Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/1144/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про торговельну марку та товарний знак.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2018. Зареєстровано: 23.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2018.
Дата набрання законної сили: 10.01.2019
Номер судового провадження: 2/759/712/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/1144/17
		 
		пр. № 2/759/712/18
		10 грудня 2018 року  Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Величко Т.О.,
		при секретарі -          Дудник В.В.,
		представник позивача Гелетканич О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю  «Вебкрафт» про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії,-
		                                                                            ВСТАНОВИВ:
		Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» звернулося до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю  «Вебкрафт» про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії.
		15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції. 
		Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розгля даються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» (надалі - «Позивач») є власником сайту rabota.ua, одного із найбільших сайтів для пошуку роботи на території України. Позивачу належать права інтелектуальної власності на різні об'єкти, у тому числі на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». Наразі Позивачеві стало відомо, що ОСОБА_3 (надалі - «Відповідач 1») незаконно використовує знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить Позивачеві, у мережі Інтернет, а саме незаконно використовує знак для товарів і послуг у доменному імені «ІНФОРМАЦІЯ_2». Делегування цього доменного імені здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебкрафт» (надалі - «Відповідач 2»).
		Представник Позивач зазначив, що Позивач звертається до Відповідача 1 з вимогою про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно до пункту 3 частини 2 статі 16 Цивільного кодексу України обраним способам захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Крім цього, відповідно до частини 2 статі 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» суди розв'язують спори про порушення прав власника свідоцтва. Відповідно до частини 1 статі 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» порушенням прав власника свідоцтва вважається використання знака без його згоди в доменних іменах. Отже, ще одним способом захисту прав Позивача є заборона неправомірного використання Відповідачем 1 знака для товарів та послуг в доменному імені.
		       Позивач звернувся до Відповідача - 1 з вимогою припинити порушення прав інтелектуальної власності Позивача на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1, шляхом припинення використання даного знаку будь-якими способами, зокрема, шляхом використання знаку у мережі Інтернет у назві доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2». заборонити Відповідачу 1 незаконно використовувати знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1, зокрема, шляхом використання його в мережі Інтернет та у назві доменних імен. Позивач звернувся до Відповідача 2 з вимогою про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь Відповідача 1. Відповідно до пункту 3 частини 2 статі 16 Цивільного кодексу України обраним способам захисту цивільних прав та інтересів припинення дії, яка порушує право, зобов'язати Відповідача 2 припинити делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь Відповідача 2 та видалити доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2» із реєстру доменних імен.
		       Представник позивача зазначив, що Позивач є власником знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого для послуг 38 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (телекомунікаційні послуги), що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 серпня 2016 року. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» права на торговельну марку, ще випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Враховуючи, що датою подачі заявки на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 є 22.12.2015, правова охорона на торговельну марку Позивача діє в Україні з 22 грудня 2015 року. Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак засвідчується свідоцтвом, а строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в установленому порядку. Відповідно, знак для товарів і послуг Позивача знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 діє на території України до 22 грудня 2025 року. 
		       Представник позивача зазначив, що підставою для позову є те, що Відповідач 1 незаконно використовує знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить Позивачеві, у доменному імені «ІНФОРМАЦІЯ_2». Відповідно до інформації з Інтернет-сервісу WHOIS, в якому міститься інформація про всі зареєстровані доменні імена у світі, доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2» було делеговано реєстранту на підставі свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», про що свідчить поле «license» в Інтернет-сервісі WHOIS. Власником відповідного свідоцтва був ОСОБА_3, з чого можна зробити висновок, що саме Відповідач 1 є реєстрантом доменного імені - особою, яка зареєструвала та якій було делеговано доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2». Адже відповідно до пункту 3.8 Правил домену .UA, а також відповідно до пункту 3.3. Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA, приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у разі, якщо відповідне доменне ім'я повністю, або його компонент другого рівня (до знака але не включаючи цей знак), за написанням співпадає із знаком для товарів і послуг, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.
		       Позивач вказує, що 12 грудня 2016 року Відповідач 1 втратив право на використання знаку для товарів та послуг «ROBOTА» на території України у зв'язку з набранням законної сили рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2016 року у справі № 760/1050/16-ц про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії. 
		       Відповідно до вищевказаного рішення суду було: достроково припинено дію свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» повністю, на підставі частини 4 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки знак для товарів і послуг Відповідача 1 не використовувався на території України щонайменше від 01.12.2012 року; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». Таким чином, з моменту набрання чинності вищевказаним судовим рішенням Відповідач 1 втратив усі права інтелектуальної власності, у тому числі право на використання знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» на території України, у тому числі у мережі Інтернет, а відповідно не може бути особою, якій делеговано доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також особою, що використовує таке доменне ім'я. Крім того, Відповідач 1 не має належних правових підстав для делегування йому та використання доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно до пункту 3.3 Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA. Незважаючи на вищевказане, Відповідач 1 продовжує використовувати доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке містить у собі знак для товарів і послуг Позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1». Відповідно, з моменту набрання законної сили вищезгаданим рішенням суду, використання Відповідачем 1 знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить Позивачеві, у доменному імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» є порушенням прав інтелектуальної власності Позивача на його знак для товарів і послуг.
		       Позивач вказує, що відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається, зокрема, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. При цьому, знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. У даному випадку, Відповідач 1 використовує позначення, ідентичне до знаку для товарів і послуг Позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1», у мережі Інтернет, а саме у назві доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Позивач вказує відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Більше того, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», порушенням прав власника свідоцтва вважається використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень. Позивач не надавав жодної згоди на реєстрацію та використання доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2», що містить у собі позначення, ідентичне до знаку для товаріві        послуг Позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1». Крім того, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносилися відомості щодо видачі Відповідачу 1 ліцензії на використання знака для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1». Враховуючи, що Позивач не надавав жодних дозволів Відповідачу 1 на використання його знаку для товарів і послуг, таке використання є незаконним і порушує майнові права інтелектуальної власності Позивача. Таким чином, використання Відповідачем 1 позначення, ідентичного до знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить Позивачу, у мережі Інтернет, а саме у назві доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2», без дозволу Позивача є неправомірним і порушує права інтелектуальної власності Позивача у розумінні українського законодавства.
		       Позивач вказує , що відповідно до інформації з Інтернет-сервісу WHOIS реєстратором доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2», тобто особою, яка делегує доменне ім'я Відповідачеві 1, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебкрафт» - Відповідач 2. Перш за все, необхідно розглянути, якими нормативно-правовими документами регулюється процедура делегування доменних імен в Україні. Так, доменне ім'я у розумінні статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» - це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті. Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації», у свою чергу, передбачено, що домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.Крім того, статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що домен .UA - домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.
		       Позивач вказує, що відповідно до частини 3 статті 56 Закону України «Про телекомунікації», адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені .UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог. Такою організацією є Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер». Право здійснювати адміністрування доменів в зоні .UA це товариство отримало на підставі договору з ОСОБА_4, який, в свою чергу, був уповноважений міжнародною організацією «Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів» (ICANN). На підставі договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» надає іншим суб'єктам господарювання (реєстраторам) певні повноваження, зокрема технічні функції щодо делегування у приватне користування доменними іменами юридичним та фізичним особам.Станом на сьогодні процедура делегування, користування та видалення доменних імен не врегульована на законодавчому рівні. А тому, регулювання взаємовідносин в сфері доменних імен в зоні .UА встановлюється учасниками даного ринку, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер». Так, основними актами є Правила домену .UА.Крім того, основним документом є Регламент публічного домену, адже відповідно до пункту 1 Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені UА, не описані у цьому документі принципи та процедури взаємодії реєстратора з реєстраційною системою реєстру публічного домену відбуваються відповідно до Регламенту публічного домену, який опублікований в мережі Інтернет за адресою https://hostmaster.ua/policv/21d.ua та є загальнодоступним.
		       Позивач вказує, що відповідно до частини 1 статті 7 Цивільного кодексу України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
		       Позивач вказує, що виходячи із вищенаведеного, процедура делегування доменних імен в зоні .UА не врегульована законодавством, але врегульована Регламентом публічного домену, Правилами домену .UА та Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UА, яких дотримуються всі учасники ринку доменних імен в зоні .UА. Відповідно, ці документи можуть вважатися звичаєм ділового обороту щодо делегування доменних імен у розумінні цивільного законодавства. Як зазначалось вище, відповідно до інформації з Інтернет-сервісу WHOIS, реєстратором доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» є Відповідач 2. Відповідно до абзацу 4 розділу 3 Регламенту публічного домену, а також пункту 2.7.2. Правил домену .UА, реєстратор - це суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені. При цьому, делегування доменного імені відбувається відповідно до пункту 3.8. Правил домену .UА за такою процедурою:Видалення доменного імені із реєстру здійснюється відповідно до пункту 7.3.2. Регламенту публічного домену за такою процедурою:Видалення доменного імені здійснюється з ініціативи Реєстранта в період терміну реєстрації доменного імені;за ініціативою Реєстратора в період автоматичного продовження;Реєстратором за рішенням суду, в будь-який час;Псевдореєстратором, якщо за час, відведений на передачу домену до Реєстратора, задоменом не звернулися вказані в домені контактні особи.Видалення доменного імені проводиться за заявкою від Реєстратора доменного імені до Реєстру. У заявці на видалення має бути вказано ім'я домену, стосовно якого запитується скасування реєстрації.Після видалення доменного імені, воно не публікується в DNS безпосередньо після виконання заявки, але ще протягом 30 діб знаходиться в статусі redemptionPeriod. Протягом цього періоду домен може бути відновлений по команді Реєстратора, що вилучив домен. Якщо протягом цього періоду не надійшла заявка на відновлення домену, то домен переходить в період видалення і йому встановлюється статус pendingDelete. Цей статус вже не дозволяє відновити домен і після закінчення періоду pendingDelete (5 діб) домен остаточно видаляється з Реєстраційної системи.Таким чином, відповідно до Регламенту публічного домену видалення доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» із реєстру доменних імен може здійснити саме Відповідач-2, шляхом подання заявки до реєстру доменних імен.
		       Позивач вказує, що 26 грудня 2016 року Позивач звернувся до Відповідача 2 із заявою про передачу прав на доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до якої просило передати (переделегувати) права на доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2» від поточного реєстранта доменного імені, яким є Відповідач 1, на ім'я Позивача. У відповідь представник Відповідача 2 усно повідомив, що Відповідач 2 здійснює лише технічні функції із реєстрації та делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2», а здійснення процедури переделегування, яка не передбачена Регламентом публічного домену та Правилами домену .UA, на запит Позивача буде порушенням договірних зобов'язань перед Відповідачем 1. В той же час, представник Відповідача 2 повідомив, що готовий виконати рішення суду про видалення (припинення делегування) доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» після набрання таким рішенням законної сили.Таким чином, у даній справі припинити порушення майнових прав інтелектуальної власності Позивача на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» можна лише шляхом видалення (припинення делегування Відповідачеві 1) доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		       Стаття 16 Цивільного кодексу України закріплює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При чому, частина 2 статті 16 Цивільного кодексу У країни передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів як припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення: примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		       Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки чинним законодавством України не передбачено який саме спосіб захисту має бути застосований в справі про порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в доменному імені, Позивач підкреслює, що необхідно застосувати принцип найбільш справедливого та ефективного способу захисту.
		       Позивач вказує , що найбільш справедливим та ефективним способом є саме припинення делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» Відповідачеві 1 та видалення доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» із реєстру доменних імен.Таким чином, Відповідач 2 уповноважений вносити зміни до реєстру щодо запису в доменне ім'я, а також скасовувати делегування доменного імені (видаляти доменне ім'я з реєстру). Враховуючи той факт, що дію свідоцтва України № НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг припинено, то й делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь Відповідача 1 має бути припинено, оскільки без торговельної марки, зареєстрованої належним чином на території України, делегування доменного імені в зоні .UA неможливе.
		       Згідно позовної заяви про уточненя позовних вимог ( а.с.126-134) позивач вказує, що  відповідно до частини 3 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - «ЦПК»), позивач має право змінити підстави позову до закінчення підготовчого засідання. Зміна підстав позову -це зміна обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги. Реалізовуючи це право, Позивач зазначає наступне: На момент подання позовної заяви Позивач був власником знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого для послуг 38 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (телекомунікаційні 1 послуги), що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 серпня 2015 року (копія свідоцтва знаходиться у матеріалах справи: сторінки 11-13).
		       Позивач вказує, що  між Позивачем та компанією «Сноулесс Глобал Лімітед», що зареєстрована за законодавством республіки Кіпр, був укладений Договір поступки прав на торговельну марку та передачу доменного імені від 15 вересня 2017 року (Додаток 1). Відповідно до пункту 1.1. вищезгаданого договору, Позивач передав усі виключні майнові права інтелектуальної власності, зокрема, на знак для товарів і послуг «rabota» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10.08.2016 для 38 класу МКТП на користь компанії «Сноулесс Глобал Лімітед» (надалі - «Правовласник»), Відповідно до частини 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації. Підтвердженням проведення державної реєстрації факту передачі є інформація з бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» (Додаток 2).
		       Позивач вказує, що 01 лютого 2018 року між Позивачем та Правовласником був укладений ліцензійний договір (Додаток 3). Відповідно до статті 1 ліцензійного договору Позивач отримав виключну ліцензію з правом використовувати знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та з виключним правом перешкоджати третім особам неправомірно використовувати знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі Інтернет, в тому числі в доменних іменах, на території України.
		       Відповідно до частини 1 статті 1114 Цивільного кодексу України державна реєстрація ліцензійного договору здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність нрав, наданих за зщеш\оо аоо wuiww договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
		Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак засвідчується свідоцтвом, а строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в установленому порядку. Відповідно, знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 діє на території України до 22 грудня 2025 року. Відповідно до частини 1 статті 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. Відповідно до пункту 7.1 ліцензійного договору, договір діє протягом терміну дії реєстрацій на торгові марки. Отже, позивач вважає, що правова охорона порушених прав Позивача діє до 22 грудня 2025 року.
		       Позивач вказує, відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може також особа, яка придбала ліцензію.
		       Позивач вказує лише Позивач, як особа, яка володіє виключною ліцензію на використання знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» на території України, має право використовувати та забороняти використовувати такий знак для товарів і послуг іншим особам, у тому числі забороняти застосування знаку для товарів і послуг у мережі Інтернет та в доменних іменах.
		       Ухвалою суду від 01.02.2017 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 10.02.2017 року задоволено заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 18.05.2017 року справу прийнято до провадження. Ухвалою суду від 30.01.2018 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 06.02.2018 року продовжено розгляд справи. 
		       В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.
		       Відповідач повторно у судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, причини нявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подавали, а тому суд вважає за можливе проводити судове засідання у порядку ст. 280 ЦПК України.
		       Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає встановленими наступні обставини справи.
		       Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		       Судом встановлено, що відповідач, належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи у судові засідання не з"являвся, заяв про поважні причини неявки до суду не подав, уповноваженого представник не направив, відзив на позовну заяву не надав, також не надав суду докази про підстави звільення від доказування у порядку ст.82 ЦПК України.
		       Відповідно до статті 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом.
		При цьому, відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої         послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
		       Суд ознайомившись із матріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив, що обставини вказані позивачем у позовній заяві ( а.с.126-134), є доведеними належними та обгрунтованими , достатніми д        оказами, з якими погодився суд, а тому позов доведений та підлягаає задоволенню .
		На підставі викладеного, керуючись ,ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 258-259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
		                                                                                                     УХВАЛИВ:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю  «Вебкрафт» про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
		       Зобов'язати ОСОБА_3 припинити порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1, шляхом припинення використання даного знаку будь-якими способами, зокрема, шляхом використання знаку у мережі Інтернет у назві доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		       Заборонити ОСОБА_3 незаконно використовувати знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1, зокрема, шляхом використання його в мережі Інтернет та у назві доменних імен.
		       Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебкрафт» припинити делегування доменного імені «ІНФОРМАЦІЯ_2» на ОСОБА_3 та видалити доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_2» із реєстру доменних імен.
		       Стягнути з ОСОБА_3, Ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи, Адреса: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Робота Інтернешнл» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ЄДРПОУ 34190717) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн.
		       Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		       У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		       Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		      
		       Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...