Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/338/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 27.01.2019
Номер судового провадження: 1-кп/346/61/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016090180001772

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/338/17 
		Провадження № 1-кп/346/61/18
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		27 грудня 2018 року м. Коломия
		Коломийський міськрайонний суд
		 Івано-Франківської області
		 
		в складі: головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 28.11.2016 р. за №12016090180001772 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Стопчатів, Косівського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, судимого Коломийським міськрайонним судом 15.09.2008 р. за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, депутатом не являється, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
		 ВСТАНОВИВ:
		27листопада 2016року приблизноо 21год.40хв.обвинувачений ОСОБА_5 ,перебуваючи впарку м.Коломия повул.Чехова біляміського озера,забудівлею газорозпридільчогообладнання,знаходячись встані алкогольногосп`яніння,діючи умисно, усвідомлюючи протиправнийта суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_6 та приклав до горла останньої кухонний ніж. При цьому остання кричала, кликала на допомогу і захищаючись отримала тілесні ушкодження у виді садна тильної поверхні дистальної фаланги першого пальця, які згідно висновку експерта від 29.11.2016 р. № 373 відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього перелякавшись, обвинувачений ОСОБА_7 відпустив потерпілу та місце вчинення злочину покинув.
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині за ч.2 ст 187 КК України не визнав, а визнав винуватість у вчиненні ним хуліганських дій стосовно потерпілої ОСОБА_8 , посилаючись на те, що дійсно 27 листопада 2016 року біля 21 год. 40 хв. будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в парку м. Коломия по вул. Чехова біля міського озера за будівлею газорозпридільчого обладнання, де справляв свої природні потреби і в цей час проходила незнайома йому потерпіла ОСОБА_8 , яка висловила зауваження в його сторону, що його дуже обурило. Після цього він підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_8 , схопив за капішон куртки, маючи на меті налякати потерпілу, не вимагаючи при цьому нічого, так як її гроші чи інше майно його не цікавили. Коли потерпіла почала кричати та вириватись, він її відпустив і вони розійшлись в різні сторони, а через приблизно 7-8хвилин його затримали працівники поліції. Зазначив, що після його затримання, яке мало місце перед тим, як він сідав в службову машину поліції, його обшукали і ножа не виявили. Потерпіла була присутня при затриманні. До цього потерпілу він не знав, і йому невідомо, чому остання надала показання, що він скористався гострим предметом при нападі на неї. Вважає, що потерпіла отримала тілесне ушкодження у виді ссадна на пальці руки від контакту з нігтями його руки.Ствердив,що у нього не буложодного наміру таумислу на заволодіння майном потерпілої. Щиро розкаюється у вчиненні хуліганських дій по відношенню до потерпілої. Просить суворо не карати.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами: поясненнями потерпілої,свідків, висновками експертиз та іншими матеріалами справи.
		Потерпіла ОСОБА_6 у попередньому судовому засіданні пояснила, що 27.11.2016 року приблизно о 21.40 год., коли вона проходила через парк неподалік міського озера по вул..Чехова в м.Коломия за будівлею газорозпридільчого обладнання до неї несподівано ззаду підійшов невідомий чоловік, як згодом з ясувалось обвинувачений дмитрук, який схопив її однією рукою за плече, а іншою приклав до горла предмет схожий на ніж та тільки промовив «тихо-тихо», при цьому вона кричала, кликала на допомогу, а коли захищалась, то порізала палець руки. Вирвавшись від обвинуваченого, втекла та по дорозі зустріла працівників поліції та повідомила про напад на неї невідомого чоловіка. Після чого їм разом вдалося наздогнати обвинуваченого, якого працівники поліції затримали. Ствердила, що обвинувачений ОСОБА_7 був одягнутий в дубльонку коричневого кольору і нічого в неї під час нападу не вимагав та не намагався заволодіти її майном. Просить обвинуваченого суворо не карати, жодних претензій до нього не має.
		З показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10  працівників поліції, вбачається, що 27.11.2016 року біля 22 год. під час патрулювання на вул. Петлюри з парку біля міського озера в м.Коломия вибігла дівчина вона ж потерпіла по справі, у якої був порізаний палець. Опитавши потерпілу проїхались машиною по вулиці і за 500м. побачили обвинуваченого ОСОБА_7 , якого потерпіла впізнала, та затримали останнього із застосуванням кийданок, провели його обшук, доставили поліцейською машиною до відділу поліції. Біля відділу поліції у поліцейській машині виявлено кухонний ніж, якого викинув обвинувачений ОСОБА_7 .
		Свідок ОСОБА_11 - слідчий Коломийського ВП НУНП пояснив, що в даному кримінальному провадженні прийнято ряд процесуальних рішень в тому числі проводився слідчий експеримент при якому був присутній захисник обвинуваченого. Обвинувачений погоджувався з кваліфікацією його дій за ч.2 ст.187 КК України. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 , підтримала виготовлений нею висновок та роз яснила, що висновок судово-медичної експертизи № 373 від 29.11.2016р. стосовно потерпілої ОСОБА_8 є правдивим і поглибленим, а також роз яснила, що виявлене у потерпілої садно на пальці руки могло утворитись від ковзної дії тупого твердого предмету, колючо-ріжучого предмета та, не виключає можливості, до нігтя руки.
		Крім вищезгаданих доказів вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних по справі письмових та речових доказів, а саме:
		- даними протоколу огляду предмета від 23.01.2017 року, згідно якого кухонний ніж, який складається із металевого сірого кольору клинка та руків`я виготовленого із дерева, довжина клинка становить 15 см., а руків`я 12 см.. у передній частині руків`я, а саме у місце, де клинок входить в руків`я мається кільце із металу жовтого кольору. На руків`ї мається заклепка також із металу жовтого кольору. Добльонка коричневого кольору виготовлена із шкірзамінника. Із внутрішньої сторони вказана дубльонка має підкладку. Жіноча курточка коричневого кольору виготовлена із цупкої тканини з капюшоном. Паперовий конверт із букальною епітелією підозрюваного ОСОБА_7 . Паперовий конверт із букальною епітелією потерпілої ОСОБА_8 (а.с. 41);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 28.11.2016 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала обвинуваченого ОСОБА_7 та вказала, що останній був одягнений в дубльонку коричневого кольору, зростом біля 172-175 см., худорлявої тіло будови із худорлявим обличчям. На голові хвилясте волосся, потерпіла його впізнала під №2 (а.с.211-213, т.1 );
		-даними висновку експерта №10/733 п.3, згідно якого генетичні ознаки клітин у змивах з поверхонь руків`я ножа (об`єкт №2) є змішаними, містять генетичні ознаки трьох чи більше осіб серед яких присутні ознаки букального епітелію ОСОБА_7 (об`єкт №4) (т1.а.с.215-219). 
		- даними висновку експерта №373, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_6 на момент судово-медичного обстеження (29.11.2016 р. о 09.30 год.) виявлено тілесне ушкодження: садно на тильній поверхні дистальної фаланги першого пальця, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Вказане тілесне ушкодження спричинене дією тупих твердих предметів. Могло утворитись в термін, вказаний слідчим в описовій частині постанови. Характер, розташування та морфологічні ознаки тілесного ушкодження, дають підстави вважати, що воно утворилось не менш як від 1-но разової травматичної дії тупими твердими предметами, можливо кулаками чи пальцями рук, носками взуття чи іншими тупими твердими предметами і не характерно, що вони спричинилися від одномоментного падіння на площину з ударом до твердої поверхні (а.с.230. т.1).
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.11.2016 року та фото таблицями до нього, який проводився за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_13 по вул. Чехова в м. Коломия в парку біля міського озера, з метою перевірки і уточнення відомостей вказаних в протоколі допиту ОСОБА_7 від 28.11.2016 року. 
		- оглянутими речовими доказами  кухонний ніж, дубльонку коричневого кольору із шкірозамінника, належної обвинуваченому ОСОБА_7 , жіночу куртку коричневого кольору, належної потерпілій ОСОБА_8 .
		При таких встановлених в судовому засіданні обставинах суд вважає, що органом досудового слідства дана неправильна правова оцінка суспільно небезпечному винному діянню,вчиненому обвинуваченим ОСОБА_7 за ч. 2ст.187 КК України.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що 27листопада 2016року приблизноо 21год.40хв.,перебуваючи впарку м.Коломия повул.Чехова біляміського озера,знаходячись встані алкогольногосп`яніння,діючи умисно,з метоюзаволодіння чужиммайном,будучи особою,яка ранішевчинила розбій,усвідомлюючи протиправнийта суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,вчинив розбійнийнапад,поєднаний ізнасильством небезпечнимдля життя таздоров`я особи,зокрема підійшовдо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ззаду таприклав догорла кухоннийніж.При цьомуостання захищаючись,отримала тілесніушкодження увигляді саднатильної поверхнідистальної фалангипершого пальця,які згідновисновку експертавід 29.11.2016р.відносяться долегких тілеснихушкоджень,та почалакричати ікликати надопомогу.Після цього,перелякавшись ОСОБА_5 відпустив потерпілута місцевчинення злочинупокинув. 
		Згідно п.п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя`визнання особи винуватою у вчиненні злочинуможе мати місце лише за умови доведеності її вини.При цьому, слід мати на увазі, що відповідност.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. При розгляді кримінальних справ суди мають дотримуватисяпрезумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		З об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад це заволодіння чужим майном.
		Однак належно зібраних доказів, які б підтвердили ці обставини судом не здобуто, таких доказів не надано органом досудового розслідування і таким чином,пред`явлена органом розслідування кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2ст. 187 ККє невірною, що достовірно підтверджується показаннями потерпілої та свідків по справі, даними, викладеними в досліджених письмових доказах, з яких вбачається, що фактично дії обвинуваченогобули направлені не на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством небезпечним для життя чи здоров я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, а на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Факт нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством небезпечним для життя чи здоров я особи, яка зазнала нападу, його корисливий мотив спростовується поясненнями самої потерпілої, яка ствердила, що вимагання, заволодіння обвинуваченим її майном, який підійшов до неї ззаду і схопив її однією рукою за плече, а іншою приклав до горла предмет схожий на ніж, не було, а обвинувачений тільки промовив «тихо-тихо». Такі ж показання потерпіла давала і на досудовому розслідуванні та в протоколі-заяві від 27.11.2016 р.
		Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10„Про судову практику у справах про хуліганство", згідно з яким суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин вчинення ним кримінально караних дій. 
		Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Відповідно до роз`яснень, викладених упостанові Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.
		Пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 10визначено, що за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень.
		З урахуванням висновків Верховного Суду України, що містяться у постанові Пленуму від 04 жовтня 2012 року у справі №5-17 кс 12, вбачається, що особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
		 Судом встановлено у діях обвинуваченого мотив хуліганства як бажанняпоказати свою ніби вищість (винятковість), значимість застосовуючи предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень  кухонний ніж, пов`язані з неповагою до особи потерпілої, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
		Аналізуючи обвинувачення органу досудового розслідування, перевірені в судовому засіданні докази, що ним були надані, суд дійшов висновку про те, що пред явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.2 ст.187 КК України не доведено і він підлягає виправданню за відсутністю складу злочину в його діях.
		 З урахуваннямвикладеного судвважає встановленоюта доведеноювинуватість обвинуваченогоу вчиненікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.296КК Українита кваліфікуєйого дії як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		 Призначаючи покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК Українибере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставинивчинення кримінальногоправопорушення, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
		Вивченням особиобвинуваченого встановлено,що ОСОБА_7 судимий Коломийським міськрайонним судом 15.09.2008 р. за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, (т.1 а.с.45,46),на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінетах Коломийської ЦРЛ не знаходяться (т.1 а.с.48,49), за місцем проживання характеризуються посередньо (т.1 а.с.47).
		Обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено.
		Обставинами,які обтяжуютьпокарання євчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Враховуючи вищенаведене суд вважає, що при відсутності обставин, що пом`якшують покарання, наявності обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий Коломийським міськрайонним судом 15.09.2008 р. за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, (т.1 а.с.45,46),на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінетах Коломийської ЦРЛ не перебуває (т.1 а.с.48,49), за місцем проживання характеризуються посередньо (т.1 а.с.47),враховуючи досудовудоповідь згідноякої органпробації дійшоввисновку враховуючиісторію правопорушень,а такождуже високуймовірність вчиненняповторного кримінального правопорушення, щовиправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляціївід суспільстваможе становитидуже високунебезпеку длясуспільства чиокремих осіб(а.с.105-106.Т.1), керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень останнім, є призначення покарання в межах санкції ч.4ст.296 КК Україниу виді позбавлення волі.
		Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
		Щодо доводів сторони захисту щодо визнання доказів недопустимими, а саме: протоколу огляду місця події від 28.11.2016 року, речового доказу  ножа, висновку експерта №10/733 від 20.10.2017 р., а також протокол проведення слідчого експерименту від 29.11.2016 року, то суд враховує, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані щодо зауважень чи скарг обвинуваченого чи його захисника з приводу незаконного проведення огляду місця події, проведення слідчого експерименту чи недостовірної інформації у висновку експерта. В судовому засіданні ні обвинувачений, ні захисник теж не представили будь-яких відомостей щодо незгоди із проведенням огляду місця події, слідчого експерименту чи проведення експертизи, тому сумнівів щодо достовірності внесених в дані протоколи відомостей у суду не має підстав.
		Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід слід залишити без змін.
		Відповідно до ч. 5ст.72 КК України(в редакціїзакону № 838-VIII від 26.11.2015), враховуючи постанову Великої палати Верховного суду від 29.08.2018, слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 27 листопада 2016 року з 22 год. 30 хв. до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		З обвинуваченогопідлягають стягненнюпроцесуальні витратиза проведеннясудових експертиз,які документальнопідтверджені 4101,61грн. (т.1, а.с.214) в дохід держави у відповідності дост.124 КПК України.
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимогст.100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлено.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370,373,374,391 КПК України, колегія суддів,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 ККУкраїни та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 залишити попередньо обраний - тримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 27 листопада 2016 року 22 год. 30 хв. 
		Відповідно до ч. 5ст.72 КК Українизарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 строк попереднього ув' язнення з 27 листопада 2016 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі.
		Речові докази:- кухонний ніж, букальний епітелій обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 , знищити; дубльонку коричневого кольору із шкірозамінника повернути законному володільцю ОСОБА_5 ; жіночу куртку коричневого кольору повернути законному володільцю ОСОБА_6 .
		Арешт накладений ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 29.11.2016 року на предмет схожий на ніж, вилучений під час огляду місця події 28.11.2016 року та дублянку коричневого кольору із шкірозамінника, виявлену та вилучену при обшуку затриманого ОСОБА_5  скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_5 вкористьдержави 4101гривня 61копійку процесуальних витрат за проведення експертизи (висновок експерта від 20.01.2017р. № 10/733).
		Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...