Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/4642/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2019
Номер судового провадження: 2-а/619/57/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа №619/4642/18 
		провадження №2-а/619/57/18
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		 
		 
		20 грудня 2018 року                    м. Дергачі
		 
		Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засіданняМолотко А.В.
		справа №619/4642/18
		Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 , 
		відповідач: Дергачівський районний військовий комісаріат, 
		розглянув у письмовому провадженні адміністративний позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
		Стислий викладпозиції позивача та заперечень відповідача.
		19 листопада 2018 року ОСОБА_1 завернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову №121 за справою про адміністративне правопорушення від 03.11.2018 року за ч.1 ст.2113 КУпАП та закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 . В обґрунтування позову ОСОБА_1 після уточнень зазначив, що 08 листопада 2018 року по пошті на поштову адресу Русько-Лозівської сільської ради надійшов рекомендований лист з Дергачівського районного військового комісаріату. В даному рекомендованому листі знаходилася постанова №121 за справою про адміністративне правопорушення від 03.11.2018 року за ч.1 ст.2113 КУпАП, яка була складена та підписана військовим комісаром ОСОБА_2 , відносно нього. Так, зі змісту вище вказаної постанови стало відомо про те, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало прийняття на посаду заступника сільського голови військово зобов`язаного ОСОБА_3 , який не перебуває на військовому обліку за місцем проживання, чим було порушено вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України», п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМ України від 07.12.2016 року за №921. Відповідно до вказаної постанови відносно позивача було застосовано штраф у розмірі 51,00 грн. З винесеною постановою позивач не згоден. Постанова №121 була складена військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у суботу, що є вихідним днем. Дана постанова не містить особистого підпису військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки в відповідній графі міститься факсиміле, що є грубим порушенням вимог ст.283 КУпАП, так як постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, у зв`язку з чим фактично розгляд справи за даним фактом в повному обсязі, відповідно до положень КУпАП не відбувся. Окрім цього, дана постанова про адміністративне правопорушення від 03.11.2018 була направлена до адреси позивача 06.11.2018, що є також грубим порушенням положень ст.289 КУпАП. Окрім цього, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до змісту постанови стало прийняття на посаду заступника сільського голови військово зобов`язаного ОСОБА_4 , який не перебуває на військовому обліку за місцем проживання, чим було порушено вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України», п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМ України від 07.12.2016 року за №921. Відповідно до положень ст.2113 КУпАП, то відповідальність за таке діяння наступає щодо прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов`язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання. Проте, ОСОБА_3 визнано не придатним до служби у мирний час. До того ж, відповідно до рішення Русько-Лозівської сільської ради №20 від 14.04.2016, розпорядження останньої №24 від 15.04.2016 та розпорядження №40 від 18.06.2016 року, ОСОБА_3 було затверджено та призначено на посаду заступника голови з виконавчих питань Русько-Лозівської сільської ради. Тобто, ще до вступу у дію «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 року за №921, який вступив у дію 07.12.2016 року, а отже дотримання положень п.37 даного Порядку на той час на мене, як на голову Русько-Лозівської сільської ради покладено не було та їх дотримання не було обов`язковим, оскільки відповідно до вимог ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Враховуючи дане, то прийняття на посаду заступника сільського голови військово зобов`язаного ОСОБА_3 станом на 15.04.2016 року не суперечило вимогам діючого законодавства та не порушувало вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України» та п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 року за № 921.
		20 грудня 2018 року до суду подано відзив, в якому військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова ухвалена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано. Також вказав, що у жовтні 2018 року під час перевірки порядку ведення військового обліку у Русько-Лозівській сільській раді Дергачівського району було встановлено факт прийняття на посаду заступника голови з виконавчих питань сільської ради ОСОБА_3 , який не перебуває на військовому обліку за місцем проживання. У зв`язку з встановленням факту порушення вимог ст.16 Закону України «Про оборону України» та п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921 посадовою особою Дергачівського РВК 24.11.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.211-3 КУпАП. Протокол був власноручно підписаний позивачем, при чому жодних заяв чи пояснень з приводу обставин правопорушення ОСОБА_1 зроблено не було. 03.11.2018 військовим комісаром винесено постанову №121 за справою про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_5 сільський голова ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2113 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 51,00 грн. Копія постанови була направлена позивачу поштою 06.11.2018. Твердження позивача про те, що військовий комісар не мав права виносити постанову у суботу 03.11.2018 не можуть бути підставою для скасування останньої, оскільки жодним нормативним актом не встановлено заборони посадовим особам виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у суботу. Крім того, слід взяти до уваги той факт, що в Україні з 17.03.2014 діє особливий період (що підтверджується листом Верховного Суду України від 13.07.2018 р. №60-1543/0/2-18). Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Твердження позивача про те, що постанова про адміністративне правопорушення була відправлена йому з порушенням вимог ст.289 КУпАП також є безпідставним, оскільки сам позивач зазначає, що постанова винесена 03.11.2018, а відправлена 06.11.2018 - тобто протягом 3-х днів, що у повній мірі відповідає положенням ст.285 КУпАП, відповідно до якої копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про оборону України» «Завдання підприємств, установ та організацій і обов`язки їх посадових осіб у сфері оборони» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності: виконують передбачені законодавством обов`язки у сфері оборони; сприяють забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов`язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання. Допустивши факт прийняття на посаду ОСОБА_3 , який не перебуває на військовому обліку за місцем проживання, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 порушив вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України» та п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921, яким передбачено, що з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов`язаних на державні органи, підприємства, установи та організації покладається виконання таких заходів: перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов`язаних - військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників - посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов`язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки. Більш того, до уточненого адміністративного позову, який датується 26.11.2018 позивачем додано копію військового квитка ОСОБА_3 . Вірність зазначеної копії засвідчена печаткою сільського голови та підписом ОСОБА_1 . Зазначена копія не містить відомостей про те, що ОСОБА_3 взятий на військовий облік за місцем проживання. Тобто до моменту розгляду справи правопорушення не припинено. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. За таких обставин сільського голову Русько-Лозівської сільської ради ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України. 
		Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
		23 листопада 2018 року позовну заяву ухвалою судді було залишено без руху.
		27 листопада 2018 року на виконання зазначеної ухвали до суду подані відповідні документи. 
		28 листопада 2018 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи на 12 год 00 хв 10 грудня 2018 року.
		10 грудня 2018 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання та відповідно до п.1 ч.2 ст.205 КАС України розгляд справи відкладено на 20 грудня 2018 року.
		У судове засідання представник Дергачівського РВК Овчаренко М.В. не з`явився, подав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні та справу розглядати у його відсутність.
		У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник адвокат Салій Д.В. подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити, справу просив розглядати у його відсутність.
		Згідно ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Підстав, визначених ст.205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.
		Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Згідно постанови №121 від 10 листопада 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, на посаду заступника сільського голови було прийнято військовозобов`язаного ОСОБА_3 , який не перебуває на військовому обліку за місцем проживання, чим було порушено вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України», п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМ України №921 від 07.12.2016 року, чим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2113 КУпАП України. Даною постановою до  ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51,00 грн. 
		Мотиви суду.
		Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
		Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно ч.1 ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 
		Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Частиною 1 статті ст.2113 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов`язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання.
		Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
		Постановою №121 від 10.11.2018 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що ним порушено вимоги ст.16 Закону України «Про оборону України», п.37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМ України №921 від 07.12.2016 року.
		Відповідно до ст.16 Закону України «Про оборону України» №1932-XII від 06 грудня 1991 року посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності: виконують передбаченізаконодавством обов`язкиу сферіоборони; сприяють забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов`язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання; несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.
		Відповідно до п.37 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921, яка набрала чинності 19 грудня 2016 року,з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов`язаних на державні органи, підприємства, установи та організації покладається виконання таких заходів: перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов`язаних - військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників - посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов`язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки.
		Рішенням Русько-Лозівської сільської ради VII сесії VII скликання №20 від 14.04.2016 ОСОБА_3 було затверджено заступником сільського голови з виконавчих питань Русько-Лозівської сільської ради.
		Розпорядженням виконавчого комітету Русько-Лозівської сільської ради №24 від 15.04.2016 ОСОБА_3 було призначено заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів сільської ради.
		Розпорядженням виконавчого комітету Русько-Лозівської сільської ради №40 від 18.07.2016 ОСОБА_3 було призначено заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів сільської ради, як такого що пройшов випробування.
		Постанова КабінетуМіністрів Українивід 7грудня 2016року №921 набрала чинності 19 грудня 2016 року, тобто після прийняття  ОСОБА_3 на роботу.
		Згідно ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Таким чином, «Порядок організаціїта веденнявійськового облікупризовників івійськовозобов`язаних»,затверджений постановоюКабінету МіністрівУкраїни від7грудня 2016року №921,не можебути застосований до прав та обов`язків, що виникли до моменту набрання ним чинності, тобто не може бути застосований до спірних правовідносин щодо прийняття роботу ОСОБА_3 .
		Наведені порушення закону є істотними. 
		Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У ч.ч. 1-3статті 6Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі Конвенція) вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто  норми кримінального процесуального законодавства.
		У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1статті 51 КУпАП Українистосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». У справі «Маліге проти Франції» («Malige v. France», заява №27812/95, рішення від 23.09.1998 року) ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91).
		У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
		З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. 
		Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем подано відзив, який не містить обґрунтувань щодо застосування суб`єктом владних повноважень норм «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року №921, по факту прийняття роботу ОСОБА_3 до моменту набрання ним чинності вказаного Порядку.
		Таким чином, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2113 КУпАП. 
		Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		Згідно п.3 ч.2 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Згідно ст.271 КАС України, у справах, визначенихстаттями 273-277,280-289цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		Частинами 4та 5статті 250КАС Українипередбачено,що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Згідно ч.4 ст.286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Керуючись ст.ст.5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, п.п.10 ч.1 Перехідних положень Розділу VІІ КАС України, суд 
		ухвалив:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Скасувати постанову №121 по справі про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.2113 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: Дергачівський районний військовий комісаріат, місцезнаходження: 62303 Харківська область Дергачівський район м. Дергачі вул. Сумський шлях №17, код ЄДРПОУ 09576049.
		Повне судове рішення складено 26 грудня 2018 року.
		   
		 
		        Суддя Є. А. Болибок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...