Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6202/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 21.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 грудня 2018 року                                                    № 826/6202/17
		 
		 
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної  служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівництво», Товариство з обмеженою відповідальністю «Механдес Київ» про зобов'язання вчинити дії,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудівництво» (далі - відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Механдес Київ» (далі - відповідач-2), у якій просить зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 допустити позивача до здійснення перевірки дотримання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту при будівництві комплексу житлових будинків вбудовано- прибудованими приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури та паркінгами, за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1-А, Шевченківський район.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч пред'явлених (направлених) всіх необхідних та належним чином оформлених документів (наказу на проведення планової перевірки, повідомлення про проведення такої перевірки та посвідчення на проведення перевірки), що дають право на проведення планової перевірки, та за наявності законних підстав для проведення такої перевірки, відповідачем-1, відповідачем-2 неправомірно відмовлено у допуску інспекторів до проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 07.09.2017.
		В судове засідання представник позивача з'явився, представник відповідача-1, відповідача-2 не з'явилися, судове засідання відкладено на 09.11.2017.
		В судове засідання призначене на 09.11.2017 представник позивача з'явився та позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.     Представник відповідача-1, відповідача-2 у судовому засіданні призначене на 09.11.2017 не з'явилися.
		08.02.2018 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених у письмовому відзиву.
		01.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення на відзив відповідача-1.
		Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України  (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії).
		Розглянувши у порядку письмового провадження подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		15.11.2016 Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) видано наказ № 416 «Про проведення планових перевірок», згідно якого державним інспекторам доручено в грудні 2016 року провести планову перевірку будівництва комплексу житлових будинків вбудовано-прибудованими приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури та паркінгами, за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, Шевченківський район, товариства з обмеженою відповідальністю Євробудівництва» та товариство з обмеженою відповідальністю «Механдес Київ» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
		05.12.2016 на підставі наказу було видано посвідчення № 1749 на проведення державними інспекторами перевірки дотримання законодавства на будівництві, за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, Шевченківський район.
		18.11.2016 позивачем направлено рекомендованим листом на адресу відповідача-1, відповідача-2 повідомлення від 17.11.2016 №18/23/2373 про проведення планової перевірки будівництва комплексу житлових будинків вбудовано-прибудованими приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури та паркінгами, за адресою:м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, Шевченківський район, ТОВ «Євробудівництва», ТОВ «Механдес Київ».
		Відповідно до змісту заявленого позову, державним інспектором здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1-А, однак відповідачами відмовлено у допуску до проведення перевірки.
		За фактом недопущення до проведення перевірки державним інспектором складено Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 23.12.2016.
		Наведені обставини, а саме неможливість встановити наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
		Оцінюючи подані сторонами докази за правилами ст. 86 КАС України, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Такий центральний орган виконавчої влади в силу норми ч. 2 ст. 64 зазначеного Кодексу реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
		Згідно з ч. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Згідно з п. 39 ч. 4 цього ж Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).
		Зокрема, згідно з Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13 квітня 2016 р. №175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання (п. 27 ч. 4 Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві).
		Статтею 1 цього Закону (в чинній редакції) визначено, що «державний нагляд (контроль)» - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; «заходи державного нагляду (контролю)» - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1, 4 і 5 ст. 5, ч. 1 - 6 ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Загальні засади призначення та проведення планових заходів здійснення державного нагляду визначені у ст. 5 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
		Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
		Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
		Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
		Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
		 Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
		У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
		Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
		Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
		Аналогічно, п. 3 розд. ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - Порядок № 1337), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 02 листопада 2015 року № 1337, встановлено, що перед початком перевірки посадові особи, які будуть її здійснювати, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення на проведення перевірки та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення на проведення перевірки.
		В силу норм ч. 1 ст. 8 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю).
		Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 1337 посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.
		Таким чином, планові перевірки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки можуть проводитися лише на підставі наказу про проведення перевірки виданого ДСНС України або її територіальними органами (в тому числі остання через підпорядкований йому підрозділ). При цьому, такі органи можуть звертатися у встановленому законом порядку до адміністративного суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки.
		Як встановлено судом, підставою для звернення ГУ ДСНС України у м. Києві до суду з даним адміністративним позовом послугував недопуск посадових осіб органу контролю до проведення планової перевірки відповідача-1, відповідача-2.
		Судом встановлено, що 23.12.2016 державними інспекторами здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська,1-А, де працівникам відповідача пред'явлено наказ від 15.11.2016 № 510 «Про проведення планових перевірок», посвідчення від 05.12.2016 №1749 на проведення державними інспекторами планової перевірки, та посвідчення державних інспекторів.
		Як вбачається з матеріалів справи, всупереч пред'явлених документів та законних підстав для проведення перевірки, представниками відповідача-1, відповідача-2 не допущено державного інспектора до проведення перевірки.
		За фактом недопущення до проведення перевірки та у відповідності з пунктом 11 розділу III Порядку проведення перевірок, державними інспекторами складено Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 23.12.2016, пояснень про причини недопуску до перевірки представниками відповідача-1, відповідача-2 надавати відмовився.
		Позивачем  даний адміністративний позов було подано до суду відповідно до повноважень наданих йому пунктом 9 розділу ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.11.2015 №1337 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912.
		Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 169-р від 10.03.2017, яке набрало чинності 21.05.2017, скасовано накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за переліком згідно з додатком 1, зокрема, підпункт 1 пункту 1 наказу МВС від 2.11.2015 № 1337.
		Отже, станом на момент розгляду справи судом, скасовано нормативно - правовий акт яким позивачу було надано право на звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку.
		Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач-1 заперечує, оскільки розпорядженням Кабінету міністрів України від 10.03.2017 № 169-р «Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки» було скасовано.
		Статтею 19 Конституції України також закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		При перевірці повноважень ГУ ДСНС у м. Києві на звернення до суду з даним позовом підлягають врахуванню положення Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими регулюються повноваження позивача на проведення перевірок та вжиття відповідних заходів.
		Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені, зокрема, статтею 67 Кодексу цивільного захисту України. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що до них належить, крім іншого, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
		Наведеному припису Кодексу цивільного захисту кореспондує підпункту 48 пункту 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за №1052 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, а також підпункту 35 пункту 4 затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 за №3 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
		Крім того, підпунктом 73 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.03.2013 №3, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території за дорученням ДСНС представляє її інтереси під час розгляду справ у судах.
		Отже, у визначених випадках ГУ ДСНС у м. Києві має право подавати позов в адміністративному судочинстві, а також представляти інтереси ДСНС України за її дорученням під час розгляду справ у судах.
		Натомість, ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим законом України, у тому числі Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не встановлено права органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати позов про зобов'язання фізичної або юридичної особи вчинити певні дії, зокрема, - забезпечити допуск фахівця органу державної служби з надзвичайних ситуацій до здійснення перевірки стану додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожарної безпеки.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 21.12.2016 Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 21-2735а16.
		У справі у справі №826/7962/16 (адміністративне провадження №К/9901/1737/18) Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність передумов права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, яка означає відсутність самого суб'єктивного права на позов (постанова від 06.03.2018 в адміністративному провадженні №К/9901/1737/18, http://reyestr.court.gov.ua/Review/72693898).
		Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 №12-рп/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство»), суд вважає за необхідне зазначити, що термін «закон» є значно вужчим від терміну «законодавство» та, відповідно, не включає в себе також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. 
		Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» надано визначення принципу «належного урядування», який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
		Пунктом 12 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
		При цьому, Конституція України не передбачає право центральних органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведене в своїй сукупності вказує на безпідставність посилань позивача на положення пункту 9 Розділу III Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 №1337, як     на правову підставу для звернення до суду із даним позовом.
		Положення частини 4 статті 50 цього Кодексу, в редакції, яка діяла на момент звернення ГУ ДСНС у м. Києві до суду із позовом про зобов'язання відповідача-1, відповідача-2 допустити до об'єкта соціальної інфраструктури та паркінгами, кореспондуються з викладеним в частині 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на день постановлення судового рішення. Так, даною нормою встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
		1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
		2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
		3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
		4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
		5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
		Не зазнали змін в частині визначення повноважень органів ДСНС України і Кодекс цивільного захисту України та Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, щодо права органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати позов про зобов'язання фізичної або юридичної особи вчинити певні дії.
		Отже, ні на день звернення позивача до суду, ні станом на день розгляду справи по суті, ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншим нормативно-правовим актом, що має силу закону або вищу від нього юридичну силу, ні нормами процесуального законодавства, не передбачено право ДСНС України та її територіальних органів на звернення до суду саме з позовом до юридичної особи про зобов'язання допустити працівників до проведення перевірки. У той час як приписи підзаконного акта, хоча й містять відповідне повноваження ГУ ДСНС у м. Києві, однак не мають необхідного визначеного як Конституцією України, так і Кодексом адміністративного судочинства України, правового статусу та юридичної сили. 
		Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №169-р, яке набрало чинності 21.05.2017, скасовано, зокрема, підпункт 1 пункту 1 наказу МВС України від 02.11.2015 №1337, саме яким затверджено Порядок, як такий, що не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Таким чином, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а за наслідками невиконання такого обов'язку суб'єктом господарювання позивач не наділений повноваженням на звернення до адміністративного суду із позовом про зобов'язання допустити посадових осіб до проведення перевірки. 
		За наведених обставин, суд дійшов висновку, що положеннями чинного процесуального законодавства встановлено, що фізичні та юридичні особи можуть бути відповідачами в чітко визначених саме законами України випадках, тоді як повноваження позивача на звернення до адміністративного суду з позовом до юридичної особи про зобов'язання допустити працівників ДСНС України та її територіальних органів до проведення перевірки містить лише підзаконний акт, який в свою чергу не має необхідного правового визначення ані Конституцією України ані Кодексом адміністративного судочинства України, що свідчить про відсутність у позивача права на звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та відповідно є підставою для відмови в його задоволенні.
		Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються. 
		Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		 
		Суддя                                                                                                          В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...