Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2342/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 грудня 2018 року 
		м. Київ
		справа №802/2342/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/54208/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Шипуліної Т.М., 
		розглянув в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (судді - Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П., Загороднюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вінницький агрегатний завод" (далі - ТОВ "ТД Вінницький агрегатний завод") до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		У С Т А Н О В И В:
		ТОВ "ТД Вінницький агрегатний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Форми "С" від 21.09.2017 № 0008421402 в частині застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій (пені) за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 30`243,02 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що розрахунки в іноземній валюті в межах торговельного обороту здійснюються лише через уповноважені банки, тому попереднє зарахування на розподільчий валютний рахунок коштів в іноземній валюті згідно з нормативно - правовими актами НБУ, що надійшли на адресу резидента у межах зовнішньоекономічного контракту, а не на поточний рахунок товариства не може розцінюватися як порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті від експорту продукції. 
		Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.02.2018 у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскільки зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами здійснюється через поточні рахунки цих резидентів, то це і буде підставою для зняття відповідних експортних операцій з валютного контролю, а тому підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 № 0008421402 в частині застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30`243,02 грн відсутні.
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2018 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, визнав, що нарахування санкцій у сумі 30`243,02 грн, які розраховані з дня зарахування виручки саме на поточний, а не розподільний рахунок, є безпідставним, оскільки розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.
		ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору.
		Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на те, що валютний контроль завершується після зарахування виручки на поточний рахунок, що поняття "валютний" та "розподільчий" не прирівняні в законодавстві, і розподільчий рахунок фактично є технічним рахунком. Відповідно, зарахування надходжень на користь резидентів у межах зовнішньоекономічних контрактів на розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки відповідно до положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
		Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну та зазначає, що доводи контролюючого органу щодо порядку зняття банком відповідних експортних операцій з валютного контролю не є предметом спірних правовідносин, а судове рішення апеляційної інстанції відповідає викладеному у постановах Верховного Суду висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, та позивача - у відзиві на касаційну скаргу, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 30`243,02 грн з податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 № 0008421402, був висновок, викладений в акті від 08.09.2017 №1615/1402/35370339 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ТД Вінницький агрегатний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактами від 12.05.2016 № 258/29-2Р-16К за період з 01.11.2016 по 31.07.2017, від 05.06.2014 № 258/31-15-14 за період з 01.11.2016 по 31.07.2017, від 28.09.2016 № 258/30-14-16, від 27.04.2016 № 258/30-07-16, від 20.09.2016 № 258/30-12-16, від 01.08.2016 № 258/29-ЗР-16К, від 22.06.2016 № 258/31-9-16, від 25.01.2016 № 258/30-02-16, від 11.04.2016 № АТК19 за період з дати укладання по 31.07.2017. Згідно з висновком цього акту позивач порушив норми статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР, пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342, від 28.07.2016 № 361, від 14.09.2016 № 386, від 13.12.2016 № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" в частині в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки. 
		Під час розрахунку сум пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності податковим органом включено періоди, коли грошові кошти нерезидента надійшли на розподільчий рахунок підприємства, відкритий в уповноваженому банку, з чим не погодився позивач та оскаржив в судовому порядку нараховану пеню у сумі 30`243,02 грн.
		Відповідач в судовому засіданні погодився щодо правильності математичних розрахунків оскаржуваної суми та зазначив, що він не погоджується з позицією позивача в цілому щодо неправомірного нарахування штрафної санкції (пені) на прострочення надходження коштів з розподільчого рахунку на поточний валютний рахунок.
		Обмеження за строками розрахунків при експорті товарів/послуг встановлені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон 185/94-ВР), згідно з якою виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
		Наведена норма чітко встановлює обов'язок зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.
		Фінансова відповідальність за порушення строків встановлена статтею 4 Закону № 185/94-ВР, згідно з якою порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		Частиною четвертою статті 1 вказаного Закону передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
		У період здійснення експортних операцій за контрактами 12.05.2016 № 258/29-2Р-16К, від 05.06.2014 № 258/31-15-14, від 28.09.2016 № 258/30-14-16, від 27.04.2016 № 258/30-07-16, від 20.09.2016 № 258/30-12-16, від 01.08.2016 № 258/29-ЗР-16К, від 22.06.2016 № 258/31-9-16, від 25.01.2016 № 258/30-02-16, від 11.04.2016 № АТК19 діяли Постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342, від 28.07.2016 № 361, від 14.09.2016 № 386, від 13.12.2016 № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", пунктом 1 яких установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
		Вказані Постанови Правління Національного банку України передбачають, що надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв) підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
		Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19.04.2016 № 269), і в російських рублях.
		Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання".
		Відповідно до підпункту "а" пункту 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів через розподільні рахунки.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.
		Крім того, незважаючи на те, що в умовах обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до законодавства клієнт не має можливості використовувати кошти з розподільчого рахунку, ці кошти належать клієнту, а операції по надходженню іноземної валюти на розподільчий рахунок відповідно до вимог П (С) БО 21 підлягають обліку на субрахунку 316 "Спеціальні рахунки в іноземній валюті", передбаченого Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291. 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що датою виконання вимог статті 1 Закону № 185/94-ВР є дата зарахування коштів на розподільчі рахунки позивача в уповноваженому банку.
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.І. Бившева
		І.Я.Олендер 
		 Т.М. Шипуліна ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...