Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 532/233/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 15.03.2019 (частково)
Результат оскарження 15.03.2019 Полтавський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1/532/2/2018
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		532/233/14-к 
		1/532/2/2018 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 грудня 2018 р.   м. Кобеляки
		 
		 Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
		судді - ОСОБА_1 ,
		з участю:
		прокурорів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		підсудного  ОСОБА_6 ,
		захисника підсудного  адвоката ОСОБА_7 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна вища, одруженого, не працюючого, не судимого, 
		в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_6 , працюючи на посаді голови Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, будучи суддею, обраним безстроково відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» №1590- IV від 04.03.2004, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди, вчинив службове підроблення за наступних обставин.
		Так, в провадженні судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 перебували матеріали кримінального провадження № 35079032 по обвинуваченню ОСОБА_9 .
		08 липня 2008 року ОСОБА_6 без проведення судового засідання прийняв постанову про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_10 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості: прийняття рішення у відкритому судовому засіданні з участю прокурора ОСОБА_11 та секретаря судового засідання ОСОБА_12 , які участі в засіданні не приймали. 
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, видача завідомо неправдивого документу.
		Крім цього, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи умисел на звільнення ОСОБА_9 з під варти та отримання за це неправомірної вигоди, ОСОБА_6 09 липня 2008 року дав розпорядження секретарю судового засідання виготовити припровідну про направлення прийнятої вище вказаної постанови про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 до установи, в якій утримувався останній, після чого підписав вказану припровідну та затвердив постанову про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 з під варти на підписку про невиїзд печаткою суду і повідомив судового розпорядника ОСОБА_13 про необхідність відвезти постанову суду до СІЗО № 3 міста Дніпропетровська для її виконання.
		По дорозі до СІЗО № 3 міста Дніпропетровська ОСОБА_6 разом із ОСОБА_13 прибули на парковочну стоянку біля кафе «Рандеву» в місті Павлоград, де зустрілись із ОСОБА_14 , який мав передати кошти за звільнення ОСОБА_9 з під варти, після чого ОСОБА_6  відрекомендував останньому особу ОСОБА_13 та повідомив, що саме ця особа виконає постанову суду. Після цього, ОСОБА_6  надав ОСОБА_13  розпорядження пересісти до автомобіля ОСОБА_14 для поїздки до СІЗО.
		Після цього, ОСОБА_6 був затриманий працівниками правоохоронних органів, а постанова суду вилучена. 
		Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 364 КК України.
		Однак, враховуючи, що ОСОБА_6  не довів свій злочин до кінця ( оскільки метою було звільнення ОСОБА_9 з під варти) з причин, що не залежали від його волі, тому своїми діями ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 364 КК України, а саме зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використав своє становище всупереч інтересам держави, що могло завдати ( в разі звільнення ОСОБА_9 ) істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками правоохоронних органів.
		Крім цього, згідно з обвинувальним висновком ОСОБА_6 підозрюється у тому, що будучи головою Юр`ївського районного суду та представником влади  службовою особою, діючи умисно, із корисливих мотивів, в липні 2008 року отримав від ОСОБА_14 хабар в сумі 226 803,5 гривень за прийняття рішення про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_9  із взяття під варту на підписку про невиїзд по кримінальній справі № 35079032 за наступних обставин.
		26 червня 2008 року ОСОБА_14 звернувся до ОСОБА_6 як до судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з питання можливості відшкодування матеріальної шкоди завданої громадянину ОСОБА_15 внаслідок злочинних дій ОСОБА_9 , кримінальна справа за обвинуваченням якого на той час розглядалась суддею ОСОБА_6 . В результаті розмови ОСОБА_6 пообіцяв подумати як можна допомогти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з відшкодуванням матеріальної шкоди завданої ОСОБА_9 . Вивчивши матеріали справи за обвинуваченням ОСОБА_9 . ОСОБА_6 вирішив використати надані йому владні повноваження судді з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання від ОСОБА_14 хабара в особливо великому розмірі.
		Реалізуючи свій злочинний намір, 1 липня 2008 року ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_14 та запропонував зустрітись. Зустрівшись з ОСОБА_14 того ж дня, близько 13 години ОСОБА_6 запропонував йому самостійно вжити заходів для одержання від ОСОБА_9 грошових кошів як компенсації за завдану матеріальну шкоду. З цією метою ОСОБА_6 сказав, що може як суддя прийняти рішення про звільнення ОСОБА_9 з під варти, змінивши йому запобіжний захід на непов`язаний з позбавленням волі, та забезпечити передачу ОСОБА_9 з СІЗО безпосередньо ОСОБА_14 . За виконання вказаних дій ОСОБА_6 висунув ОСОБА_14 вимогу передати йому 50 тисяч доларів США як хабар за вчинення вказаних дій з використанням наданої влади судді.
		Усвідомивши, що від нього вимагають хабар за вчинення незаконних дій, ОСОБА_14 3 липня 2008 року звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину та дав згоду допомогти у викритті злочинної діяльності судді ОСОБА_6 .
		5 липня 2008 року ОСОБА_16 , виконуючи вимогу ОСОБА_6 щодо давання хабара, приблизно о 12 годині 30 хвилин, передав останньому біля кафе «Рандеву», що розташоване в м. Павлограді по вулиці Дніпропетровській,1-а, 5 тисяч доларів США ( за офіційним курсом Національного банку України на день одержання хабара складає 24203,5 грн) як частину хабара загальною сумою 50 тисяч доларів США, за прийняття ОСОБА_6 як суддею рішення щодо зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_9 .
		9 липня 2008 року суддя ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на одержання хабара від ОСОБА_14 у визначеному ним розмірі в 50 тисяч доларів США, використовуючи надану йому як судді владу, виніс постанову про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , датувавши її 8 липня 2008 року.
		Після цього, ОСОБА_6 призначив ОСОБА_14 зустріч у м. Павлограді 9 липня 2008 року з метою одержання від нього решти суми хабара. Приблизно о 13 годині 30 хвилин 9 липня 2008 року в м. Павлограді в службовому автомобілі Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області «Daewoo sens» державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Павлоград по вул. Дніпропетровській,1-а ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_14 решту визначеного ним розміру хабару в сумі 202600 грн.
		Одержавши вказану суму хабара ОСОБА_6 одразу передав ОСОБА_14 постанову про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 .
		Всього за наведених вище обставин ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_14 хабар на загальну суму 226803,5 грн, що більш ніж у п`ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Таким чином, органами досудового слідства ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ( в ред. станом на 07.05.2008 року), що виразилося у одержанні хабара в особливо великому розмірі особою, яка займає особливо відповідальне становище.
		Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що постанову він дійсно приймав, вказана в документі дата «08 липня 2008 року» є опискою. На даний час постанова не змінена та не скасована, а тому є законною. Службового становища він не використовував, а діяв виключно в законний спосіб. Хабар не отримував. Доказів його винуватості суду не надано, а тому прохав визнати його невинуватим.
		Незважаючи на невизнання своєї вини, винність ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст.364 та ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
		- Постановою Верховної ради України № 1590-ІV від 4 березня 2004 року ОСОБА_6 призначено на посаду судді місцевого Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області (т.1 а.с.104);
		- Указом Президента України № 1568/2004 від 29.12.2004 року про призначення ОСОБА_6  головою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ( т. 1 а.с.198);
		- постановою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2007 року, із змісту якої вбачається, що Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_6 , при секретарі ОСОБА_12 з участю прокурора ОСОБА_17 у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Юр`ївка змінив міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_9 із тримання під вартою на підписку про невиїзд. Виконання постанови доручено начальнику СІЗО № 3 м. Дніпропетровська. Постанова суду підписана суддею ОСОБА_6 та завірена печаткою суду (т.3 а.с.93);
		Судом встановлено, що дана постанова постановлена в 2008 році. Посилання ОСОБА_6 на те, що в даті постанови також описка суд не бере до уваги, оскільки такі доводи не спростовують вину ОСОБА_6 , адже розгляд справи був призначений на 08.07.2008 року та в подальшому відкладений на 15.07.2008 року. На 09 липня 2008 року розгляд справи не призначався.
		- 09 липня 2008 року на ім`я начальника СІЗО № 3 м. Дніпропетровська виготовлено припровідний лист за вих. № 150 про направлення на його адресу копії постанови від 08.07.2008 року для виконання, яка підписана головою Юр`ївського районного суду ОСОБА_6 ( т. 3 а.с.92);
		-довідкою в.о. начальника Юр`ївського РВ УМВС України в Дніпропетровській області за вих. № 3075 від 18.07.2008 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_9 08.07.2008 року був отриманий конвоєм ОСОБА_18 , але за дзвінком секретаря Юр`ївського районного суду був повернутий до Павлоградського ІТТ ( т. 4 а.с.122); 
		- припровідною (вимогою) Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2008 року, згідно якої суд прохає доставити ОСОБА_9 до суду 08 липня 2008 року о 09 годині 30 хвилин ( т.4 а.с.129);
		- протоколом обшуку службового кабінету, приймальної та кімнати відпочинку голови Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 за адресою: Дніпропетровська область, смт. Юр`ївка вул. Леніна,89 під час якого виявлено та вилучено: системний комп`ютерний блок ( серійний номер 009622) з файлом постанови про звільнення ОСОБА_19 з під варти; книгу вихідної кореспонденції на 333 арк; журнал судового засідання на 190 арк., один екземпляр постанови суду від 08.07.2008 року Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області про звільнення з під варти ОСОБА_9 на 1 арк.; розклад справ, які розглядаються суддею ОСОБА_6 з 30.06.2008 року по 18.07.2008 року на одному аркуші; матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_9 (т.3 а.с.123-126)
		- протоколом огляду вилучених під час обшуку службового кабінету ОСОБА_6 речей від 23 липня 2008 року, з якого вбачається, що в журналі вихідної кореспонденції мається запис від 09.07.2008 року про направлення за вихідними номерами з 149 по 152 копії постанови таким адресатам : «СО ио РО ВД и ПСО ГСУ УМВД, СІ-3, РВ УМВД в с.м.т. Юр`ївка, ГРО УМВД м. Павлограду». Із змісту журналу судового засідання встановлено, що в ньому мається запис про те, що 08.07.2008 року відбулось судове засідання за участю судді ОСОБА_6 та секретаря ОСОБА_20 , однак в судове засідання не доставлено підсудного, в зв`язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву до 9 години 30 хвилин 15.07.2008 року. Із змісту виявленої та вилученої постанови вбачається, що вона датована 08.07.2007 роком. Текст документа виконано за допомогою комп`ютера. Учасники по справі : суддя ОСОБА_6 , секретар ОСОБА_12 , прокурор  ОСОБА_17 . Підпис на постанові відсутній. У виявленому розкладі засідань містяться відомості про призначення справи по обвинуваченню ОСОБА_9 до розгляду на 08.07.2008 року та 15.07.2008 року (т.3 а.с.128-135, 136, 137);
		- протоколом огляду системного блоку, вилученого під час обшуку службового кабінету, приймальні та кімнати відпочинку голови Юр`ївського районного суду ОСОБА_6 , зі змісту якого вбачається, що в ньому мається папка « ОСОБА_21 », яка містить файл «Постановл. изм. Меру Бундук.doc Даний файл змінено 09 липня 2008 року та містить текстовий документ  постанову, датовану 08 липня 2008 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 . Крім цього, в системному блоці міститься папка «Тоня», яка містить файл «Начальнику СО по РОВД и ПСОГ СУ УМВД. Doc», в якому міститься текст на ім`я начальника СІ-3 м. Дніпропетровська про направлення постанови суду від 08.07.2008 для виконання (т.3 а.с.204-207);
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими під час досудового розслідування та підтвердженими в судовому засіданні, який повідомив, що звернувся до ОСОБА_6 з питанням щодо строків розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_22 , який утримувався під вартою, оскільки останній заборгував кошти ОСОБА_14 та ОСОБА_23 . Кибальний ОСОБА_24 повідомив, що може посприяти звільненню ОСОБА_25 з під варти, але за певну винагороду, а саме за 50000 доларів США. Крім цього повідомив, що розгляд справи призначено на 08 липня 2008 року, та якщо гроші будуть передані, то звільнити особу він може навіть не чекаючи судового засідання. Дана розмова була записана на диктофон, який ОСОБА_14 приніс із собою. Після розмови, ОСОБА_14 повідомив правоохоронні органи про вимагання хабара. 04 липня 2008 року до ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про необхідність передачі грошей. ОСОБА_14 повідомив працівників правоохоронних органів про розмову, однак останні повідомили, що наразі не мають в розпорядженні 5000 доларів США, після чого ОСОБА_14 взяв дані кошти із власних збережень, які відвіз до міліції, де купюри були переписані та скопійовані. В подальшому відбулась зустріч з ОСОБА_6 біля кафе «Рандеву» в м. Павлоград, де відбулась передача 5000 доларів США. Після цього ОСОБА_6  повідомив, що після передачі решти коштів, в сумі 45 000 доларів США, він передасть ОСОБА_14 постанову про звільнення ОСОБА_25 з під варти. Вдруге передав кошти в сумі 207000 гривень в службовому автомобілі ОСОБА_26 біля кафе «Рандеву» в м. Павлоград, які йому для передачі видали працівники поліції. До кафе ОСОБА_26 приїхав спільно із чоловіком та повідомив, що він виготовив постанову про звільнення ОСОБА_9 з під варти та саме цей чоловік передасть постанову для виконання. Заяви про повернення йому коштів раніше не подавав, оскільки слідчий при їх вилученні пояснював, що вони будуть повернуті після засудження ОСОБА_6 ;
		- під час додаткового допиту свідка ОСОБА_14 останній пояснив, що вдруге передав ОСОБА_27 грошові кошти в сумі 202 600 гривень ( т. 4 а.с.21-25);
		- показаннями свідка ОСОБА_28 , даними під час досудового слідства та підтвердженими в судовому засіданні, яка пояснила, що у 2008 році працювала секретарем судового засідання у Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області. В судовому засіданні 08 липня 2008 року по обвинуваченню ОСОБА_9 вона участі не брала. Чи було воно взагалі вона не знає. Оскільки до її посадових обов`язків входить відправка кореспонденції, то вона підготувала та направила до СІЗО № 3 вимогу про доставку ОСОБА_9 до суду 15.07.2008 року. Про те, що 08.07.2008 року прийнято постанову про звільнення ОСОБА_9 з під варти вона не знала, інакше б не складала та не направляла вимогу про доставку останнього до суду;
		- показаннями свідка ОСОБА_29 , даними під час досудового слідства та підтвердженими в судовому засіданні, яка пояснила, що працювала в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області секретарем судового засідання. Брала участь як секретар судового засідання по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 . Виготовленням постанов займається помічник судді. 08.07.2008 року мало відбутись засідання по обвинуваченню ОСОБА_9 , однак останнього не було доставлено до суду, а тому засідання відклалось. Осіб, які з`явились для розгляду справи було повідомлено, що розгляд справи переноситься;
		- показаннями свідка ОСОБА_30 , даними під час досудового слідства та підтвердженими в судовому засіданні, який пояснив, що у 2008 році працював помічником судді ОСОБА_6 , та виготовляв проекти процесуальних рішень. Який мав бути зміст рішень повідомляв суддя. 08 липня 2008 року близько 14 години дня ОСОБА_6 дав розпорядження підготувати проект постанови про звільнення ОСОБА_9 з під варти, рукописний текст якого надав сам ОСОБА_31 . Проект був виготовлений близько 11 години 09 липня 2008 року ОСОБА_32 підготував два екземпляри постанови відносно ОСОБА_9 . Близько 12 години секретар судового засідання ОСОБА_20 підготувала супровідний лист про направлення постанови до СІЗО та віддала його судді; 
		- показаннями свідка ОСОБА_33 , даними під час досудового слідства та підтвердженими в судовому засіданні, який пояснив, що з жовтня 2007 року по 10 липня 2008 року ІТТ Павлоградського РВ УВС в Дніпропетровській області перебував на ремонті, а тому доставка осіб відбувалась із Павлоградського ІТТ до суду. В червні 2008 року за участю ОСОБА_9 відбулось п`ять судових засідань, на які останній був доставлений. В липні 2008 року був випадок коли конвой прибув для отримання ОСОБА_9 та доставки його до Юр`ївського районного суду, однак підсудного не видали та повідомили, що телефонували з суду та повідомили, що доставка не потрібна;
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , даними під час досудового слідства, який пояснив, що у 2008 році працював помічником Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області. Брав участь як прокурор в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 . Судовий розгляд по справі, призначений на 08 липня 2008 року не відбувався. Участі в засіданні прокурор не брав, оскільки секретар судового засідання ОСОБА_20 повідомила про недоставку підсудного до суду. Про те, що суддя ОСОБА_6 виніс постанову про звільнення ОСОБА_34 з під варти ОСОБА_17 дізнався лише під час його допиту 26.06.2008 року;
		- показаннями свідка ОСОБА_35 , даними під час досудового слідства, який пояснив, що був викликаний до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області як сідок по справі по обвинуваченню ОСОБА_9 , однак судове засідання не відбулось та йому вручено повістку про виклик до суду на 15.07.2008 року;
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими під час досудового слідства, та підтвердженими в судовому засіданні, який пояснив, що у 2008 році він працював судовим розпорядником Юр`ївського районного суду м. Дніпропетровська. 09 липня 2008 року його викликав голова суду ОСОБА_6 та повідомив, що необхідно поїхати до м. Дніпропетровська для отримання офісного паперу. По дорозі до м. Дніпропетровськ, проїжджаючи м. Павлоград, ОСОБА_6 заїхав на стоянку біля кафе «Рандеву» та передав мені постанову, повідомивши, що її слід відвезти до СІЗО м. Дніпропетровська. Потім до авто підійшов інший чоловік, який провів ОСОБА_13 до свого авто, а сам повернувся до ОСОБА_6 . Раніше подібних доручень ОСОБА_6 не давав, оскільки до посадових обов`язків ОСОБА_13 доставка пошти не входить.
		Наданий суду протокол обшуку службового автомобіля марки «Daewoo sens» державний номерний знак НОМЕР_1 від 09 липня 2008 року, який використовувався суддею ОСОБА_6 , з фототаблицями до нього, під час якого на сидінні автомобіля виявлено та вилучено супровідний лист на ім`я начальника СІЗО 3 м. Дніпропетровська за підписом судді Юр`ївського районного суду ОСОБА_6 від 09.07.2008 року № 150 та постанову від 08.07.2007 року судді ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу ОСОБА_19 на 1 арк, а також грошові кошти у вигляді купюр номіналом 200 грн та 100 грн. на загальну суму 202 600 грн. суд вважає недопустимим доказом, оскільки із змісту протоколу вбачається, що до нього долучено відеокасети, які є носіями інформації про проведену слідчу дію, однак суду такі відеозаписи не надані. Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_6 передав йому постанову суду та припровідну до нього після чого розпорядився пересісти до автомобіля ОСОБА_14 . Із наданих фототаблиць не вбачається, що зазначені документи знаходились саме в автомобілі, яким керував ОСОБА_6 . Крім цього, судом не встановлено, що кошти, які згідно даного протоколу вилучені з автомобіля, передані ОСОБА_14 та знаходились в автомобілі, оскільки із фототаблиць вбачається, що на сидінні авто знаходиться барсетка, а фото з коштами в даній сумці виконано поза межами автомобіля (т.3 а.с.4-21, 34-57).
		Посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_14 дав суду неправдиві свідчення, оскільки повідомив, що не судимий не може бути підставою для визнання його показів недопустимим доказом, оскільки притягнення особи до відповідальності не може бути доказом неправдивих свідчень. 
		За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_6  у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України повністю і об`єктивно доведена в судовому засіданні.
		Кваліфікація дій ОСОБА_6  за ч.1 ст.366 КК України визначена вірно, оскільки він вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, видача завідомо неправдивого документу.
		Крім цього, ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використав своє становище всупереч інтересам держави, що могло завдати ( в разі звільнення ОСОБА_9 ) істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками правоохоронних органів. Таким чином ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 364 КК України.
		Крім цього сторона обвинувачення свій висновок щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обгрунтувала сукупністю доказів, а саме: протоколом від 03.07.2008 отримання заяви від ОСОБА_14 про вимагання хабара ОСОБА_6 у справі відносно ОСОБА_19 для вирішення питання з приводу заміни запобіжного заходу останньому (т.1 а.с.51-52); протоколом огляду диктофона «Олимпус» з записом (стенограмою) розмов про вимагання хабара ОСОБА_6 від 03 липня 2008 року (т.1 а.с.59-61); протоколом від 05.07.2008 огляду та вручення грошових коштів в сумі 5 тисяч доларів США (т.1 а.с. 77-92); протоколом від 05.07.2008 року вручення технічних засобів з метою фіксування отримання хабара (т 1 а.с. 107); протоколом від 05.07.2008 застосування технічних засобів, який містить відомості про отримання ОСОБА_6 частини хабара у розмірі 5 тисяч доларів США та передачу іншої частини хабара як умови видачі документів про звільнення ОСОБА_36 з-під варти (т.1 а.с. 108-109); протоколом від 08.07.2008 огляду та вручення грошових коштів у сумі 218 300 грн. (т.1 а.с.117-131); протоколом від 09.07.2008 вручення технічних засобів з метою фіксування отримання хабара (т.1 а.с.133); протоколом від 09.07.2008 застосування технічних засобів (т.1 а.с.134-135); протоколом обшуку від 09.08.2008 службового автомобіля Юр`ївського районного суду «Део Сенс» д.н.з. НОМЕР_1 , у салоні якого виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 202 600 гривень (т. 3 а.с. 4-21); протоколом вилучення грошових коштів від 09.07.2008  повернення ОСОБА_14 після передачі ОСОБА_6 202600 грн. залишку грошових коштів у сумі 15700 грн. з суми 218 300 гривень (т.1 а.с. 136-137).
		Однак під час розгляду справи судом встановлено, а саме, згідно повідомлення Генеральної прокуратури України від 13.07.2018 року за № 17/6-37вих 18 вбачається, що речові докази ( диктофон «Олимпус» VN-240PC, відеокасети: «SONY» 8mm Video Cassette MP120, V8-15-08T, «SONY» 8mm Video Cassette MP120, V8-16-08T) та відеокасети з записом слідчих дій (допитом свідків, обшуку службового кабінету ОСОБА_6 , обшуку службового автомобіля ОСОБА_6 ), слідчим на зберігання не передавались, а тому в камері речових доказів відсутні ( т.8 а.с.28-29), тому суд визнає вище вказані докази недопустими. 
		Протокол обшуку службового автомобіля визнаний судом недопустимим доказом, з підстав, зазначених у даному вироку вище.
		Із змісту протоколу огляду грошових засобів, вилучених під час проведення слідчих дій по справі, встановлення їх справжності та сплатоспроможності вбачається, що 25 серпня 2008 року в службовому приміщенні складу № 1 ТОВ «Доноптбакалея» в м. Донецьк, вул. Складська,3 проведено огляд грошових засобів. Із змісту протоколу вбачається, що проведено огляд коштів, вилучених під час обшуку в службовому автомобілі Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, яким на момент вчинення злочину керував ОСОБА_6 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , а також при особистому огляді останнього. Огляд проведено в присутності спеціаліста та двох понятих. Під час огляду детально описані всі купюри та зазначені їх серія та номер. Однак суду не надано доказів, що оглянуті 25 серпня 2008 року кошти відносяться саме до коштів, які згідно обвинувального акту були видані ОСОБА_14  для передачі ОСОБА_37 як хабара за надану послугу, під час обшуку серії та номери купюр не були оглянуті та описані. Крім цього, під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_14 повідомив суду, що грошові кошти в сумі 5000 доларів США були його особистими коштами (т.3 а.с.210-228).
		Протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_6 , а саме в АДРЕСА_1 , під час якого в будинку виявлено та вилучено 25786 доларів США, 1890 Євро та 56020 гривень (т.3 а.с.113-119).
		Крім цього, суду наданий протокол очної ставки від 13 липня 2008 року (т.4 а.с. 14-18), проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . Невід`ємною частиною даного протоколу повинна бути відеокасета даної слідчої дії, однак даний доказ суду не надано, а тому протокол очної ставки не є належним та допустимим доказом по справі;
		Наданий суду висновок фоноскопічної експертизи № 38 від 04.10.2008 року ( т.4 а.с.141-154) суд не вважає належним та допустимим доказом по справі, оскільки суду не надані диктофон та відеокасети, які визнані по справі речовими доказами та були предметом дослідження даної експертизи в зв`язку з їх відсутністю. 
		Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).
		Виходячи з принципу дизпозитивності та рівності сторін, суд не вправі самостійно ініціювати проведення таких дій щодо збирання нових доказів у справі. Таким чином, сторони подали всі докази на обґрунтування своїх доводів, які безпосередньо досліджені судом.
		Згідно зі ст. 16 - 1 КПК України здійснення обвинувачення в суді покладається на прокурора, а в окремих передбачених у КПК України випадках це вправі робити потерпілий чи його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Суд, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. З огляду на ці вимоги закону суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
		Оцінюючи докази, суд за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що доказів вини ОСОБА_6 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України ( в редакції станом на момент вчинення злочину ) не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
		На даний час стаття 368 КК України викладена в новій редакції, прокурор обвинувачення не змінив.
		Оскільки при розгляді кримінального провадження в суді стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме не надано доказів того, що ОСОБА_6 отримував від ОСОБА_14 грошові кошти як хабар, тому його слід визнати невинним у вчиненні даного кримінального правопорушення та виправдати.
		Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання судом не встановлено.
		При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, а також особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
		Оскільки відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі. Оскільки на даний час стаття 364 КК України передбачає покарання, яке погіршує становище ОСОБА_6 , тому суд при призначенні покарання застосовує норму закону, яка діяла на час вчинення злочину та вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади, з урахуванням положень статті 15 КК України.
		За вчинення злочину, передбаченого ст. 366 КК України суд вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах судової влади.
		Крім цього, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Також на ОСОБА_6 слід покласти обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
		Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, то обраний відносно нього запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою слід скасувати.
		Відповідно до ст. 93 КПК України ( в ред. 1960 р.) передбачено, що судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам або приймаються на рахунок держави. Враховуючи, що по справі була проведена фоноскопічна експертиза, однак вона визнана судом неналежним доказом по справі, тому витрати на її проведення в сумі 901,44 грн. ( т. 4 а. с. 139) мають бути здійснені за рахунок Державного бюджету України. 
		Рішення про долю речових доказів суд приймає відповідно до ст. 81 КПК України ( в ред. 1960 р.).
		Крім цього суд не вирішує питання що стягнення із ОСОБА_6 витрат, понесених по процедурі екстрадиції, оскільки суду не надано розрахунку понесених витрат.
		Постановою слідчого по особливо важливим справам слідчого відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 від 18 вересня 2008 року накладено арешт на особисте майно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме грошові кошти у вигляді 20 786 доларів США, 1890 євро та 56020 гривень, вилучених за місцем проживання ОСОБА_6 , а також 1400 грн, вилучених при особистому обшуку ОСОБА_6 09.07.2008 року (т.3 а.с.237-238).
		Постановою слідчого по особливо важливим справам слідчого відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 від 18 вересня 2008 року вирішено грошові кошти, на які накладено арешт постановою від 18 вересня 2008 року, по закінченню досудового слідства передати на депозитний рахунок Генеральної прокуратури України (т.3 а.с.239-244).
		Постановою слідчого по особливо важливим справам слідчого відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 від 18 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна накладено арешт на особисте майно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: 1/6 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності за законом, посвідченого 23.12.1980 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Р-6298б; земельну ділянку по АДРЕСА_2 , який належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.05.1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_39 Р-1588; автомобіль марки «Тойота-Камри» 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований в Павлоградському МРЕВ ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.
		Враховуючи вище викладене, арешт накладений на майно ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили слід зняти.
		 
		Керуючись статтями 81, 92, 327, 324, 337, 338, 342, 349 КПК України ( в ред. 1960 р.), суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати його на підставі відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та призначити покарання:
		- за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 364 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в судових органах на строк два роки;
		- за ч.1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в судових органах на строк три роки.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_6 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі на строк 3 ( три ) роки з позбавленням права обіймати посади в судових органах на строк три роки.
		Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням іспитовим строком на один рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання чи роботи.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 скасувати та звільнити його з під варти в залі суду негайно.
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання період затримання та перебування під вартою з часу його затримання (27 лютого 2018 року) по 22 грудня 2018 року зарахувавши йому в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі, відповідно до ст.72 КК України.
		Речові докази: 
		- постанову Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2008 року та супровідний лист до неї, які знаходяться в матеріалах справи  залишити в справі;
		- грошові кошти в сумі 202 600 гривень, які передані на відповідальне зберігання ДФЗБО МВС України  передати в дохід держави.
		- грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які передані на відповідальне зберігання ДФЗБО МВС України  повернути ОСОБА_14 .
		Заходи забезпечення позову у виді арешту на особисте майно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти у вигляді 20 786 доларів США, 1890 євро та 56020 гривень, вилучених за місцем проживання ОСОБА_6 , а також 1400 грн, вилучених при особистому обшуку ОСОБА_6 09.07.2008 року, а також 1/6 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності за законом, посвідченого 23.12.1980 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Р-6298б; земельну ділянку по АДРЕСА_2 , який належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.05.1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_39 Р-1588; автомобіль марки «Тойота-Камри» 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований в Павлоградському МРЕВ ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, вжиті постановами слідчого по особливо важливим справам слідчого відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 від 18 вересня 2008 року  зняти після набрання вироком законної сили.
		Після зняття заходів забезпечення позову, грошові кошти, що зберігаються на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України в Державній Казначейській службі України та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» повернути ОСОБА_6 .
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...