Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2968/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		18 грудня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/2968/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:                  Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В., 
		 
		секретар судового засідання - Шевченко Н. А.,
		 
		розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід судовій колегії у складі  Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М.,                      Кушніра І. В.
		 
		за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018  у справі 
		 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", про визнання недійсними умов договору,
		 
		за участю представників:
		від позивача  - Волинський А.В., адвокат,  
		від відповідача  - Каба Д.В., адвокат, 
		від 3-ї особи - Алексенко В.Ю., адвокат, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.09.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 (у складі колегії суддів: Шаптала  Є. Ю.,             Гончаров С. А., Чорної Л. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 (суддя Котков О. В.).
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та призначено перегляд постанови і рішення на  22.11.2018 о 16:00.
		 
		22.11.2018 у судовому засіданні було оголошено перерву до 17:50 06.12.2018.
		 
		06.12.2018 позивач заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, яке було задоволено та оголошено перерву до  17:20 18.12.2018. 
		 
		У день судового засідання, 18.12.2018 позивачем було подано до канцелярії Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на тимчасову непрацездатність представника позивача, який брав участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій. 
		 
		Дане клопотання судом відхилено з наступних підстав:
		- закінчення строку розгляду касаційної скарги, встановленого статтею 306 ГПК України;
		- явка представників учасників справи у судове засідання касаційного суду не визнавалася обов'язковою;
		- у судовому засіданні був присутнім представник ПАТ "Укрзалізниця" - адвокат Волинський А.В., який представляв інтереси позивача на підставі довіреності № 28/3-04/123-18 від 03.03.2018, якою адвоката Волинського А.В., зокрема, уповноважено представляти довірителя в судах всіх інстанцій з усіма правами, наданими учасникам судового процесу;
		- у судовому засіданні від  22.11.2018 оголошувалась перерва до 06.12.2018, у судовому засіданні від 06.12.2018 оголошувалась перерва до 18.12.2018 з урахуванням клопотання ПАТ "Укрзалізниця" про оголошення перерви та з метою вивчення та забезпечення єдності судової практики, оскільки 06.12.2018 було виготовлено повний текст постанови Верховного Суду у аналогічній справі                      № 910/2974/18.
		 
		У судовому засіданні 18.12.2018 представник позивача заявив відвід суддям Краснову Є. В. - головуючому, Мачульському Г. М, Кушніру І. В.  у зв'язку із безпідставною відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. 
		 
		Розглянувши цю заяву про відвід Верховний Суд зазначає таке.   
		 
		Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено права та обов'язки учасників справи, у тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.
		 
		Заявник як правову підставу подання цієї заяви про відвід зазначив положення пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України,  згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
		 
		Однак при цьому за змістом частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		 
		Із цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки                          не доведено протилежного.
		 
		У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити,  чи існували  переконливі  факти, які  могли  б  викликати  сумніви  щодо їхньої безсторонності.  Це означає,  що при вирішенні того,  чи є у цій  справі  обґрунтовані причини побоюватися,  що певний суддя був небезстороннім,  позиція заінтересованої особи є важливою,  але не вирішальною. Вирішальним є  те,  чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див.  вищевказане рішення у  справі  "Ветштайн  проти  Швейцарії" (Wettstein v.  Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy),  від 7 серпня 1996 року,  п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III)  (див. пункт 31  Справа "Газета "Україна-центр" проти України", заява N 16695/04, від 15.07.2010). 
		 
		Оскільки зміст поданої заяви фактично зводиться до незгоди із прийнятим процесуальним рішенням щодо відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на вже неодноразове відкладення розгляд цієї справи, в тому числі за клопотанням позивача, Верховний Суд вважає її завідомо безпідставною. 
		 
		Крім того, Верховний Суд зазначає про таке.
		 
		Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.  
		 
		За змістом частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини 2 цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		 
		Позивач у справі є одним із найбільших підприємств України, юридичний супровід та представництво інтересів в судах  якого забезпечує значна кількість правників, тому хвороба представника позивача, який приймав участь в попередніх судових засіданнях, не є підставою для подальшого відкладення справи, оскільки позивач не позбавлений права надати повноваження представляти його іншому представникові.
		 
		Представником позивача, який заявляв клопотання про відкладення розгляду справи та відвід суддям у судовому засіданні 18.12.2018 подано довіреність від 03.03.2018 №Ц/3-04/123-18, у якій не зазначено про будь - які обмеження, а також не надано доказів щодо неможливості представляти позивача у цій справі у повному обсязі. 
		 
		Як вже зазначалось судом засідання у цій справі у суді касаційної інстанції відбувалося не вперше, представники у разі необхідності сторін мали можливість ознайомитися з матеріалами справи та заздалегідь надати необхідні пояснення і доповнення, що заявником відводу, зокрема і було зроблено перед даним судовим засіданням. 
		 
		Оскільки в попередніх судових засіданнях представником позивача вже надавались пояснення щодо касаційної скарги та заслуховувались інші представники сторін, а перерва була обумовлена необхідністю вивчення правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах з метою забезпечення єдності судової практики,  заявлення, а у подальшому і подання представником позивача заяви про відвід судової колегії є зловживанням процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
		 
		Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки  законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
		 
		Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду. 
		 
		Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.
		 
		Заявлений представником позивача відвід, вочевидь, є завідомо безпідставним, оскільки по суті є висловленням незгоди із процесуальним рішенням Верховного Суду, після того, як суд мотивував таке рішення.
		 
		Суд вважає, що заявлення відводу у цій справі є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства, при тому, що встановлений статтею 306 ГПК України, строк розгляду касаційної скарги вже скінчився. 
		 
		В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України",  пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
		 
		Згідно з частинами 3, 4 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. 
		 
		Оскільки подання представником позивача заяви про відвід судової колегії у цій справі є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.
		 
		За змістом пункту 2 частини 1 статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
		 
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" із 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.
		 
		Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про застосування до Акціонерного товариства "Українська залізниця" за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 810,00 грн.
		 
		За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 43, 135, 234 ГПК України,  Верховний Суд, 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Подання Акціонерним товариством "Українська залізниця" заяви про відвід суддям Краснову Є. В., Мачульському Г. М., Кушніру І. В. у справі № 910/2968/18 визнати завідомо безпідставним та залишити без розгляду.
		 
		2. Визнати подання заяви про відвід суддям Краснову Є. В., Мачульському Г. М., Кушніру І. В. зловживанням процесуальними правами Акціонерним товариством "Українська залізниця".
		 
		3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 8 810,00 грн (вісім тисяч вісімсот десять гривень).
		 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню                          не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                        Є. Краснов
		 
		Суддя                                                                                                        Г. Мачульський 
		 
		Суддя                                                                                                        І. Кушнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...