Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/19723/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2018. Зареєстровано: 29.12.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/638/261/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015220480005685

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 638/19723/16-к
		                            Провадження № 1-кп/638/261/18
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.12.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого     ОСОБА_1 
		суддів                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		    ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		прокурорів              ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		захисників                 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		обвинувачених             ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 
		потерпілих               ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 
		розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12015220480005685 від 13 серпня 2016 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в смт. Чульман, Якутської СРСР, українця, громадянина України, приватного підприємця, з вищою освітою, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст.27, ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України;
		ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м. Одеса, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України;
		ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в с. Березнегуватське, Новобугського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, -
		встановив:
		В кінці серпня 2014 року, точна дата в ході судового розгляду не встановлена, ОСОБА_22 звернувся до раніше знайомого ОСОБА_16 , з проханням дати в борг грошові кошти в сумі 25 тисяч доларів США з терміном повернення до січня 2015 року. Останній погодився, внаслідок чого було складено розписку про наявність даної позики.
		В подальшому, 21.07.2015 батько ОСОБА_22 - ОСОБА_23 , знаючи ситуацію в якій опинився син, при зустрічі з ОСОБА_16 взяв на себе боргові зобов`язання, написав дві розписки та зобов`язався виплатити вказану вище суму позики ОСОБА_16 до 01.09.2015. Однак, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем ОСОБА_23 повернути борг до вказаної дати не зміг, у зв`язку із чим, між останнім та ОСОБА_16 склалися неприязні відносини. 
		Розуміючи конфліктну ситуацію і неповернення коштів мирним шляхом, 14.09.2015 ОСОБА_16 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом, про стягнення на його користь з ОСОБА_23 суми боргу за борговою розпискою. За результатними розгляду даної цивільної справи, 19 січня 2016 року заочним рішенням суду, яке вступило в законну силу, позовні вимоги ОСОБА_16 задоволені. Відкрите виконавче провадження. ОСОБА_23 посилаючись на скрутне матеріальне становище не збирався повертати борг ОСОБА_16 , тобто виконувати рішення суду.
		Маючи бажання повернути суму позики у повному обсязі, ОСОБА_16 , у перших числах квітня 2016 року познайомився із ОСОБА_17 , який надає сприяння і допомогу в поверненні боргів. Під час їх зустрічі, яка мала місце через декілька днів після знайомства, ОСОБА_16 обговорив з ОСОБА_17 і знайомим останнього ОСОБА_18 , який також був присутнім при розмові, з початку законні методи повернення позики ОСОБА_23 , шляхом залучення ОСОБА_17 колекторської фірми, представником якої, з його слів, він являвся. При цьому останні обговорили, що зазначена колекторська контора за грошову винагороду повинна здійснити заходи, які б змусили ОСОБА_23 повернути позику у повній мірі. Таким чином був сформованій план дій, пропонований ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про вимогу виконання цивільно- правових зобов`язань, без посягання на чуже майно, право на нього чи вимоги вчинити будь-які дії майнового характеру, які потерпілий не зобов`язаний вчиняти. Маючи намір повернути належні йому грошові кошти ОСОБА_16 дав свою згоду.
		Приблизно 3-5 квітня 2016 року, точна дата та час в ході судового розгляду не встановлена, відповідно раніше обговореному плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з відома та згоди ОСОБА_16 прибули до місця мешкання ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_4 , де зустрілися з останнім та повідомили в рішучій категоричній формі про намір свого візиту, а саме з вимогою негайно виконати цивільно-правове зобов`язання, щодо повернення боргу ОСОБА_16 в повному обсязі. ОСОБА_23 повідомив ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , що він дійсно має борг перед ОСОБА_16 , що підтверджується рішенням Дзержинського суду м. Харкова від 19.01.2016, та у найкоротші строки поверне його у повному обсязі. 
		ОСОБА_23 після зазначеної зустрічі із ОСОБА_17 та ОСОБА_18 протягом декількох днів позику ОСОБА_16 у повному обсязі не повернув, тобто не виконав зазначені умови. 
		У зв`язку з цим, маючи умисел і спеціальну мету  примусити іншу сторону виконати цивільно-правове зобов`язання саме шляхом примушування ОСОБА_17 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_18 згідно плану і вказівок ОСОБА_16 з відома останнього, періодично телефонували ОСОБА_23 щодо строків повернення боргу та погрожували йому насильством, заподіяння останньому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій у разі неповернення боргу. Крім того, погроза також виражалася в знищенни його майна і була зрозумілою для потерпілого. ОСОБА_23 ні як не реагував на погрози ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 і на думку останніх не мав намір повертати борг.
		У серпні 2016 року, точна дата та час в ході слідства не встановлена, ОСОБА_16 , маючі умисел на примушування до виконання правових зобов`язань ОСОБА_23 які встановлені заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 січня 2016 року змінив злочинний план який передбачав погрози, на реальні дії направленні на пошкодження майна. За допомогою вказаних дій останній прагнув повернути майно, належне йому на законних підставах. 
		У серпні 2016 року, точна дата та час не встановлені ОСОБА_16 реалізуючи свій злочинний намір, за раніше обговорену винагороду запропонував ОСОБА_17 та ОСОБА_18 скоїти підпал житла ОСОБА_23 , тим самим примусити останнього виконати правові зобов`язання, на що останні погодилися. Після чого ОСОБА_16 розповів свій план злочинних дій, з яким погодились ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
		ОСОБА_17 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_18 , відповідно плану, який був між собою узгодженій, спрямованого на пошкодження майна ОСОБА_23 та членів його сім`ї, з відома та дозволу ОСОБА_16 , використовуючи отриману від останнього інформацію щодо місця мешкання потерпілих та способу скоєння правопорушення, за невстановлених розслідуванням обставин, придбали дві скляні пляшки з горючою речовиною - згідно із висновком комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи нафтопродуктів та паливно- мастильних матеріалів № 10384/10671 - зміненим дизельним пальним. Придбавши таким чином знаряддя скоєння злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вирішили реалізувати злочинний умисел в ніч з 12.08.2016 на 13.08.2016, погодивши цю дату з ОСОБА_16 , який дав свою згоду.
		13 серпня 2016 року близько 03.30 ОСОБА_17 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_18 діючи с відома та дозволу ОСОБА_16 , в межах злочинного умислу спрямованого на пошкодження майна родини Грошових з метою примусити ОСОБА_23 виконати правові зобов`язання, на автомобілі служби таксі «30-40» прибули до будинку АДРЕСА_5 , де проживає сім`я потерпілих. Маючи при собі заздалегідь придбані знаряддя для скоєння злочину, а саме дві скляні пляшки з горючою речовиною - зміненим дизельним пальним та реалізуючи злочинний умисел направлений на пошкодження майна, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відповідно раніше розробленого плану, з відома та дозволу ОСОБА_16 підійшли до будинку АДРЕСА_4 . Будучи достовірно обізнаними щодо розпорядку дня родини Грошевих, відповідно інформації, яку надав ОСОБА_16 , та вважаючи, що всі члени родини знаходяться в квартирі, а також розуміючи, що в наслідок загоряння горючої рідини, яка знаходиться в підготовлених ними скляних пляшках в квартирі відбудеться пожежа в наслідок якої буде пошкоджене майно, та члени родини Грошових з великою долею вірогідності зрозуміють, що необхідно виконувати правові зобов`язання ОСОБА_23 які встановлені заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 січня 2016 року, бажаючи настання саме таких наслідків, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 діючи за попередньою змовою в групі осіб, відповідно розробленому плану, з відома та згоди ОСОБА_16 попередньо підпаливши, жбурнули скляну пляшку з горючою речовиною у вікно спальної кімнати квартири АДРЕСА_6 де проживає родина Грошевих. Внаслідок чого, в приміщенні житлової кімнати - спальні, почалася пожежа. Завдяки швидкому та кваліфікованому пожежогасінню в наслідок якого осередок пожежі був локалізований в місці займання та вогонь не розповсюдився по приміщенню квартири та за її межі. 
		ОСОБА_17 та ОСОБА_18 переконавшись, що в квартирі Грошевих розпочалася пожежа та вважаючи, що ними скоєно всі дії необхідні для доведення злочинного умислу групи до кінця, спробували втекти з місця скоєння злочину, однак були затримані працівниками поліції.
		Відповідно до вимогст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		При цьому,ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх надає.
		Відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1ст. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчий кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Колегією суддів, відповідно до ухвали від 09 серпня 2017 року допущений наступний порядок та обсяг дослідження доказів по справі: допитати потерпілих, допитати свідків, дослідити докази, допитати обвинувачених, вирішити клопотання.
		Допитаний потерпілий ОСОБА_23 повідомив суду, що його син ОСОБА_24 у серпні 2014 року позичив у ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США строком на пів-року. В момент передачі грошей ОСОБА_23 був присутній. Зі слів ОСОБА_23 , його син у 2014 році повернув ОСОБА_16 близько 5000 (п`ять тисяч) доларів США. В вересні 2015 року боргові зобов`язання сина ОСОБА_23 взяв на себе, про що була складена боргова розписка. ОСОБА_23 у своїх показаннях стверджує, що до кінця 2015 року, а саме до 24 жовтня 2015 року, ним було перераховано ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 12900 (дванадцять тисяч дев`ятсот ) доларів США. У квітні 2016 року до ОСОБА_23 до офісу приїхало двоє раніше невідомих чоловіків, які назвалися ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які фактично є обвинуваченими ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , та показали заочне рішення суду про стягнення 500000 (п`ятсот тисяч) грн.. на користь ОСОБА_16 . У квітні того ж року зі слів ОСОБА_23 ним було передано цим особам гроші у сумі 32000 (тридцять дві тисячі) грн. ОСОБА_23 запевнив, що борг буде погашений до початку червня 2016 року, але зробити цього не зміг. Протягом червня-липня 2016 року ОСОБА_23 зазначені особи погрожували та вимагали повернути борг, та також причинили легкі тілесні ушкодження. 
		12 серпня 2018 року близько 17.00 год. ОСОБА_23 повідомив його син про те, що померла бабуся, яка мешкала за адресою: Харківська обл., Зміївський р-н, сел. Гусейна поляна, після чого він з родиною виїхав туди для організації поховання. Приблизно о 04.25 год. ОСОБА_23 зателефонувала дочка  ОСОБА_27 , яка повідомила, що до їх квартири щось кинули, після чого відбулося загоряння квартири. Відразу виїхав до м. Харкова. По приїзду додому побачив, розбиті вікна квартири, обвуглені меблі та стіни, а також речі, які знаходилися у квартирі. На місці ОСОБА_23 дізнався, що у вікно квартири була закинута пляшка з невідомою горючою речовиною. ОСОБА_23 на місці співробітники поліції повідомили, що було затримано двох осіб, але кого саме він тоді не бачив. 
		Колегія суддів вважає показання потерпілого ОСОБА_23 послідовними та такими, що відповідають дійсності, колегія суддів вважає їх правдивими.
		Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_20 пояснила, що бачила одного з обвинувачених, а саме ОСОБА_17 в офісі батька та, що ОСОБА_16 вимагав гроші у батька, які її брат  ОСОБА_24 позичив у нього. У ніч з 12 на 13 серпня 2016, вона разом із чоловіком ночувала в цій квартирі, але в іншій кімнаті. Близько 04.00 год. ранку почула хлопок та побачила дим. Після чого побачила, що в іншій кімнаті розбите вікно, та вогонь поширився на стелю. Коли її та її чоловіка вивели на вулицю, вона бачила, як затримують двох осіб, але кого саме пояснити не могла. 
		Потерпілий ОСОБА_21 , який є чоловіком ОСОБА_20 , також пояснив, що за адресою АДРЕСА_7 , мешкає разом з дружиною - ОСОБА_20 
		12 серпня 2018 року він знаходився до 02 годині у офісі у цокольному поверсі цього ж будинку. В ніч з 12 на 13 серпня 2016 року він прокинувся від хлопка близько 04 годині ранку, побачив дим, та як почала горіти тканина біля вікна та ролети з тканини на вікнах. Вікно було розбите, вогонь перейшов до стелі, на підлозі під вікном лежала пляшка з сумішшю. Після цього його дружина викликала поліцію та пожежних. Коли охоронник вивів ОСОБА_21 та його дружину на вулицю, він бачив, що затримують двох осіб, але кого саме пояснити не може. 
		На уточнюючі питання щодо обставин скоєння підпалу цієї квартири зі сторони захисту, потерпілі відмовилися надавати свідчення. 
		Допитаний як свідок ОСОБА_22 повідомив суду, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_28 . ОСОБА_22 неодноразово брав у борг гроші у останнього. У серпні 2014 року ОСОБА_22 взяв у борг у ОСОБА_16 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США. З його слів за пів-року ним було повернуто 5000 (п`ять тисяч) доларів США. Влітку 2015 року батько ОСОБА_22 переписав борг на себе та взяв на себе зобов`язання повернути гроші ОСОБА_16 . Зі слів ОСОБА_22 , батько повернув 13000 (тринадцять тисяч) доларів США, але розписку з цього приводу не складали. У ніч з 12 на 13 серпня 2016 року померла бабуся, тому батьки з охороною поїхали на поховання. В цю ніч ОСОБА_22 прокинувся о 4 годині 20 хвилині ранку від хлопка, після чого побачив дим та побіг до квартири, де знаходилася його сестра ОСОБА_27 зі своїм чоловіком  ОСОБА_21 . 
		ОСОБА_22 забіг у квартиру та побачив, що горить кімната з боку вікна, також горить ліжко та штора. Також ОСОБА_22 пояснив, що він бачив одного із обвинувачених, коли той приходив до батька. У ніч з 12 на 13 серпня 2016 року під час затримання двох осіб, бачив чоловіка, схожого на одного з обвинувачених, але не стверджує, що це він. На місці подій ОСОБА_22 знаходився до 06 години ранку, коли приїхав батько не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_29 - співробітник МЧС Шевченківського району м. Харкова, пояснив, що в ніч з 12 на 13 серпня 2016 року був черговим та приїхав за адресою: АДРЕСА_7 за викликом близько 05.40 год. Коли він прибув на місце події, побачив пожежу на першому поверсі, на підвіконні сліди пожежі, отвір у вікні, розбите скло. Під час допиту, ОСОБА_29 повідомив суду, що як йому пояснили співробітники поліції, потерпіла сторона знала, що у них буде загоряння. 
		Свідок ОСОБА_30  старший о/у Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, дав суду показання, що у серпні 2016 року надійшла оперативна інформація про можливе кримінальне правопорушення. Він знаходився у дворі будинку ОСОБА_31 на початку 5-ої годині ранку та бачив двох чоловіків, яких затримують співробітники правоохоронних органів, але кого саме він не бачив. Моменту кидання пляшки з горючою речовиною у вікно квартири потерпілих він не бачив. 
		Свідок ОСОБА_32 , о/у Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, надав суду свідчення, що в ніч з 12 на 13 серпня 2016 року надійшла інформація від начальника сектору кримінального розшуку ОСОБА_33 , що планується кримінальне правопорушення по відношенню до ОСОБА_23 та членів його сім`ї . Він знаходився у автомобілі на відстані 300-500м від будинку ОСОБА_23 . Моменту кидання пляшки з горючою речовиною у вікно квартири потерпілих він не бачив. Поки добіг до місця події, пожежа була вже погашена, обвинувачених не бачив.
		Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_34  старший о/у відділу кримінальної поліції Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, пояснив, що він патрулював в ніч з 12 на 13 серпня 2016 року у особистий час з метою профілактики, з його слів за проханням ОСОБА_23 , якого особисто знає з кінця 2015 року. Про те, що ОСОБА_23 погрожують він знає особисто зі слів самого ОСОБА_23 . На місці події бачив членів сім`ї потерпілого ОСОБА_23 . Оскільки він не знаходився в оперативній групі, тому кого затримували не бачив. Моменту кидання пляшки з горючою речовиною у вікно квартири потерпілих він не бачив.
		Свідок ОСОБА_35 , повідомив що проходить службу на посаді командиру відділення батальйону спеціального призначення, та до його обов`язків входить забезпечення безпеки осіб, приймаючих участь у кримінальному судочинстві. В ніч з 12 на 13 серпня 2016 року, він разом із сержантом поліції ОСОБА_36 на підставі постанови слідчого Шевченківського ВП ОСОБА_37 заступив старшим наряду по забезпеченню безпеки сім`ї Грошових, та охороняли його сім`ю та належне їм майно. В квартирі він знаходився, разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Охоронник ОСОБА_36 знаходився в офісі ОСОБА_23 , що розміщений в цокольному приміщенні цього будинку. Свідок ОСОБА_35 прокинувся близько 04.20 год. ранку від звуку скла та побачив раптово запалавше полум`я в іншій кімнаті. Пожежу він потушив самостійно вогнегасником приблизно за одну хвилину. З його слів він почув дзвін скла, вийшов на вулицю, побачив обгорілий ролет та розбите вікно у квартирі, та як співробітники правоохоронних органів вже затримують двох осіб. Свідок ОСОБА_35 обвинувачених раніше їх не бачив, кого саме затримали на місці події пояснити не міг.
		Свідок ОСОБА_36 повідомив що проходить службу у відділенні батальйону спеціального призначення, та до його обов`язків входить забезпечення безпеки осіб, приймаючих участь у кримінальному судочинстві. В ніч з 12 на 13 серпня 2016 року, він разом із ОСОБА_38 на підставі постанови слідчого Шевченківського ВП ОСОБА_37 заступив в наряд по забезпеченню безпеки сім`ї Грошових, та охороняли його сім`ю та належне їм майно. В квартирі, де сталася пожежа разом із ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , знаходився ОСОБА_35 , а він знаходився в офісі ОСОБА_23 , що розміщений в цокольному приміщенні цього будинку. Приблизно о 4-й ранку він почув дзвін скла, та після чого по рації отримав повідомлення що на охоронюваних осіб скоєно напад. Вийшовши на вулицю, він побачив розбите вікно, обгорілий ролет. Бачив як інші співробітники поліції когось затримали на місці події, але кого саме він бачив. 
		Допитаний у якості свідка водій таксі ОСОБА_39 пояснив, що працював водієм таксі у службі «30-40». 13 серпня 2016 року приблизно о 03.10 год. отримав замовлення через диспетчера служби таксі на АДРЕСА_8 . До автомобіля ОСОБА_40 сіли двоє чоловіків, яких він відвіз на АДРЕСА_9 . Обвинувачених впізнає, саме цих осіб він підвозив до вул. Тобольскої.
		Свідок ОСОБА_41 під час допиту пояснила, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_8 . У цьому ж будинку знаходиться однокімнатна квартира за АДРЕСА_10 , яка належить ОСОБА_42 , яку за проханням останнього ОСОБА_41 надає в оренду за 250 грн за добу. Приблизно 01 серпня 2016 року їй зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_43 та запитав, можливо орендувати квартиру на три доби. В цей день приїхало двоє чоловіків, а саме обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , яких вона впізнає, та орендували квартиру на дві доби з можливістю продовження терміну перебування. Документи чоловіки не показували, назвалися  ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Через дві доби вони поїхали з квартири. Десь 08 серпня 2016 року, чоловіки знов заселилися у вищевказану квартиру строком на три доби, потім продовжили ще на дві. 13 серпня 2016 року до квартири, де мешкає ОСОБА_46 , подзвонили двоє чоловіків у цивільному одязі та представилися співробітниками правоохоронних органів. За її згодою вони здійснили огляд квартири, де мешкали чоловіки на ім`я ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , а саме квартири за адресою АДРЕСА_11 , та під час огляду вилучили якісь речі та документи.      
		В судовому засіданні також були дослідженні письмові докази, що надані стороною обвинувачення в обґрунтування обставин обвинувального акту, зокрема:
		- витяг від 29.11.2016р. з ЄРДР по кримінальному провадженню 12015220480005685 від 13 серпня 2016 року, відповідно до якого зазначена правова кваліфікація, як ст. 15 ч.2 ст. 27 ч.3,ч.5 ст. 115 ч.2 п.1 п.5 п.11,п.12. а також зазначені прізвища ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , як особи яким повідомлено про підозру.
		- протокол огляду місця події від 13.08.2016р. з фототаблицею, з якого вбачається, що оглянута квартира за адресою АДРЕСА_12 . За результатами огляду з квартири вилучено два змиви кіптяви з вікна, два фрагменти скляної пляшки.
		- постанова про уточнення даних досудового розслідування від 15.09.2016р., в якій уточнено адресу місця огляду квартири та зазначено правильну адресу, як АДРЕСА_7 .
		-Ухвала Дзержинського районного суду від 17.08.2016 про накладення арешту на предмети, а саме два змиви кіптяви з вікна та два змиви кіптяви з скляної пляшки. 
		Матеріали за фактом пожежі, яка виникла 13.08.2016 у кв. АДРЕСА_4 
		- копія рапорту інспектора ДПРЧ-1 ДНСН України ГУ у Харківській області (початкове горіння виникло внаслідок заносу відкритого джерела запалення шляхом закидання до квартири горючої суміші у тарі, що виявлена під час огляду місця пожежі. В результаті пожежі знищено вікно та домашні речі на площі 0,5 м кв.) 
		- копія акту про пожежу  пожежа виникла 13.08.2016, орієнтовний час 2 год 50 хв., квартира АДРЕСА_6 . Пожежею пошкоджено вікно, ліжко, особисті речі, тумбу, телевізор. Ймовірна причина пожежі  занос відкритого джерела запалення. 
		- звіт інспектора 1-ДПРЧ м. Харкова ГУ ДНС України в Харківській області  висновок  в результаті огляду місця пожежі встановлено: житлова квартира АДРЕСА_6 знаходиться на першому поверсі, при огляді квартири в кімнаті де виникла пожежа у віконному отворі видно отвір який утворився від фізичного удару, в основі віконної рами мається пошкодження пластикових елементів від дій високої температури, біля підвіконня знаходяться домашні речі (одяг), які мають сліди горіння, стеля та стіни кімнати закопчені, під підвіконням знаходяться домашні речі (одяг), які мають сліди горіння, стеля та стіни кімнати закопчені, під підвіконням виявлено пластикову тару, що має запах горючої легкозаймистої рідини, з урахуванням обставин та розвитку пожежі, встановлено, що ймовірно пожежа виникла від джерел запалювання, що відноситься до групи «Відкрите полум`я», завжди пов`язане з фізичною діяльністю людини .
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2016  свідок ОСОБА_47 впізнав особу на фото № 3, як одного з двох чоловіків, яких він 13.08.2016, будучи водієм таксі, підвозив до б. АДРЕСА_9 .
		- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_48 від 27.09.2016  на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_17 . 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2016  свідок ОСОБА_47 впізнав особу на фото № 3, як одного з двох чоловіків, яких він 13.08.2016, будучи водієм таксі, підвозив до б. 47 по вул. Тобольській в м. Харків.
		- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_48 від 27.09.2016  на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_18 . 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2016  свідок ОСОБА_41 впізнала особу на фото № 3, як одного з двох чоловіків, які двічі в період з 01.08.2016 по 13.08.2016 орендували кв. АДРЕСА_13 , та представився ОСОБА_49 . 
		- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_41 від 27.09.2016  на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_18 . 
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2016  свідок ОСОБА_41 впізнала особу на фото № 3, як одного з двох чоловіків, які двічі в період з 01.08.2016 по 13.08.2016 орендували кв. АДРЕСА_13 , та представився Кирилом. 
		- довідка до протоколу пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_41 від 27.09.2016  на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_17 . 
		-Заява ОСОБА_41 про дозвіл на огляд кв. АДРЕСА_13 від 13.08.2016.
		- Протокол ОМП від 13.08.2016  місцем огляду є кв. АДРЕСА_13 . Під час огляду виявлено та вилучено 2 сім карти оператору Білайн - НОМЕР_1 та Київстар  НОМЕР_2 , карта Приватбанку  НОМЕР_3 , паспорт громадянина України ОСОБА_18 ЕР НОМЕР_4 і водійське посвідчення ОСОБА_18 НОМЕР_5 , моб. телефон «Samsung duos ce 0168», 9 шт. квитанцій та довідок, мобільний телефон червоного кольору. 
		- Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.08.2016 про накладення арешту на майно вилучене під час ОМП в квартирі АДРЕСА_13  мобільний телефон Самсунг дуос, дві сімкартки мобільних операторів Водафон та Київстар, паспорт ОСОБА_18 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_18 , довідки та квитанції 9 штук, мобільний телефон ПЕУ 150 imei НОМЕР_6 чорного кольору з червоною верхньою кришкою.
		- Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.08.2016  13.08.2016 затримано ОСОБА_17 
		-Ухвала Дзержинського районного суду про накладення арешту на майно : 2 мобільні телефона ( айфон 4 с імей НОМЕР_7 та нокіа 6300імей НОМЕР_8 ) вилучених у ОСОБА_17 під час затримання.
		-Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 про обрання стосовно ОСОБА_17 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		-Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину  13.08.2016 затримано ОСОБА_18 
		-Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 про застосування до ОСОБА_18 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		-Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.08.2016 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_16 
		-Протокол затримання підозрюваного ОСОБА_16 від 13.08.2016.
		-Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.08.2016  накладення арешту на мобільний телефон та сімкарту з номером НОМЕР_9 вилучених у ОСОБА_16 під час затримання.
		- Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		-Ухвала Київського районного суду м. Харкова про надання тимчасового доступу до інформації про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг від 23.09.2016  0682796848, 0682430171,0682793949, 0673459646, 0674908668 та імей: НОМЕР_6 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 з 01.12.15 до 15.08.16 яка перебуває в володінні «Київстар».
		-Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2016 про надання тимчасового доступу до інформації про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг імей НОМЕР_6 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 з 01.12.15 до 15.08.16 яка перебуває в володінні «Мтс».
		- Лист голови Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.08.2016 щодо цивільних справ, що перебувають в провадженні суду за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_23 
		- Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2016 про надання дозволу на право тимчасового доступу та можливості копіювання документів, що містяться у матеріалах цивільної справи.
		- Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді та копії матеріалів цивільної справи в тому числі копія заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2016  стягнути на користь ОСОБА_23 на користь ОСОБА_16 суму боргу за договором позики (письмовою борговою розпискою) в розмірі 549тис. 250 грн.
		-Аналітична довідка з`єднань абонентів, деталізація з`єднань абонента.
		- Висновок судово-психіатричного експерта: № 777 ОСОБА_18 ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може розуміти свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься злочин ОСОБА_18 знаходився поза тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		- Висновок судово-психіатричного експерта: № 776 ОСОБА_17 ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може розуміти свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься злочин ОСОБА_17 перебував поза тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		- Висновок судово-психіатричного експерта: № 801 ОСОБА_16 ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може розуміти свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься злочин ОСОБА_16 знаходився поза перебував поза тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		- Висновок судової комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 10384/10671, згідно з висновками - осередкова зона на досліджуваній пожежі знаходилась в межах квартири, а саме в об`ємі кімнати № 3 на підлозі під вікном в просторі між ліжком і стіною визначеної кімнати; - джерело запалювання на досліджуваній пожежі відноситься до групи «відкритий вогонь»; - на поверхнях скляних фрагментів, сумісно наданих у паперовому пакеті № 3 є нашарування горючої рідини  зміненого дизельного пального,- технічною причиною пожежі в приміщенні , яке знаходиться за адресою кв. АДРЕСА_6 є займання горючого матеріалу в осередковій зоні пожежі, під впливом групи джерел запалювання «відкритий вогонь» під впливом акселерантів. 
		- Протокол про результати НСРД від 13.08.2016  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_50 , розмови 08.08.2016, 10.08.16, розмови між ОСОБА_51 ( НОМЕР_9 ОСОБА_52 ) з ОСОБА_53 » (0673459646 ОСОБА_54 ),12.08.2016 дві розмови між ОСОБА_51 та чоловіком (0682793949  номер ОСОБА_54 )
		- Висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 10370 об`єктом дослідження є оригінал розсекреченого протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.08.2016.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 , свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не визнав в повному обсязі, заявив що ніякого наміру на вбивство потерпілого ОСОБА_23 та членів його сім`ї він не мав, домовленості саме на скоєння вбивства з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у нього не було, оскільки він мав лише намір отримати від потерпілого неповернуту суму боргу, яка визначена судовим рішенням. Будь які конкретні пояснення стосовно висунутого обвинувачення ОСОБА_16 давати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. 
		Допитані в судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , також свою вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні не визнали в повному обсязі, заявили що наміру на вбивство потерпілого та членів його сім`ї вони не мали, будь  які деталізовані свідчення щодо висунутого обвинувачення вони також давати відмовилися, скориставшись ст. 63 Конституції України. 
		Під час дослідження письмових матеріалів зі сторони захисту обвинувачених подавалися клопотання щодо визнання недопустимими та неналежними певних письмових та речових доказів, зокрема: протоків огляду місця події від 13 серпня 2016р за адресами АДРЕСА_7 та АДРЕСА_11 , висновків судової комплексної пожежно-технічної експертизи №10384/10671 від 10.11.2016р. та судової  лінгвістичної експертизи за №10370 від 25.11.2016р., речових доказів, вилучених під час огляду місця події від 13 серпня 2016р. за адресою АДРЕСА_7 , акту про пожежу від 13.08.2016р., протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13 серпня 2016р. за № 60/1508т, щодо прослухування мобільного телефону № НОМЕР_9 , Ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Харківської області за №5782т від 01.08.2016р. та відповідне клопотання слідчого від 01.08.2016р. 
		Колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходе до наступних висновків. 
		Щодо протоколу огляду місця події від 13.08.2016р. за адресою АДРЕСА_7 , який складений слідчим ОСОБА_55 .. Вказаний огляд житлового приміщення як місця події проведено з дозволу ОСОБА_20 , за участі понятих, спеціаліста ОСОБА_56 , інспектора ДПРЧ-1 ОСОБА_29 . Під час цієї дії оглянуто кімнату квартири, в якій безпосередньо виникла, пожежа, інші приміщення цієї квартири, вилучені 2 змиви з вікна та рами вікна, та 2 фрагмента скляної пляшки, які окремо упаковані в три паперових пакети. Опис вилучених фрагментів цієї скляної пляшки в протоколі огляду відсутній. Згідно зі змістом протоколу огляду місця події, фіксування цієї процесуальної дії відбулося за допомогою фотоапарату на цифровій носій, але без буд-якого визначення найменування та технічних характеристик цих технічних засобів. 
		Додатком до вказаного протоколу є роздруківка фото таблиці із зображенням приміщень квартири, в якій виникла пожежа, низької якості. Вказаний додаток, підписано слідчим. Цифровий носій на якому зафіксований огляд місця події стороною обвинувачення не наданий. Судова колегія погоджується з зауваженнями сторони захисту, що вказаний протокол огляду місця події не повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 103-105 КПК України, зокрема щодо не зазначення в протоколі огляду індивідуальних характеристик цифрового носія та не долучення стороною обвинувачення до матеріалів судової справи, як невід`ємного додатку до цього протоколу. Зазначений носій інформації, в силу вимог ч. 1, п. 1, 3 ч. 2 ст. 99 КПК України, є документом, що є спеціально створеним з метою збереження інформації матеріальним об`єктом, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Відсутність цього додатку, не дозволяє суду та учасникам кримінального провадження, належним чином дослідити та перевірити зміст відомостей в цьому протоколі огляду, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, як це передбачено ст. 358 КПК України. 
		Щодо акту пожежі від 13.08.2016р, складеного інспектором ДПРЧ-1 ОСОБА_29 , згідно з яким, пожежу в цій квартирі виявлено потерпілим ОСОБА_23 о 02 год. 55 хв., та її ліквідовано о 03 год. 35 хв. Вказаний акт про пожежу складено і підписано інспектором ОСОБА_29 безпосередньо під час огляду місця події, та також підписано слідчим ОСОБА_57 та потерпілим ОСОБА_23 .
		Але відповідно до показань свідків та потерпілих, що безпосередньо надані суду, встановлено, що ні під час виникнення пожежі, ні під час огляду місця події, який проводився з участю інспектора ДПРЧ-1 ОСОБА_29 , потерпілий ОСОБА_23 присутній не був. Тобто відомості що викладені у цьому документі, суперечать обставинам, встановленими судом під час розгляду справи. 
		Стосовно протоколу огляду місця події від 13.08.2016р., під час якого слідчим Шевченківського відділення Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_58 проведено огляд житлового приміщення за адресою : АДРЕСА_11 . та вилучені певні речі та особисті документи обвинувачених. Судова колегія зазначає, що не зважаючи на назву цієї процесуальної дії  огляд місця події, це фактично є оглядом житлового приміщення, який відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Статтями 13, 233, 234 КПК України, встановлено що обшук житла чи іншого володіння особи проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. 
		Вимогами ч.3 ст. 233 КПК України, встановлено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу. 
		Вказана вимога закону є імперативною нормою закону, оскільки прямо зобов`язує слідчого, прокурора звернутися з відповідним клопотанням про проведення такого обшуку негайно після його завершення. Наслідком порушення цієї норми, є недопустимість отриманих в ході обшуку будь-яких доказів. 
		Стороною обвинувачення не надано відповідної ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук цього житлового приміщення
		Долучена до матеріалів справи заява свідка ОСОБА_41 від 13.08.2016р. про надання дозволу на огляд квартири, не може слугувати підставою для проведення її обшуку, оскільки як повідомила вказаний свідок, вона не є власником цього житлового приміщення. Крім цього, прізвище слідчого ОСОБА_59 відсутнє у витягу в ЄРДР по вказаному кримінальному провадженню, наданому прокурором. Постанови про створення групи слідчих та інші витяги з ЄРДР по цьому кримінальному провадженню, в яких було зафіксовано наявність повноважень цього слідчого, стороною обвинувачення не надані. 
		Таким чином, зазначений протокол та отримані під час цієї слідчої дії речі та документи не можуть бути визнанні належним та допустимими доказами по справі. 
		Щодо долученого потерпілим ОСОБА_23 за його заявою від 06.08.2016р., CD  диску із записами телефонних розмов, між потерпілим та невстановленими особами, разом із скрін-шотом СМС повідомлення з погрозами відправленого йому з номеру НОМЕР_16 , які оглянуті слідчим 18.11.2016р., та постановою від цієї ж дати визнано речовим доказом, суд зазначає наступне. 
		Як визначено у рішенні Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011р. - обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
		Крім цього, стороною обвинувачення не наданий експертний висновок стосовно цього CD  диску із записами телефонних розмов, яким би було встановлено текст розмов та належність голосу осіб до будь-кого з обвинувачених, відсутність ознак монтажу та інше. 
		Оскільки вказані дії щодо фіксації цих розмов вчинені з порушенням вимог КПК України та Конституції України, так як здійснювалися всупереч вимогам ст. 258 КПК України та ст. 31 Конституції України, особою яка не є уповноваженою на проведення будь яких гласних або негласних слідчих (розшукових) дій, тим більш пов`язаних із втручанням в приватне спілкування без відповідного дозволу суду, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим.
		Стосовно долучених стороною обвинувачення клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області від 01.08.2016р. про надання дозволу на зняття інформації з телекомунікаційних мереж, відповідної ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 01.08.2016р. №5782т, протоколу за результатами негласної слідчої розшукової дії від 13.08.2016р. за № 60/1508т, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме розмов з мобільного телефону № НОМЕР_9 ; та DVD-R  диску №216  як додатку до протоколу цієї негласної слідчої дії, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 26.11.2016р., судова колегія зазначає наступне. 
		Як визначено ч. 12 ст. 290 КПК України, - Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Відповідно до ч.2 ст. 290 КПКпрокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. 
		Вказані клопотання слідчого та ухвала слідчого судді Апеляційного суду Харківської області, стороною обвинувачення в порядку виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривалися, що не заперечувалося прокурором. Дані документи були розсекречені лише 30 жовтня 2017р та 28 листопада 2017р. відповідно, про що свідчать відмітки штампу РСО СУ ГУ НП в Харківській області з оборотної сторони даних документів. 
		У Постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі №5-237кс15 щодо застосування вимог ч. 12 ст. 290 КПК України викладено наступну правову позицію. 
		Не відкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. Водночас відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
		ЧиннийКПКне містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятоюстатті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
		Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.
		Частина дванадцятастатті 290 КПКфактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обов`язку щодо відкриття матеріалів. Вона полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їхню доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
		Аналогічні висновки містяться і в рішеннях ЕСПЛ, зокрема: «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, «Джасперс проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року, "Матієк проти Польщі" від 24 квітня 2008 року, "Мірілашвілі проти Росії" від 11 грудня 2008 року. 
		Аналогічну за змістом позицію викладено і в іншій постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.04.2018р. по справі 748/3070/15.
		У Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.07.2018р. по справі 544/12215/15-к, визначено що розсекречення матеріалів НСРД є обов`язком сторони обвинувачення та його проведення не потребує окремого клопотання з боку захисту. 
		Крім цього, як слідує з матеріалів клопотання слідчого про надання дозволу на втручання у приватне спілкування, воно подано 01 серпня 2018р. під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом вибуху гранати у приямку біля квартири АДРЕСА_14 відомості про яке внесене до ЄРДР 12 грудня 2015р. 
		Відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України стосовно обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 внесені окремим провадженням №12016220480003971 від 13.08.2016р, яке було об`єднане в той же день з матеріалами кримінального провадження 12015220480005685. Тобто зазначена негласна слідча (розшукова) дія у вигляді  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, насамперед проводилися стосовного іншого кримінального правопорушення, ніж того, яке було внесено до ЄРДР стосовно ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 пізніше, та обвинувальний акт за яким було спрямовано до суду. 
		Як визначено ст. 257 КПК України - Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановлюється за клопотанням прокурора.
		Відповідна ухвала слідчого судді, та так саме і клопотання прокурора про використання цієї інформації, отриманої в іншому кримінальному провадженні, стороною обвинувачення суду не надані, вказані документи в матеріалах кримінального провадження та відомості про прийняття таких процесуальних рішень в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні. 
		Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 березня 2018р по справі 751/7177/14 (номер рішення в ЄДРСР - 72938764), за аналогічних обставин визначено, що за відсутності у матеріалах кримінального провадження відповідної ухвали слідчого судді про використання результатів вказаних негласних слідчих дій у іншому кримінальному провадженні, як того вимагаєст. 257 КПК України, всі докази, здобуті внаслідок проведених негласних слідчих дій повинні визнаватися недопустимими. 
		Також колегія судів зазначає, що висновок судового експерта з питань фоноскопічної експертизи по дослідженню розмов, зафіксованому на додатку до протоколу цієї негласної слідчої (розшукової дії), стороною обвинувачення не надавався, і відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, така експертиза не проводилася. 
		Таким чином, відповідно до положень ст. 257, ч. 12 ст. 290 КПК України, суд не має права допустити як докази відомості, що містяться у вищезазначеному протоколі № 60/1508т від 13.08.2016р, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме розмов з мобільного телефону № НОМЕР_9 та DVD-R  диску №216  як додатку до протоколу цієї негласної слідчої дії. 
		Стосовно висновку судової  лінгвістичної експертизи за №10370 від 25.11.2016р., з урахуванням обставин стосовно недопустимості протоколу № 60/1508т від 13.08.2016р, щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зміст якого був об`єктом цього експертного дослідження, то в силу вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, і відповідно до вимог ч. 5 ст. 101 КПК України, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими, судова колегія не може прийняти цей висновок експертизи, як допустимий доказ у справі. 
		Зі змісту дослідженого судом висновку судової комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів №10384/10671 від 10.11.2016р., складеного експертами ХНДІСЕ ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, вбачається наступне. Об`єктами експертного дослідження, окрім марлевих змивів з вікна, також були фрагменти різних за розміром і формою скляних пляшок, у кількості 5 (п`ять) фрагментів скляної пляшки коричневого кольору, а також частина пляшки без горловини висотою 14 см зеленого кольору, в якій знаходиться верхня частина  горловина пляшки коричневого кольору. Отже кількість фрагментів скляних пляшок, які були надані для дослідження експертам, а саме 7 одиниць, не відповідає кількості фрагментів що вилучені з місця події, оскільки згідно з протоколом огляду місця події, було вилучено лише два фрагмента цих пляшок без будь якого їх опису.
		Відповідно до висновку цієї експертизи, на всіх об`єктах дослідження, а саме на змивах з вікна та віконної рами, об`єкти №1 та №2, та на поверхні скляних фрагментів  об`єкти дослідження №3, сліди легкозаймистих горючих речовин відсутні. На змивах з вікна та віконної рами, об`єкти №1 та №2, взагалі відсутні сліди нафтопродуктів. Об`єкти дослідження №3  фрагменти скляних пляшок містять сліди нашарування горючої рідини  зміненого дизельного пального, яке відповідно до висновку не відноситься до легкозаймистих горючих речовин. Отже, вказаний висновок експертизи не підтверджує покази свідків та потерпілих, в частині різкого спалаху вогню відразу після попадання джерела відкритого вогню до квартири потерпілих. Як слідує з висновку експертизи  технічною причиною пожежі в приміщенні, яке знаходиться за адресою: кв. АДРЕСА_6 є займання горючого матеріалу в осередковій зоні пожежі, під впливом групи джерел запалювання «відкритий вогонь» в присутності акселерантів.
		Але даний висновок експертизи, не містить ні категоричних ні умовних тверджень, що вказані пляшки з горючою речовиною  зміненим дизельним пальним, фрагменти яких були предметом дослідження, саме і були джерелом відкритого вогню та з`явилися причиною пожежі в квартирі потерпілих. 
		За таких обставин, висновок вказаної судової комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів №10384/10671 від 10.11.2016р, не може в достатній та обґрунтованій мірі бути доказом щодо вчинення обвинуваченими ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , дій спрямованих на вбивство потерпілого та членів його сім`ї, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
		Висновків судових експертиз, щодо наявності відбитків пальців обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , на фрагментах цих скляних пляшок, або інших біологічних зразків, які достеменно ідентифікували їх як осіб, що здійснили підпалювання квартири потерпілих, стороною обвинувачення не надані. 
		Судова колегія констатує, що жоден із допитаних осіб, як з числа потерпілих, так і з числа свідків, не надав свідчень, що був очевидцем кидання пляшок з горючою речовиною у вікно квартири потерпілого обвинуваченими ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які були затримані на місці події. 
		Як встановлено під час судового розгляду, потерпілим ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які перебували в іншій кімнаті цієї квартири, будь  яких тілесних ушкоджень, зокрема і легких не завдано, відповідний висновок судово-медичної експертизи відсутній, а сам потерпілий ОСОБА_23 разом із своєю дружиною був відсутній в квартирі під час виникнення пожежі. 
		Розмір майнової шкоди, завданий пожежею, експертизою не встановлювався, з боку потерпілих цивільний позов щодо відшкодування майнової або моральної шкоди до суду не подавався. 
		Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 4 Постанови Пленуму ВС України №2 від 07.02.203р. «Про судову практику в справах про злочину та здоров`я особи» - замах на умисне вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		В іншому п. 22 даного Пленуму визначено що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Таку ж саму правову позицію викладено у Постанові ВС України від 18.06.2015р. у справі 5-24к15, в якій також зазначено, що питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Отже задля кваліфікації судом дій обвинувачених за замахом на умисне вбивство потерпілого та членів його сім`ї, також необхідно встановити причини та мотиви для скоєння цього злочину, які мають суттєве значення для підтвердження наявності прямого умислу в обвинувачених саме на умисне вбивство. 
		Відповідно до обставин викладених у обвинувальному акті, які підтверджені під час судового розгляду, зокрема показами потерпілих, свідка ОСОБА_22 , частковими показаннями обвинуваченого ОСОБА_16 , та долученими до справи документами, слідує що між обвинуваченим ОСОБА_16 (позикодавець) та свідком ОСОБА_22 (позичальник), який є сином потерпілого ОСОБА_23 , існували підтверджене грошове зобов`язання у сумі 25000,00 доларів США, виконання якого у вересні 2015р, взяв на себе потерпілий ОСОБА_23 , про що між обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_23 було складено відповідний документ. 
		В зв`язку з несвоєчасним виконанням цього грошового зобов`язання, за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_23 , Дзержинським районним судом м. Харкова заочним рішенням від 19.01.2016 по справі 638/15654/15-ц, позовні вимоги ОСОБА_16 , задоволені та стягнуто з відповідача 549250,0 грн., видано виконавчий лист та відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. На час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , обов`язок ОСОБА_23 перед ОСОБА_16 був погашений лише частково, що підтвердили в судовому засіданні як потерпіли, так і обвинувачений ОСОБА_16 . 
		Як слідує з показань потерпілого, обвинувачені ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 разом з ОСОБА_18 , які діяли в інтересах ОСОБА_16 , по черзі приїжджали до нього в Харків, та вимагали повернення боргу, в тому числі з застосуванням погроз та насильства, що призвело до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень. Колегія судів зауважує, що застосування насильства до потерпілого з боку обвинуваченого ОСОБА_17 не є предметом розгляду цього обвинувального акту, тому суд не має права надавати оцінку вказаному кримінальному правопорушенню. 
		В ходідосудового рослідування ОСОБА_17 , ОСОБА_18  остаточнобуло пред`явленопідозру  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_16 остаточно булопред`явленопідозру  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3,5 ст. 27, ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, оцінивши кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, встановивши, що докази, якими сторона обвинувачення обґрунтувала пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, не доводять винуватості обвинувачених у вчиненні злочину, колегія суддів вважає, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом винуватість обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3,5 ст. 27, ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України.
		   Питання про умисел суд вирішував виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, що не найшло свого підтвердження в кримінальному провадженні. 
		Замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин. В першу чергу ОСОБА_16 не було вигідно позбавляти життя потерпілого, який перебував з ним у цивільно-правових відносинах і повинен був повернути йому борг в повному обсязі.
		Крім того, підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність всіх елементів, що становлять факт кримінального правопорушення (об`єкт, суб`єкт, об`єктивна й суб`єктивна сторона). Недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, означає, що сторона обвинувачення не зуміла переконливо для суду всебічно, повно й неупереджено доказати факт (подію) вчиненого кримінального правопорушення, або відсутність факту (події) кримінального правопорушення. 
		Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає що в діях ОСОБА_17 , ОСОБА_18 відсутній склад злочину передбачений ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, в діях ОСОБА_16 відсутній склад злочину передбачений ч.3,5 ст. 27, ч. 2 ст.15п. 1, 5, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України.
		Таким чином, колегія судів приходе до висновку, що мотивів та причин вбивати потерпілого ОСОБА_23 та членів його сім`ї у обвинувачених не було, оскільки грошове зобов`язання потерпілим виконане ще не було, а позбавлення його життя унеможливлювало отримання боргу. 
		Всі інші докази, які надані стороною обвинувачення та не відхилені судовою колегією як неналежні та недопустимі, у своїй сукупності, також не доводять факту наявності прямого умислу та вчинення таких дій з боку обвинувачених саме замаху на життя потерпілого та членів його сім`ї. 
		Разом з тим, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, що частково підтверджені іншими доказами, зокрема показаннями потерпілих, свідка ОСОБА_22 , інших свідків, в частині перебування в нічний час та затримання обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_18 неподалік від місця події в порядку ст. 208 КПК України, протоколів впізнання обвинувачених, часткового підтвердження обвинуваченим ОСОБА_16 обставин щодо наміру примусового стягнення боргу з потерпілого, колегія судів приходе до висновку, що такі дії обвинувачених, зокрема з суб`єктивної сторони, щодо наявності та спрямованості умислу, свідчать про вчинення ними кримінального правопорушення, склад якого передбачений ч.2 ст. 355 КК України. 
		Як визначено ч. 3 ст. 337 КПК України - з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. 
		Таким чином,суд кваліфікуєдії обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18  зач.2ст.355КК України-  примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з пошкодженням майна. 
		При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
		Вивченням особи ОСОБА_16 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має ряд хронічних захворювань, не військовозобов`язаний, в зв`язку з досягненням граничного віку.
		Вивченням особи ОСОБА_17 встановлено, що раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо. На обліку районних ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває, на військову службу до лав Збройних сил України або інших військових формувань не призивався.
		Вивченням особи ОСОБА_18 встановлено, що раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, перебуває на військовому обліку, проходив строкову військову службу, як суб`єкт підприємницької діяльності на податковому обліку не значиться, не являється керівником та засновником підприємств.
		Відповідно дост. 12 КК Україниобвинувачені вчинили злочини середньої тяжкості.
		Обставиною, відповідно до ст. 66 КК України, яка пом`якшує покарання ОСОБА_16 , колегія судів вважає наявність у нього тяжких, хронічних захворювань, які потребують постійного нагляду лікарів. 
		Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_16 колегія суддів не встановила.
		Обставин, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_17 , колегія судів не встановила.
		Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_17 колегія суддів не встановила.
		Обставин, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_18 , колегія судів не встановила.
		Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_18 колегія суддів не встановила.
		Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2статті 50 КК Українивідповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
		Судові витрати відповідно дост. 124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_60 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на користь держави пропорційно з кожного.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставст.100 КПК України. Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до постанов про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 листопада 2016 року та 26 листопада 2016 року не вказана належність конкретним особам визначених в постановах речових доказів, тому вирішення без вказаної інформації долі речових доказів унеможливлено.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.368,370-371,373-376 КПК України, колегія суддів, -
		 
		ухвалила:
		Визнати ОСОБА_16 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 355 КК Українита призначити йомупокарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі. 
		Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_16 з 13 серпня 2016 року по 25 травня 2017 року включно із розрахунку відповідності 1 дня попереднього ув"язнення 2 дням позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України. 
		Визнати  ОСОБА_17  винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 355 КК Українита призначити йомупокарання у вигляді 4 (чотирьох) років 9 ( дев`яти ) місяців позбавлення волі. 
		Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_61 з 13 серпня 2016 року по 28 грудня 2018 року включно із розрахунку відповідності 1 дня попереднього ув"язнення 2 дням позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України. 
		Визнати  ОСОБА_18 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 355 КК Українита призначити йомупокарання у вигляді 4 (чотирьох) років 9 ( дев`яти) місяців позбавлення волі. 
		Зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_18 з 13 серпня 2016 року по 28 грудня 2018 року включно із розрахунку відповідності 1 дня попереднього ув"язнення 2 дням позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України. 
		Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою ОСОБА_17 залишити без змін - тримання під вартою.
		Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою ОСОБА_18 залишити без змін - тримання під вартою.
		Строк відбування покарання ОСОБА_17 обраховувати з 13 серпня 2016 року.
		Строк відбування покарання ОСОБА_18 обраховувати з 13 серпня 2016 року.
		Судові витрати у сумі 7637,70 за проведення судової комплексної пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів №10384/10671 від 10.11.2016р. та у сумі 6055,50 грн. за проведення судової  лінгвістичної експертизи за №10370 від 25.11.2016р, стягнути з обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пропорційно з кожного, по 4 564,40 (чотри тисячі пятсот шістдесят чотири грн. 40 коп.).
		Речові докази, визначені відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24 серпня 2016 року, а саме посвідчення водія на ім`я ОСОБА_18 серія НОМЕР_5  повернути ОСОБА_18 , паспорт громадянина України, картка фізичної особи платника податків на ім`я ОСОБА_18  повернути ОСОБА_18 , закордонний паспорт, водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_16  повернути ОСОБА_16 , інші речові докази за вказаною постановою зберігати з матеріалами кримінального провадження. Речові докази визначені відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 листопада 2016 року- зберігати з матеріалами кримінального провадження. Речові докази визначені відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 23 листопада 2016 року- зберігати з матеріалами кримінального провадження. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченим та прокурору негайно вручити копії вироку.
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:                                       ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...