Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/874/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 18.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/810/379/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 420/874/18 
		Провадження № 22-ц/810/379/18 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2018 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого Назарової М.В.,
		суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,
		за участю секретаря Сінько А.І.,
		учасники справи: позивач - ОСОБА_1 юридичний університет імені ОСОБА_2, відповідач  ОСОБА_3,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Луганськогоапеляційного судув м.Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2
		на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20 вересня 2018 року, ухваленого Новопсковським районним судом у складі: судді Стеценко О.С. в приміщенні того ж суду, 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про дострокове повернення всіх сум кредиту за угодою про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти та стягнення штрафних санкцій,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У червні 2018 року ОСОБА_1 юридичний університет імені ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що на підставі Порядку надання цільових пільгових держаних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року №916 (далі - Порядок №916) між ОСОБА_1 юридичним університетом імені ОСОБА_2, на той час ОСОБА_1 юридичною академією України імені ОСОБА_2 (далі  Позивач) та ОСОБА_3 (далі  Відповідач) було укладено Угоду про надання цільового державного кредиту для здобуття вищої освіти за №101 від 17 вересня 2013 року за формою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 31.07.2003 року №508.
		Відповідно до розділу 1 Угоди №101 від 17 вересня 2013 року, навчальний заклад відповідно до порядку №916 надав одержувачу цільовий пільговий державний кредит для здобуття у Навчальному закладі вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр та напрямом підготовки (спеціальністю) правознавство за денною формою навчання у розмірі 22510 грн., за семестр 2013-2014 навчального року.
		Освітню послугу позивачем надано відповідачу в повному обсязі, наказом №255-С від 31.05.2014 року відповідача відраховано з університету як такого, що закінчив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» та видано диплом Магістра про повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобуття кваліфікації юриста №ХА 46676708 від 31 травня 2014 року.
		Університет виконав всі свої обов'язки, передбачені угодами, однак відповідач своїх зобов'язань по поверненню кредиту не виконав, не підтвердив своє право на відстрочення сплати кредиту або наявність обставин, які є підставою для звільнення його від повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за угодою №101 від 17 вересня 2013 року в сумі 28383,14 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі - 22510 грн.; відсотків за користування кредитом станом на 14.05.2018 р.  2026,08 грн., пені по кредиту та відсоткам станом на 14.05.2018 р.  2033,37 грн., інфляційних витрат станом на 14.05.2018 р.  1813,69 грн., яка розрахована позивачем відповідно до умов Угоди№101 і з урахуванням вимог ст.ст. 1050, 1052, 526, 625, 611 ЦК України, яку позивач просив стягнути на свою користь як недоотримані кошти Державного бюджету України у вигляді цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти.
		Рішенням Новопсковськогорайонного судуЛуганської областівід 20вересня 2018рокупозовні вимоги ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 заборгованість за угодою №101 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти від 17 вересня 2013 року станом на 14.05.2018 року у сумі 7789,94 грн., яка складається із 3876,86 грн.  борг по кредиту, 2026,08 грн. борг по відсоткам, 1813,69 грн.  інфляційні втрати, 73,31 грн. пеня, а також судові витрати 483,64 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючисьз вказанимсудовим рішенням,позивач ОСОБА_1юридичний університетімені ОСОБА_2 подавапеляційну скаргув якій,вважає оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення тіла кредиту необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення в частині відмови про дострокове повернення тіла кредиту скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в сумі 18633,14 грн. за угодою №101 від 17.09.2013 року. В іншій частині судове рішення залишити без змін.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Скаржник вважає, що відповідно до п. 6.1 Угоди № 101 від 17.09.2013 року та відповідно до п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
		Апеляційне провадження по справі було відкрито 08 листопада 2018 року, ухвалою суду від 20 листопада 2018 року справу призначено до апеляційного розгляду на 18 грудня 2018 року о 12-й. 
		Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
		Позивач надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, (а.с. 73).
		Відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у визначеному законом порядку, який передбаченост. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
		Наведене відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст.263ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24жовтня 2008року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст.12ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
		Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
		Отже, межі перегляду оскаржуваного рішення визначаються висновками суду про відмову у задоволенні позову про дострокове повернення тіла кредиту.
		Судом встановлено, що 17 вересня 2013 року між ОСОБА_1 юридичним університетом імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Угоду про надання цільового державного кредиту для здобуття вищої освіти за угодою №101 (а.с. 13-14).
		4 грудня 2013 р. наказом Міністерства освіти і науки України від №1697 ОСОБА_1 університет «Юридична академія України імені ОСОБА_2» перейменовано в ОСОБА_1 юридичний університет імені ОСОБА_2 (а.с. 8).
		Відповідно до розділу 1 Угоди №101 від 17.09.2013 року, навчальний заклад відповідно до Порядку №916 надав Одержувачу цільовий пільговий державний кредит для здобуття у Навчальному закладі вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр та напрямом підготовки (спеціальністю) правознавство, код (703040101) за денною формою навчання у розмірі 22510,00 гривень, на 2013-2014 навчальний рік.
		Докази про те, що відповідач після закінчення навчального закладу став до роботи та відпрацював в сільській місцевості не менше 5 років, у матеріалах справи відсутні, і повідомлений у відповідності до вимог ст. 1-1 закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» позивач, місцем реєстрації якого є Луганська область, м. Красний Луч, вул. Енгельса, буд. 70, що є тимчасово окупованою територією, згідно повідомлення Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації від 22.06.2018 року за №16-7/9-2407 ОСОБА_3 в Єдиній базі даних про взятих на облік внутрішньо переміщених осіб не перебуває (а.с. 27), не надав такі докази.
		Згідно пункту 3.3 Угоди одержувач кредиту зобов'язаний повернути протягом 15 років всю суму наданого навчальним закладом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування одержувача кредиту із навчального закладу - починаючи з третього місяця після відрахування.
		Відповідно до пункту 6.1 Угоди одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 22510 грн. та три відсотки за користування кредитом готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок ОСОБА_1 юридичної академії України імені ОСОБА_2 до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з червня 2015 року до червня 2030 року.
		Наказом ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 від 31 травня 2014 року №255-С ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію юриста - магістра з врученням диплому та відраховано з університету у зв'язку з закінченням навчання з 31 травня 2014 року (а.с. 11).
		31 травня 2014 року ОСОБА_3 видано диплом магістра ХА №46676708 про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Правознавство» та здобуття кваліфікації юриста (а.с. 12).
		Задовольняючи частково позовні вимоги навчального закладу, суд першої інстанції виходив з доведеності того, що ОСОБА_3 під час навчання на денній формі навчання в ОСОБА_1 юридичному університеті (раніше ОСОБА_1 юридична академія України ім. Я. Мудрого) за Угодою №101 від 17.09.2013 року отримав цільовий пільговий державний кредит на здобуття вищої освіти за спеціальністю правознавство на загальну суму 22510,00 гр., який зобовязувався повертати з дванадцятого місяця після закінчення навчання і до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з червня 2015 року до червня 2030 року.
		Відмову у задоволенні вимог щодо дострокового стягнення всієї заборгованості за тілом кредиту всього у сумі 22510 грн. суд мотивував тим, що умовами Угоди №101 не передбачено дострокового повернення кредиту у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за вказаною угодою, а на час розгляду справи судом у відповідача виникло зобовязання сплатити кредит лише за період 2015-2017 роки.
		З таким висновком повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.
		Згідно з абз. 5 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про вищу освіту»реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом надання цільових пільгових державних кредитів особам для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 22, 23 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 16червня 2003року №916 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на умовах, визначених цим Порядком, цільовий пільговий 
		державний кредит для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності (далі - кредит) можуть одержати молоді громадяни України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь-якому курсі вищого навчального закладу (далі - одержувач кредиту). 
		Кошти на надання кредитів передбачаються у Державному бюджеті України для молоді для оплати навчання у вищих навчальних закладах усіх форм власності.
		Сума кредиту повертається із сплатою 3 відсотків річних протягом 15 років, починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі, до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї пятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування.
		Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний заклад на рахунки МОНмолодьспорту, інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкування яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуванням коштів до Державного бюджету України.
		У разі невиконання одержувачем кредиту умов угоди, ухилення від повернення кредиту вищий навчальний заклад застосовує заходи для стягнення заборгованості відповідно до законодавства.
		За умовами п. 6.1 Угоди №101 від 17 вересня 2013 року, укладеної між сторонами, одержувач кредиту зобовязувався повертати використаний на навчання кредит у сумі відповідно 22510 грн. й відсотки за користування ним у сумі 3% річних, готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок позивача до 31 грудня кожного року 1/15 частини від загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним (а.с. 14).
		Таким чином, за названими умовами, які були погоджені сторонами, 1/15 частина кредиту та відсотків за користування ним є непогашеними у разі їх несплати до 31 грудня поточного року.
		Відповідно до ч. 2ст. 1052 ЦК України, яка з огляду на положенняст. 1054 ЦК України, застосовується до відносин за кредитним договором, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.
		Отже судом не враховано, що, виходячи з положень ст.ст.1050,1054 ЦК України, якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбаченест. 1050 ЦК Україниправо кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним.
		Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 року у справі №6-18 цс16, у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часудо встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобовязання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентамист. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
		Визначальним в цьому випадку є неналежне виконання взятих на себе за Угодою сторін зобовязань і наявне у звязку із цим у позивача право застосувати наслідки порушення договору позичальником у вигляді вимоги про дострокове поверненн частини позики, що залишилася.
		Наведене повністю відповідає п. 7.1. Угоди, згідно якому за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цією Угодою сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.
		У звязку з тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, а тому помилково не визнав правомірними вимоги навчального закладу щодо дострокового стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за тілом кредиту за Угодою №101 від 17.09.2013 року, а не лише поточної заборгованості, рішення в частині відмови у задоволенні вимог про дострокове стягнення заборгованості за тілом кредиту, що мала сплачуватися у період з 2018 по 2030 роки, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних вимог, а саме - стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту за угодою №101 від 17.09.2013 року у сумі 18633 грн. 33 коп.
		Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивачем було сплачено за подачу апеляційної скарги у сумі 2643 грн. (а.с. 49), і його скарга задовольняється, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2643 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20 вересня 2018 року в частині відмови про дострокове повернення тіла кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 юридичного університету імені ОСОБА_2, код ЄДРПОУ (одержувач ОСОБА_1 юридичний університет імені ОСОБА_2 код 02071139; Банк одержувача: ДКС України, м. Київ МФО 820172, р/р 31255287110377) заборгованість за тілом кредиту за угодою № 101 від 17.09.2013 року у сумі 18633 грн. 33 коп., а також судові витрати у сумі 2643 грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		 
		Дата складення повного тексту постанови  19 грудня 2018 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...