Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/4495/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2018.
Дата набрання законної сили: 21.12.2018
Номер судового провадження: 22-ц/803/2725/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2725/18 Справа № 175/4495/14-ц   Суддя у 1-й інстанції - Шабанов А.М. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2018 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого  Каратаєвої Л.О.
		 
		суддів  Деркач Н.М., Макарова М.О.
		 
		за участю секретаря судового засідання  Хоменко А.С. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання,-
		 
		                В С Т А Н О В И Л А:
		 
		20 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дніпрогаз» суму боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 26 819, 86 грн. та судові витрати ( а.с. 2-3). 
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дніпрогаз до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди  задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дніпрогаз» заборгованість по оплаті за спожитий природній газ у розмірі 26819 грн. 86 коп. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с.73) 
		Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року доповнено мотивувальну частину рішення суду від 18 вересня 2015 року розрахунком заборгованості відповідача за спожитий газ (а.с.121).
		Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.77-84). 
		В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не правильно встановив спірні правовідносини й відповідні їм фактичні обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що регулюють правовідносини, які виникають у ході захисту прав споживачів при неправомірних діях виконавця послуг газопостачання, не правильно застосував норми процесуального права, а також не в повній мірі вивчив обставини справи й докази, які мали значення для справи, у результаті чого прийшов до помилкових висновків.
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1  задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року  скасовано. У задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди  відмовлено (а.с.158-164).
		Постановою Верховного суду від 04 липня 2018 року касаційну скаргу ПАТ «Дніпрогаз» - задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.207-210).
		Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		   Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
		   Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що правовідносини між ПАТ «Дніпрогаз» та відповідачем оформлювалися шляхом укладання договору про надання населенню послуг з газопостачання від 21.11.2007 року та відкриттям особового рахунку № 79146 ( а.с. 5-14).
		   В порушення взятих на себе зобовязань, відповідач своєчасно не виконує оплату газопостачання, що підтверджується актом про припинення газопостачання від 26 червня 2013 року (а.с.70).
		   Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 2246 від 09 грудня 1999 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить 26819 грн. 86 коп., виходячи з наступного розрахунку:
		   1) станом на 31 грудня 2010 року на показники лічильника 15532 м2 сума заборгованості становить 446 грн. 58 коп.
		   Обсяг спожитого газу за 2011 рік складає 7754 м2, ціна 1 м3 газу  2,2482 грн., сплачено 3291 грн. 94 коп.
		   Таким чином, у 2011 році нараховано 17432 грн. 54 коп. (7754 х 2,2482 = 17432,54), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 31 грудня 2011 року на показники лічильника 23289 м3 становить 14587 грн. 18 коп. (446,58 + 17432,54 - 3291,94 = 14587,18);
		   2) обсяг спожитого газу за 2012 рік складає 11688 м2, ціна 1 м3 газу  2,2482 грн., сплачено 8290 грн. 00 коп.
		   Таким чином, у 2012 році нараховано 26276 грн. 96 коп. (11688 х 2,2482 = 26276,96), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 31 грудня 2012 року на показники лічильника 34977 м3 становить 32574 грн. 14 коп. (14587,18 + 26276,96 - 8290 = 32574,14);
		   3) обсяг спожитого газу за 2013 рік складає 2968 м2, ціна 1 м3 газу  1,098 грн., сплачено 9014 грн. 04 коп.
		   Таким чином, у 2013 році нараховано 3258 грн. 86 коп. (2968 х 1,098 = 3258,86), з урахуванням сплачених грошових коштів сума заборгованості на 21 грудня 2013 року на показники лічильника 37945 м3 становить 26819 грн. 86 коп. (32574,14 + 3258,86  9014,04 = 26819,86).
		   Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
		Як убачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем відбувались цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг, що підтверджується виставленням на оплату рахунки за спожитий природній газ, відомості про їх оплату та наявність у відповідача особового рахунку, проведення відповідачем оплати за надані послуги. 
		Відповідач не звертався до ПАТ «Дніпрогаз» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ПАТ «Дніпрогаз», а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. Такі дії відповідача свідчать ні про що інше, як про прийняття ним умов Договору про надання послуг з газопостачання, що повністю узгоджується із нормами ст. 641-642 ЦК України.
		Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання населенню послуг з газопостачання (далі  Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246.
		У п.10 Правил зазначено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 01 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності  за нормами споживання природного газу.
		Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.
		Пунктом 17 Правил встановлено, що розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця станом на 1 число місяця, що настає за розрахунковим та зазначаються споживачем у платіжних документах. Газопостачальне та газорозподільне підприємства мають право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.
		Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання (п.п. 4 п.29 Правил).
		ПАТ «Дніпрогаз», як постачальник природного газу свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань та не сплачує вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ.
		ПАТ «Дніпрогаз» до позовної заяви додано розрахунок заборгованості відповідача за використання природного газу за період з 2011 року до 21 грудня 2013 рік у сумі 26 819, 86 грн. (а.с. 15-20).
		Разом з цим в акті про припинення газопостачання від 26 червня 2013 року за адресою: вул. Донська, 20, м. Підгороднє зазначено, що борг відповідача складає 5 215,95 грн. (а. с. 54).
		З розрахунку заборгованості за споживання природного газу за адресою вул. Донська, 20, особовий рахунок 79146, вбачається, що ОСОБА_1 в липні 2013 року сплатив в рахунок погашення заборгованості за газ 5165,68 грн. (а.с.137-138).
		Колегія суддів звертає увагу, що припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання.
		Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
		Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		   Отже, відповідач зобов'язаний оплатити за спожитий газ, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати за газопостачання.
		   Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що постачальник природного газу свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань та не сплачує вартість спожитого газу внаслідок чого виникла заборгованості у розмірі 26819,86 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості за спожитий природний газ, який відповідає нормам постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» № 2246 від 09 грудня 1999 року та здійснений з урахуванням сплачених відповідачем грошових коштів за споживання природного газу, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		   Оцінюючи доводи, викладені в апеляційних скаргах позивача та відповідача, колегія суддів в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
		Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
		Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Яхья-огли - залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...