Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/3957/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: 2/199/1648/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        
		                                   Справа № 199/3957/17
		                                   (2/199/1648/18) 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		19.12.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі позивача ОСОБА_1, , відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання недостовірною інформації та відшкодування моральної шкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з даним позовом про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. 
		У підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, 30.03.2016 року на телевізійному каналі № 34 м. Дніпро була проведена прес-конференція за участю відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по темі «Справа чорних ріелторів», а також дана прес-конференція була викладена в Інтернет просторі. В своїй прес - конференції зазначені особи вказали, що (мовою оригіналу): - «ОСОБА_1, став на путь совершения особо тяжких преступлений против личности и тяжких преступлений, посягающих на право собственности, в период примерно с июля 2008 по март 2011 годов создал и возглавил преступную организацию, в состав которой, на различных этапах ее формирования, вовлек ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 и ОСОБА_10, с которыми завладел чужим имуществом в особо крупных размерах, организовал подделку и использование поддельных документов, вымогательство, незаконное лишение свободы и умышленные убийства граждан при отягчающих обстоятельствах.».
		На думку позивача, таке висловлювання є недостовірною інформацією, оскільки відсутній обвинувальний вирок щодо нього та інших підсудніх, а отже була порушена презумпція невинуватості. Розповсюдженням недостовірної інформації відповідачі спричинили позивачу моральну шкоду, яку він оцінює в 300000 грн..
		Позивач просив визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію поширену відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_2 на Tв- 34 канал м. Дніпро, Інтернет сайтах: http://pravrada.liveioumal.com/21003.html від 31.03.2016; http://rg.kiev.ua/page5/article36101від 22.04.2016(Робоча газета); https://www.056.ua/news/l 173785 від 30.03.2016; Відео від ЗІ .03.2106 , сайт: Антикоррупционный правозащитный совет"; Від 30.03.2016, сайт (ютуб) https://www.youtube/com/watch?v=ULQUqSLhOuU; Від 07.04.2016 (вконтакті) https://vk.com/id215331900 , а саме «Дело «черных риелторов» - четвертый год идет суд над ОПГ, на счету которой 7 доказанных убийств с целью завладения имуществом, где обсуждалась созданная в 2008 году преступная организация, для совершения ряда тяжких и особо преступлений, а именно: завладения путем обмана чужим имуществом и последующими убийствами потерпевших, объединенных единым планом с распределением функций участников организации, направленных на достижение этого плана, известного всем ее участникам. На сегодняшний день рассмотрение уголовного дела затягивается, с боку обвиняемых и неизвестных людей оказывается давление на суд. ОСОБА_1, став на путь совершения особо тяжких преступлений против личности и тяжких преступлений, посягающих на право собственности, в период примерно с июля 2008 по март 2011 годов роздал и возглавил преступную организацию, в состав которой, на различных этапах ее формирования, вовлек ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 и ОСОБА_10, с которыми завладел чужим имуществом в особо крупных размерах, организовал подделку и использование поддельных документов, вымогательство, незаконное лишение свободы и умышленные убийства граждан при отягчающих обстоятельствах.» і далі по тексту. Також просив суд зобовязати відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2: протягом 14 днів, спростувати зазначену інформацію у спосіб, яким вона була поширена, а саме: на TV - 34 канал м. Дніпро, на вищезазначених інтернет-сайтах, в той спосіб у який вона була поширена, та визнати такою, яка порушує честь, гідність позивача; викласти таку інформацію, що інформація поширена ними на вище зазначених сайтах та телевізійному каналі, в якій вказано, що ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не скоювали злочинів і не визнанні винними, а тим паче не вбивали людей, а раніше дана інформація не достовірна і. ОСОБА_2В та ОСОБА_4 просять вибачення у позивача, його рідних, близьких, знайомих і друзів. Крім того, просив суд зобовязати телевізійний канал  34, забезпечити ОСОБА_2, ОСОБА_4 можливість зачитати у прямому ефірі текст спростування та вибачення, зазначеного тексту в той самий час, в який була поширена вищезазначена інформація, яка порушує честь, гідність позивача не пізніше 14 днів з дня винесення рішення суду, а також стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 300000,00 грн.
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, підтвердив надання прес-конференції, проте на ній він виказував свої оціночні судження щодо судового процесу за обвинуваченням позивача, а також з огляду на репортажі на телевізійних каналах «Інтер», «1+1».. 
		Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився. про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки у судове засідання не повідомив.
		Представник Приватного акціонерноготовариства «Телевізійнаслужба Дніпропетровська»у судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки позивач не підтвердив порушення його прав відповідачем.
		Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 30.03.2016 року в м. Дніпрі в медіа центрі «Днепр Пост» була проведена прес-конференція за участю відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, як громадських діячів, по темі «Справа чорних ріелторів», в ході якої відповідачі зазначили (мовою оригіналу):
		- ОСОБА_4: «Тема о «черных риэлторах», которые работают на территории Днепропетровска и Днепропетровской области, поднимается довольно часто. Почему нас заинтересовала именно эта тема и именно эта группа  потому что здесь, в отличие от многих похожих ситуаций, не только мошенничество, не только факты завладения недвижимостью, но и убийства, при том жесткие убийства  удушения при помощи полиэтиленового пакета, при помощи бытовых предметов, например, отверток. Убитых жертв закапывали, как животных в лесополосе.Жертв выбирали из неблагополучных слоев населения  алкоголиков, накроманов или из одиноких пенсионеров. То есть факты довольно вопиющие. В период с 2008 по 2011 годы в Днепропетровске и области (Днепродзержиснкий, Новомосковский район и т. д.) действовала организованная преступная группа «черных риэлторов». На данный момент есть доказанных 10 эпизодов, в том числе мошенничество, подделка документов и убийства. В 2013 году было утверждено обвинительное заключение больше чем на 320 страницах. Материалы были переданы в суд. Обвинялись ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8 В, ОСОБА_11 и ОСОБА_12. У нас, конечно, действует презумпция невиновности  согласно Конституции Украины, пока вина не будет доказана судом в принципе человек считается невиновным. Мы придаем это дело огласке потому что хоть суда обвинительного еще и нет, но из упомянутых подозреваемых четверо признали свою вину полностью, двое частично, а еще двое отказываются признавать. Поэтому вероятность того, что обвинительный приговор вступит в силу  довольно велика. Из 10 преступлений это: вымогательство имущества у потерпевшего ОСОБА_13; завладение путем обмана имуществом и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_14; подделка и использование поддельных документов, разбойное нападение и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_15; завладение чужим имуществом и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_16 и неустановленного мужчины по имени ОСОБА_15; подделка и использование поддельных документов, незаконное лишение свободы и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_17;завладение путем обмана имуществом и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_18; подделка и использование поддельных документов и завладение путем обмана имуществом ОСОБА_19; убийство по заказу неустановленного лица; подделка и использование поддельных документов, разбойное нападение и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_20; завладение чужим имуществом и убийство при отягчающих обстоятельствах ОСОБА_21 На сегодняшний день уже 4 года длится досудебное и судебное разбирательство. Изначально материалы были переданы в суд АНД района, но ввиду существенного давления на судей со стороны псевдообщественников, которые почему-то выгораживают преступников, судьи брали самоотвод. Все судьи районного суда АНД района брали самоотвод. На данный момент материалы переданы в Индустриальный суд, но, опять же, на судей оказывается давление. Я так понимаю, что это делается для того чтобы был приведен в действие так называемый закон ОСОБА_17 и статья перебилась бы на более низкую, засчитался бы срок их пребывания в СИЗО как год за два. То есть в теории они могут выйти из зала суда. Почему организованная преступная группа. У них был организатор  на то время действующий адвокат ОСОБА_1. Он осуществлял общее руководство и координировал действия группы. Роли других участников ОПТ тоже были расписаны. Ныне покойный ОСОБА_5 отвечал за исполнение конкретных тяжких и особо тяжких преступлений  не везде он выступал убийцей, но это направление курировал именно он. ОСОБА_10  специалист в области недвижимости. Он занимался продажей квартир, которые забирали разными способами. ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 и ОСОБА_9 выполняли функции связанные с поиском информации о потерпевших и искали объекты недвижимости, которые впоследствии забирались преступным способом. Кроме того, ОСОБА_7, ОСОБА_6 и ОСОБА_9 иногда участвовали и в убийствах.»
		- ОСОБА_2: «Наше издание и движение «Закон один для всех» включилось в рассмотрение этого судебного процесса еще на той стадии, когда он находился в суде АНД района. К сожалению, мы действительно столкнулись с тем, что некие люди, которые выдают себя за правозащитное общественное движение приходили на суд для создания картинки, которая должна была бы у судей вызвать сочувствие к ОПТ, на счету которой из доказанных до 10 убийств. Но, стоит отметить, что это один из немногих случаев, когда в суде Индустриального района не возникало никаких претензий  ни к стороне суда, ни к обвинению. Действительно, люди выполняют свою работу квалифицированно. Я считаю, что следствием проделана колоссальная работа.Группа действовала около 3 лет и затем, менее чем за год, более 20 уголовных дел были обобщены в одно производство. В апреле пойдет уже 5 годовщина с тех пор как все подозреваемые были ознакомлены с обвинительным актом. Никто из общественных организаций, вставших на защиту подозреваемых, не хочет учитывать то, что в деле есть родственники 9 убитых людей. Никто не хочет учесть, какую моральную травму они получили. Очень многие стороны не заинтересованы в успешном завершении этого судебного дела. В том числе, незаинтересованными будут люди, купившие эти квартиры, которые стали жертвами обстоятельств. Их никто не обвиняет. Но при вынесении приговора судом с признанием вины этой группы из 8 человек, родственники погибших через могут вернуть квартиры, которые у них отняли незаконным путем. А суд АНД она не устоял под этим натиском. У этой ОПГ на сегодня еще есть достаточно денег, чтобы нанимать себе адвокатов. 4 обвиняемых на заседаниях находятся в клетке, а остальные приходят вободно перемещаются по залу. Таким образом на заседаниях присутствуют около 10-15 человек, которые оказывают давление на суд. То же самое эисходило в суде АНД района, поэтому производство было передано в Идустриальный суд. Я считаю, что сейчас самое главное не мешать ни суду, ни стороне обвинения, чтобы наконец довести это дело до приговора. 4 года  достаточно большой срок. Это показатель, в том числе, и несовершенства нашей системы. Я считаю, что для правоохранителей и суда  дело чести показать, что они действительно находятся на стадии реформирования и готовы даже такие дела доводить до логического завершения.»
		Вказані обставини визнаються сторонами, тому не підлягають доказуванню відповідно до вимог ст 82 ЦПК України. Доказів трансляції вказаної прес-конференції 34-каналом, який належить ПрАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» позивачем суду не надано.
		Статтею 34 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно достатті 1Закону України"Проінформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Як унормовано статтею 5 означеного Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Відповідно до приписівстатті 277ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
		Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Згідно з пунктом 15постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. Згідно з пунктом 18 означеної постанови пленуму ВСУ обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		У відповідності до пункту 19постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		   Відповідно до частини другої статті 30 Закону України"Проінформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є 
		висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка 
		дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, 
		що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер 
		використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, 
		алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та 
		доведенню їх правдивості. 
		Таким чином, відповідно достатті 277ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першоюстатті 277 ЦК Українита відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу,стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
		Відповідно до статті 30Закону України"Проінформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Стаття 9Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, є частиною законодавства України.
		Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
		Водночас, відповідно до пункту другого статті 10 Конвенції здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 Статті 10 Конвенції, є однією з важливих засад демократичного суспільства і однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції свобода вираження поглядів стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або несерйозні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства". Крім того, стаття 10 захищає не тільки зміст ідей і інформації, що виражаються, але і форму їх поширення (справа "Лінгенс проти Австрії", рішення від 08.07.1986; рішення у справах: "Обершлік проти Австрії (№ 1)" від 23 травня 1991 року та "Women On Waves" та інші проти Португалії" від 3 лютого 2009 року, "Нільсен і Йонсен проти Норвегії", [GC], № 23118/93, п. 43, ECHR 1999-VIII).
		Іншими положеннями є розрізнення фактичних тверджень та оціночних суджень. Суд незмінно переконаний, що існування фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не підлягає доказовості. Неможливо здійснити вимогу доведення правдивості оціночних суджень та порушення права на думку як таку, яка є фундаментальним правом, забезпеченим статтею 10 (справи "Лінгенс проти Австрії", рішення від 08.07.1986, "Обершлік проти Австрії №1" рішення від 23 травня 1991 року).
		Стаття 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення. Таким чином, гарантії статі 10 поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Торгіерсон проти Нідерландів, рішення N 11308/84).
		Водночас, навіть тоді, коли якесь твердження прирівнюють до оцінного судження, пропорційність втручання може залежати від того, чи ґрунтується твердження, що є предметом спору, на достатніх фактичних підставах, бо навіть суб'єктивна оцінка, яка не має під собою жодної фактичної основи, може виявитися надмірною (рішення у справах "ОСОБА_22 і Ґійзельс проти Бельгії" від 24 лютого 1997 року, "Обершлік проти Австрії" № 2" від 1 липня 1997 року).
		Критерій "необхідності в демократичному суспільстві" вимагає, щоб суд встановив, чи справді "втручання" було зумовлене "нагальною суспільною потребою", чи було воно пропорційним до поставленої легітимної мети і чи були підстави, наведені органами влади держави на його обґрунтування, доречними і достатніми (рішення в справі "Санді Таймс" проти Сполученого Королівства" (№ 1) від 26 квітня 1979 року). Визначаючи, чи існує така "потреба" і яких заходів слід ужити, щоб її задовольнити, органи влади держави діють у певних межах самостійного оцінювання. Однак їхні дискреційні повноваження не є безмежними, бо існують поряд з європейським механізмом контролю з боку Суду, завдання якого - виносити остаточне рішення щодо того, чи сумісне те або те обмеження зі свободою вираження думки, яку гарантує стаття 10 (рішення у справі "Нільсен і Йонсен проти Норвегії", № 23118/93).
		У даній справі суд встановив, що інформацію, які відповідачі використовували на прес-конференції, не можна віднести до фактичних тверджень, з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів, і вона не є такою за змістомЗакону України"Проінформацію" тастатті 277 ЦК України, а наведені висловлювання є оціночними судженнями відповідачів щодо ходу розгляду кримінальної справи за обвинуваченням позивача та інших осіб, тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання інформації недостовірною та зобовязання її спростувати.
		У даному випадку, задоволення судом позовних вимог позивача як раз і могло призвести до необґрунтованого обмеження прав гарантованих частиною першою статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Оскільки судом не встановлено порушення відповідачами особистих немайнових прав позивача, підстави для стягнення з них моральної шкоди на користь позивача відсутні.
		Відповідно до ст. 144 ЦПК України з урахуванням розгляду справи суд вважає за доцільне судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок держави. Понесення судових витрат відповідачами суду належними та допустимими доказами не підтверджено.
		Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 23,277,280, 1167 ЦК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Телевізійна служба Дніпропетровська» про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання недостовірною інформації та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
		Судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
		Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...