Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/4730/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2019
Номер судового провадження: 2/235/1840/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер 235/4730/18
		Провадження №2/235/1840/18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 грудня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області 
		у складі: головуючого судді Бородавки К.П.
		за участю секретаря судового засідання Григорєвої С.В.,
		позивача  ОСОБА_1,
		представника позивача  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Покровську за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа  Служба у справа дітей виконавчого комітету Вугледарської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить встановити час та день для його зустрічей з дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1:
		- кожну пятницю, суботу, неділю щомісячно з 9.00 до 20.00 за місцем його фактичного проживання без обмежень прогулянок з можливістю поїздок до родичів до досягнення дитиною повноліття;
		- кожен день народження дитини до досягнення дитиною повноліття з 9.00 до 20.00;
		- кожні канікули;
		- щорічно, не менш ніж сім діб для відпочинку і оздоровлення дитини, на території України до досягнення дитиною повноліття.
		В обґрунтування позову зазначено, що від шлюбу з ОСОБА_3 (далі  відповідач), який укладено 10.08.2013 та розірвано 17.08.2017, у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дочка мешкає в місті Донецьку разом з відповідачем, яка перешкоджає спілкуванню позивача з дитиною, не надає можливості зустрічатися з дочкою, мотивуючи це відсутністю дозволу на виїзд з тимчасово непідконтрольної території. Позивач вважає, що створення відповідачем перешкод його спілкуванню з дитиною порушує не тільки його права як батька, а й суперечить інтересам дитини. 
		В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 просили позовні вимоги задовольнити, навівши доводи, аналогічні викладеним в позові. Представник позивача також зауважив, що при спілкуванні в соціальних мережах позивача з відповідачем остання повідомила позивачу, що дитину він не побачить; при цьому відповідач не пропонує відповідачу ніяких шляхів спілкування з дитиною; до м.Донецька, де проживає відповідач з дочкою, позивач не приїжджав, оскільки для цього йому необхідно отримати перепустку; в подальшому представник позивача зазначив, що оскільки відповідач розірвала відносини з позивачем через особисті стосунки з їхнім кумом, який хрестив їхню дочку та з яким на теперішній час проживає відповідач, то цілком зрозумілим є той факт, що позивач не приїжджає в м.Донецьк, щоб не влаштувати там скандал. Після подання позовної заяви до суду позивач звільнився з місця роботи, тимчасово не працює офіційно, підробляє будівництвом.
		Відповідач заперечувала проти задоволення вимог позивача (а.с.33-36), мотиви незгоди зводяться до такого. Позивач ухиляється від сплати аліментів, які стягнуті з нього судовим наказом, що підтверджується довідками з виконавчої служби про несплату аліментів та наявності заборгованості. Зазначає, що рішенням суду від 17.08.2017, яким було розірвано шлюб, встановлено, що позивач не живе разом з дочкою з грудня 2016 року, коли дитині було 2 роки. За цей період позивач не приїздив до дочки, не цікавився життям і здоровям дитини, не піклувався про неї та не займався її вихованням. При спілкуванні з позивачем відповідач не заперечувала проти його спілкування з дитиною за місцем проживання дитини у місті Донецьку. Із запропонованим позивачем графіком зустрічей не згодна, вважає, що це створить психологічний стрес доньці, оскільки малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матірю. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористалась, надала заяву, за змістом якої заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглянути справу без її участі (а.с.61, 72).
		Служба у справах дітей виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області (далі  третя особа) свого уповноваженого представника до суду не направила, надіславши листа за підписом міського голови про розгляд справи без участі органу опіки та піклування Вугледарської міської ради із зазначенням того, що питання про вирішення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини розглядається за місцем проживання дитини. Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території міста Вугледара не проживає (а.с.70).
		10.09.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.46-47), в якій позивач зазначає, що бажає спілкуватися з дочкою в м.Вугледарі за місцем його мешкання, адже спілкуватися з нею на території м.Донецька, де йдуть бойові дії, небезпечно. Вважає, що наявність заборгованості по аліментам жодним чином не повязана з його позовними вимогами. Пропонує, щоб відповідач надала йому нотаріальну згоду на вивіз доньки до м.Донецьк, і коли відповідач привезе дитину до пункту пропуску, то він забере дочку, а після закінчення терміну перебування у нього, він відвезе дочку та передасть її відповідачу на пункті пропуску. 
		В запереченнях на позовну заяву від 05.10.2018, які надійшли до суду 05.10.2018 (а.с.58-60), відповідач вказує на те, що вона не створювала перешкоди спілкуванню батька з дочкою, пропонувала позивачу проводити їх зустрічі за місцем проживання дитини у місті Донецьку, оскільки 6 разів на тиждень їздити на блокпости з маленькою дитиною вона не може. Також із запропонованого позивачем графіку зустрічей з дитиною виходить, що дитина буде їздити до місця фактичного проживання позивача, перетинаючи блок-пости 24 рази на місяць, це є небезпечним для дитини, створить їй психологічний стрес, оскільки малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матірю.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
		Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.08.2013, який заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.08.2017 був розірваний, рішення набрало законної сили 12.09.2017 (а.с.8, 12). 
		Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 І-НО №726922, виданим (повторно) 19.01.2017 Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.10).
		Згідно з актом від 16.11.2017, підписаним сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підписи яких засвідчені головою правління ОСББ «Ідеал-Вугледар», за результатами обстеження квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Вугледар, вул.13 десантників, 25/72, встановлено, що позивач проживає за вказаною адресою з 20.02.2017 по теперішній час (а.с.13).
		Судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.11.2017 з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 03.11.2017 (а.с.14).
		З довідки від 27.08.2018 №14-24-30/12316, виданої Вугледарським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, вбачається, що ОСОБА_3 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №235/5770/17, який видано 07.11.2017 Красноармійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з моменту подачі позову, а саме з 03.11.2017, і до повноліття дитини. Заборгованість по аліментам за період з 01.03.2018 по 06.07.2018 становить 732,60 грн. та 79,84% від заробітної плати. Боржник ухиляється від сплати аліментів. Рішення суду про утримання аліментів не виконує (а.с.39).
		За змістом довідки від 27.08.2018 №12315, заборгованість по аліментам ОСОБА_1 за період з 06.07.2018 по 27.08.2018 становить 3267,14 грн., з яких: за липень 2018 року  1572,18 грн., за серпень 2018 року  1697,96 грн. (а.с.40).
		ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, та дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено довідкою №29 від 12.03.2018, виданою адміністрацією Будьоннівського району м.Донецька так званої ДНР (а.с.57, 62). 
		Позивач визнав в судовому засіданні, що відповідач разом з дочкою проживає в м.Донецьку.
		З Print Screen переписки відповідача з позивачем, зробленої відповідачем з мобільного додатку Вайбер (Viber), проти змісту якої позивач не заперечував, вбачається, що останній запропонував відповідачу графік побачень його з дочкою на території України, на що відповідач повідомила, що вона не перешкоджає йому бачитись з дитиною, але запропонований графік вона прийняти не може та просить приїхати позивача до м.Донецьк для обговорення його зустрічей з донькою, однак позивач повідомив, що він не може виїхати не непідконтрольну територію, в свою чергу відповідач зазначає про те, що якщо позивач погодиться зустрічатись з дочкою по вихідним дням та офіційним відпусткам, забирати дитину з місця прописки та привозити туди ж, вона надішле йому відповідний договір (а.с.37-38).
		Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.08.2018, яке набрало законної сили 04.10.2018, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Будьоннівської районної ради у місті Донецьку, про надання дозволу на вїзд та виїзд на тимчасово неконтрольовану територію Донецької області дитини, яка не досягла 16-річного віку, без згоди батька відмовлено. Судом зазначено, що дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України або на тимчасово окуповану територію в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення. Багаторазові перетинання лінії зіткнення створюють загрозу для життя та здоров'я дитини, ІНФОРМАЦІЯ_6, наражають її на небезпеку, що є неприпустимим.
		Зі свідоцтва про шлюб вбачається ОСОБА_5 І-НО №487283, виданим Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області вбачається, що 27.03.2018 відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 
		За змістом наданого позивачем листа старшого державного виконавця від 26.06.2018 №9515 на імя відповідача, останній розяснено, що для того, щоб нарахувати заборгованість по аліментам за період з 01.04.2018 по 01.06.2018 потрібно отримати звіт по заробітній платі боржника ОСОБА_1 з ДП «Сургай».
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, повідомили суду, що вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_9, товаришують з позивачем, добре знають відповідача, чули як влітку позивач розмовляв по телефону з відповідачкою та просив, щоб вона надала можливість побачитись з дитиною, поїхати з нею на море, відповідач спочатку погодилась, але потім чомусь дитину не дала. Наскільки свідкам відомо, відповідач не дає позивачу можливості спілкуватись з дочкою і по телефону. В той же час свідки підтвердили, шо раніше позивач їздив до відповідача, вона дозволяла йому бачитись з дочкою. Також свідки зазначили, що позивач в м.Донецьк не їздив, щоб побачитись з доньокою. Пояснюють це тим, що в м.Донецьку відповідач проживає з чоловіком, який хрестив ОСОБА_4 та через якого шлюб між позивачем та відповідачем розірвався.
		Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.
		Відповідно до ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Україною 27.02.1991, ч.7 та ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
		Відповідно до ч.2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч.1 ст.151 СК України).
		Приписами ст.153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
		Згідно зі ст. 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
		Положеннями ст.158СК Українивизначено,що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї; р ішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
		Відповідно до ч.1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2 ст.159 СК України).
		Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє констатувати, що за сімейним законодавством правом на звернення до суду за захистом наділений той з батьків, хто проживає окремо від дитини та кому другий з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, тобто судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорені права батька.
		Позивачем на обґрунтування своїх вимог не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач, з якою проживає їх спільна дочка, чинить будь-які перешкоди позивачу у спілкуванні з їхньою дитиною та у її вихованні; відповідного рішення орану опіки та піклування щодо визначення участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею батька, від виконання якого б ухилялась відповідач, або доказів звернення до відділу поліції із заявою щодо здійснення відповідачем позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною, не надано.
		Ані факт укладення відповідачем шлюбу з іншою особою, ані відомості державного виконавця, викладені в листі від 26.06.2018 щодо нарахування заборгованості по аліментам за період з 01.04.2018 по 01.06.2018, на який посилається позивач та його представник, ані доводи представника позивача про аморальний вчинок відповідача, що заважає позивачу приїхати в м.Донецьк для спілкування з дитиною, не дають суду підстави для висновку та не доводять, що відповідач перешкоджає позивачу бачитись та спілкуватись з їхньою дочкою, тобто, що відповідні права позивача як батька порушені.
		Як позивач, так і свідки в судовому засіданні підтвердили, що позивач не виїжджав до м.Донецька, де проживає його донька з відповідачем, щоб спілкуватись та проводити час з дитиною. Між тим відповідач пропонувала позивачу приїхати в м.Донецьк до дочки. Позивачем не надано до суду доказів вчинення ним заходів задля перетину лінії зіткнення у межах Донецької області для вїзду в м.Донецьк з метою побачення з донькою.
		Між тим, п.1.4. Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей 
		14.04.2017 №222-ог, визначено, що громадяни України за умови предявлення документів, що посвідчують особу, а також внесення даних про таку особу до електронного реєстру, мають право на вільний та безперешкодний перетин лінії зіткнення через БП, КПВВ.
		Суд відмічає, що сам факт небажання позивача перетинати лінію зіткнення та приїжджати в м.Донецьк не є підставою для задоволення судом позовних вимог позивача, повязаних з усуненням перешкод щодо участі у вихованні його дитини.
		Також позивачем не надано будь-яких доказів, які б надавали суду можливість врахувати його ставлення як батька до виконання ним своїх обов'язків, особисту прихильність дитини до батька та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я батька, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
		Одночасно суд зазначає, що запропонований позивачем спосіб побачень, а саме, на території фактичного проживання позивача та кожні вихідні, в той час як дочка проживає з відповідачем в м.Донецьку  на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, з урахуванням того, що рішення про завершення проведення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято, а також враховуючи малолітній вік дитини, жодним чином не забезпечить інтереси дитини позивача та відповідача, адже, як зазначено в судовому рішенні від 28.08.2018 у справі №235/3519/18, з яким позивач погодився та який долучив до матеріалів даної справи, багаторазові перетинання лінії зіткнення створюють загрозу для життя та здоров'я дитини, ІНФОРМАЦІЯ_6, та наражають її на небезпеку, в той час як малолітня дитина повинна розвиватися таким чином, щоб умови її життя не могли негативно впливати на її психічний стан, на її здоровя.
		Інші доводи позивача та його представника не спростовують наведених висновків суду, на підставі яких суд зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Враховуючи приписи ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		В позові ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання  Донецька область, м.Вугледар, вул.13 Десантників, 25/72) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання  Донецька область, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 65/59), третя особа  Служба у справах дітей виконавчого комітету Вугледарської міської ради (ідентифікаційний код 05275768, місцезнаходження - Донецька область, м.Вугледар, вул.30-річчя Перемоги, 16), про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Дата складення повного судового рішення  27.12.2018.
		Суддя                                    К.П.Бородавка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...