Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/1539/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб.
Надіслано судом: 26.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2018
Номер судового провадження: А/855/4013/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1539/17                                                           Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 грудня 2018 року                                                                                          м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		                                           судді-доповідача    Кузьменка В. В.,
		                                           суддів            Василенка Я. М., Шурка О. І., 
		                                       за участю секретаря   Видмеденко О.В.,
		                    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року, - 
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2017 №0002181300.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 позовні вимоги задоволено повністю.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні  позову в повному обсязі.
		В судовому засіданні представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З матеріалів справи убачається, що на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2016 у справі №757/48351/16-к у період з 05.12.2016 по 16.12.2016 Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов'язаної з будівництвом та продажем об'єктів нерухомого майна за період з 01.01.2009 по 31.12.2015.
		Результати перевірки оформлені актом від 30.12.2016 №1684/10-31-13/НОМЕР_1(далі - Акт перевірки-1)  (т.2, а.с. 130-166).
		Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Будрегіонінвест» договір про спільну діяльність, у порядку та на умовах якого сторони домовились об'єднати свої вклади та без створення юридичної особи спільно діяти у будівництві багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями соціального призначення в м.Буча, Київської області, у межах вулиці Гоголя, Пушкінська та Шевченка, для досягнення господарської мети - розподілу збудованого та введеного в експлуатацію об'єкту.
		На виконання умов вказаного договору ОСОБА_3 здійснив вклад у спільну діяльність, передавши право користування земельними ділянками, яке сторонами оцінене у розмірі 41184000,00 грн.
		Згідно з Акту перевірки-1, проаналізувавши інформацію та матеріали з кримінального провадження №42015110000000391, у рамках якого була призначена перевірка, контролюючим органом встановлено, що у період з 17.06.2012 по 31.12.2015 ОСОБА_3 безпосередньо або через довірених осіб здійснював систематичний продаж об'єктів нерухомого майна, у результаті чого отримав дохід в сумі 34224416,00 грн. (т.2, а.с.144).
		У рамках кримінального провадження №42015110000000391 були отримані виписки про рух коштів на рахунках ОСОБА_3 у ПАТ «ОТП Банк», з яких встановлено, що ОСОБА_3 у період з 2014 по 2015 рік отримав дохід за відступлення права вимоги за договором про спільну діяльність на загальну суму 4625035,58 грн. (т.2, а.с.150).
		Беручи до уваги обсяги реалізованих об'єктів нерухомості (квартир, нежитлових приміщень) та майнових прав, систематичний характер такої діяльності, контролюючий орган в Акті перевірки-1 дійшов висновку про здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності без реєстрації фізичною особою-підприємцем, дохід від якої у загальному розмірі 43616834,00 грн., не був задекларований та оподаткований у порядку, що встановлений статтею 177 Податкового кодексу України.
		На підставі викладеного, контролюючий орган в Акті перевірки-1 дійшов висновку про порушення ОСОБА_3:
		- статті 58, частини 6 статті 128 Господарського кодексу України в частині здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи-підприємця та не забезпечення ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
		- підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пункту 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 -2015 роки, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 5477166,02 грн., в т.ч. за 2012 рік - 726009,12 грн., за 2013 рік - 1890262,20 грн., за 2014 рік - 2509821,00 грн. та за 2015 рік - 351073,70 грн.
		06 лютого 2017 року позивачем подані заперечення на Акт перевірки-1, до яких були надані додаткові документи, що не були об'єктами дослідження під час перевірки, за результатами якої складений Акт перевірки-1 (т.2, а.с.168-195).
		Контролюючим органом вирішено призначити документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 17.06.2012 по 31.12.2015 з питань, що стали предметом оскарження, про що вказано у відповіді на заперечення від 16.02.2017 №380/К/13-02.
		У період з 20.02.2017 по 03.03.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов'язаної з будівництвом та продажем об'єктів нерухомого майна за період з 01.01.2009 по 31.12.2015.
		Результати перевірки оформлені актом від 13.03.2017 №124/10-36-13-02/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки-2) (т.1, а.с. 12-38).
		Повторною перевіркою, контролюючим органом встановлено, що позивач передав у якості вкладу відповідно до договору про спільну діяльність від 14.02.2012 №1/2012 з ТОВ «Будрегіонінвест» право користування земельними ділянками загальною площею 2,4100 га.
		Перевіркою банківських виписок про рух коштів по розрахункових рахунках ОСОБА_3 у ПАТ «ОТП Банк» встановлено, що у період з 2014 по 2015 рік ОСОБА_3 отримав дохід за відступлення права вимоги на користь інших осіб за договорами про спільну діяльність на загальну суму 3589532,58 грн. (т.1, а.с.32).
		Отриману позивачем компенсацію за відступлене право вимоги за договором про спільну діяльність від 14.02.2012 №1/2012 з ТОВ «Будрегіонінвест» контролюючий орган вважає доходом позивача, з якого останній не утримав і не сплатив податок на доходи фізичних осіб.
		З урахуванням викладеного, контролюючий орган в Акті перевірки-2 дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, абзацу першого пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не сплати ОСОБА_3 податку на доходи фізичних осіб (з доходу, отриманого на банківський рахунок за відступлення права вимоги на користь інших осіб), що підлягає сплаті до бюджету платником самостійно за результатами річного декларування, на загальну суму 659583,22 грн. (в т.ч. 583829,50 грн. - за 2014 рік та 75753,72 грн. за 2015 рік.
		На підставі Акта перевірки-2, відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 07.04.2017 №0002181300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 824479,02 грн., у тому числі 659583,22 грн. за податковими зобов'язаннями та 164895,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с. 11).
		Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган дійшов помилкових та необґрунтованих висновків про необхідність включення усієї суми коштів, отриманих у якості компенсації за договором про відступлення майнових прав, до складу загального оподатковуваного доходу; враховуючи, що контролюючим органом у рамках перевірки не з'ясовувалось походження коштів у розмірі 3589532,58 грн., та підставу їх зарахування на банківський рахунок позивача; висновок відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб є таким, що не ґрунтується на вимогах закону і не підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Як встановлено у ході апеляційного розгляду, 14.02.2012 між ОСОБА_3 та ТОВ «Будрегіонінвест» був укладений договір про спільну діяльність у будівництві житлових будинків №1/2012, у порядку та на умовах якого сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та без створення юридичної особи спільно діяти у будівництві багатоквартирних житлових будинків з вбудованими та прибудованими приміщеннями соціального призначення в м. Буча Київської області у межах вулиць Гоголя, Пушкінська, Шевченка (надалі - Об'єкт), для досягнення спільної господарської мети - розподілу збудованого та введеного в експлуатацію Об'єкту.
		Статтею 3 договору від 14.02.2012 №1/2012 передбачено, що ОСОБА_3 здійснює свій вклад у Спільну діяльність шляхом передачі права на користування земельними ділянками та передачі функцій замовника (забудовника) будівництва на вказаних земельних ділянках.
		Сторони домовились, що частка позивача як сторони Договору про спільну діяльність складає 39 %, грошова оцінка вкладу складає 41184000,00 грн.
		Актом приймання передачі від 14.02.2012, що складений між ОСОБА_3 та ТОВ «Будрегіонінвест», підтверджується передача позивачем права на користування земельними ділянками у якості вкладу у Спільну діяльність на виконання умов Договору про спільну діяльність від 14.02.2012 №1/2012.
		Згідно з банківських виписок ПАТ «ОТП Банк» з особового рахунку позивача, у період з 19.06.2014 по 23.12.2015 рахунок ОСОБА_3 було поповнено на 3589532,58 грн.
		Апелянт вказує, що грошові кошти, які надійшли на особовий рахунок позивача у ПАТ «ОТП Банк» є винагородою (іншою виплатою), нарахованою (виплаченою) ОСОБА_3 відповідно до умов цивільно-правового договору, а саме, договору про відступлення права вимоги та зазначена винагорода за відступлення майнових прав у розмірі 3589532,58 грн. відповідно до підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України включається до загального річного оподатковуваного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою статтею 167 Податкового кодексу України (15 і 17 відсотків у 2014 році та 15 і 20 відсотків у 2015 році).
		Згідно зі статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
		Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
		Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
		Частиною 3 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
		Верховний Суд України у постанові від 07.09.2016 у справі № 6-47цс16 висловив правову позицію, відповідно до якої новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном.
		Положення статей 1 та 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) інвестиційною діяльністю визначають сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
		Згідно зі статтею 4 Закону № 1560-XII об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
		Інвестиційною діяльністю є операції з інвестиціями, основними ознаками яких є те, що вкладення здійснюються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, тобто не використовуються для особистого споживання; метою вкладень є отримання прибутку і (або) досягнення іншого значимого результату; суб'єкт, який здійснює вкладення зазначених благ, повинен бути їх власником або власником іншого речового права; діяльність суб'єкта характеризується самостійністю та ініціативністю.
		Використання платником податків земельних ділянок для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з подальшим зведенням на них об'єктів нерухомості з метою продажу або майнових прав на незавершені об'єкти будівництва, або готових до експлуатації квартир, охоплюється поняттям інвестиційної діяльності.
		Оподаткування доходу, отриманого внаслідок правомірного відчуження майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, має здійснюватися на підставі положень пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, як інвестиційного доходу.
		Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
		Підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
		Відповідно до підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
		Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
		Підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
		Отже, за операціями з відступлення права вимоги у межах договору про спільну діяльність, предметом якого є спільна участь у будівництві багатоквартирних житлових будинків, об'єктом оподаткування є позитивна різниця між сумою витрат у вигляді внеску у спільну діяльність (його частини) з сумою компенсації, отриманої при відчуженні (уступки) права вимоги (її частини).
		Також, порушення позивачем підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, абзацу першого пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, не може слугувати підставою для донарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб, оскільки вимоги зазначених статей не регулюють порядок оподаткування доходів, отриманих у якості винагороди за цивільно-правовими договорами
		Пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначений порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
		Для цілей застосування вказаної статті податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		Відповідно до підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
		Факту отримання ОСОБА_3 доходу від податкового агента, тобто від будь-якої особи, що зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок ОСОБА_3 з доходів, що йому виплачуються не встановлено.
		Тому, підстав для застосування підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не було.
		Підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
		Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
		Тобто, доходи, отримані від особи, що не є податковим агентом, платник податків зобов'язаний самостійно включити до загального річного оподатковуваного доходу.
		Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.
		В свою чергу, в Акті перевірки-2 відповідач не вказав, внаслідок порушення яких саме вимог податкового законодавства контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем загального річного оподатковуваного доходу, що у свою чергу призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб.
		Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
		В залежності від предмету договорів (об'єкту відчуження) дохід, отриманий від виконання зазначених договорів, може оподатковуватись за загальною ставкою або за ставкою, встановленою для оподаткування операцій з продажу нерухомого майна, чи з особливостями, що передбачені для оподаткування інвестиційного прибутку.
		Контролюючий орган під час перевірки не з'ясовував підстави надходження на банківський рахунок позивача коштів у розмірі 3589532,58 грн. та не перевіряв відповідні первинні документи, висновок про те, що такі кошти є доходом, що підлягає включенню до загального річного (місячного) оподатковуваного доходу, є передчасним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
		Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		                                                   П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року - залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                        В. В. Кузьменко 
		 
		Судді:                                                                                           Я. М. Василенко 
		 
		                                                                                                    О. І. Шурко                                                            
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 26.12.2018

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...