ході допиту пояснила, що в березні 2016 року до неї на прийом прийшла ОСОБА_6 , яка повідомила, що її чоловік ОСОБА_7 має поганий стан здоров`я, оскільки у нього проблеми з печінкою, які викликані тривалим вживанням алкоголю та наркотичних засобів. ОСОБА_6 надала їй амбулаторну карту чоловіка, з якої вбачалось, що ОСОБА_7 зареєстрований по АДРЕСА_3 , однак ОСОБА_6 пояснила, що фактично він проживає на території АДРЕСА_3 . В амбулаторній картці містилась офіційна медична документація, з якої вбачалось, що ОСОБА_7 обстежувався в листопаді 2012 році, відтак, виходячи з цих відомостей, вона в подальшому і вказувала при складанні «посильного листа на МСЕК» (форма № 088/о), що ОСОБА_7 проходить лікування за місцем фактичного проживання, а знаходиться під наглядом лікувально-профілактичного закладу з листопада 2012 року. Після того, як вона особисто оглянула ОСОБА_7 , вона направила його на ультразвукове дослідження в умовах КЗОЗ «ХМП № 18» та біохімічний аналіз крові. За результатами УЗД було складено висновок лікарем-спеціалістом, відповідно до якого у ОСОБА_7 був встановлений діагноз, зокрема, цироз печінки. Після отримання результатів біохімічного аналізу крові, результати якого виходили за межі норми, вона призначила ОСОБА_7 стаціонарне лікування у 18-й лікарні м. Харкова з діагнозом «цироз печінки». Після проходження лікування ОСОБА_7 повернувся з діагнозом «хронічний вірусний гепатит С». Оскільки виникли протиріччя, вона направила ОСОБА_7 в інститут терапії, де останньому був встановлений діагноз «цироз печінки». У зв`язку з підтвердженням первісного діагнозу, вона направила ОСОБА_7 на лікування до 25 лікарні м. Харкова і, так як після проходження лікування стан здоров`я ОСОБА_7 не покращився, вона була зобов`язана складати «посильний лист на МСЕК» (форма № 088/о), оскільки вбачались всі ознаки для «інвалідізації» хворого, який мала надати завідувачу терапевтичного відділення для подання його останньою на засідання ЛКК, де тільки після узгодження з усіма членами комісії та підписання, цей лист передавався б до МСЕК, однак цього не було зроблено, так як вона була затримана, а медична документація вилучена. Ніякого вимагання грошових коштів з ОСОБА_6 вона не здійснювала, розмов про грошову винагороду з нею не вела. Вилучені у неї кошти в сумі 20000 грн. були їй покладені в кишеню медичного халату ОСОБА_6 , однак, про те, що остання кладе їй в кишеню саме гроші, вона не знала. 
		Крім того, ОСОБА_5 пояснила, що жодних службових обов`язків не виконує, так як є лише лікарем гастроентерологом. А про те, що вона включена до ЛКК як лікар за профільним захворюванням, вона взагалі не знала, так як її з відповідним наказом не знайомили. 
		Прокурором, на підтвердження обґрунтованості обвинувачення, були надані суду наступні докази: 
		виписка з наказу № 139-К від 13 жовтня 1997 року, з якого встановлено, що ОСОБА_5 була переведена з лікаря-ендоскопіста КЗОЗ «ХМП № 18» на посаду лікаря-гастроентеролога поліклінічного відділення з 13.10.1997 року;
		наказ № 38 від 18.01.2016 року, з якого встановлено, що ОСОБА_5 була включена до лікарсько-консультаційної комісії у якості лікаря за профільним захворюванням;
		показання свідка ОСОБА_6 , яка в ході допиту пояснила, що її сестра зверталась раніше до ОСОБА_5 з метою оформлення медичних документів для встановлення чоловікові інвалідності. Так як її чоловік ОСОБА_7 мав захворювання на гепатит С, то вона, за порадою сестри, звернулась до ОСОБА_5 в грудні 2015 року для вирішення питання про встановлення її чоловіку інвалідності. При цьому вона знала, що сестра витратила на це еквівалент 1000 доларів США. Спочатку, в січні 2016 року, ОСОБА_5 їй сказала, що вирішення питання про встановлення її чоловікові інвалідності буде коштувати 10000 грн., а пізніше сказала, що ціна питання збільшилась до 1000 доларів США. З заявою про злочин вона звернулась до правоохоронних органів в лютому 2016 року. Після того, як наприкінці травня 2016 року ОСОБА_5 їй повідомила, що треба приносити гроші, вона отримала грошові кошти в сумі 20000 грн. в приміщенні Харківського СБУ і на сходах поліклініки, за вказівкою ОСОБА_5 , поклала їх до кишені одягнутого на останній медичного халату;
		протокол прийняття заяви про злочин, з якого вбачається, що 09.02.2016 року ОСОБА_6 повідомила правоохоронним органам, що лікар-гастроентеролог КЗОЗ «ХМП № 18» ОСОБА_5 разом з головним лікарем поліклініки вимагають у неї 10000 грн. за надання медичної документації по встановленню групи інвалідності;
		відеозаписи, отримані в результаті негласних слідчий дій по аудіо та відео контролю за ОСОБА_5 та протокол щодо результатів проведення даних негласних слідчих дій від 02.06.2016 року, з яких встановлено, що:
		01.03.2016 року ОСОБА_6 прибула до кабінету за місцем роботи ОСОБА_5 де між ним відбулась розмова щодо стану здоров`я ОСОБА_7 та результатів медичного обстеження останнього. ОСОБА_5 висловила здивування з приводу діагнозу, який був встановлений ОСОБА_7 в іншому медичному закладі і повідомила співрозмовницю, що їй потрібно порадитись з заввідділення з цього питання, на чому зустріч закінчилась;
		07.04.2016 року ОСОБА_6 прибула до кабінету ОСОБА_5 і принесла їй виписку з історії хвороби ОСОБА_7 ;
		22.04.2016 року ОСОБА_6 знову прибула до ОСОБА_5 за місцем роботи і передала їй ще одну виписку з історії хвороби ОСОБА_7 ;
		04.05.2016 року за місцем роботи ОСОБА_5 знову прибула ОСОБА_6 і між ними відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_6 поставила ОСОБА_5 запитання про те, чи може остання їй підказати, до кого можливо звернутись з тим, щоб її чоловік не знаходився на стаціонарному лікуванні, висловила готовність сплатити за аналізи і одразу ж сказала, що розраховує на суму в 1000 доларів США, на яку її зорієнтувала якась «Світлана». На що ОСОБА_5 відповіла, що розрахунок правильний. Після чого, ОСОБА_6 отримала від Куплевацької направлення на лікування та обстеження ОСОБА_7 і зустріч завершилась;
		18.05.2016 року ОСОБА_6 прибула до кабінету ОСОБА_5 де остання повідомила її, що треба скласти заяву на ім`я головного лікаря обласної МСЕК і видала їй направлення на кардіообстеження, а також повідомила, яка медична документація їй потрібна для передачі до МСЕК. Після надання необхідної документації ОСОБА_6 запитала ОСОБА_5 про те, що чи є там, куди вона збирається йти офіційні платежі, або ж 1000 доларів США, які вона має їй передати, це все і розподіляється на усіх, на що ОСОБА_5 повідомила, що це на усе та на всіх, в тому числі і на неї; 
		24.05.2016 року ОСОБА_6 прибула до ОСОБА_5 за місцем її роботи з чоловіком ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 звернула увагу ОСОБА_6 що заповнює картку на МСЕК і повідомила, що ОСОБА_7 треба бути обов`язково на засіданні МСЕК, та виписала направлення для проходження ОСОБА_7 деяких лікарів;
		25.05.2016 року ОСОБА_6 в робочому кабінеті ОСОБА_5 передала останній картку проходження лікарів ОСОБА_7 та заяву на обласний МСЕК. Також ОСОБА_6 запитала лікаря про те, чи треба їй відвідувати головного лікаря, чи Куплевацька це зробить сама, на що та відповіла, що зробить сама, а на МСЕК треба прибути обов`язково. Також Куплевацька пояснила ОСОБА_6 процедуру призначення засідання МСЕК і повідомила, що треба почекати;
		30.05.2016 року в робочому кабінеті ОСОБА_5 на запитання ОСОБА_6 повідомила останню, що та мала в цей день принести їй паспорт та гроші, на що ОСОБА_6 відповіла, що вона витратила 200 доларів США і в неї залишилось 850 доларів США, та запитала ОСОБА_5 , чи треба десь знаходити 200 доларів, на що ОСОБА_5 відповіла, що нехай залишається все як є і на запитання ОСОБА_6 чи може та принести їй лише 800 доларів США, погодилась. Також ОСОБА_9 сказала ОСОБА_10 про те, що повідомить її про те, коли ОСОБА_7 треба бути на засіданні МСЕК. Після чого вони домовились зустрітись наступного дня;
		31.05.2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли на сходи в приміщенні КЗОЗ «ХМП № 18», де ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_9 , що у неї не долари США, а гривні в сумі 20000 грн., на що ОСОБА_9 відповіла, що різниці немає. Після чого між ними відбулась розмова щодо процедури оформлення медичних документів в обласному МСЕК і коли можливо відбудеться засідання районного МСЕК. Після чого, ОСОБА_9 сказала ОСОБА_10 , що поки та шукає в своїй сумочці, вона прийме хворого, а та прийде до неї. Після чого, ОСОБА_10 приходе до робочого кабінету Куплевацької, повідомляє останній, що думала, що у неї викрали у громадському транспорті те що вона шукала, але у потайному кармані сумки все ж таки вона знайшла, цю річ. Далі вони йдуть на сходи КЗОЗ «ХМП № 18» де ОСОБА_10 перекладає зі своєї сумки до кишені медичного халату, в який була вдягнута Куплевацька, грошові кошти. Після чого, ОСОБА_9 ще раз повідомляє ОСОБА_10 , що вона їй зателефонує і повідомить куди, коли та с ким ОСОБА_10 має прибути;
		висновок експерта № 68 від 22.08.2016 року щодо результатів судової експертизи звуко- та відеозапису, з якого встановлено, що усна мова учасника розмов, які містяться у фонограмах, що були зафіксовані в результаті проведеного аудіо- та відео контролю за ОСОБА_5 та містились на наданих на дослідження картках пам`яті (які були також досліджені і відтворені в ході судового розгляду) належить ОСОБА_5 . Також експертом встановлено, що в досліджуваних записах розмов ознак монтажу не виявлено;
		постанову про проведення контролю за вчиненням злочину (спеціальний слідчий експеримент) від 30.05.2016 року, з якої встановлено, що з метою перевірки намірів ОСОБА_5 на отримання неправомірної вигоди, було доручено прокурором уповноваженій особі здійснити огляд, копіювання та вручення ОСОБА_6 заздалегідь ідентифікованих 20000 грн, на підтвердження чого суду надана постанова від 31.05.2016 року про огляд, копіювання та вручення грошових коштів, з якої встановлено, що в присутності понятих 31.05.2016 року уповноваженою особою у службовому кабінеті будівлі УСБУ в Х/о були оглянуті грошові кошти в національній валюті України номіналом 200 грн. кожна в кількості 100 штук, серійні номери яких були описані, а з купюр зняті копії, що підтверджується додатком до протоколу; 
		постанову про результати контролю за вчиненням злочину від 31.05.2016 року, з якої встановлено, що в приміщенні будівлі УСБУ в Х/о ОСОБА_6 31.05.2016 року з 9 години 10 хвилин до 09 години 40 хвилин були вручені 20 000 грн. купюрами номіналом в 200 грн. кожна в кількості 100 штук, які були заздалегідь ідентифіковані. Також з даного протоколу встановлено, що після отримання даних грошових коштів ОСОБА_6 відправилась до КЗОЗ «ХМП № 18» для зустрічі з ОСОБА_5 . Близько 12 години 03 хвилин того ж дня ОСОБА_6 повідомила уповноважену на проведення слідчої дії особу, що у неї відбулась зустріч з ОСОБА_5 на сходах в приміщенні поліклініки, де вона, за вказівкою останньої, поклала видані їй гроші в сумі 20000 грн. до кишені медичного халату ОСОБА_5 ; 
		протокол огляду місця події від 31.05.2016 року з якого вбачається, що місцем огляду є кабінет № 91 КЗОЗ «ХМП № 18», при огляді в кабінеті була присутня ОСОБА_5 , яка на запитання слідчого повідомила, що її пацієнтка поклала до кишені одягнутого на ній медичного халату грошові кошти, однак, з якою метою вона це зробила, їй невідомо. Також під час огляду було виявлено у правій кишені медичного халату ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 20000 грн. купюрами номіналом в 200 грн. кожна в кількості 100 штук. Також було виявлено на робочому столі та вилучено медичну документацію на ім`я ОСОБА_7 , зокрема: медичну картку на ім`я ОСОБА_7 , направлення останнього на МСЕК на трьох аркушах, виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_7 від 11.05.2016 року, виписки з історії хвороби ОСОБА_7 № 2057, консультативний висновок спеціаліста № 2266 від 19.04.16 р.;
		висновок експерта № 277 від 05.07.2016 року, з якого встановлено, що грошові кошти, вилучені в ході огляду місця події від 31.05.2016 року відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
		При огляді в судовому засіданні грошових коштів, які були вилучені в ході огляду місця події від 31.05.2016 року з кишені халату ОСОБА_5 в сумі 20000 грн. номіналом 200 грн. кожна в кількості 100 штук, відповідають кількості, номіналу та серійним номерам купюр, які були надані ОСОБА_6 для проведення контролю за вчиненням злочину (спеціальний слідчий експеримент), що відображено в протоколі від 31.05.2016 року про огляд, копіювання та вручення грошових купюр. 
		В описанні купюри номіналом 200 грн. з серійним номером ЄЕ 5731533 у протоколах опису перед врученням ОСОБА_6 грошей та у протоколі вилучення грошових коштів було допущено описку в написанні літер, замість літери «Е» була вказана літера «И», проте серійний номер оригіналу даної купюри, відповідає серійному номеру її ксерокопії, яка міститься в додатку до протоколу огляду грошових коштів від 31.05.2016 року.
		Проте, наведені вище докази не підтверджують обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 368 КК України.
		До такого висновку суд приходить виходячи з аналізу фактичних обставин справи, норм кримінального права та законодавства, яке регулює правовідносини в медичній галузі.
		За змістом статті 368 КК України, кримінальну відповідальність за одержання неправомірної вигоди несе лише службова особа.
		Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України,службовими особами устаттях 364,368,368-2,369КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» було звернуто увагу судів на те, що суб`єктами відповідальності за злочини пов`язані з хабарництвом є лише службові особи.
		Також даною постановою вказано на те, що організаційно-розпорядчі обов`язки  це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами),їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 працює в КЗОЗ «ХМП № 18» на посаді лікаря-гастроентеролога з 13.10.1997 року. 
		Аналіз посадової інструкції лікаря-гастроентеролога, яка затверджена головним лікарем КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 18», свідчить про відсутність у лікаря-гастроентеролога ознак функцій, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, які б поєднувалися з виконанням професійних функцій лікаря.
		Наявність обов`язків здійснювати експертизу тимчасової непрацездатності та стійкої непрацездатності та брати участь у роботі лікарсько-консультативних та медико-соціальних експертиз під час розгляду питань, що стосуються гастроентерологічних пацієнтів, пов`язані з виконанням професійних функцій лікаря за профільним захворюванням.
		З положення про тимчасову експертизу непрацездатності, яка затверджена наказом МОЗ України № 189 від 09.04.2008 року вбачається, що безпосередньо в закладах охорони здоров`я незалежно від форм власності, у тому числі в клініках вищих медичних навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, організацію ЕТН здійснює керівник (головний лікар). Ці ж посадові особи є відповідальними за стан організації ЕТН.
		Аналіз обсягу повноважень лікуючого лікаря, викладених у вказаному вище Положенні, свідчить про те, що ці повноваження при проведенні первинного рівня ЕТН є складовою професійних обов`язків лікаря з організації процесу лікування пацієнта та забезпечення його документального підтвердження. 
		Пунктом 5.1.11 Положення встановлено, що лікуючий лікар представляє пацієнта завідувачу відділення у складних випадках з питань діагностики та лікування, видачі, продовження та оформлення листків непрацездатності, направлення на ЛКК.
		Пунктом 5.1.13 встановлено, що лікуючий лікар разом із завідувачем відділення представляє на ЛКК хворих, що мають ознаки стійкої втрати працездатності незалежно від тривалості хвороби, для вирішення питання про направлення їх на МСЕК.
		Відтак, з урахуванням вказаного вище порядку дій лікуючого лікаря при вирішенні питання про наявність підстав для направлення пацієнта на ЛКК, є очевидним, що він наділений правом здійснення підготовчих медичних заходів, які полягають в обстеженні пацієнта, організації його лікування, аналізі результатів такого лікування, підготовці медичної облікової документації й формуванні пропозиції щодо направлення пацієнта на ЛКК для вирішення питання щодо подальшого направлення хворого на МСЕК, при чому, як свідчить аналіз обсягу повноважень завідувача профільного відділення (п. 5.2. Положення), саме останній наділений функціями, які мають ознаки організаційно-розпорядчих обов`язків, так як на нього покладені обов`язки з контролю за своєчасністю, повнотою, правильністю дій, в тому числі своєчасності направлення та якості представленої медичної облікової документації на ЛКК та МСЕК, лікуючих лікарів, які виконують свої професійні обов`язки в очолюваному таким завідувачем профільному відділенні.
		Крім того, виходячи з аналізу функціональних обов`язків лікуючого лікаря при направленні пацієнта на ЛКК та МСЕК, закріплених у наведеному вище Положенні, та наказу головного лікаря КЗОЗ «ХМП № 18» № 38 від 18.01.2016 року про організацію експертизи тимчасової непрацездатності(з додатком), суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , як власне решта лікарів за профільними захворюваннями, які були включені цим наказом до комісії, приймає участь в засіданні лікарсько-консультаційної комісії не як її постійний член, а у якості лікаря, яка представляє хворого перед членами комісії за тим захворюванням, на лікуванні якого спеціалізується. 
		Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на посаді лікаря-гастроентеролога терапевтичного відділення КЗОЗ "ХМП № 18" не наділена обов`язками по керуванню ні будь-якою галуззю, ні трудовим колективом, ні ділянкою роботи, ні окремими працівниками, а здійснює професійну діяльність лікаря, в обсяг повноважень якого, поряд з обов`язком надання необхідної медичної допомоги особам, які звертаються до неї за такою, входить й обов`язок складання відповідної медичної облікової документації, якість якої контролює завідувач відділення. 
		Відтак, кримінально-правова оцінка дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, є безпідставною, так як ОСОБА_5 не наділена організаційно-розпорядчими функціями при здійсненні професійної діяльності на посаді лікаря-гастроентеролога, відповідно не є службовою особою. 
		Обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, є також безпідставним, оскільки, як вже було викладено вище, судом встановлено, що ОСОБА_5 не є службовою особою, а крім того, відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», кожний громадянин України має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров`я, тому вважати інформацію про адресу місця проживання ОСОБА_7 , яку ОСОБА_5 отримала від останнього чи його дружини і вказала у формі 088/о для направлення останнього на МСЕК, як таку, що є завідомо недостовірною, є безпідставним. 
		Безпідставним є і обвинувачення ОСОБА_5 у тому, що внесення нею до тієї ж форми 088/о відомостей про те, що ОСОБА_7 перебуває під наглядом лікувально-профілактичного закладу у зв`язку з хворобою «цироз печінки вірусної С етіології» з листопада 2012 року - є внесенням завідомо неправдивих відомостей з метою створення у членів ЛКК уявлення про наявність у хворого ОСОБА_7 стійкого та непереборного характеру захворювання. 
		По перше, як пояснила в ході допиту ОСОБА_5 , вказуючи такі відомості у формі 088/о вона виходила з даних медичної документації, яка містилась у амбулаторній картці ОСОБА_7 , яка була їй надана і з якої вбачалося, що перші офіційні відомості щодо звернення ОСОБА_7 до закладів охорони здоров`я датуються починаючи з 08.11.2012 року.
		По друге, сам зміст записів, зроблених ОСОБА_5 в форму 088/о спростовує формулювання обвинувачення про те, що ОСОБА_5 було навмисно зазначено, що ОСОБА_7 перебуває під наглядом лікувально-профілактичного закладу у зв`язку з хворобою «цироз печінки вірусної С етіології» з 08.11.2012 року, так як п. 10 даної форми містить запис лише про те, що «під наглядом лікувально-профілактичного закладу перебуває з 08.11.2012 року», а у зв`язку з яким захворюванням  то така інформація відсутня в даній графі. При описі історії хвороби, в п. 11 форми 088/о, лікарем вказано, що вперше у хворого був встановлений вірусний гепатит «С» в 2012 році.
		По третє, як встановлено з пункту 5.1.13 Положення про тимчасову експертизу непрацездатності, лікуючий лікар разом із завідувачем відділення представляє на ЛКК хворих, що мають ознаки стійкої втрати працездатності незалежно від тривалості хвороби, для вирішення питання про направлення їх на МСЕК, отже, оскільки, як пояснювала ОСОБА_5 , хворий ОСОБА_7 , навіть після проходження лікування, мав ознаки, які свідчили про можливість його «інвалідізації», відповідно і ознаки стійкої втрати працездатності, що підтверджувалось на її думку відповідною медичною документацією, то у ОСОБА_5 не було необхідності у створенні у членів ЛКК уявлення про стійкий і необоротний характер захворювання ОСОБА_7 у спосіб внесення запису до форми 088/о, в тій редакції, про яку йдеться в обвинувальному акті. 
		Отже, все вищенаведене свідчить про те, що під час судового розгляду в діях ОСОБА_5 , описаних в обвинувальному акті, не встановлено складу, як кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, так і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. 
		Згідно роз`ясненням, які містяться в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.
		Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства від 08 лютого 1996 року.
		Частиною 7 ст. 284 КПК України встановлено, що у разі встановлення під час судового розгляду відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 373, 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати її у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
		Речові докази, досліджені в ході судового розгляду, залишити в матеріалах справи, крім грошових коштів в сумі 20000 грн., які після набрання вироком законної сили, повернути власнику за належністю.
		Витрати на проведення судових експертиз віднести за рахунок державного бюджету України.
		 
		 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...