Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/4649/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; охорони здоров’я.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2018. Зареєстровано: 22.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.

Номер судового провадження: П/810/4649/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		10 грудня 2018 року                            № 810/4649/18
		          Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,
		за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,
		позивача - не з`явися,
		представників відповідача - Кшемінської Ю.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
		в с т а н о в и в:
		          До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просить:
		- визнати протиправним пункт 3 висновку службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 18.04.2018 №б/н, складений старшим інспектором ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області лейтенантом поліції М`ягким В.Я. та затверджений начальником ГУ НП в Київській області Ценовим Д.М., в частині того, що тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ. Струс головного мозку (23.03.2018), астенічний синдром. Забій лівої лобної частини, забій лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті отримані 23.03.2018 командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 під час проходження служби з власної необережності не при виконанні службових обов`язків та зобов`язати ГУ НП в Київській області внести зміни до такого пункту цього ж висновку службового розслідування, зокрема замість формулювання: "з власної необережності не при виконанні службових обов`язків " зазначити формулювання "при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО";
		- визнати протиправним та скасувати акт "Розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення), що стався 23.03.2018 о 08 год. 00 хв, б/н за формою "Н-5", складений комісією ГУНП у Київській області; 
		          - визнати протиправним та скасувати акт "Про нещасний випадок невиробничого характеру" від  18.04.2018 №10 за формою "НТ*", складений комісією ГУНП у Київській області;
		- зобов`язати ГУНП у Київській області скласти акт за формою "Н-5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 23.03.2018 із командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець"  ГУПН у Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби  при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не погоджується з висновками комісії з розслідування нещасного випадку та складеними за його наслідками актами за формою Н-5* та НТ*, оскільки їх зміст не відповідає фактичним обставинам подій, які відбулись 23.03.2018 на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань". Вказав, що зібрані у ході службового розслідування документи чітко та точно описують обставини, за яких ОСОБА_2 травмувався саме під час виконання службових обов`язків та не з його вини. Натомість, особа, яка проводила службове розслідування дійшла безпідставних висновків, що тілесні ушкодження позивача отримані з власної необережності під час проходження служби, не при виконанні службових обов`язків. 
		Також, позивачем наголошено на тому, що ані у складених актах, ані у висновку службового розслідування не зазначено, в чому ж полягає зв`язок між діями позивача, які оцінені як неналежні, та отриманими тілесними ушкодженнями, а також вимоги законодавства або посадові обов`язки, які були порушені позивачем в момент отримання травм.
		Відповідач позов не визнав, свої заперечення висловив у письмовому відзиві, в якому навів нормативно-правову базу, яка регулює питання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського. Звернув увагу, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.   
		Ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
		Протокольною ухвалою суду від 08.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. 
		У судове засідання, призначене на 10.12.2018, прибули представники відповідача,  просили відмовити у задоволенні адміністративного позову. Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання без його участі.
		 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
		Як убачається з матеріалів справи, а саме - спеціального жетона №0055205, виданого ГУ Національної поліції в Київській області 29.11.2017, ОСОБА_2 є командиром взводу, старшим лейтенантом поліції (а.с. 15).
		Згідно посвідчення від 27.05.2015 серії НОМЕР_1, позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 16).
		Зі змісту позовної заяви встановлюється, та не заперечувалось відповідачем, що на підставі наказів ГУ НП в Київській області від 30.01.2017 №136 дск та від 28.04.2017 №336 дск, ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні для виконання особовим складом завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом" та ніс службу по охороні громадського порядку в районі проведення антитерористичної операції.
		Так, 23.03.2018, у складі групи службових осіб ППСПОП "Миротворець", позивач перебував на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань", що розташований у населеному пункті Кремінського району Луганської області, у ході якого ОСОБА_2 впав та травмувався.
		У зв`язку із наведеним, 03.04.2018 позивач звернувся до начальника ГУ НП в Київській області із рапортом, в якому просив провести службове розслідування, стосовно отриманих ОСОБА_2 травм під час виконання ним службових обов`язків на об`єкті "Блокпост Нова Астрахань" (а.с. 41).
		Розглянувши рапорт позивача, начальником ГУ НП в Київській області, полковником поліції було видано наказ від 12.04.2018 №762 "Про призначення службового розслідування" та наказ від 12.04.2018 №763 "Про організацію розслідування нещасного випадку" (а.с. 39-40).
		За результатами проведеного службового розслідування, було складено:
		- акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18.04.2018 форми Н-5*, у відповідності до якого комісія вважає, що нещасний випадок стався в період проходження служби в Національній поліції і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 6-7);
		-  акт про нещасний випадок невиробничого характеру №10 форми НТ*, у пункті 14 якого вказано, що нещасний випадок зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с. 9-10).
		Базуючись на зазначених актах, старшим інспектором ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області, лейтенантом поліції М`ягким В.Я. прийнято висновок службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 18.04.2018, яким вирішено, що - "Тілесні ушкодження у вигляді  ЗЧМТ. Струс головного мозку (23.03.2018), астенічний синдром. Забій лівої лобної частини, забій лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті отримані 23.03.2018 командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 під час проходження служби з власної необережності не при виконанні службових обов`язків." (а.с. 53).
		На думку позивача, висновок, прийнятий за результатами розслідування не ґрунтується на дійсних, фактичних обставинах його травмування, а тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694).
		Статтею 1 Закону № 2694 визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
		Відповідно до статті 14 вказаного Закону працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
		За приписами статті 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
		Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
		За змістом пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
		          Відповідно до пункту 2.2. Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
		          Згідно із пунктом 2.4. Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
		У відповідності із пунктом 4.6. Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
		          Відповідно до пункту 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про від
		          Пунктом 3.11 Порядку № 1346 передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
		          Дослідивши обставини справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про хибність та безпідставність тверджень відповідача, відображених у документах, оформлених за результатами проведеного службового розслідування, зважаючи на наступне.
		          Встановлюючи обставини події, яка відбулась із позивачем 23.03.2018, судом опрацьовано надані очевидцями (ОСОБА_8 та  ОСОБА_9.) пояснення, які свідчать про наступне.
		           23 березня 2018 року позивач, у складі групи, саме: інспекторів взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець" ГУ НП у Київській області майора поліції ОСОБА_8 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9, а також капрала поліції ОСОБА_10, перебували на бойовому чергуванні охоронного об`єкту "Блокпост Нова Астрахань". Близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_2, здійснюючи перевірку транспортного засобу підозрілих осіб, вилучив у них документи з метою отримання відомостей з бази "Блок Пост" та передав їх ОСОБА_8, який знаходився у приміщені блокпоста. Перевіривши документи, ОСОБА_8 покликав позивача, який у той час оглядав зупинений транспортний засіб. Зреагувавши на звернення колеги , ОСОБА_2 повернувся в його сторону, після чого втратив рівновагу та впав на покриту льодом поверхню асфальту. Через декілька секунд позивач піднявся та підійшов до ОСОБА_8 і ОСОБА_11 за паспортами, та спитав, чи є в аптечці медичні засоби для оброблення ран. 
		          У подальшому, після завершення чергування, відчуваючи погіршення здоров`я, яке виразилось у нудоті та запамороченні, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_11 поїхали до м. Северодонецька для відвідання медичної установи.
		          Судом встановлено, що вищеописані події, згідно виписного епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №474, призвели до ЗЧМТ, струсу головного мозку (23.03.2018), астенічного синдрому, забою лівої лобної частини, забою лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, лівої кисті (а.с. 49).
		          Зазначені судом обставини, які встановлені на підставі наданих сторонами доказів, на переконання суду дають підстави стверджувати про безумовність того, що травми, отримані позивачем, є нещасним випадок, який трапився при виконанні службових обов'язків, на користь чого, свідчить наступне.
		          Перш за все, суд звертає увагу, що 23.03.2018 позивач здійснював бойове чергування, на виконання наказів ГУ НП в Київській області, згідно яких ОСОБА_2 виконував несення служби по охороні громадського порядку в районі проведення антитерористичної операції.
		          Статтею 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
		          Отже, перебуваючи на об`єкті "Блокпост Нова Астрахань", позивач виконував службовий обов'язок, визначений особою начальницького складу.
		          З пояснень колег позивача убачається, та є абсолютно можливим з огляду на природні погодні умови, характерні для березня місяця, що у день нещасного випадку, який трапився із позивачем, були складні погодні умови, зокрема сильна ожеледиця. Вказана обставина також підтверджується фотокартками місця події, наявними у матеріалах справи (а.с. 24).
		          У цьому контексті, суд зазначає, що з настанням від'ємних температур повітря, починається процес охолодження води, у зв`язку із чим, на поверхнях, на яких вона наявна,  з'являються льодові утворення. Такий природний процес вказує на те, що явище лід, є неминучим за певних умов, та таким, що ніяким чином не залежить від волі людини, у даному випадку позивача. 
		          Суд зазначає, що залежним від ОСОБА_2 23.03.2018 було виключно врахування обставини наявності ускладнених погодних умов та дотримання правил особистої безпеки у ході виконання ним своїх службових обов`язків.
		          З цього приваду суд зазначає, що встановлені обставини падіння позивача, виходячи із наявних у справі матеріалів, свідчать про те, що ним було виконано всі, залежні від нього дії для забезпечення особистої безпеки. Так, із позовної заяви та пояснень колег ОСОБА_2, убачається, та не ставилось під сумнів відповідачем ні у ході розслідування, ні у ході розгляду справи, що позивач був у спорядженні - шоломі, бронежилеті, АК-74.
		          При цьому, таким же чином, ні у ході розслідування, ні у ході розгляду справи не було встановлено обставин, за яких можна було б стверджувати про допущення необережності або будь-яких загрозливих падінню дій з боку позивача, які б стала причиною його травмування. 
		          До того ж, відповідачем, в оскаржуваних документах не наведено жодних посилань на порушення ОСОБА_2 конкретних правил або норм, які стали результатом падіння, та слугували підставою для висновку про те, що тілесні ушкодження під час проходження служби отримані з власної необережності не при виконанні службових обов`язків, адже у ході спеціального розслідування нещасного випадку комісією не встановлено порушень позивачем службової (трудової) дисципліни.  
		          Навпаки, комісією встановлено, що ОСОБА_2 01.09.2017 і 15.01.2018 проходив інструктажі з охорони праці, останній медогляд проходив 20.09.2017, та у момент отримання травм не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, що з невідомих суду причин, не було взято до уваги комісією.
		           За таких обставин, висновок службового розслідування причин нещасного випадку та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 18.04.2018 б/н, за якого тілесні ушкодження отримані під час проходження служби з власної необережності не при виконанні службових обов'язків, не може бути визнаний обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі. Суд зазначає, що у цій частині позовних вимог, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог, оскільки визнання протиправним та скасування лише пункту 3 оскаржуваного висновку, не забезпечить ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
		          Разом з цим, враховуючи визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 18.04.2018 №б/н у повному обсязі, позовна вимога щодо зобов`язання ГУ НП в Київській області внести зміни до 3 пункту цього висновку, зокрема замість формулювання: "з власної необережності не при виконанні службових обов`язків "зазначити формулювання "при виконання службових обов`язків в зоні проведення АТО", є неможливою для задоволення.
		          Також, враховуючи мотивувальну частину даного рішення, суд доходить висновку, що акт розслідування нещасного випадку, за формою Н-5* від 18.04.2018 та акт за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру №10 від 18.04.2018, складені комісією без врахування всіх обставин, які мали значення для їх складання, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		          Щодо позовної вимоги про зобов`язати ГУНП у Київській області скласти акт за формою "Н-5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 23.03.2018 із командиром взводу №3 роти №2 ППСПОП "Миротворець"  ГУПН у Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби  при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, суд зазначає наступне.
		          За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо складання актів за результатами розслідування нещасного випадку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
		          Як убачається  зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		          Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
		          Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		          Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		          Таким чином, враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача за фактом нещасного випадку, скласти акт форми Н-5* та Н-1*, значивши, що нещасний випадок стався у період проходження служби  при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
		Одночасно, з урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язання відповідача повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 23.03.2018 зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, та та скласти акти у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 №1346.
		          Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		          Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.                    З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.                  
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування причин та обставин травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 18.04.2018 №б/н, складений старшим інспектором ППСПОП "Миротворець" ГУНП в Київській області лейтенантом поліції М`ягким В.Я. та затверджений начальником ГУ НП в Київській області Ценовим Д.М.
		Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 18.04.2018 форми "Н-5*".
		Визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.04.2018 №10 форми "НТ*".
		Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 - 23.03.2018 о 08 год. 00 хв. під час охорони об`єкту "Блокпост Нова Астрахань" поблизу населеного пункту Кремінського району Луганської області з урахуванням правової позиції суду, висловленої у даному рішенні, та скласти акти у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.12.2002 №1346.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		Суддя                                                                                                             Лисенко В.І.
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення -  20 грудня 2018 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...