Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21685/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 27.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2019.
Дата набрання законної сили: 10.01.2019
Номер судового провадження: 3/640/4402/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 640/21685/18 
		н/п 3/640/4402/18 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		         
		"26" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі: 
		головуючого судді - Колесник С.А.,
		при секретарі  Ашрафовій І.Р., 
		за участю прокурора  Гладун Д.В., 
		особи, яка притягається до 
		адміністративної відповідальності  ОСОБА_1, 
		адвоката - ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова матеріал, який надійшов з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого оперуповноваженим Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-
		 
		встановив:
		 
		21.11.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 74/18 від 20.11.2018, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді інспектора роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Харків, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" (далі-Закон), не своєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, а саме - придбання нерухомого майна 18.04.2017 вартістю 1 040 021 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 3400 грн.
		Представник ОСОБА_1  адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності у його підзахисного складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.172-6 КУпАП, посилаючись на те, що після набуття права власності на квартиру у ОСОБА_1 не було доступу до мережі Інтернет, оскільки його компютер знаходився у ремонті, останній неодноразово намагався повідомити НАЗК про зміни майнового стану з інших компютерів, що з технічних причин виявилось неможливим, а тому ОСОБА_1 не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав, посилаючись на те, що умислу на вчинення правопорушення не мав.
		Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, адвоката та прокурора, допитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідальність за ч.2ст.172-6 КУпАПнастає у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
		Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі за текстом - Закон) визначено, що правопорушення, пов"язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону за вчинення корупційних або пов"язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону на інспектора роти патрульної поліції Національної поліції України поширюється дія цього Закону.
		Частиною 2статті 52 Закону України «Про запобігання корупції»передбачено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Під час розгляду встановлено, що відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції від 18.11.2016 №302 о/с ОСОБА_1 призначений інспектором роти №2 батальйону №4, звільнивши його з посади інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов»янську (а.с.47).
		14.04.2016 року ОСОБА_1 склав Присягу працівника Національної поліції України (а.с.119).
		Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 02.05.2018 №434 о/с ОСОБА_1 переведений для подальшого проходження служби до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (а.с.49).
		Наказом начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 04.05.2018 №99 о/с ОСОБА_1 призначений оперуповноваженим міжрайонного відділу №2 (м.Чугуїв) управління захисту економіки в Харківській області з 04.05.2018 року (а.с.113).
		Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування, відповідно до положеньЗакону України «Про запобігання корупції».
		Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єкта від 28.09.2018 року №139508363, 18.04.2017 о 17:23:51 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 зареєстровано за ОСОБА_1 на праві приватної власності квартиру за адресою АДРЕСА_2 (а.с.23-24).
		Тобто, в період з 19.04.2017 по 28.04.2017 у ОСОБА_1 виник обов»язок повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, проте, останній подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані лише 15.03.2018 року.
		У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після набуття права власності на квартиру у нього не було доступу до мережі Інтернету з власного комп»ютера (ноутбуку), який фактично більше місяця знаходився на ремонті та ним вживалися заходи щодо повідомлення НАЗК про зміни майнового стану. Так, він декілька разів намагався ввійти до власного персонального електронного кабінету з інших комп»ютерів, але здійснити доступ з технічних причин не вдалося.
		Посилання ОСОБА_1 на перебування на ремонті його комп»ютера (ноутбуку) підтверджується квитанцією №РО1938 від 30.03.2017 року (а.с.109).
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_3, який працює інспектором роти УПП в Харківській області пояснив, що ОСОБА_1 в середині квітня 2017 року звертався до нього з проханням на його персональному комп»ютері заповнити Декларацію про зміни майнового стану, проте здійснити вказане йому не вдалося.
		Посилання ОСОБА_5 в письмових поясненнях від 06.11.2018 на те, що він, хоча і був призначений на посаду інспектора роти №2 батальйону №4 УПП в Харківській області, проте у зв»язку з відсутністю командира роти  виконував його обов»язки та до нього не звертався ОСОБА_1 з питанням щодо відображення квартирі у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не підтверджені матеріалами справи. Так при розгляді матеріалу ОСОБА_1 зазначив, що у нього були відсутні підстави для звернення до ОСОБА_5, оскільки останній працював на посаді інспектора роти.
		Також посилання в протоколі на обізнаність ОСОБА_1 із вимогами Закону України «Про запобігання корупції» про що свідчать його підписи у відомостях від 21.03.2017 року про вивчення та складання заліків співробітниками роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Так, згідно Відомостей від 21.03.2018 про вивчення та складання заліків співробітниками роти 2, батальйону №4 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, щодо дотримання вимог Розділу IV, V, VII Закону України «Про запобігання корупції» (запобігання корупційним та пов»язаним з корупцією правопорушенням), ОСОБА_1 склав залік 21.03.2018 (а.с.61, 62, 63). 
		Вимогамист. 280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також питання винуватості особи у його вчиненні.
		Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
		Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст.10 КУпАП(адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст.11 КУпАП(адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки несвоєчасного подання декларації, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		На таку позицію вказала судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченогост. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у нього умислу на несвоєчасне подання декларації про зміну майнового стану заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи. Окрім цього, під час розгляду справи не було встановлено мотивів ОСОБА_1 на несвоєчасне подання декларації про зміну майнового стану.
		Таким чином, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за даною статтею.
		Відповідно до вимогстатті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідно до положеньстатті 9 Конституції України, тастатті 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
		Згідно вимог частини 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування пункту 2 статті 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже стаття 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
		Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення є необхідним застосування положеннястатті 62 Конституції Українипро те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Долучені до справи докази, які вивчені суддею, не містять доказів, які доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2статті 172-6 КУпАП, оскільки не містять будь-яких даних, що вказують на усвідомлення особою протиправного характеру вчиненої дії, передбачення шкідливих наслідків, бажання чи свідоме допущення їх настання.
		За таких обставин, відповідно доп.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП.
		Керуючисьст.ст.247п.1,283,284 КУпАП України, суддя,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя С.А.Колесник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...