Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3786/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2018. Зареєстровано: 22.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2018.
Дата набрання законної сили: 21.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 грудня 2018 року                      № 826/3786/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.,                          розглянувши в порядку письмового провадження справу 
		за позовом   Адвоката ОСОБА_1
		до                  Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної Комісії адвокатури України
		треті особи 1. Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 
		                       Харківської області
		        2. ОСОБА_2
		про               визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - адвокат ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної Комісії адвокатури України (далі - відповідач, ВКДКА)  в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 січня 2018 року№ 1-022/2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 жовтня 2017 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, яким скаргу ОСОБА_2 вдоволено частково, скасовано Рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18.10.2017 року про відмову в ворушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено дисциплінарну справу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області для розгляду і прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є невмотивованим, необґрунтованим та незаконним. Зокрема, як зазначає позивач, скаржниця ОСОБА_2 до неї не зверталась з приводу надання правової допомоги по складанню, оформленню та поданню апеляційної скарги. Крім того, за посиланням позивача, відповідач не наділений повноваженнями на прийняття рішень про порушення дисциплінарної справи, оскільки відповідно до ст.ст. 38, 39, 40, 41, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» лише дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про порушення дисциплінарної справи.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті спірного рішення ВКДКА діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а також з дотриманням процедури розгляду скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА регіону. Зазначив, що відповідно до приписів статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення про ВКДКА остання, діючи як апеляційний орган, в межах конкретного дисциплінарного провадження за результатами розгляду скарги на рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи наділена повноваженнями приймати одне з рішень, передбачених частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та з урахуванням положень статті 37 цього Закону, зокрема, і про скасування рішення КДКА регіону про відмову у порушенні дисциплінарної справи та ухвалення нового - про порушення дисциплінарної справи.
		Третя особа - ОСОБА_2 у наданих поясненнях проти позовних вимог заперечила.
		13.12.2018р. в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позов, просив суд здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, 31.10.2018 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
		В судовому засіданні відповідачем також було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до ст. 194 КАС України. За результатами розгляду поданих клопотань суд їх задовольнив, вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні. 
		Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - адвокат ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2970 від 21 червня 2007 року (том 1 а.с. 12). 
		26.06.2017р. за вх. № 0643/17 до КДКА Харківської області надійшла скарга гр. ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) адвоката ОСОБА_1, яка була обґрунтована неподанням апеляційної скарги на судове рішення по цивільній справі № 615/1941/15-ц  Валківського районного суду Харківської області, що є невиконанням своїх процесуальних обов'язків за договором про надання правової допомоги.
		18.10.2017р. скарга ОСОБА_2 розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Харківської області за результатами якої ухвалено рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (том 1 а.с. 13-15).
		Не погодившись з даним рішенням КДКА Харківської області ОСОБА_2 оскаржила його до ВКДКА.
		Рішенням ВКДКА від 30.01.2018р. №І-022/2018 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково (пункт 1 рішення); рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18.10.2017р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано (пункт 2 рішення); ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (пункт 3 рішення); секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб (пункт 4 рішення); матеріали дисциплінарної справи повернуті до КДКА Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи (пункт 5 рішення) (том 1 а.с. 16-19).
		Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач і звернувся з даним позовом.
		Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).
		Частиною першою статті 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
		Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Статтею 37 Закону №5076-VI  встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:  1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
		Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
		Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. 
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Статтею 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		Частиною першою статті 52 Закону №5076-VI встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
		Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
		Частиною п'ятою статті 52 Закону №5076-VI встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3)  скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 52 Закону №5076-VI  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
		Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з'їздом адвокатів України.
		Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року, ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури передбачає  прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.
		Суду не надано доказів скасування Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року. Відтак, вказане Положення є чинним.
		Аналізом наведених вище норм статей 37, 39, 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року, встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.
		У ході судового розгляду справи встановлено, що рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 від 18.10.2017р. ухвалене дисциплінарною палатою КДКА Харківської області на стадії розгляду питання про порушення дисциплінарної справи.
		Отже, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.01.2018р. №I-022/2018, яким скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18.10.2017р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.
		З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги доводи позивача про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не наділена повноваженнями щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
		Крім того,  суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		За змістом пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема,  спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		У пункті 8 частини 1статті 4 КАС України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
		Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
		При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
		У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
		Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.
		Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
		З системного аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що рішення про порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних для позивача наслідків, оскільки таке рішення не встановлює факту вчинення конкретного дисциплінарного проступку, так як порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, та лише за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті може прийматися рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а тому оскаржуване позивачем рішення ВКДКА містить лише попередні висновки щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
		Таким чином, враховуючи, що рішення про порушення дисциплінарної справи є проміжним процесуальним рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в процесі дисциплінарного провадження, суд приходить до висновку, що рішення про порушення дисциплінарної справи не порушує прав позивача та не спричиняє негативних наслідків.
		Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 12  липня 2018 року у справі №826/13442/15.
		Отже, правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи.
		Натомість, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.01.2018р. №I-022/2018, яким скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18.10.2017р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов'язків. 
		З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)  з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
		Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
		Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		          
		           У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити  повністю.           
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.В. Патратій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...