Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2397/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 20.12.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 грудня 2018 року 
		Київ
		справа №802/2397/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/55880/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (суддя: Чернюк А.Ю.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (колегія у складі суддів: Біла Л.М., Граб Л.С., Гонтарук В.М.) у справі № 802/2397/17-а за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - позивач або ГУ ДФС у Вінницькій області) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» (далі - відповідач або ТОВ «Кристал»), в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «Кристал» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
		Вимоги позивач ґрунтувалися на тому, що на дату звернення до суду (14 грудня 2017 року) у відповідача існував податковий борг перед бюджетом у сумі 1  562  013,70 грн.
		У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач цю заборгованість не погасив, а вжиті ГУ ДФС у Вінницькій області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника виявились безрезультатними, позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позов задоволено частково. ГУ ДФС у Вінницькій області наданий дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 472  046,27 грн. за рахунок майна ТОВ «Кристал», яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 22 травня 2017 року. В решті позовних вимог відмовлено.
		Сторони не погодились з цим рішенням та оскаржили його в апеляційному порядку.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року апеляційні скарги ГУ ДФС у Вінницькій області та ТОВ «Кристал» залишені без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року - без змін.
		Частково задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року в адміністративній справі № 802/900/17-а задоволені вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ТОВ «Кристал» податкового боргу у сумі 472  046,27 грн. Водночас позивачем не надано рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1  089  967,43 грн., що вказує на відсутність підстав для реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		З цими висновками погодилась колегія суддів апеляційного суду, зазначивши, що аналіз положень ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дає підстави для висновку, що ПК України встановлена черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та, лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Доводи відповідача не містять посилання на рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1  089  967,43 грн., що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вжиття позивачем заходів для погашення податкового боргу платника податків в розмірі 1  089  967,43 грн. шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області задовольнити у повному обсязі.
		У якості підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції позивач посилається на порушення ними норм матеріального і процесуального права.
		Позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій невірно застосували ст. 95 ПК України, і зазначає, що при зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
		Позивач стверджує, що ним вжиті усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, однак останній залишився не погашеним, оскільки кошти на рахунках боржника відсутні.
		Позивач вважає, що немає необхідності у наданні рішення про стягнення податкового боргу на усю суму, про що зазначають суди попередніх інстанцій, оскільки, якщо підприємство не може сплатити меншу суму заборгованості, то відповідно і більшу суму не зможе сплатити.
		Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Кристал» зареєстроване у якості юридичної особи 03 червня 1999 року та перебуває на податковому обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
		Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року в адміністративній справі № 802/900/17-а задоволені позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ТОВ «Кристал» податкового боргу у сумі 472  046,27 грн.
		Для погашення заборгованості, що існувала у відповідача, та на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 802/900/17-а ГУ ДФС у Вінницькій області зверталося до банківських установ, що обслуговують відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків.
		Проте інкасові доручення від 08 серпня 2017 року №№ 21, 22, 24, 25 та від 01 вересня 2017 року №№ 32, 33, 34, 37, 42 повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника ТОВ «Кристал», що зумовило неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.
		Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 09 березня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Янчук С.А. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 48.
		Податковим керуючим описано майно боржника, про що складений акт опису майна від 22 травня 2017 року № 11.
		Публічне обтяження - податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24 травня 2017 року, номер запису про обтяження 16281516, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 24 травня 2017 року № 52353765.
		Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як додаткове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
		Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлює обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
		Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
		Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).
		Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Пункт 95.3 ст. 95 ПК України передбачає, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
		Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року в адміністративній справі № 802/900/17-а задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ТОВ «Кристал» податкового боргу в сумі 472  046,27 грн. При цьому позивачем не надано рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1  089  967,43 грн., що вказує на відсутність підстав для реалізації права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Враховуючи, що умовою для звернення до суду, за якою можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу, та, зважаючи, що позивачем були вжити заходи щодо погашення податкового боргу відповідача на суму 472  046,27 грн., проте позитивних результатів не дали, а інкасові доручення повернено без виконання з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, на суму 472  046,27 грн.
		Колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи позивача стосовно наявності підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 1  089  967,43 грн., виходячи з наступного.
		Нормами ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платника податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх відсутності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
		Аналіз правових норм, що містяться у ст. ст. 87, 88, 95 ПК України, свідчить, що лише сукупність відповідних обставин є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме: наявність податкового боргу; наявність майна платника податків, описаного у податкову заставу; відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що позивачем не надані докази вжиття позивачем заходів для погашення податкового боргу платника податків в розмірі 1  089  967,43 грн. шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що інкасові доручення від 08 серпня 2017 року №№ 21, 22, 24, 25 виставлялись на суму 472  046,27 грн., що відповідає вимогам судового рішення по справі № 802/900/17. Інкасові доручення від 01 вересня 2017 року №№ 32, 33, 34, 37, 42 були виставлені на суму 451  886,27 грн.
		На підставі листів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» суди попередніх інстанцій встановили, що платіжні вимоги щодо перерахування 472  046,27 грн., а в подальшому - 451  886,27 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Кристал» направлялись саме на виконання постанови від 20 червня 2017 року по справі № 802/900/17. Однак вони залишені без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача.
		Колегія суддів касаційного суду зауважує, що у справах за зверненням контролюючого органу одночасно з перевіркою дій чи бездіяльності платників податків, обставин, що стали підставою для втручання контролюючого органу, суд перевіряє на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльності самих контролюючих органів.
		Колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи позивача стосовно того, що немає необхідності у наданні рішення про стягнення податкового боргу на усю суму боргу, оскільки, якщо підприємство не може сплатити меншу суму заборгованості, то відповідно і більшу суму не зможе сплатити, з огляду на те, що звернення контролюючого органу до суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		........................
		 
		........................
		 
		...........................
		 
		В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...