Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/2477/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2018. Зареєстровано: 22.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 13.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/810/185/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції -    Максименко О.Ю.
		Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.
		 
		Справа № 409/2477/17
		Провадження № 22-ц/810/185/18
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 грудня 2018 року                                                              м. Сєвєродонецьк
		 
		       Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		        головуючого - Луганської В.М.
		        суддів: Дронської І, О., Назарової М.В.
		за участю секретаря: Перишкіна Т.М.,
		учасники справи: 
		позивач - (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
		відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
		позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_5
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку 
		цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 червня 2018 року, ухваленого у складі суду Максименко О.Ю., в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою, третя особа ОСОБА_3, 
		 
		в с т а н о в и в:
		У жовтні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк звернулося до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких зазначило, що між ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №29_199 від 24.04.2013 року. Відповідно до п. 1.1-1.3 кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику на умовах договору кредит у розмірі 12500,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 27% річних на умовах та в строки, визначених договором. Кредит надавався строком на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 22.04.2016 року. Банк свої обов'язки, передбачені кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідно до ст. 546 ЦК України, в якості забезпечення виконання позичальником обов'язків за кредитним договором було укладено договори поруки: договір поруки № 1 від 24.04.2013 року з ОСОБА_4 та договір поруки № 2 від 24.04.2013 року з ОСОБА_5 У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань станом на 17.12.2017 року виникла заборгованість за даним договором, яка складає 17579,38 грн. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які є солідарними боржниками з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором № 29_199 від 24.04.2013 року станом на 17.10.2017 року, яка складається з: боргу за кредитом в розмірі 7564,83 грн.; відсотків за Кредитом з 01.08.2014 року по 16.10.2017 року в розмірі 3868,98 грн.; інфляційних втрат банку з серпня 2014 року по вересень 2017 року за прострочення сплати кредиту в сумі 3552,30 грн.; інфляційних втрат банку з серпня 2014 року по вересень 2017 року за прострочення сплати відсотків за Кредитом у сумі 1797,20 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.08.2014 року по 16.10.2017 року в розмірі 528,33 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 року по 16.10.2017 року в розмірі 267,74 та просив суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
		 
		Відповідачем по справі ОСОБА_5 заявлено зустрічний позов до ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_5 зазначила, що згідно договору договір №2 вона взяла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за зобов'язанням ОСОБА_3 за кредитним договором № 29_199 від 24.04.2013 року. Строк виконання зобов'язання, відповідно до кредитного договору №29_199 від 24 квітня 2013 року спливає 22.04.2016 року. Порука припиняється із спливом шестимісячного терміну від настання строку для пред'явлення вимоги позивачем -відповідачем з 23.10.2016 року. Оскільки ПАТ «Державний ощадний банк» позивач звернувся 26.10.2017р. до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором №29 _199 від 24.04.2013 року, то порука припинена. Просить суд визнати припиненою поруку за договором поруки №2 від 24.04.2013 року, що був укладений між ОСОБА_5, ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/0199 філії, та ОСОБА_3
		 
		Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання поруки припиненою задоволено в повному обсязі.
		Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором № 29_199 від 24.04.2013 року станом на 17.10.2017 року у розмірі 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 16.10.2017 року.; 2635,63 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 року по вересень 2017 року.; 1304,66 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1291,34 грн.
		       У задоволенні позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України"в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк"  до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 29_199 від 24.04.2013 року відмовлено в повному обсязі у зв'язку з припиненням поруки.
		       Суд визнав припиненою поруку за Договором поруки №2 від 24.04.2013 року, що був укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10012/0199 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04.06.2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 4.2. договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених п. 5.4. договору, не пред'явить вимоги до поручителя. Пунктом 5.4. договору поруки встановлено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до 3 років для всіх грошових зобов'язань поручителя (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами кредитного договору та договору поруки та посилається на те, що сторони встановили строк дії договору поруки, а також визначили, що порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не пред'явить вимоги до Поручителя. Договором поруки встановлено строк її дії - до закінчення трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання. Умовами кредитного договору № 29_199 від 24.04.2013 року передбачено погашення кредиту рівними частинами в сумі 347,22 грн. до 22.04.2016 року. Позичальник та поручитель припинили виконувати зобов'язання щодо сплати чергових платежів, починаючи з 01.08.2014 року. Відповідно до п. 4.2., 5.4. Договору поруки, банк має право пред'явити вимогу до поручителя протягом трьох років з моменту настання сплати кожного чергового платежу. Посилається на те, що порука не припинена.
		В апеляційній скарзі посилається на те, що в порушення норм ЦПК України суд застосував строки позовної давності, про які відповідач ОСОБА_3 зазначила у відзиві на позовну заяву.
		 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 червня 2018 року та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.        
		В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не повно встановив обставини по справі, які мають значення. Посилається на те, що умови договору виконувалися належним чином до червня 2014 року, до бойових дій безпосередньо в м. Луганську та вона змушена була переїхати до м. Харкова, де знаходилась без коштів для існування, за виключенням допомоги як внутрішньо переміщеній особі, на утриманні знаходиться малолітня донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Кредит був отриманий для лікування, з серпня 2014 року і протягом 2015 років та 2016 років ОСОБА_3 було проведено ряд операцій, обстежень, що підтверджується виписними епікризами з історії хвороб.
		Скаржник посилається на те, що суд безпідставно стягнув з неї заборгованість, оскільки банком пропущено строк позовної давності.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 зазначила, що апеляційна скарга банку необґрунтована, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порука припинена. Умовами договору поруки не передбачено строк дії поруки у розумінні ст. 251, 252 ЦК України. Зазначає, що ПАТ «Державний ощадний банк» у позовній заяві не застосовано солідарності вимог до поручителів. Позивач не просить стягнути солідарно і однократно суму боргу, а вимагає стягнення суми заборгованості з кожного окремо відповідача, намагається стягнути суму боргу в потрійному розмірі. Просить суд апеляційної інстанції рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу банку без задоволення. 
		 
		В судовому засіданні представник ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнав, вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги.
		 
		В судове засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_4, відповідач (позивач) ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_9 не з'явилися, про місце та час судового засідання повідомлені у визначеному законом порядку.
		Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені наступні обставини: 24.04.2013 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №29_199, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 12500,00 грн. зі сплатою 27% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. 
		Кредит надавався готівкою одноразово строком на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 22.04.2016 року на споживчі цілі. 
		Відповідно до п. п. 1.5 - 1.6.3, 3.3.4 Кредитного договору позичальник зобов'язався щомісяця, не пізніше останнього робочого дня місяця, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 347,22 грн., сплачувати нараховані банком проценти на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. 
		З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором №29_199 від 24.04.2013 року між ОСОБА_3, ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №1 від 24.04.2013 року, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором №29_199 від 24.04.2013 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
		З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором №29_199 від 24.04.2013 року між ОСОБА_5, ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №2 від 24.04.2013 року, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором №29_199 від 24.04.2013 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
		Відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 17.10.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 17579,38 грн., яка складається з: 7564,83 грн. борг за кредитом; 3868,98 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 01.08.2014 року по 16.10.201 року; 3552,30 грн. - інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту з серпня 2014 року по вересень 2017 року; 1797,20 грн. - інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків з серпня 2014 року по вересень 2017 року; 528,33 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.08.2014 року по 16.10.2017 року; 267,74 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2014 року по 16.10.2017 року.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 останню сплату за основним боргом здійснено 16.06.2014 року в сумі 352,85 грн., а за процентами в сумі 184,95 грн., при цьому заборгованість за кредитом та процентами не погашено повністю.
		Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя, оскільки до суду з позовом про стягнення заборгованості в солідарному порядку з боржника та поручителів позивач звернувся лише 30.10.2017 року, тому порука припинена. А вимоги банку до боржника ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково в межах строку позовної давності.
		Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 14188, 30 грн., виходячи з наступного.
		Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		У справі судом встановлено,що ОСОБА_3 належним чином не виконала зобов'язань за кредитним договором, який був укладений між нею та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, із зменшенням розміру у зв'язку із застосуванням наслідків пропуску строку позовної давності, становить - 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 22.04.2016 року; 2635,63 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 1304,66грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з позичальника на користь позивача зазначеної заборгованості.
		При цьому суд обґрунтовано застосував наслідки пропуску строку позовної давності з огляду на таке.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).
		При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу.
		       Кредитний договір діє в межах визначеного строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу. 
		       З наданого позивачем ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", розрахунку вбачається, що до 01 липня 2014 року відповідач ОСОБА_3 не мала прострочення погашення кредиту та до 01 червня 2014 року відповідач не мала прострочення по процентам. Перебіг строку позовної давності розпочався за вимогою про стягнення заборгованості за кредитом з 01 серпня 2014 року та за вимогою про стягнення процентів з 01 липня 2014 року. Відповідно трирічний строк позовної давності сплинув по кредиту 01.08.2017 року, по процентах 01.07.2017 року. З позовом банк звернувся до суду 30 жовтня 2017 року. За таких підстав висновок суду першої інстанції про те, що банк з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом та процентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року звернувся до суду після спливу строку позовної давності відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам. Як вбачається із матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 просила суд застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності. Тому доводи апеляційної скарги позивачем ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" в цій частині не заслуговують уваги та не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що по всім вимогам банку сплинув строк. 
		       Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині того, що судом першої інстанції не застосовано вимоги закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно яких на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів, оскільки ПАТ "Державний ощадний банк України" не заявлялися вимоги про стягнення з відповідачів пені та штрафу, а заявлені вимоги за ст.625 ЦК України, що не є тотожними пені та штрафу.
		       Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" в частині того, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених вимог до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 
		Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
		За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
		У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
		Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
		За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
		Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
		Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
		Із п.4.2 договорів поруки № 1 та № 2, укладених 24 квітня 2013 року, вбачається, що порука припиняється, якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених у п.5.4 цього договору не пред'явить вимоги до поручителя.
		Пунктом 5.4 вказаних договорів поруки закріплено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 3-х років для всіх грошових зобов'язань поручителя.
		Таким чином, вказані умови договорів поруки свідчать про те, що строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України установлено саме цими договорами.
		Тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
		Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, «основне зобов'язання» - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
		У справі, яка переглядається, суд встановив, що боржник (а відтак і поручителі) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 22 квітня 2016 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) у розмірі та строки, визначені у графіку платежів.
		Отже, поряд з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
		Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
		Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
		Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.
		Таким чином, можна зробити висновок, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
		У справі, яка переглядається, згідно з умовами кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця рівними частинами у розмірі та строки, визначені договором.
		Із системного аналізу умов договорів поруки № 1 та № 2 вбачається, що порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як установлено кредитним договором.
		Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає у такому ж розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як установлено кредитним договором, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обчислення установленого договором поруки трирічного строку для пред'явлення вимог до поручителя.
		Таким чином, якщо банк пред'явив вимоги до поручителів більше ніж через три роки після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України та п.4.2 Договорів поруки № 1 та № 2 порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
		Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу трирічного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
		За таких обставин, аналіз частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.
		Відповідно, у цьому разі закінчення трирічного строку, установленого договором поруки, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.
		У справі, яка переглядається, кредитним договором передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних платежів, а за договорами поруки відповідальність поручителів встановлена у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як у кредитному договорі.
		Звернувшись 30 жовтня 2017 року із позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» пред'явив вимоги до поручителів частково поза межами трьох років за кожним місячним платежем, у зв'язку із чим за платежами, які необхідно було здійснити боржнику до 30 жовтня 2014 року порука припинилась, і відповідні суми стягненню з поручителів не підлягають.
		При цьому колегія суддів приймає до уваги відповідний правовий висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа  № 408/8040/12.
		У зв'язку з викладеним, підлягають задоволенню позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 (з урахуванням припинення поруки щодо платежів, які необхідно було здійснити боржнику до 30 жовтня 2014 року), які є солідарними боржниками з ОСОБА_3 в частині стягнення з них заборгованості у розмірі - 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 22.04.2016 року; 2635,63 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 1304,66 грн. - інфляційні витрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року
		Тому і заявлені вимоги ОСОБА_5 по зустрічному позову підлягають задоволенню частково, оскільки порука припинена в частині щомісячних платежів.
		 
		Згідно із п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а, згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України - порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 червня 2018 року скасувати в частині задоволення заявлених вимог ОСОБА_5 до ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»про визнання поруки припиненою, в частині відмови у задоволенні заявлених вимог ПАТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, в частині стягнення з ОСОБА_3 судових витрат і в цій частині ухвалити нове судове рішення. Заявлені вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою задовольнити частково. Поруку по договору поруки №2 від 24.04.2013 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний ощадний банк», ОСОБА_3 вважати припиненою з 01.08.2014 року по 30.10.2018 року. Стягнути з ОСОБА_4 ОСОБА_5 які є солідарними боржниками з ОСОБА_3 на користь ПАТ Державний ощадний банк України"в особі філії - Луганського обласного управління АТ"Ощадбанк" заборгованість станом на 17.10.2017 року у розмірі 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 21.04.2016 року; 2635,63 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 р. по вересень 2017 року; 1304,66 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року.
		З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» на відшкодування судових витрат в розмірі 1076, 13 грн. з кожного за сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Стягнути з ОСОБА_11 на користь «Державний ощадний банк України» судові витрати у розмірі 1037, 34 грн.
		Керуючись ст .ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 04 червня 2018 року скасувати в частині задоволення заявлених вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою, в частині відмови у задоволенні заявлених вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, в частині стягнення з ОСОБА_3 судових витрат і в цій частині ухвалити нове судове рішення.
		 
		Заявлені вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою задовольнити частково.
		 
		Поруку по договору поруки №2 від 24.04.2013 року, укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк», ОСОБА_12 Валерієвною вважати припиненою з 01.08.2014 року по 30.10.2018 року.
		 
		Заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №29-199 від 24.04.2013 року задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, яка є солідарним боржником з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України"в особі філії - Луганського обласного управління АТ"Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Єнергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, заборгованість за кредитним договором № 29_199 від 24.04.2013 року станом на 17.10.2017 року у розмірі 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 21.04.2016 року; 2635,63 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 р. по вересень 2017 року; 1304,66 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року.
		 
		       Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка є солідарним боржником з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України"в особі філії -Луганського обласного управління АТ"Ощадбанк" (Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Єнергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, заборгованість за кредитним договором № 29_199від 24.04.2013 року станом на 17.10.2017 року у розмірі 14188,30 грн., яка складається з: 6597,26 грн. борг за кредитом; 3008,90 грн.- відсотки за користування кредитом за період з 30.10.2014 року по 21.04.2016 року; 2635,63 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту з листопада 2014 р. по вересень 2017 року; 1304,66 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків з листопада 2014 року по вересень 2017 року; 437,68 грн. - три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року; 204,17 грн. - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.11.2014 року по 16.10.2017 року.
		 
		       Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України"в особі філії -Луганського обласного управління АТ"Ощадбанк" Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Єнергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1076, 13 грн. з кожного.
		Стягнути з ОСОБА_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 накористь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України"в особі філії -Луганського обласного управління АТ"Ощадбанк" Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Єнергетиків буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1037, 34 грн.
		       В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий В.М. Луганська 
		 
		Судді : І.О. Дронська
		 
		М.В. Назарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...